www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коректура Коректу ра від лат correctura виправлення поліпшення процес виправлення граматичних і технічних помилок та нед

Коректура

Коректу́ра (від лат. correctura — «виправлення», «поліпшення») — процес виправлення граматичних і технічних помилок та недоліків, як в текстовому, так і графічному матеріалах, підготовлених для розмноження друкарським (або будь-яким іншим) способом. У вужчому сенсі — відтиснення з друкарського набору (див. Набірне виробництво), призначене для внесення виправлень.

Традиційна коректура — галузь видавничої практики, що пов'язана з виконанням коректорами виправлень у коректурних відбитках і пробних за традиційними методиками та техніками.

Комп'ютерна коректура — коректура, в якій процеси виправлення авторського чи видавничого оригіналу відбуваються в його електронній версії і з використанням відповідних можливостей програмного забезпечення.

Для коректури з набірної форми на коректурних верстатах виготовляються пробні коректурні відтиснення. При звіренні відтиснення з текстом оригіналу виявляються помилки, які можуть бути результатом неуважності і недостатньої кваліфікації складача, неправильної підготовки набірної каси або несправностей в набірній машині, а також низької якості самого оригіналу; разом з орфографічними і пунктуаційними помилками в наборі можуть бути і технічні огріхи.

Для позначення на відтисненні виявлених помилок застосовують систему коректурних знаків.

Види коректур Редагувати

Існують чотири види коректур: друкарська; коректура видань, що випускаються по оригінал-макетах; видавнича коректура і коректура репродукційних друкарських форм. Друкарська і додрукарська коректура видань по оригінал-макетах передбачають виправлення помилок в наборі, що виникли на всіх стадіях набірного процесу; видавницька коректура включає виправлення автора, редактора і технічного редактора; коректура репродукційних друкарських форм полягає в звіренні пробних однобарвних або багатобарвних відтиснень з оригіналом (наприклад, картиною, що знаходиться в музеї) і письмовій вказівці на берегах відтиснення (без спеціальних знаків) виправлень, які повинні бути внесені до форми (наприклад, підсилити або ослабити друкарські елементи на формі).

Історія коректури Редагувати

Коректура — ровесниця видавничої справи. Коректування (як виправлення будь-яких написів) з'явилося з появою писемності. У видавничій справі протягом тисячоліть відбувалися кардинальні зрушення: змінювалися не тільки системи письма, а й видавничі матеріали (глина, папірус, пергамент, папір), форми видавничої продукції (дощечки, сувій, кодекс); удосконалювалися способи відображення інформації (рукопис, друк на гутенбергівському верстаті, подальший розвиток техніки і, відповідно, основних і спеціальних видів друку). А з поступом усієї видавничої справи, звісно, розвивалися і прийоми виправлення помилок у виданнях.

Професія виправляча (коректора) була відомою вже у Давньому Римі: в тамтешніх книжкових магазинах працювали люди, котрі за окрему платню виправляли замовнику текст придбаної книги.

У Високому Середньовіччі у руських скрипторіях працювали справники. Вони «справлялися» з раніше виконаними копіями книжки, яку потрібно було переписати (тому й називалися справниками). Зіставляючи її варіанти, справники обирали найоптимальніший, що ставав основним, а решту різночитань виписували на берегах книжки. Тож завдання справників були багатогранними: крім власне коректорської роботи, вони виконували ще й редакторську і текстологічну. Із початком друкарства професія справника наблизилася до редакторської. В Іпатіївському списку «Повісті врем'яних літ» його дослідник Леонід Махновець виявив виправлення коректурно-редакторського характеру, про які зазначив у примітках до видання «Літопис руський». Запис про події 1099 р. у літописі теж підлягав виправленням, причому техніка їх внесень почасти відмінна:

А Святополк учинив раду з ляхами і рушив до Пінська. Він послав по військо, і прибув до Дорогобужа, і діждався тут воїв своїх, [і] пішов на Давида до города [Володимира]. А Давид заперся в городі, надіючись помочі [дістати] в ляхів проти Святополка, бо вони сказали були йому: «Якщо на тебе прийдуть руські князі, то ми тобі будемо помічниками». І збрехали вони, бо взяли золото у Давида і в Святополка. Святополк, отож, обступив город, а Давид [був] у городі.

