Гірнича промисловість Саудівської Аравії.
Осн. галузь гірн. промисловості — нафтогазова, в невеликих масштабах ведеться видобуток нерудних корисних копалин.
Окремі галузі ред.
Нафта і газ. На початку XXI ст. С. А. є одним з найбільших у світі виробників і експортерів нафти та природного газу (див. рис.).
Див. Нафтогазова промисловість Саудівської Аравії
Основний продуцент нафти в країні на межі ХХ-XXI ст. — компанія «Арабієн амерікен ойл компані» (АРАМКО). З початку 1970-х років вона знаходиться під контролем уряду Саудівської Аравії, а до цього цілком належала консорціуму американських компаній. У 1992 добувалося бл. 1,15 млн т/день, причому 97% видобутку припадало на АРАМКО. Видобуток нафти ведеться і іншими, дрібнішими компаніями, такими, як японська «Арабієн ойл компані», що діє в прибережних водах недалеко від кордону з Кувейтом, і «Гетті ойл компані», яка видобуває нафту на суші в районі кордону з Кувейтом. У 1996 квота Саудівської Аравії, що визначається ОПЕК, становила бл. 1,17 млн т/день.
Найбільші родовища нафти розташовані в східній частині країни, на узбережжі Перської затоки (зокрема, родовище Зулуф) або на шельфі. Важливим чинником розвитку нафтової промисловості є близькі і взаємовигідні відносини, що склалися між АРАМКО і Саудівською Аравією. Діяльність АРАМКО сприяла притоку в країну кваліфікованих кадрів і створенню нових робочих місць для саудівців.
У 2003 р. річний видобуток нафти в Сауд. Аравії оціночно становив 480 млн т — найбільший за останні 20 років. Саудівська Аравія з 2003 р. готова добувати по 9-9.5 млн бар. нафти на добу (450–475 млн т на рік) і може швидко збільшити видобуток до 10-10,5 млн бар./добу (500–525 млн т на рік). [Petroleum Economist. 2003. V.70].
До 2007 р. Саудівська Аравія планує добувати 600 млн тонн нафти на рік. Національна нафтова компанія Saudi Aramco оголосила про свої плани збільшення до 2007 року нафтовидобутку до рівня 11-12 млн бар./добу (до 600 млн т на рік). При цьому видобуток із знову відкритих родовищ складе близько 1.75 млн бар./добу [Petroleum Economist. 2003. V.70, Р. 6].
Нафта, що забезпечує основні надходження від експорту, постачається в США, Японію і Західну Європу. З 1999 р. в Саудівській Аравії почалося здійснення широкомасштабної програми ГРР на газ. Компанія Saudi Aramco пробурила серію газових свердловин (Манджура, Харадх, Вакр, Шама, Шаден, Вудайхі і Тінат) на сході і в центральній частині країни. У вересні 2000 р. у свердловині Газаль-1 (Ghazal-1), пробуреній за 150 км на схід від м. Ріяд на південному фланзі родовища Гавар, отримані притоки в 1.1 млн м3/добу газу і 632 т/добу конденсату.
Участю в розвитку видобутку саудівського газу цікавляться російська компанія Газпром і міжнародні корпорації Exxon/Mobil і Shell. Exxon/Mobil планує працювати на родовищі Південний Гавар, Shell — освоювати родовища Шайба.
Золото, срібло, мідь. Ще в I тис. до н. е. жителі Аравійського п-ова добували золото, срібло і мідь на родовищах, розташованих приблизно за 290 км до північного сходу від Джідди. В наш час ці родовища знову розробляються, і в 1992 тут було видобуто бл. 5 т золота. У 1990-х рр. роботи велися на родов. руд золота (Махд-ед-Дахаб).
Державна компанія Maaden експлуатує золотодобувні підприємства Mahd Ad Dhahab і Sukhaybarat. У 2000 р. компанія ввела в експлуатацію підприємство Al-Amar продуктивністю по руді 1 тис. т/добу. Запаси руди в гірському відведенні підприємства оцінюються в 2,7 млн т з сер. вмістом Au 12 г/т. У 2000–2001 рр. стали до ладу підприємства Al-Hajjar на родов., запаси якого оцінюються в 2,6 млн т руди з сер. вмістом Au 2,6 г/т.
Нерудні корисні копалини видобувають в С. А. для місцевих потреб. Найрозвиненіший видобуток вапняків і глин — сировини для цементної промисловості. Видобуток цементної сировини ведеться відкритим способом в районах діючих цементних заводів в рр. Хуфуф, Ер-Ріяд, Ель-Джубайль, Бурайда, Табук, Янбу. Гіпс, який добувають відкритим способом на родов. Ель-Кібріт, Макна і Ель-Карім, використовується для потреб внутр. ринку. В кінці ХХ ст. діє бл. 80 кар'єрів по видобутку мармуру — родов. Джебель-Ханука, Джебель-Хавар, Джебель-Наїм, Джебель-Будайя, Джебель-Хата, Ваді-Тураба, Джебель-ет-Тіррад і інш. Нерудні буд. матеріали добувають в районі м. Джідда (100 кар'єрів), облицювальний камінь з габро, гранітів і андезитів — в різних районах країни.
Інші корисні копалини. У 1990-х рр. роботи велися на родов. заліза (Ваді-Сававін), кольорових металів (Ель-Масане, Джебель-Саїд, Нукра), бокситів (Ез-Забіра), фосфоритів (Турайф-Сірхан).
З 1996 р здійснюється проєкт «Джаламід», який передбачає освоєння однойменного і групи родовищ фосфатів. У 1990-х рр. це найбільший проєкт у світі. Підтверджені запаси родов. — 213 млн т руди при сер. вмісті Р2О5 21%. Роботи на родовищі веде компанія Ma'aden з Саудівської Аравії. Поряд з родов. Джаламід було відкрите ще одне велике родовище Умм-Вуель з запасами — 200 млн т руди із вмістом Р2О5 15-20%. Будівництво рудника планувалося почати в 2001–2002 р.
Передбачається будівництво боксито-глиноземно-алюмінієвого комплексу на базі бокситового родовища Ез-Забіра, розташованого у віддаленому неосвоєному районі на півночі країни, в провінції Касім, за 180 км на північ від м. Бурайда і за 615 км від порту Джубайль. Комплекс включає бокситовий рудник продуктивністю 3.4 млн т/рік, глиноземний завод потужністю 1.4 млн т/рік і алюмінієвий завод потужністю 620 тис. т первинного алюмінію на рік. Проєкт здійснює державна компанія Saudi Arabian Mining Company (Ma'aden).
Гірничо-геологічна служба. Підготовка кадрів ред.
Вивченням геол. будови і корисних копалин країни відає Генеральний директорат мінеральних ресурсів, що входить до складу Мін-ва нафти і мінеральних ресурсів. Структурно він має геол. департамент, що включає відділи петрології і мінералогії, геол. картування, геофізики, геохімії, економіч. геології, і департамент техн. обслуговування. Геол. дослідженнями і розвитком мінерально-сировинної бази в країні займається також Центр прикладної геології «ЮНЕСКО», засн. в 1970. Геол. кадри готуються в трьох вишах: у Королівському університеті та вищих геологічних школах міст Ер-Ріяд і Дахран, а також за рубежем.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.