www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сатурн V або Сатурн 5 англ Saturn V американська ракета носій Вона належить до класу надважких і залишається найбільш ва

Сатурн V

Сатурн V або Сатурн-5 (англ. Saturn V) — американська ракета-носій. Вона належить до класу надважких і залишається найбільш вантажопідіймальною зі створених людством ракет, які виводили корисний вантаж на орбіту. Дітище видатного конструктора ракетно-космічної техніки Вернера фон Брауна, вона могла вивести на низьку навколоземну орбіту 140 т і на траєкторію до Місяця 47 т корисного вантажу. «Сатурн V» використовувалася для реалізації програми американських місячних місій (у тому числі з її допомогою була здійснена перша посадка на Місяць в липні 1969 року), а також для виведення на навколоземну орбіту станції «Скайлаб» (у двоступеневому варіанті).

Сатурн V
Перша ракета «Сатурн-5» (AS-501) на стартовому майданчику, перед запуском «Аполлон-4». Фото НАСА
Перша ракета «Сатурн-5» (AS-501) на стартовому майданчику, перед запуском «Аполлон-4». Фото НАСА
Призначення ракета-носій
Виробник Boeing (S-IC)
North American (S-II)
Douglas (S-IVB)
Країна США
Розміри
Висота 110,6 м
Діаметр 10,1 м
Маса 2 963 500 кг
Ступенів 3
Вантаж
Вантаж на
ННО 		100 000 кг
Споріднені ракети
Родина Сатурн-1, -1Б
Історія запусків
Статус Недіюча
Космодроми LC-39, Космічний центр Кеннеді
Всього запусків 13
Успішних 13
Невдалих 0
Перший запуск 9 листопада 1967
Останній запуск 14 травня 1973
Відомий вантаж КК «Аполлон»

Ракета-носій триступенева, на першому ступені встановлювалися п'ять киснево-гасових двигунів, на другому — п'ять двигунів, що працюють на рідких водні та кисні, на третьому ступені — один киснево-водневий двигун, такий же, як і на другому ступені.

Розробка Редагувати

Від C-1 до C-4 Редагувати

З 1960 до 1962 в центрі космічних польотів ім. Маршалла розглядалися проєкти ракет-носіїв серії Сатурн C (Сатурн C-1, C-2, C-3, C-4), для здійснення пілотованого польоту на Місяць. Проєкт Сатурн C-1 був реалізований ракетою-носієм Сатурн I.

Проєкти ракет-носіїв C-2, C-3 і C-4 передбачалося використовувати для збірки на орбіті Землі місячного корабля, після чого місячний корабель повинен вийти на траєкторію до Місяця, висадитися на Місяці і злетіти з нього. Маса такого корабля на навколоземній орбіті повинна була становити близько 200 тонн.

Сатурн С-2 повинен був виводити на низьку навколоземну орбіту корисне навантаження масою в 21,5 тонни, за цим проектом передбачалося зібрати корабель для польоту на Місяць за п'ятнадцять пусків.

За проєктом Сатурн C-3 був триступеневою ракетою-носієм, на першому ступені були встановлені два двигуни F-1, на другий чотири двигуни J-2, і третій ступінь — другий ступінь ракети носія Сатурн I, S-IV. Сатурн C-3 повинен був виводити на низьку навколоземну орбіту корисне навантаження масою 36,3 тонни, і по цьому проєкту місячний корабель повинен був бути зібраний за чотири або п'ять пусків.

Сатурн C-4 також був триступеневою ракетою, перший ступінь повинен був мати чотири двигуни F-1, другий ступінь був таким же, що і на C-3, і третім ступенем був S-IVB, збільшений варіант ступеня S-IV. Сатурн C-4 повинен був виводити на низьку навколоземну орбіту корисне навантаження масою 99 тонн, і за цим проєктом місячний корабель повинен був бути зібраний за два запуски.

C-5 Редагувати

10 січня 1962 року NASA опублікувало плани будівництва ракети-носія Сатурн C-5, на першому його ступені були встановлені п'ять двигунів F-1, на другому — п'ять двигунів J-2, і на третьому один J-2 . С-5 повинен був виводити на траєкторію до Місяця корисне навантаження масою 41 тонни.

