Програма Аполлон (англ. Apollo program) — програма пілотованих космічних польотів NASA — Національного управління аеронавтики і космосу (англ. National Aeronautics and Space Administration) уряду США.
| Логотип космічної програми «Аполлон» | |
| Країна | США |
|---|---|
| Керуюча організація | NASA |
| Мета | Висадка людини на Місяць |
| Статус | завершена |
| Історія програми | |
| Вартість | $25.4 млрд (1973) |
| Тривалість | 1961—1972 |
| Перший політ | AS-201 — 26 лютого 1966 |
| Перший пілотований політ | Аполлон-7 — 11–22 жовтня 1968 |
| Останній політ | Аполлон-17 — 7–19 грудня 1972 |
| Успішні запуски | 16 |
| Невдалі запуски | 2: Аполлон-1, Аполлон-13 |
| Частково невдалі запуски | 1: Аполлон-6 |
| Місця запуску |
|
| Інформація про носій | |
| Тип носія | Capsule |
| Crew vehicle | |
| Місця екіпажу | 3 |
| Launch vehicle(s) |
Загальна інформація Редагувати
Космічна програма «Аполлон» почалась у 1961 році для здійснення першого пілотованого висадження на Місяць і завершилася у 1975. Президент Джон Фіцжеральд Кеннеді поставив це завдання у 1961, і його досягли 20 липня 1969 Армстронґ Нейл Олден і Олдрін Базз в ході місії Аполлон-11.
Під час 5-ти інших проєктів за програмою Аполлон астронавти також успішно висаджувалися на Місяць, востаннє — у 1972.
Ці шість польотів за програмою Аполлон — єдині в історії людства, коли люди висаджувалися на іншому космічному тілі. Програма Аполлон і висадження на Місяць — видатне досягнення науки і техніки сучасної цивілізації.
Програма Аполлон — третя програма пілотованих космічних польотів, ухвалена NASA. За цією програмою використовувалися космічний корабель Аполлон і серія ракет-носіїв Сатурн, які були пізніше використані для програми Скайлеб та брали участь у радянсько-американській програмі «Союз» — «Аполлон». Ці пізніші програми розглядаються як частина повної програми Аполлон.
Програма «Аполлон» — великий внесок в історію пілотованої космонавтики. Станом на 2014 вона залишається єдиною космічною програмою, під час якої було здійснено пілотовані польоти за межі низької земної орбіти. Аполлон-8 був першим пілотованим космічним кораблем, який вийшов на орбіту іншого астрономічного об'єкта, а Аполлон-17 — останнє на цей час пілотоване висадження на Місяць.
Автор розрахунків оптимальної траєкторії польоту з Землі на Місяць (так званої «траси Кондратюка») — український науковець — Юрій Кондратюк.
Попередня історія Редагувати
Програма Аполлон була задумана на початку 1960, при адміністрації Ейзенхауера, як продовження американської космічної програми Меркурій. Космічний корабель Меркурій міг вивести лише одного астронавта на низьку орбіту навколо землі, новий корабель Аполлон був потужніший — він міг вивести трьох астронавтів на траєкторію до Місяця і навіть здійснити посадку на Місяці. Програму було названо на честь Аполлона — грецького бога світла і стрільби з лука менеджером NASA Аврамом Сілверстайном. Сам Ейзенхауер дещо прохолодно ставився до пілотованої космонавтики і програма одержала новий поштовх після того, як у листопаді 1960 президентом США було обрано Джона Ф. Кеннеді. Останній вів політику на суттєве переважання США над СРСР у космічних технологіях.
12 квітня 1961 радянський космонавт Юрій Гагарін став першою людиною в космосі, що надало гостроти змаганню між США та СРСР за першість у освоєнні космосу.
Космічний корабель Редагувати
Корабель Аполлон мав дві основні частини, командний та службовий відсіки, в яких команда проводила більшу частину місії, а також місячний модуль, для посадки і злету з Місяця двох астронавтів.
Командний та службовий відсіки Редагувати
Командний відсік був розроблений компанією North American Rockwell (США) і мав форму конуса зі сферичною основою, діаметром основи 3920 мм, висотою конуса 3430 мм, кутом при вершині 60°, номінальною масою 5500 кг.
Командний відсік був центром управління польотом. Всі члени екіпажу протягом польоту перебували у командному відсіку, за виключенням етапу висадки на Місяць. Командний відсік — єдина частина системи «Сатурн-5» — «Аполлон», в якій екіпаж повертався на Землю після польоту на Місяць.
Командний відсік має герметичну кабіну з системою життєзабезпечення, систему управління і навігації, систему радіозв'язку, систему аварійного рятування і теплозахисний екран.
У Службовому відсіку розміщувались основний двигун і системи забезпечення корабля «Аполлон».