В Іп. «и вь Святополка» видряпано і викреслено, але помилково; у Лавр. «у Давида и у Святополка». Таким чином, коректурні виправлення у руські рукописні книги вносили, підчищаючи, видряпуючи, закреслюючи помилкові та дописуючи правильні елементи.

У часи Відродження, як і в часи рукописної книги, тексти виправляли не професіонали-коректори, а найосвіченіші люди, з глибокою мовною підготовкою. Втім, це явище можна зауважити й в усі подальші століття. Наприклад, у XVIII ст. у Великій Британії коректурою займалися такі знаменитості, як письменник О. Голдсміт і літературознавець С. Джонсон.

Однак, підкреслимо: зародження друкарства призвело до формування видавничих і друкарських спеціалізацій, і в тім числі й коректорської. Так, Альд Мануцій (1449—1515), засновник т. зв. «Нової Академії», зібрав 30 найкращих учених сучасності, які виправляли помилки у середньовічних списках текстів античної класики. До їхніх обов'язків входила й коректура, і це великою мірою забезпечило досконалість альдин — видань Альда Мануція. Тому прийнято вважати, що цей венеціанський видавець стояв біля витоків коректури.

В епоху Відродження книга стрімко поширилися в Європі, стала доступною широким верствам населення. Американські дослідники Д. Брайант і С. Томпсон стверджують: На початок XVI ст. в Західній Європі існувало понад 250 друкарських майстерень, що випускали понад 35 тис. різноманітних видань загальним накладом від 15 до 20 млн примірників…

Такий розмах молодої друкарської справи визначив потребу у сотнях видавничих працівників, а значить і коректорах. У цей час посилюються і фахові вимоги до них. Наприклад, у Франції бажаючий вступити до ремісничого цеху друкарів повинен був не менше чотирьох років ходити в учнях і не менше трьох років попрацювати за обраним фахом (складача, коректора тощо), також вивчити грецьку і латинську мови, знатися на нормах моралі та релігії. На іспиті за здобувача мали проголосувати хоча б три екзаменатори.

З початку XVII ст. розпочалося теоретичне осмислення коректорської професії: у 1608 р. латинською мовою вийшла перша книжка з коректури — «Ортотипографія» («правильне друкування»). Тож у XVII ст. професія коректора остаточно відокремилася від редакторської.

Відтоді активно витворюється професіограма коректора, визначаються найпосутніші риси його особистості. Так, у Голландії у XVII ст. на коректорську працю брали тільки жінок, оскільки вони акуратніші та менш самовпевнені. А століттям пізніше в «Енциклопедії» знаменитих французьких просвітителів Д. Дідро і Ж. Д'Аламбера були окреслені такі необхідні знання і характеристики коректора: …щоб він знав бездоганно принаймні ту мову, якою написана праця; те, що потребує здоровий глузд у тексті будь-якого змісту; щоб він умів ставитися з недовірою до своїх знань; щоб він знав правопис і пунктуацію.

На теренах України остаточне розрізнення коректорської і редакторської справи відбулося теж у XVII ст. У цей часу у друкарні Києво-Печерської лаври працювали «столпоправителі», а у львівській братській друкарні — «дозорці», які звіряли гранки або верстку складеного тексту з оригіналом —"екземпляром", «списком» (його готували справники).

За свідченням відомого книгознавця О. Гусєвої, техніка внесення коректурних виправлень, якою послуговувалися тодішні українські коректори, була, з одного боку, аналогічною західноєвропейській, а з іншого — суттєво відмінною від прийнятої у Правильній палаті московського Друкарського двору.

Російські коректори у кожному примірнику накладу помилкові літери, склади забілювали, а виправлення вносили вручну, — використовуючи штамп або вписуючи чорнилами правильний елемент. Цей спосіб внесення коректурних виправлень в українських стародруках дослідниця виявила лише один раз — у київському «Полууставі» (1682). Втім, схожа техніка коректурних виправлень у виготовленому накладі зафіксована і в Україні: новгород-сіверський друкар Семен Явлинський і львівський друкар Василь Ставницький вдавалися до наклейок, попередньо вискоблюючи у тексті помилкові елементи. Таким чином виправлені помилки у новгород-сіверських виданнях І. Галятовського «Скарбниця потребна» (1676); Д. Ростовського «Чуда Діви Марії» (1677); львівському «Євангелії» (1704) та інших книгах згаданих друкарень.