На початку 1963 року НАСА остаточно вибрало тип експедиції (основний корабель залишається на орбіті, посадку здійснює місячний модуль) і дало ракеті-носієві Сатурн C-5 нове ім'я, Сатурн V.

Технічні дані Редагувати

Ступені Редагувати

Схема ракети-носія «Сатурн V».

Сатурн V складався з трьох ступенів: S-IC - перший ступінь, S-II - другий і S-IVB - третій. Всі три ступені використовували рідкий кисень як окисник. Паливом в першому ступені був гас, а у другому і третьому — рідкий водень

Перший ступінь, S-IC Редагувати

Перший ступінь, використаний в місії Аполлон-8 в Цеху вертикальної збірки

S-IC вироблявся компанією Боїнг. На першому ступені було встановлено п'ять киснево-гасових двигунів F-1, сумарна тяга яких була понад 34 МН. Перший ступінь працював 2,5 хвилини, розганяв наступні ступені й корисне навантаження до швидкості 2,68 км / с і виводив їх на висоту 67 кілометрів . Один з п'яти двигунів був зафіксований в центрі, чотири інших розташовані діаметрально і могли повертатися для управління вектором тяги. У польоті центральний двигун вимикався раніше, щоб зменшити тягу і перевантаження. Діаметр першого ступеня 10 метрів, висота 42 метри.

Другий ступінь, S-II Редагувати

S-II вироблявся компанією «North American Aviation». Ступінь використовував п'ять киснево-водневих двигунів J-2, загальна тяга яких становила 5115 кН. Як і на першому ступені, один двигун був в центрі та на зовнішньому колі чотири інших, які могли повертатися для управління вектором тяги. Висота другого ступеня 24,9 метра, діаметр 10 метрів, як і у першого ступеня. Тяга ступені була 5,1 МН (у вакуумі), і він до сьогодні є найпотужнішим ракетним ступенем на кріогенному паливі. Другий ступінь працював приблизно 6 хвилин, розганяючи ракету-носій до швидкості 6,84 км / с і виводячи її на висоту 185 км .

Третій ступінь, S-IVB Редагувати

S-IVB побудований компанією «Douglas Aircraft Company». На ступені був встановлений один двигун J-2, який використовував рідкий кисень і рідкий водень як окисник і пальне, як і другий ступінь S-II. Ступінь розвивав тягу близько 1 МН. Розміри ступені: висота 17,85 метра, діаметр 6,6 метра. Під час місячних місій ступінь вмикався двічі, перший раз на 2,5 хвилини для довиведення «Аполлона» на навколоземну орбіту і вдруге — для виведення «Аполлона» на траєкторію до Місяця.

Збірка Редагувати

Транспортування Редагувати

Для перевезення ракет Сатурн V до стартового майданчика використовувалися спеціальні гусеничні транспортери (англ. crawler-transporter). Свого часу вони були найбільшими зразками наземної самохідної техніки у світі.

Схема місячної експедиції Редагувати

Скайлеб Редагувати

Останній запуск Сатурна V, який виводить на низьку земну орбіту космічну станцію «Скайлеб»

Космічна станція «Скайлеб» була виготовлена на землі, з невикористаного другого ступеня ракети-носія Сатурн IB, S-IVB. Спочатку планувалося, що станція буде перетворена з S-IVB в орбітальну станцію вже на орбіті: після того як останній ступінь буде виведено на орбіту як робочий ракетний ступінь, звільнений бак рідкого водню повинен був бути дооснащений і конструкція перетворилася б на орбітальний модуль. Однак внаслідок різкого урізання бюджету на початку 70-х років НАСА відмовилося від цих планів. Після скасування місій «Аполлон-19», «Аполлон-20», а потім і скасування «Аполлон-18», у розпорядженні НАСА залишилося кілька невикористаних ракет Сатурн V, які могли вивести на орбіту повністю оснащену орбітальну станцію без необхідності використання її як ступеня.

Космічна станція «Скайлеб» була запущена 14 травня 1973 року з допомогою двоступеневої модифікації ракети-носія Сатурн V — Сатурн INT-21.