Місячний модуль Редагувати
Місячний модуль корабля «Аполлон» був розроблений компанією «Grumman» (США) і мав два ступеня: посадковий і злітний. Посадковий ступінь, обладнаний самостійним двигуном і шасі, використовувався для зниження місячного корабля і орбіти Місяця та для м'якої посадки на місячну поверхню. Крім того, цей ступінь був стартовим майданчиком для злітного ступеня. Злітний ступінь, з герметичною кабіною для екіпажу і самостійним двигуном, після завершення досліджень стартував з поверхні Місяця і на орбіті стикувався з командним відсіком. Розділення обох ступенів здійснювалося за допомогою піротехнічних пристроїв.
Ракети-носії Редагувати
Інженери-конструктори ракет-носіїв мали створити кілька потужних ракет-носіїв, здатних, по-перше, вивести головний корабель із гравітаційного поля Землі та доставити його на орбіту Місяця і, по-друге, підняти з Місяця та доставити на орбіту Землі частину основного корабля. При цьому, коли команда інженерів на чолі з Вернером фон Брауном почала планувати програму Аполлон, було невідомо, який тип місії буде використано, таким чином була невідома маса корисного вантажу, який необхідно буде вивести на орбіту Місяця.
Місія до Місяця, в якій один корабель сідав на Місяць, злітав і повертався на Землю, потребувала від ракети-носія значно більшої потужності, ніж уже здійснені місячні польоти. Виходячи саме з такої місії, інженери спершу планували ракету-носій Nova (ракета). Але NASA для польоту на Місяць обрало таке рішення, при якому основний корабель залишається на місячній орбіті, а приземлявся і злітав з Місяця тільки місячний модуль. Після цього інженери переорієнтувалися на створення ракет-носіїв Сатурн 1Б і Сатурн V. Сатурн V мав значно меншу потужність, ніж Nova (Сатурн V виводив на траєкторію до Місяця 47 тонн корисної маси, а за проєктом Nova, ракета виводила на траєкторію до Місяця 68 тонн).
Станом на 2021 рік Сатурн V залишається найпотужнішою ракетою зі створених людством.
Сатурн V Редагувати
Ракета-носій Сатурн V складалася з трьох ступенів. На першому ступені, S-IC, були встановлені п'ять киснево-гасових двигунів F-1, загальна тяга становила 33,400 кН. Перший ступінь надавав космічному кораблю швидкість 2.68 км/сек, другий — 6.84 км/сек. Третій ступінь виводив корабель на орбіту навколо Землі, а потім — на траєкторію до Місяця.
Ракета-носій Сатурн V могла вивести на низьку навколоземну орбіту 140 і на траєкторію до Місяця 47 тонн корисної маси. Всього було здійснено 13 запусків ракети.
Сатурн-1Б Редагувати
Сатурн-1Б — двоступенева ракета-носій, модернізована версія ракети-носія Сатурн I.
Сатурн-1Б виводила на низьку земну орбіту 15,3 тонн. Використовувалася в тестових місіях за програмою Аполлон і в програмах Скайлеб і «Союз»—«Аполлон».
Космічні польоти за програмою Аполлон Редагувати
Безпілотні місії Редагувати
| Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2017) |
Пілотовані місії Редагувати
- Аполлон-7, запущений 11 жовтня 1968 — перший пілотований космічний політ за програмою. 11-денна місія на орбіті Землі з метою відпрацювання та комплексних випробовувань командного модуля на геоцентричній орбіті, а також дослідження командно-вимірювального комплексу.
- Аполлон-8, запущений 21 грудня 1968, 24 грудня вийшов на орбіту Місяця, здійснивши перший в історії людства обліт Місяця.
| ...Коли я поклав великий палець до вікна, я міг її повністю приховати. І тоді я зрозумів, що за великим пальцем, за яким ховаю цю Землю, є близько 6 мільярдів людей, які всі прагнуть там жити. Джеймс Ловелл |
- Аполлон-9, запущений 3 березня 1969, під час цієї місії виконана імітація польоту на Місяць на земній орбіті.
- Аполлон-10, запущений 18 травня 1969, впродовж польоту здійснена «генеральна репетиція» висадки на Місяць.
- Аполлон-11, запущений 16 липня 1969. 20 липня о 20 годині 17 хв. 42 сек. за Грінвічем місячний модуль здійснив посадку в Море Спокою. Ніл Армстронг спустився на поверхню Місяця 21 липня 1969 р. в 02 год. 56 хв. 20 сек. Впродовж місії було зібрано 21,7 кг місячного ґрунту. Астронавти повернулись на Землю 24 липня. за Грінвічем — це була перша в історії людства висадка на Місяць. Зробивши крок з драбинки місячного модулю на поверхню Місяця він сказав:
| Це один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства. Ніл Армстронг |
- Аполлон-12, запущений 14 листопада 1969, 19 листопада здійснена друга висадка на Місяць. Місячний модуль приземлився приблизно за 200 м від космічного апарата Сервейєр-3. Астронавти на Місяці демонтували деякі деталі цього апарата і привезли їх на Землю. Впродовж місії зібрано 34,4 кг місячних порід. Астронавти повернулись на Землю 24 листопада.
