«Короле́ва Марго́» (фр. La reine Margot) — історичний фільм 1994 року, поставлений французьким режисером Патрісом Шеро за мотивами однойменного роману Александра Дюма. Фільм здобув дві нагороди 47-го Каннського кінофестивалю 1994 року та був номінований у 12 категоріях на кінопремію «Сезар» 1995 року, у 5 з яких він переміг .
| Королева Марго | |
|---|---|
| La reine Margot | |
| | |
| Жанр | драма / біографічний / історичний |
| Режисер | Патріс Шеро |
| Продюсер | Клод Беррі |
| Сценаристи | Даніель Томпсон Патріс Шеро |
| На основі | роману Алексадра Дюма |
| У головних ролях | Ізабель Аджані Данієль Отей Жан-Юг Англад Венсан Перес |
| Оператор | Філіпп Руссело |
| Композитор | Горан Брегович |
| Художники | Рішар Педуцці, Олів'є Радо |
| Кінокомпанія | Renn Productionsd і Miramax Films |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 159 хв. |
| Мова | французька |
| Країна | Франція Італія Німеччина |
| Рік | 1994 |
| Дата виходу | Франція: 13 травня 1994 DVD-реліз: 1 вересня 2015 |
| Кошторис | 18,3 млн € |
| Касові збори | $ 1 292 232 (США) 2 002 915 (переглядів у Франції) |
| IMDb | ID 0110963 |
| Рейтинг | MPAA: R / IMDb: |
| Королева Марго у Вікісховищі |
Синопсис ред.
Серпень 1572 року. Франція у стані релігійної війни, що розгорілася через протестантський рух, який нестримно ріс та був не до смаку католикам. Щоб відновити мир та спокій у країні, прекрасна і горда принцеса Марго, сестра католицького короля Карла IX, повинна вийти заміж за протестанта-гугенота Генріха Наварського. Багато зацікавлених цією подією з різних куточків країни, незважаючи на виснажливу спеку, прибули до столиці Франції, і серед них була безліч протестантів.
Весілля, відсвятковане з великою пишнотою, закінчилося Варфоломіївською ніччю, або «паризьким кривавим весіллям» (24 серпня 1572), організованим жорстокою і підступною Катериною Медічі. Вулиці Парижа були залиті кров'ю, а в закутках знаходили по-звірячому понівечені тіла людей. Цієї ночі загинули тисячі протестантів, а один з них, важко поранений дворянин на ім'я Ла Моль, у відчайдушній спробі врятувати своє життя постукав у двері Марго, яка дала йому прихисток, а невдовзі закохалася в нього…
У ролях ред.
| Ізабель Аджані | ···· | Маргарита де Валуа |
| Данієль Отей | ···· | Генріх Наварський |
| Жан-Юг Англад | ···· | Карл IX |
| Венсан Перес | ···· | Ла Моль |
| Вірна Лізі | ···· | Катерина Медічі |
| Домінік Блан | ···· | Генрієтта Клевська |
| Паскаль Греггорі | ···· | Генріх Анжуйський |
| Клаудіо Амендола | ···· | Коконнас |
| Мігель Бозе | ···· | Герцог де Гіз |
| Азія Ардженто | ···· | Шарлотта де Сов |
| Томас Кречманн | ···· | Нансе |
| Жан-Клод Бріалі | ···· | Адмірал Коліньї |
| Бруно Тодескіні | ···· | Арманьяк |
| Жульєн Рассам | ···· | Франсуа, герцог Алансонський і Анжуйський |
| Бернар Верлі | ···· | кардинал |
В інших ролях ред.
- Жан-Філіп Екоффі
- Альбано Гуаетта
- Йона Лейзен
- Дорте Ліссевськи
- Лор Марсак
- Еммануель Салінжер
- Мішель Марке
- Алексіс Нітцер
- Барбет Шредер
- Жан-Марк Стеле
- Отто Таусіґ
- Толсти
- Ульріх Вільдґрубер
- Лоран Арналь
- Жерар Берліоз
- Крістоф Бернар
- Маріан Блігарц
- Даніель Бретон
- П'єр Брійо
- Валерія Бруні-Тедескі
- Сесіль Кайо
- Марк Чітті
- Грегуар Колен
- Ерван Дюжарден
- Філіпп Дюкло
- Марина Головіна
- Жигмунт Карґоль
- Карлос Лопес
- Орасіо Массаро
- Ромен Массен
- Чарлі Нелсон
- Бернар Ніссіль
- Жулі-Анн Рот
- Жан-Мішель Таверньє
- Беатріс Туссен
- Мелані Воден
- Ніколя Вод
- Елен де Фужероль
Історичні невідповідності ред.
Фільм лише у загальних рисах пов'язаний з сюжетом однойменного роману Александра Дюма, досить вільно його інтерпретуючи. Проте і сам сюжет роману мало пов'язаний із реальними біографіями Ла Моля та Аннібала де Коконнаса. Насправді обоє були міньйонами Франсуа, герцога Анжуйського, який зрадив їх в обмін на пробачення за участь у змові 1574 року проти Генріха III, як тільки той посів французький престол. За участь в змові обоє були страчені.