Вартість Редагувати

З 1964 року по 1973, з бюджету США було виділено 6,5 мільярда доларів на Сатурн V, максимум в 1966, 1,2 мільярда. З урахуванням інфляції на Сатурн V було витрачено 32-45 мільярдів доларів у цінах 2007 року. Приблизна вартість одного запуску Сатурна V становила 2,4-3,5 мільярда доларів в цінах 2007 року.

Одна з головних причин скасування програми «Аполлон» після 6 вдалих пілотованих польотів на Місяць була її висока вартість. У 1966 році NASA отримала найбільший бюджет за свою історію — 4,5 мільярда доларів з урахуванням інфляції, що становило близько 0,5 відсотка ВВП США.

Запуски Сатурна 5 Редагувати

Колаж запусків ракети-носія «Сатурн-5»
Серійний номер Корисне навантаження Дата старту Опис
SA-501
Аполлон-4 9 листопада 1967 Перший випробувальний політ
SA-502
Аполлон-6 4 квітня 1968 Другий випробувальний політ
SA-503
Аполлон-8 21 грудня 1968 Перший пілотований випробувальний політ з основним блоком КА «Аполлон». Обліт Місяця.
SA-504
Аполлон-9 3 березня 1969 Навколоземна орбіта. Випробування місячного модуля.
SA-505
Аполлон-10 18 травня 1969 Місячна орбіта. Випробування місячного модуля.
SA-506
Аполлон-11 16 липня 1969 Перший пілотований політ з посадкою на Місяці.
SA-507
Аполлон-12 14 листопада 1969 Примісячення близько Сервейора 3 (Surveyor 3).
SA-508
Аполлон-13 11 квітня 1970 Аварія в польоті. Команда врятована.
SA-509
Аполлон-14 31 січня 1971 Примісячення близько Фра Мауро (Fra Mauro).
SA-510
Аполлон-15 26 липня 1971 Перший місячний Ровер (місяцехід).
SA-511
Аполлон-16 16 квітня 1972 Примісячення у кратера Декарта (Descartes)
SA-512
Аполлон-17 6 грудня 1972 Перший і єдиний нічний старт. Останній місячний політ програми «Апполон».
SA-513
Скайлеб 1 14 травня 1973 Двоступінчаста модифікація (Saturn INT-21). На орбіту виведено станція «Скайлеб»
SA-514
Виготовлена ​​для «Аполлонів-18/19», але ніколи не використовувалася.
SA-515
Виготовлена ​​як резерв для «Скайлеб», але ніколи не використовувалася.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Радянська ракета-носій Н-1 мала тягу від 45 до 50 МН, майже в 1,5 рази більше, ніж «Сатурн V», але всі 4 проведених запуски були невдалими, корисне навантаження не було виведенр на орбіту ні в одному з пусків.
  2. / lvs/saturnc2.htm Сатурн C-2 в Encyclopedia Astronautica
  3. Сатурн C-4 в Encyclopedia Astronautica
  4. Сатурн C-3 в Encyclopedia Astronautica
  5. Bilstein, Roger E. (1999). ? id = JnoZTbVLx0MC Stages to Saturn: A Technological History of the Apollo / Saturn Launch. DIANE Publishing. с. 59–61. Процитовано 4 лютого 2008. 
  6. Saturn V News Reference: First Stage Fact Sheet
  7. Saturn V News Reference: Second Stage Fact Sheet
  8. Apollo Program Budget Appropriations. NASA. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 16 січня 2008. 
  9. . Архів оригіналу за 18 липня 2011. Процитовано 6 квітня 2011. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Сайти NASA Редагувати