- Аполлон-13, запущений 11 квітня 1970. 14 квітня на відстані 330 000 км від Землі вибухнув кисневий балон і вийшли з ладу два з трьох паливних елементів, які забезпечували електропостачання відсіку екіпажу командного модуля. Астронавти не могли використати маршовий двигун і системи життєзабезпечення службового модуля. У їхньому розпорядженні залишився справний місячний модуль. Використовуючи двигун цього модуля траєкторію вдалося скоригувати. Після обльоту Місяця астронавти повернулися на Землю 17 квітня.
- Аполлон-14, запущений 31 січня 1971. 5 лютого 1971 місячний модуль приземлився. Астронавти повернулися на Землю 9 лютого 1971. Впродовж польоту була виконана велика дослідна програма, обсяг досліджень переважав місії Аполлон-11 і Аполлон-12. Було зібрано 42,9 кг місячних порід.
- Аполлон-15, запущений 26 липня 1971. 30 липня місячний модуль приземлився. Вперше впродовж місії було використано місячний автомобіль, який надалі використовувався також в місіях Аполлон-16 і Аполлон-17. Було зібрано 76,8 кг місячних порід. Астронавти повернулись на Землю 7 серпня 1971.
- Аполлон-16, запущений 16 квітня 1972. 21 квітня місячний модуль приземлився. Було зібрано 94,7 кг місячних порід. Астронавти повернулись на Землю 27 квітня 1972.
- Аполлон-17, запущений 7 грудня 1972. 11 грудня місячний модуль приземлився. Було зібрано 110,5 кг місячних порід. Впродовж цієї місії відбулася остання на сьогодні висадка на Місяць. Астронавти повернулись на Землю 19 грудня 1972.
У березні 2022 року офіційні особи НАСА вирішили дозволити вивчення останніх із 2196 зразків грунту місії "Аполлон-17", щоб отримати додаткові висновки, до тих, що зробили дослідники півстоліття тому.
Вартість програми Редагувати
В березні 1966 NASA заявило конгресу США, що вартість 13-річної програми Аполлон, впродовж якої було виконано шість висадок на Місяць (1969—1972) становить приблизно 22,718 млрд доларів.
За даними Стіва Гарбера, куратора сайту про історію NASA, остаточна вартість програми Аполлон становить 20-25,4 млрд доларів США 1969 р., або приблизно 135 млрд в доларах 2005 року.
Скасовані місії Редагувати
Планувалися ще три місії до Місяця — Аполлон-18, Аполлон-19 і Аполлон-20, однак в NASA ухвалили рішення про скорочення бюджету і кошти було перенаправлено на програму Спейс Шаттл. Ракети-носії Сатурн V і космічні кораблі Аполлон, які залишилися, було вирішено використати для програми Скайлеб і «Союз»—«Аполлон».
Аварії під час виконання програми Редагувати
- Пожежа під час наземних випробовувань на стартовому комплексі (після пожежі корабель, який згорів, назвали Аполлон-1). Внаслідок пожежі загинуло 3 астронавта В. Гріссом, Е. Вайт і Р. Чаффі.
- Друга аварія сталася під час польоту корабля Аполлон-13, в результаті вибуху кисневого балона і виходу з ладу елементів енергетичної системи. Висадку на Місяць було зірвано, а астронавтам вдалося врятуватися і облетівши Місяць повернутися на Землю.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аполлон (космічна програма) |
- Офіційний вебсайт програми Аполлона [ 13 жовтня 1999 у Wayback Machine.]
- NASA: (bemerkenswert: sehr hohe Auflösung)
- Apollo photo gallery at NASA Human Spaceflight website [ 6 січня 2012 у Wayback Machine.] (includes videos/animations)
- (White House Cabinet Room, November 21, 1962)
- Apollo Image Atlas [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] almost 25,000 lunar images, Lunar and Planetary Institute
- Project Apollo at NASA History Division [ 24 липня 2008 у Wayback Machine.]
- The Apollo Lunar Surface Journal [ 18 червня 2004 у Wayback Machine.]
- The Apollo Flight Journal [Архівовано 1 лютого 2012 у WebCite]
- Проєкт Аполлон, рисунки і технічні діаграми [ 17 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Apollo Program Summary Report (Technical) [ 29 вересня 2006 у Wayback Machine.]
- The Apollo Program (National Air and Space Museum) [ 31 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Apollo 35th Anniversary Interactive Feature [ 27 листопада 2011 у Wayback Machine.] (in Flash)
- Дослідження Місяця по програмі Аполлон [Архівовано 1 лютого 2012 у WebCite]
- Архів Аполлона [ 15 серпня 2000 у Wayback Machine.]
- Apollo Flight Film Archive [ 27 серпня 2011 у Wayback Machine.] — repository of scanned Apollo flight film (in high resolution).
- NASA History Series Publications [Архівовано 1 лютого 2012 у WebCite] (many of which are on-line)