| Косарик-Коваленко Дмитро Михайлович | |
|---|---|
| Народився | 18 жовтня 1904 Фидрівка |
| Помер | 21 лютого 1992 (87 років) Київ |
| Поховання | Фидрівське кладовище |
| Національність | Україна |
| Діяльність | письменник |
| Мова творів | українська, російська |
| Роки активності | 1923-1992 |
| |
Косарик-Коваленко Дмитро Михайлович (18 жовтня 1904, Фидрівка — 21 лютого 1992, Київ) — український письменник і літературознавець, кандидат філологічних наук, член «Плугу». Батько популярної радіоведучої Олени Коваленко.
Біографія ред.
Народився 18 жовтня 1904 року у селі Фидрівка.
Закінчив 1926 Харківські вищі педагогічні курси імені Г. С. Сковороди.
В 1938—1952 працював в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР, 1955—1963 — в ІМФЕ імені М. Т. Рильського Академії Наук УРСР. Належав до «Плугу».
Помер 21 лютого 1992 року на 88 році життя. Похований на кладовищі рідного села Фидрівка (нині — Федорівка).
Творчість ред.
Автор збірок оповідань «Червона купіль» (1926), «Мій азимут» (1931), «Партизанський колодязь» (1932), йому ж належать ліричні повісті «Роботящим умам, роботящим рукам» (1961), «Син-колос», «Добром нагріте серце» (обидві — 1962) та інші.
Творчі зв'язки діячів культури — основна тема літературної розповіді «Братні зорі» (1983).
Опубліковано ряд праць про Тараса Шевченка, в яких розкрив хронологічну послідовність його подорожей по Україні, уточнив низку дат і фактів спілкування українського поета з російськими революційними демократами («Войовниче життя Т. Шевченка», 1943; «Життя і діяльність Т. Шевченка. Літературна хроніка», 1955), кілька брошур про зв'язки Д. Гурамішвілі, Олександра Пушкіна, Максима Горького та інших письменників з Україною («Пушкін на Україні», 1937; «Пушкін, Шевченко, Горький в народних переказах», 1937; «Давид Гурамішвілі», 1950).
Джерела ред.
- Тельнюк С. Золотошукач. «Літературна Україна», 1964, 30 жовтня;
- Татаренко В. Стежками братання. «Вітчизна», 1984, № 10.