Інші сайти Редагувати

Симулятори Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Saturn V abo Saturn 5 angl Saturn V amerikanska raketa nosij Vona nalezhit do klasu nadvazhkih i zalishayetsya najbilsh vantazhopidijmalnoyu zi stvorenih lyudstvom raket yaki vivodili korisnij vantazh na orbitu 1 Ditishe vidatnogo konstruktora raketno kosmichnoyi tehniki Vernera fon Brauna vona mogla vivesti na nizku navkolozemnu orbitu 140 t i na trayektoriyu do Misyacya 47 t korisnogo vantazhu Saturn V vikoristovuvalasya dlya realizaciyi programi amerikanskih misyachnih misij u tomu chisli z yiyi dopomogoyu bula zdijsnena persha posadka na Misyac v lipni 1969 roku a takozh dlya vivedennya na navkolozemnu orbitu stanciyi Skajlab u dvostupenevomu varianti Saturn V Persha raketa Saturn 5 AS 501 na startovomu majdanchiku pered zapuskom Apollon 4 Foto NASAPersha raketa Saturn 5 AS 501 na startovomu majdanchiku pered zapuskom Apollon 4 Foto NASAPriznachennya raketa nosijVirobnik Boeing S IC North American S II Douglas S IVB Krayina SShARozmiriVisota 110 6 mDiametr 10 1 mMasa 2 963 500 kgStupeniv 3VantazhVantazh na NNO 100 000 kgSporidneni raketiRodina Saturn 1 1BIstoriya zapuskivStatus NediyuchaKosmodromi LC 39 Kosmichnij centr KennediVsogo zapuskiv 13Uspishnih 13Nevdalih 0Pershij zapusk 9 listopada 1967Ostannij zapusk 14 travnya 1973Vidomij vantazh KK Apollon Raketa nosij tristupeneva na pershomu stupeni vstanovlyuvalisya p yat kisnevo gasovih dviguniv na drugomu p yat dviguniv sho pracyuyut na ridkih vodni ta kisni na tretomu stupeni odin kisnevo vodnevij dvigun takij zhe yak i na drugomu stupeni Zmist 1 Rozrobka 1 1 Vid C 1 do C 4 1 2 C 5 2 Tehnichni dani 2 1 Stupeni 2 1 1 Pershij stupin S IC 2 1 2 Drugij stupin S II 2 1 3 Tretij stupin S IVB 3 Zbirka 4 Transportuvannya 5 Shema misyachnoyi ekspediciyi 6 Skajleb 7 Vartist 8 Zapuski Saturna 5 9 Div takozh 10 Primitki 11 Literatura 12 Posilannya 12 1 Sajti NASA 12 2 Inshi sajti 12 3 SimulyatoriRozrobka RedaguvatiVid C 1 do C 4 Redaguvati Z 1960 do 1962 v centri kosmichnih polotiv im Marshalla rozglyadalisya proyekti raket nosiyiv seriyi Saturn C Saturn C 1 C 2 C 3 C 4 dlya zdijsnennya pilotovanogo polotu na Misyac Proyekt Saturn C 1 buv realizovanij raketoyu nosiyem Saturn I Proyekti raket nosiyiv C 2 C 3 i C 4 peredbachalosya vikoristovuvati dlya zbirki na orbiti Zemli misyachnogo korablya pislya chogo misyachnij korabel povinen vijti na trayektoriyu do Misyacya visaditisya na Misyaci i zletiti z nogo Masa takogo korablya na navkolozemnij orbiti povinna bula stanoviti blizko 200 tonn Saturn S 2 povinen buv vivoditi na nizku navkolozemnu orbitu korisne navantazhennya masoyu v 21 5 tonni za cim proektom peredbachalosya zibrati korabel dlya polotu na Misyac za p yatnadcyat puskiv 2 Za proyektom Saturn C 3 buv tristupenevoyu raketoyu nosiyem na pershomu stupeni buli vstanovleni dva dviguni F 1 na drugij chotiri dviguni J 2 i tretij stupin drugij stupin raketi nosiya Saturn I S IV Saturn C 3 povinen buv vivoditi na nizku navkolozemnu orbitu korisne navantazhennya masoyu 36 3 tonni i po comu proyektu misyachnij korabel povinen buv buti zibranij za chotiri abo p yat puskiv 3 Saturn C 4 takozh buv tristupenevoyu raketoyu pershij stupin povinen buv mati