Корисні копалини Саудівської Аравії Зміст 1 Загальна характеристика 2 Окремі види корисних копалин 3 Див також 4 Джерела

Загальна характеристика ред.

На тер. Саудівської Аравії відкриті і розвідані родов. нафти і природного горючого газу, руд заліза, золота, міді, цинку, срібла, свинцю, піриту, фосфоритів, магнезиту, мармуру, солі, вапняків і інш. (табл.).

Таблиця. – Основні корисні копалини Саудівської Аравії станом на 1998-1999 рр.

Корисні копалини	Запаси	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
Корисні копалини	Підтверджені	Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %	Загальні
Боксити, млн т	102	213	58 (Al₂O₃)	0,4
Барит, тис. т	100	100	95 (BaSO₄)
Залізні руди, млн т	450	750	42 (Fe)	0,3
Золото, т	72	117	0,7 – 3, 7 г/т	0,1
Мідь, тис. т	689	2226	1,79 (Cu)	0,1
Нафта, млн т	36137			26,03
Природний горючий газ, млрд м³	5773			3,9
Свинець, тис. т	70	70	1,3 (Pb)	0,1
Фосфорити, млн т	44,7	250	21 (Р₂О₅)	0,88
Цинк, тис. т	1400	2400	4,6 (Zn)	0,5
Кремнезем, млн куб.м.		6.24

Окремі види корисних копалин ред.

Вуглеводні. Осн. багатство країни – нафта і газ. За запасами нафти країна займає 1-е місце у світі (2003). Майже вся тер. С.А. входить до Перської затоки нафтогазоносного басейну і лише вузька смуга узбережжя Червоного м. з прилеглим шельфом – до Червоного моря нафтогазоносного басейну, в якому відкрите одне газоконденсатне родов. Баркан (початкові пром. запаси бл. 68 млн т), де продуктивні пісковики світи бед (міоцен) на глиб. 1,9-2 км. У нафтогазоносному бас. Перської зат. в кінці ХХ ст. відкрито бл. 60 нафтових і газонафтових родов., 3 газових і газоконденсатних родов., в т.ч. найбільше у світі родов. Гавар (початкові пром. запаси 10136 млн т) і 10 родов. з поч. пром. запасами нафти понад 300 млн т. Родов. структурного типу, багатопластові, приурочені переважно до великих антикліналей. Осн. нафтоносна товща – відклади верх. юри світи араб потужністю бл. 120 м, в якій виділяють 4 продуктивних горизонти високопористих калькаренітових вапняків, розділених прошарками ангідритів. Найпродуктивніший нижній горизонт.

Регіональною покришкою для покладів світи араб служать перекривні евапорити світи хіт (верх. юра - ниж. крейда). Поклади нафти виявлені також у вапняках світ джубейла (верх. юра) і друма (сер. юра), пісковиках верх. крейди світи вара і вапняках ниж. крейди світи ратаві (Саффанія-Хафтжі, Зулуф, Маніфа). Газові поклади виявлені г.ч. у вапняках і доломіті світи хуфф пермі. Глибина залягання продуктивних горизонтів у г.п. пермі 2,5-3,5 км, юри 1-2,7 км, крейди 0,8-2 км. Густина нафт 845-889 кг/м³, переважають середні і важкі, сірчисті і високосірчисті нафти (S до 3%).

У 2003 р. Саудівська Аравія із запасами газу 5.78 трлн. куб.м займає 5-е місце у світі. Понад 60% запасів приурочено до нафтогазових родовищ. Третя частина його доведених запасів припадає на попутний газ родовища Гавар. Газ залягає на глибині декількох сотень метрів.

Найбільші родовища вуглеводнів отримали символічні назви, пов’язані з правлячою династією: Ghawar (Король), Abqaiq (Королева), Safaniya (Друга дружина), Berri (Великий візир)

За оцінками British Petroleum станом на 2003 Саудівська Аравія володіє найбільшими у світі підтвердженими запасами нафти – 262 млрд бар., частка у світі – 25%, за рівнем споживання майбутній продуктивний період – 86 років. Запаси газу (трлн. куб.м), частка у світі і роки видобутку, що залишилися у С. Аравії 6 (4%), понад 100 років [Petroenergy Information Network].

Залізні руди. У С.А. відомо 3 родов. залізняка низької якості в межах Нубійсько-Аравійського щита. Потужність пластів гематит-магнетит-яшмового складу бл. 200 м. Сер. склад руди (%): Fe 42, S 0,07, Р 0,44, As 0,0008. Боксити. Виявлене одне родов. бокситів Ез-Забіра в пустелі Великий Нефуд. Підтверджені запаси родов. Ез-Забіра становлять 102 млн т бокситів (2002) із вмістом Al2O3 57.5%, SiO2 – 5.5%, оксидів заліза – 8%. За якістю боксити родовища Ез-Забіра схожі з бокситами найбільшого австралійського родовища Уейпа.