Вінчання історичної Маргарити і Генріха відбувалося не в католицькому соборі, а на помості перед ним, оскільки Генріх був протестантом. Не могло бути присутнім на вінчанні і так багато духовенства, як показано у фільмі — королеві Катерині Медічі вартувало чималих зусиль умовити кардинала Шарля де Бурбона (єдиного католика в сім'ї Бурбонів) одружити пару без дозволу папи Римського.
Коханка Генріха Наварського, Шарлота де Сов, не була убита, вона померла у 1617 році, переживши більшість інших дійових осіб роману.
Критика ред.
Вихід фільму залишився в пам'яті кінофахівців як один з історичних вододілів. Стрічка, в якій французькі придворні XVI століття висловлюються на сучасному молодіжному жаргоні, нагадуючи критикам «панків», а замість розкішних костюмів з брижами носять рване спіднє, «знаменувала падіння останнього оплоту вишуканого костюмованого мистецтва у кінематографі — історичного жанру». Відмовившись від підходу до класики як архівіст «в рукавичках», Шеро заявив, що знімав «що завгодно, але тільки не історичний фільм» у традиційному розумінні слова. Глядачів у Каннах «Королева Марго» підкорила нечуваною для крупнобюджетного костюмованого фільму відвертістю у демонстрації «крові і плоті»: особливо багато суперечок викликав кривавий балет Варфоломіївської ночі і хитросплетіння сімейного інцесту в сімействі Валуа. «Королева Марго» започаткувала моду на приховане осучаснення історичних реалій, яку продовжили такі стрічки, як «Марія-Антуанета» (2006), «Принцеса де Монпансьє» (2010) та ін.
До числа шанувальників фільму зараховує себе австрійський режисер Міхаель Ганеке. У його стрічці «Час вовків» одну з головних ролей виконав Патріс Шеро, а сценарій фільму «Приховане» було написано спеціально для Даніеля Отея. Для фільму Ганеке «Біла стрічка» костюми готувала Моділь Бікель. «Я найняв її, тому що вона працювала над костюмами для „Королеви Марго“, — найкращими, які я бачив у кіно. Вона майстерно створює необхідну патину, відчуття того, що цей одяг вже носили», — говорить Ганеке.
Визнання ред.
| Нагороди та номінації фільму «Королева Марго» | ||||
|---|---|---|---|---|
| Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат |
| 1994 | Каннський кінофестиваль | Золота пальмова гілка | Королева Марго | Номінація |
| Приз журі | Патріс Шеро | Перемога | ||
| Найкраща акторка | Ізабель Аджані | Перемога | ||
| Національна рада кінокритиків США | ТОП іноземних фільмів | Національна рада кінокритиків США | Перемога | |
| 1995 | Премія Оскар | Найкращі костюми | Моділь Бікель | Номінація |
| Золотий глобус | Найкращий фільм іноземною мовою | Королева Марго | Номінація | |
| 20-та церемонія премії «Сезар» | Найкращий фільм | Королева Марго | Номінація | |
| Найкраща режисерська робота | Патріс Шеро | Номінація | ||
| Найкраща акторка | Ізабель Аджані | Перемога | ||
| Найкращий актор другого плану | Жан-Юг Англад | Перемога | ||
| Найкраща акторка другого плану | Вірна Лізі | Перемога | ||
| Домінік Блан | Номінація | |||
| Найкращий сценарій | Патріс Шеро, Даніель Томпсон | Номінація | ||
| Найкраща операторська робота | Філіп Руссело | Перемога | ||
| Найкращі декорації | Рішар Педуцці, Олів'є Радо | Номінація | ||
| Найкращий дизайн костюмів | Моділь Бікель | Перемога | ||
| Найкращий монтаж | Франсуа Ґедіж'є, Елен Віар | Номінація | ||
| Найкраща музика до фільму | Горан Брегович | Номінація | ||
| Давид ді Донателло | Найкраща акторка другого плану | Вірна Лізі | Номінація | |
| Найкращий дизайн костюмів | Моділь Бікель | Номінація | ||
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | Найкраща акторка другого плану | Вірна Лізі | Перемога | |
| 1996 | Премія BAFTA | Найкращий неангломовний фільм | Королева Марго | Номінація |
Коментарі ред.
- Комір, манжети та жабо, що зібрані у вигляді воланів, служили прикрасою старовинного чоловічого і жіночого одягу.
Примітки ред.
- La Reine Margot [ 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] на AlloCiné
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 5 жовтня 2015.
- ↑ Ъ-Приложение Стиль (29599) — Реквием по роковой женщине [ 30 січня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Великий тлумачний словник російської мови. С. А. Кузнецов, 2010
- ↑ Ъ-Газета — Кинопремьера в Санкт-Петербурге(рос.)
- Film Comment | Film Society of Lincoln Center. Архів оригіналу за 14.01.2013. Процитовано 4.10.2015.
- Повний перелік нагород та номінацій фільму «Королева Марго» [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb
Посилання ред.
- «Королева Марго» на сайті IMDb (англ.) (станом на 4 жовтня 2015)
- «Королева Марго» на сайті AlloCiné (фр.) (станом на 4 жовтня 2015)
- «Королева Марго» на сайті Rotten Tomatoes (англ.) (станом на 4 жовтня 2015)