chotiri dviguni F 1 drugij stupin buv takim zhe sho i na C 3 i tretim stupenem buv S IVB zbilshenij variant stupenya S IV Saturn C 4 povinen buv vivoditi na nizku navkolozemnu orbitu korisne navantazhennya masoyu 99 tonn i za cim proyektom misyachnij korabel povinen buv buti zibranij za dva zapuski 4 C 5 Redaguvati 10 sichnya 1962 roku NASA opublikuvalo plani budivnictva raketi nosiya Saturn C 5 na pershomu jogo stupeni buli vstanovleni p yat dviguniv F 1 na drugomu p yat dviguniv J 2 i na tretomu odin J 2 5 S 5 povinen buv vivoditi na trayektoriyu do Misyacya korisne navantazhennya masoyu 41 tonni Na pochatku 1963 roku NASA ostatochno vibralo tip ekspediciyi osnovnij korabel zalishayetsya na orbiti posadku zdijsnyuye misyachnij modul i dalo raketi nosiyevi Saturn C 5 nove im ya Saturn V Tehnichni dani RedaguvatiStupeni Redaguvati nbsp Shema raketi nosiya Saturn V Saturn V skladavsya z troh stupeniv S IC pershij stupin S II drugij i S IVB tretij Vsi tri stupeni vikoristovuvali ridkij kisen yak okisnik Palivom v pershomu stupeni buv gas a u drugomu i tretomu ridkij voden Pershij stupin S IC Redaguvati Dokladnishe S IC nbsp Pershij stupin vikoristanij v misiyi Apollon 8 v Cehu vertikalnoyi zbirkiS IC viroblyavsya kompaniyeyu Boying Na pershomu stupeni bulo vstanovleno p yat kisnevo gasovih dviguniv F 1 sumarna tyaga yakih bula ponad 34 MN Pershij stupin pracyuvav 2 5 hvilini rozganyav nastupni stupeni j korisne navantazhennya do shvidkosti 2 68 km s i vivodiv yih na visotu 67 kilometriv 6 Odin z p yati dviguniv buv zafiksovanij v centri chotiri inshih roztashovani diametralno i mogli povertatisya dlya upravlinnya vektorom tyagi U poloti centralnij dvigun vimikavsya ranishe shob zmenshiti tyagu i perevantazhennya Diametr pershogo stupenya 10 metriv visota 42 metri Drugij stupin S II Redaguvati Dokladnishe S IIS II viroblyavsya kompaniyeyu North American Aviation Stupin vikoristovuvav p yat kisnevo vodnevih dviguniv J 2 zagalna tyaga yakih stanovila 5115 kN Yak i na pershomu stupeni odin dvigun buv v centri ta na zovnishnomu koli chotiri inshih yaki mogli povertatisya dlya upravlinnya vektorom tyagi Visota drugogo stupenya 24 9 metra diametr 10 metriv yak i u pershogo stupenya Tyaga stupeni bula 5 1 MN u vakuumi i vin do sogodni ye najpotuzhnishim raketnim stupenem na kriogennomu palivi Drugij stupin pracyuvav priblizno 6 hvilin rozganyayuchi raketu nosij do shvidkosti 6 84 km s i vivodyachi yiyi na visotu 185 km 7 Tretij stupin S IVB Redaguvati Dokladnishe S IVBS IVB pobudovanij kompaniyeyu Douglas Aircraft Company Na stupeni buv vstanovlenij odin dvigun J 2 yakij vikoristovuvav ridkij kisen i ridkij voden yak okisnik i palne yak i drugij stupin S II Stupin rozvivav tyagu blizko 1 MN Rozmiri stupeni visota 17 85 metra diametr 6 6 metra Pid chas misyachnih misij stupin vmikavsya dvichi pershij raz na 2 5 hvilini dlya dovivedennya Apollona na navkolozemnu orbitu i vdruge dlya vivedennya Apollona na trayektoriyu do Misyacya Zbirka RedaguvatiTransportuvannya RedaguvatiDlya perevezennya raket Saturn V do startovogo majdanchika vikoristovuvalisya specialni gusenichni transporteri angl crawler transporter Svogo chasu voni buli najbilshimi zrazkami nazemnoyi samohidnoyi tehniki u