Зазвичай же тогочасні українські коректори з друкарень Києво-Печерської лаври, Львівського братства, уневського Успенського та чернігівського Троїцько-Іллінського монастирів чинили по-іншому: вони не вносили виправлення безпосередньо у текст, а додавали до видань списки друкарських помилок, супроводжуючи їх вибаченнями перед читачем.

У XVIII ст. європейські віяння далися взнаки також у тому, що по друкарнях України поширилася назва професії «коректор».

У XIX ст. видавнича справа в Україні пережила важкий тиск царської цензури. Тож, закономірно, коректорська професія не була широко представлена в усіх нечисленних видавничих структурах. Приміром, у 30-х рр. XIX ст. друкарня Київського університету мала лише одного коректора, та й той був «сумісником». Поглянемо на фрагмент із «Правил для управління друкарнею університету Святого Володимира»: При друкарні, для ведення справ, перебуває канцелярський службовець вищого окладу, який заступає також місце коректора і одержує жалування рівномірно з каси університету. Примітка. З розширенням обсягу роботи друкарні може бути визначений окремий коректор.

У XIX — на початку XX ст. в Україні про сам процес коректування говорили не «читати коректуру», а «тримати коректуру». А опрацьовувані під час коректування аркуші здебільшого називали «коректою», а не «коректурою». Особисто тримали коректу найвідоміші українські вчені, митці, журналісти, видавці.

С. Єфремов у 1924 р. у щоденнику нотував: 6 квітня. Дали мені в коректі перечитати частину праці Заславського про Драгоманова. Праця хороша, тон гарний і помилок мало, та й ті дрібні. 14 жовтня. Надто насунуло роботи. Словник, коректа Словника і «Люборацьких», кілька статей книги про Левицького, на термін дуже близький і щоденна метушня в Академії. Просто не знаю, за що хапатись і як з усього того вискочу. 16 жовтня. Коректура й інша робота все допікає.

У цей період, поряд з друкарським і видавничим коректорами, з'явилися вужчі фахи: коректор-зчитувач і підчитувач, а також ревізійний коректор, що перевіряв текст без оригіналу. Отже, спектр коректорських спеціалізацій склався цілковито.

У XX ст. видавництва, редакції і друкарні були немислимі без коректорської служби — у радянських видавничих структурах працювали тисячі коректорів. Активно провадилася як видавнича, так і друкарська коректура. Вже на початку 1920-х рр. набула розвитку система професійної підготовки коректорів: спочатку були започатковані спеціальні школи, а пізніше й технікуми.

Розгалужена система коректури обумовлювалася тим, що рукопис багато разів передруковувався: щонайменше двічі — у видавництві, а потім ще одне складання (ручне, монотипне, лінотипне) — у друкарні. А на всіх етапах клавіатурного процесу, зрозуміло, виникали численні помилки.

Вимоги до коректорів були надзвичайно високими, а особливо непростимими вважалися «ідеологічні» помилки. Так, з роботи звільняли за один перенос чи переставлену літеру,— якщо через них виникали «крамольні» наслідки. Наприклад, залишили у складанні «Бри-гади комуністичної праці», «Леонід Ілліч Брехнєв», «мраксизм», «історична промова Гітлера» замість «істерична промова Гітлера» — і коректор шукав нову роботу. Отож друкарські та видавничі коректорати забезпечували майже стовідсоткове вичитування оригіналу.

У XX ст., із метою оптимізації редакційно-видавничого процесу, почали застосовувати безгранковий метод (з пропущеним етапом коректури в гранках). Інший, економічний, стимул до швидкої та ефективної праці учасників видавничого процесу — штрафи за необхідність зайвої коректури і, відповідно, додаткові виправлення. Однак, реальне скорочення клавіатурних процесів і пришвидшення внесення будь-яких виправлень у складання відбулося тільки з комп'ютеризацією видавничої справи. Відтак, крім традиційної, з'явилася комп'ютерна коректура. І це стало новою віхою в історії цієї видавничої спеціальності.

Коректура — чи не найконсервативніша царина видавничої практики, що зумовлюється, з одного боку, нормуванням літературної мови, а з іншого — побутуванням цілої низки офіційних документів, спрямованих на регламентацію редакційно-видавничого процесу. З перших десятиліть XX ст. активно розвивається стандартизація видавничої продукції: приймаються відповідні державні стандарти, розроблюються інструкції. Звісно, дотикалися вони і коректури.

