Сергій Олександрович Коршунов (рос. Сергей Александрович Коршунов; нар. 8 жовтня 1928, Москва — пом. 12 грудня 1982, Москва) — радянський футболіст і тренер. Нападник «Крил Рад» (Москва), «Динамо» (Москва), ЦБРА (Москва) і «Динамо» (Київ).
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Сергій Олександрович Коршунов | |
| Народження | 8 жовтня 1928 | |
| Москва | ||
| Смерть | 12 грудня 1982 (54 роки) | |
| Москва | ||
| Поховання | Кузьмінське кладовище | |
| Зріст | 175 см | |
| Вага | 70 кг | |
| Громадянство | СРСР | |
| Позиція | центральний, правий нападник; напівсередній нападник (інсайд) | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1946—1948 1949—1953 1953 1954 1955—1956 1956—1957 1958—1960 | «Крила Рад» (Москва) ВПС (Москва) «Динамо» (Москва) ЦБРА (Москва) «Спартак» (Москва) «Динамо» (Київ) «Металург» (Запоріжжя) (клас «Б») | 56 (12) 64 (43) 12 (4) 18 (4) 8 (4) 26 (8) 71 (25) |
| Тренерська діяльність** | ||
| Сезони | Команда | Місце |
| 1961 1962 1963 1964 1970 1971 1973 1974 1975 1976 1977 1978—1979 1979 1981—1982 | «Металург» (Запоріжжя) «Металург» (Запоріжжя) «Локомотив» (Гомель) «Карпати» (Львів) «Будівельник» (Ашхабад) «Спартак» (Орджонікідзе) «Даугава» (Рига) «Даугава» «Даугава» «Даугава» юніорська збірна СРСР юнацька збірна СРСР юніорська збірна СРСР друга збірна СРСР і збірна клубів СРСР | 8 (клас «Б», зона УРСР) 6 (клас «Б», зона УРСР) 18 (2 група класу «А») 10 (2 група класу «А») 22 (1 група класу «А») 5 (1 ліга) 2 (2 ліга) 2 (2 ліга) 3 (2 ліга) 19 (1 ліга) 1 (турнір УЄФА) 2 (чемпіонат світу) |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди | | |
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
| ** Тільки на посаді головного тренера. | ||
| Дані оновлено 2006. |
Життєпис Редагувати
Кар'єра гравця Редагувати
У футбол почав грати в 1944 році в юнацькій команді СЮП (Стадіон юних піонерів, Москва).
У 1946—1948 роках грав у «Крилах Рад» (Москва), що виступав у найвищому дивізіоні СРСР. Упродовж 1949—1953 — гравець ВПС (Москва). Коли в травні 1953 року клуб розформували, дограв сезон у «Динамо» (Москва).
У сезоні 1954 виступав за ЦБРА (Москва), 1955—1956 — «Спартак» (Москва). У першостях 1956—1957 грав за «Динамо» (Київ), входив до складу команди УРСР на Спартакіаді народів СРСР 1956 (3-є місце).
Закінчував кар'єру (1958—1960) у «Металургу» (Запоріжжя), що виступав у класі «Б», з вересня 1959 року був гравцем-тренером.
Тренерська діяльність Редагувати
Після першості 1960 завершив ігрові виступи за «Металург» (Запоріжжя) та увійшов до тренерського штабу команди. Переміг з командою в українській зоні класу «Б» 1960 року, але в перехідних матчах за право грати в класі «А» з «Шахтарем» (Сталіно), що посів останнє місце в класі «А», поступився (1:0 удома, 0:2 в гостях). Улітку 1961 року призначений головним тренером «Металурга».
Закінчив Вищу школу тренерів у Москві.
З літа був головним тренером «Локомотива» (Гомель), що посів останнє (18-е) місце в другій групі класу «А» 1963, головним тренером «Карпат» (Львів), з якими посів 10 місце у тій же лізі в сезоні 1964, а в 1965—1966 роках був начальником «Карпат».
У сезоні 1970 був наставником «Будівельника» (Ашхабад), з яким посів останнє місце в першій групі класу «А» (перша ліга). У першій половині чемпіонату 1971 очолював «Спартак» (Орджонікідзе).
Довго і продуктивно працював у друголіговому клубі «Даугава» (Рига) — після приходу на посаду головного тренера в 1973 році команда три сезони поспіль фінішувала в першій трійці, але щоразу вилітала в боротьбі в міжзональному турнірі. У сезоні 1975 команда нарешті перемогла у перехідному турнірі, вийшовши до першої ліги, за що тренер отримав звання заслуженого тренера Латвійської РСР, але в першій лізі 1976 «Даугава» посіла передостаннє, 19-е місце й повернулася до другої ліги.
Досяг успіхів на міжнародному рівні зі збірними Радянського Союзу різних вікових груп. У 1977 році був головним тренером юніорської збірної СРСР, готував її до першості світу, але через начебто схильність до вживання спиртного йому заборонили поїхати на юніорський чемпіонат світу 1977, який у підсумку команда СРСР виграла. Головний тренер юнацької збірної СРСР у 1978—1979 роках, з якою виграв турнір УЄФА 1978 (чемпіонат Європи серед юнацьких команд), а з юніорською збірною здобув срібні медалі на чемпіонаті світу 1979.
У 1981—1982 роках тренував другу збірну СРСР, збірну клубів СРСР.
Молодший брат, Анатолій Коршунов, також був відомим футболістом, грав за московські «Динамо» та «Спартак», а племінник Андрій Коршунов тренував дитячі футбольні команди.
Титули та досягнення Редагувати
- Кубок СРСР: 1953
- віце-чемпіон СРСР: 1955
- у списку 33 найкращих: 1953 — № 3 (неофіційна класифікація)
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
- Мультимедійна енциклопедія ФК «Динамо» Київ
- Статистика гравця на КЛІСФ (рос.)
- Три стаканчика на Гоголевском (sport-ru.narod.ru) [ 14 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Література Редагувати
- Нисенбойм Э., Расинский В. «Спартак» Москва. Официальная история 1922—2002. — Москва, 2002. — С. 681.
- Пилипчук П. «Карпати» від А до Я (1963—2005 рр.). — Львів: Галицька видавнича спілка, 2006. — С. 5–6.