sviti Shema misyachnoyi ekspediciyi RedaguvatiSkajleb Redaguvati nbsp Ostannij zapusk Saturna V yakij vivodit na nizku zemnu orbitu kosmichnu stanciyu Skajleb Dokladnishe SkajlebKosmichna stanciya Skajleb bula vigotovlena na zemli z nevikoristanogo drugogo stupenya raketi nosiya Saturn IB S IVB Spochatku planuvalosya sho stanciya bude peretvorena z S IVB v orbitalnu stanciyu vzhe na orbiti pislya togo yak ostannij stupin bude vivedeno na orbitu yak robochij raketnij stupin zvilnenij bak ridkogo vodnyu povinen buv buti doosnashenij i konstrukciya peretvorilasya b na orbitalnij modul Odnak vnaslidok rizkogo urizannya byudzhetu na pochatku 70 h rokiv NASA vidmovilosya vid cih planiv Pislya skasuvannya misij Apollon 19 Apollon 20 a potim i skasuvannya Apollon 18 u rozporyadzhenni NASA zalishilosya kilka nevikoristanih raket Saturn V yaki mogli vivesti na orbitu povnistyu osnashenu orbitalnu stanciyu bez neobhidnosti vikoristannya yiyi yak stupenya Kosmichna stanciya Skajleb bula zapushena 14 travnya 1973 roku z dopomogoyu dvostupenevoyi modifikaciyi raketi nosiya Saturn V Saturn INT 21 Vartist RedaguvatiZ 1964 roku po 1973 z byudzhetu SShA bulo vidileno 6 5 milyarda dolariv na Saturn V maksimum v 1966 1 2 milyarda 8 Z urahuvannyam inflyaciyi na Saturn V bulo vitracheno 32 45 milyardiv dolariv u cinah 2007 roku 9 Priblizna vartist odnogo zapusku Saturna V stanovila 2 4 3 5 milyarda dolariv v cinah 2007 roku Odna z golovnih prichin skasuvannya programi Apollon pislya 6 vdalih pilotovanih polotiv na Misyac bula yiyi visoka vartist U 1966 roci NASA otrimala najbilshij byudzhet za svoyu istoriyu 4 5 milyarda dolariv z urahuvannyam inflyaciyi sho stanovilo blizko 0 5 vidsotka VVP SShA Zapuski Saturna 5 Redaguvati nbsp Kolazh zapuskiv raketi nosiya Saturn 5 Serijnij nomer Korisne navantazhennya Data startu OpisSA 501 Apollon 4 9 listopada 1967 Pershij viprobuvalnij politSA 502 Apollon 6 4 kvitnya 1968 Drugij viprobuvalnij politSA 503 Apollon 8 21 grudnya 1968 Pershij pilotovanij viprobuvalnij polit z osnovnim blokom KA Apollon Oblit Misyacya SA 504 Apollon 9 3 bereznya 1969 Navkolozemna orbita Viprobuvannya misyachnogo modulya SA 505 Apollon 10 18 travnya 1969 Misyachna orbita Viprobuvannya misyachnogo modulya SA 506 Apollon 11 16 lipnya 1969 Pershij pilotovanij polit z posadkoyu na Misyaci SA 507 Apollon 12 14 listopada 1969 Primisyachennya blizko Servejora 3 Surveyor 3 SA 508 Apollon 13 11 kvitnya 1970 Avariya v poloti Komanda vryatovana SA 509 Apollon 14 31 sichnya 1971 Primisyachennya blizko Fra Mauro Fra Mauro SA 510 Apollon 15 26 lipnya 1971 Pershij misyachnij Rover misyacehid SA 511 Apollon 16 16 kvitnya 1972 Primisyachennya u kratera Dekarta Descartes SA 512 Apollon 17 6 grudnya 1972 Pershij i yedinij nichnij start Ostannij misyachnij polit programi Appolon SA 513 Skajleb 1 14 travnya 1973 Dvostupinchasta modifikaciya Saturn INT 21 Na orbitu vivedeno stanciya Skajleb SA 514 Vigotovlena dlya Apolloniv 18 19 ale nikoli ne vikoristovuvalasya SA 515 Vigotovlena yak rezerv dlya Skajleb ale nikoli ne vikoristovuvalasya Div takozh RedaguvatiKosmichnij korabel Apollon Gusenichnij transporter NASA N 1 Nova raketa nosij Magnum raketa nosij Energiya raketa nosij Misyachna zmova Tablicya