Косте́л Непоро́чного зача́ття Ді́ви Марі́ї (пол. Kościół Niepokalanego Poczęcia Maryi Panny) — колишній мурований католицький костел у Златополі, на території сучасного міста Новомиргород Кіровоградської області. Втрачена пам'ятка архітектури XIX століття.
| Костел Непорочного зачаття Діви Марії | |
|---|---|
| Літографія костелу 1868 року | |
| 48°48′41″ пн. ш. 31°38′58″ сх. д. / 48.811502° пн. ш. 31.649384° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Російська імперія, Київська губернія, Чигиринський повіт, м. Златопіль |
| Засновник | Францішек Залеський |
| Початок будівництва | 1807 |
| Кінець будівництва | 1817 |
| Зруйновано | невідомо |
| Належність | Златопільська католицька парафія Звенигородського деканату Київського архідеканату римо-католицької церкви |
| Адреса | колишня Велика вулиця |
| Костел Непорочного зачаття Діви Марії (Златопіль) (Україна) | |
| Костел Непорочного зачаття Діви Марії у Вікісховищі |
Історія Редагувати
У 1791 році на місці майбутнього костелу коштом смілянської скарбниці було збудовано каплицю для потреб урядовців та польських військових.
1807 року черкаський маршалок Францішек Залеський отримав від генерал-майора Висоцького у 1807 році дозвіл на будівництво златопільського парафіяльного костелу на ще раніше отриманій ділянці з будинком, де ним було поставлено огорожу і відведено територію під будівництво культової споруди. Того ж 1807 року було закладено наріжний камінь костелу.
В 1817 році за участі князя Мауриція Дзеконського відбулось освячення костелу на честь Непорочного зачаття Діви Марії.
Станом на 1819 рік, колатором златопільського костелу був Францішек Залеський, а парохом — князь Лукаш Ільницький. Костел перебував у підпорядкуванні Звенигородського деканату.
У 1861 році мурований костел був ґрунтовно перебудований за рахунок пожертвувань парафіян та сприяння місцевого мецената ксьондза Яворівського. Купол костелу спирався на вісім колон. Всередині було розміщено три вівтаря: Непорочного зачаття Діви Марії, Ченстоховської ікони Божої Матері та Святого Франциска Ксав'єра.
В 1895 році при златопільському парафіяльному костьолі налічувалось 1081 парафіян.
У листопаді 2015 року один зі златопільських провулків, розташованих неподалік місця, де раніше стояв костел, було перейменовано на Костьольний.
Інші факти Редагувати
- Під час єврейських погромів у роки Громадянської війни, поряд з костелом було розгромлено та спалено дерев'яну китайську крамницю у вигляді пагоди, побудовану без жодного цвяха.
- Біля костелу до 1970-х років існував католицький цвинтар, який було зруйновано задля будівництва на цьому місці гаражів. Сам костел розташовувався на місці транспортної контори та сучасної СТО, поряд з тубдиспансером.
Примітки Редагувати
- Витяг з книги златопільського парафіяльного костелу: Тадеуш Падаліца. Златопіль // «Ілюстрований тижневик», № 132 від 04.05.1862. — С. 140. (пол.)
- Протокол чинності київського архідияконату від 1819 року.
Посилання Редагувати
- Стаття Złotopol у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XIV (Worowo — Żyżyn) з 1895 року (пол.)
- Україномовний переклад статті Złotopol на сайті «Рід Чорноіван» [ 27 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Złotopol (Stannica Hulajposka). Rysował z natury Przyszychowski. Uwagi // Antykwariat Poliart. Ikonografia [ 26 лютого 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
- Матеріали польської Вікіпедії (пол.)