Золото. В країні виявлені родов. руд золота різних генетичних типів. Бл. 60% золота пов'язано з телуридами, 40% – самородне. Відомо бл. 20 родов. руд міді і цинку. Запаси більшості родов. не перевищують 100 тис. т по сумі металів.

Поліметалічні та рідкіснометалічні руди. С.А. належить частина унікального сульфідного мідно-цинкового родов. Атлантіс-11 у западині осьового рифтового ґрабена Червоного м. Рудоносні пласти і лінзи мулових осадів містять Fe 29%, Cu 1,3-3,6%, Zn 3,4-9,8%, Pb 0,1%, Ag 52,9 г/т, Au 0,47 г/т. Запаси всього родов. понад 80 млн т руди. Запаси свинцевих руд невеликі. Відоме невелике мідно-поліметалічне колчеданне родов. Нукра на півночі країни. Руди багаті і в середньому містять Cu 0,06-2%, Zn 4,7-13%, Pb 1,7-3,4%, Au 1-6 г/т, Ag 240 г/т. Запаси родов. складають за сумою металів понад 480 тис.т. У районі Ед-Давазімі на сході Нубійсько-Аравійського щита в комплексних рудах дрібного родов. Самра містяться Zn 5%, Pb 1 %, Ag 446 г/т. Доведені запаси родов. 340 тис.т руди. Запаси срібних руд невеликі і пов'язані з комплексними рудами мідних, мідно-цинкових і мідно-поліметалічних родовищ. Перспективний для пошуків срібних і поліметалічних руд район Ед-Давазімі пл. 1000 км². На сході Нубійсько-Аравійського щита і в районі Ель-Ваджх відомі рудопрояви олов’яно-вольфрамових руд жильного і ґрейзенового типу, низькосортні поклади рідкісних і рідкісноземельних елементів Nb, Та, Y, Zr, Се з підвищеним вмістом урану і торію. Прогнозні ресурси найбільшого з них – Ель-Грайят оцінюються в 440 млн т руди.

Барит. Єдине родов. бариту – Рабіг, представлене серією жил в зонах рифтових розломів на узбережжі Червоного м. Неметалічні корисні копалини. Великі запаси кам'яної солі зосереджені на півдні і сході країни. Родов. Джизан і Фарасан-ель-Кебір пов'язані з виявом соляного діапіризму в міоцені. Ресурси родов. Джизан понад 1 млрд т кам. солі із вмістом NaCI 96%. Розміри соляного діапіру 1,5-3 км. С.А. має найбільші у світі запаси піритів, укладені у власне піритових, мідних і мідно-цинкових колчеданих родов., з яких найбільші за запасами Ваді-Вассат і Ваді-Катан з вмістом піриту в рудах 80-100%. Виявлені також значні поклади самородної сірки на узбережжі і о-вах Червоного м. (Ель-Кібріт, Фарасан-ель-Кебір). Значні запаси фосфоритів. У великому фосфоритоносному районі Турайф-Сірхан поблизу кордону з Йорданією та Іраном виявлено два родов. – Турайф і Таніят. Пласти зернистих фосфоритів потужністю 0,1-2,5 м залягають в г.п. верх. крейди та палеоцен-еоцену.

Нерудна індустріальна сировина представлена в С.А. великими запасами гіпсу і меншими магнезиту. Пласти дуже чистих високосортних гіпсів залягають в евапоритах міоцену потужністю дек. сотень м (вздовж узбережжя Червоного м.) і у відкладах пермі (узбережжя Перської затоки). Найбільші родов.: Ель-Кібріт, Макна, Джизан, Ель-Карім (запаси 3 млн т). У центр. частині країни в межах Нубійсько-Аравійського щита виявлено два родов. високосортного магнезиту – Джебель-Рухам і Заргат із запасами 1 млн т руди кожне. Вміст MgCO₃ понад 95%, SiO₂ до 2%, СаО до 2%; прогнозні ресурси 20-40 млн т.

В С.А. є великі запаси мармурів і глин. У межах Нубійсько-Аравійського щита виявлені численні великі родов. мармуру: Джебель-Ханука, Джебель-Хавар, Ваді-Тураба, Джебель-Наїм, Джебель-Будайя, Джебель-Хата, Джебель-ет-Тіррад; цегельних глин (родов. Хушейм-Раді) і скляних пісків. Перспективні вияви каолінових глин, азбесту, слюди, стеатиту, тальку, флюориту, кіаніту. Каолінові родовища на початку XXI ст. були досліджені в формації Вазіа (Wasia). Виявлені поклади характеризуються вмістами: 15-30% Al₂0₅ і <4% Fe₂O₃, 13.7-36% Al₂0₅.

Див. також ред.

Джерела ред.

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.