pilotovanih polotiv za amerikanskoyu programoyu Apollon Primitki Redaguvati Radyanska raketa nosij N 1 mala tyagu vid 45 do 50 MN majzhe v 1 5 razi bilshe nizh Saturn V ale vsi 4 provedenih zapuski buli nevdalimi korisne navantazhennya ne bulo vivedenr na orbitu ni v odnomu z puskiv lvs saturnc2 htm Saturn C 2 v Encyclopedia Astronautica Saturn C 4 v Encyclopedia Astronautica Saturn C 3 v Encyclopedia Astronautica Bilstein Roger E 1999 id JnoZTbVLx0MC Stages to Saturn A Technological History of the Apollo Saturn Launch DIANE Publishing s 59 61 Procitovano 4 lyutogo 2008 Saturn V News Reference First Stage Fact Sheet Saturn V News Reference Second Stage Fact Sheet Apollo Program Budget Appropriations NASA Arhiv originalu za 9 lyutogo 2012 Procitovano 16 sichnya 2008 The Inflation Calculator lt Bot generated title gt Arhiv originalu za 18 lipnya 2011 Procitovano 6 kvitnya 2011 Literatura RedaguvatiAkens David S 1971 Saturn illustrated chronology Saturn s first eleven years April 1957 April 1968 NASA Marshall Space Flight Center as MHR 5 Also available in PDF format Retrieved on 2008 02 19 Benson Charles D and William Barnaby Faherty 1978 Moonport A history of Apollo launch facilities and operations NASA Also available in PDF format Retrieved on 2008 02 19 Published by University Press of Florida in two volumes Gateway to the Moon Building the Kennedy Space Center Launch Complex 2001 ISBN 0 8130 2091 3 andMoon Launch A History of the Saturn Apollo Launch Operations 2001 ISBN 0 8130 2094 8 Bilstein Roger E 1996 Stages to Saturn A Technological History of the Apollo Saturn Launch Vehicles NASA SP 4206 ISBN 0 16 048909 1 Also available in PDF format Retrieved on 2008 02 19 Lawrie Alan 2005 Saturn Collectors Guide Publishing ISBN 1 894959 19 1 Orloff Richard W 2001 Apollo By The Numbers A Statistical Reference NASA Also available in PDF format Retrieved on 2008 02 19 Published by Government Reprints Press 2001 ISBN 1 931641 00 5 Final Report Studies of Improved Saturn V Vehicles and Intermediate Payload Vehicles PDF NASA George C Marshall Space Flight Center under Contract NAS amp 20266 Retrieved on 2008 02 19 Saturn 5 launch vehicle flight evaluation report AS 501 Apollo 4 mission PDF NASA George C Marshall Space Flight Center 1968 Retrieved on 2008 02 19 Saturn 5 launch vehicle flight evaluation report AS 508 Apollo 13 mission PDF NASA George C Marshall Space Flight Center 1970 Retrieved on 2008 02 19 Saturn V Flight Manual SA 503 PDF NASA George C Marshall Space Flight Center 1968 Retrieved on 2008 02 19 Saturn V Press Kit Marshall Space Flight Center History Office Retrieved on 2008 02 19 Pol Ejzenshtejn Najbilshij dvigun Saturn V Populyarna mehanika Cherven 2003 Posilannya RedaguvatiSajti NASA Redaguvati Apollo Lunar Surface Journal Saturn launch vehicles PDF Launch complex 39 facility description PDF Inshi sajti Redaguvati Apollo Saturn Reference Page Project Apollo Archive Apollo Saturn V Development ApolloTV net VideoSimulyatori Redaguvati 3D Saturn V Explorer and Launch Simulation Program 3D Apollo Simulator with Saturn V Simulation Program Saturn V Saturn IB simulation for Orbiter spaceflight sim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Saturn V amp oldid 38987092