Як бачимо з цього стислого історичного екскурсу, коректура розвивалася поступово і невпинно, органічно перебуваючи у системі видавничої справи. Поява друкарських верстатів, пізніше — розвиток парку друкарських машин, винайдення комп'ютера, що призвело до революційних змін як у видавничих, так і поліграфічних технологіях, — все це позначалося на коректурі. З удосконаленням комп'ютерної техніки її виконання не тільки скорочувалося за обсягом і часом, але й набувало нових форм буття — до коректора-людини долучилася машина із лінгвістичним програмним забезпеченням.

Сучасний стан коректорської справи в Україні Редагувати

Сучасний стан коректорської справи однозначно оцінити неможливо. Звичайно, у великих розвинутих видавництвах існують потужні коректорати, але більшість невеликих видавництв, а також редакцій газет, журналів намагаються за рахунок посади коректора зекономити. Професійні обов'язки коректорів найчастіше виконують технічні редактори. Але це є неправильно, тому що коректор і технічний редактор мають різну спеціалізацію, виправляють різні помилки. Наслідок такої «економії» очевидний — у газетах, а ще гірше у книжках трапляються такі абсурдні помилки, що іноді навіть стає страшно. Ці помилки ніби вияв неповаги й халатного ставлення до майбутнього читача.

Важливим етапом у розвитку коректури стала комп'ютеризація видавничого процесу, що допомогло значно скоротити період підготовки видань до випуску. Але поява численних допоміжних програм для коректорів та редакторів зумовила більш неуважне їх ставлення до своїх професійних обов'язків. Але ж комп'ютерні програми іноді не бачать або створюють дуже жахливі помилки (перекручують імена, прізвища, слова, навіть змінюють зміст речень):

Коректор як співробітник редакції чи видавництва Редагувати

Слово «коректор» — латинського походження (corrector — «той, хто виправляє друкарські помилки при підготовці видання»). Окрім видавництва посада коректора віддавна «прописалася» також у друкарні. Солідне поліграфічне підприємство, яке дбає про високу репутацію серед постійних і нових замовників, прагне мати в себе представника цих редакторських професій, щоб уникнути можливих помилок на завершальному етапі виготовлення видавничого продукту.

У видавництві коректор (або ціла коректорська служба) працює під безпосереднім керівництвом головного редактора.

До найголовніших функціональних обов'язків коректора належать:

  • зрівняння видавничого оригіналу з авторським після внесення редакторських правок;
  • усунення орфографічних, пунктуаційних помилок, буквених неточностей та технічних огріхів верстки;
  • уніфікація тексту;
  • виявлення смислових, логічних стилістичних та фактологічних помилок;
  • звіряння цитат і використаних текстів за першоджерелами;
  • уважне читання специфічних елементів тексту (висновків, дефініцій, дат, чисел, імен);
  • спеціальна звірка з оригіналом;
  • перевірка правильності побудови таблиць, рисунків і креслень, відповідність їх підписів до коментування в тексті;
  • перевірка вихідних відомостей в останній підписній верстці;
  • звіряння сигнального примірника;
  • звіряння ідентичності назв, розділів, параграфів тощо;
  • стеження за правильною розбивкою тексту на абзаци, особливо в останній верстці.

Джерела Редагувати

  • «Сучасний тлумачний словник української мови» за редакцією Дубічинського В. В.
  • «Коректура» Тетяни Крайнікової.
  • «Історія видавничої справи» Миколи Тимошика.
  • «Історія українського друкарства» Івана Огієнка.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Лютий 2011)

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Korektu ra vid lat correctura vipravlennya polipshennya proces vipravlennya gramatichnih i tehnichnih pomilok ta nedolikiv yak v tekstovomu tak i grafichnomu materialah pidgotovlenih dlya rozmnozhennya drukarskim abo bud yakim inshim sposobom U vuzhchomu sensi vidtisnennya z drukarskogo naboru div Nabirne virobnictvo priznachene dlya vnesennya vipravlen Tradicijna korektura galuz vidavnichoyi praktiki sho pov yazana z vikonannyam korektorami vipravlen u korekturnih vidbitkah i probnih za tradicijnimi metodikami ta tehnikami Komp yuterna korektura korektura v yakij procesi vipravlennya avtorskogo chi vidavnichogo originalu vidbuvayutsya v jogo elektronnij versiyi i z vikoristannyam vidpovidnih mozhlivostej programnogo zabezpechennya Dlya korekturi z nabirnoyi formi na korekturnih verstatah vigotovlyayutsya probni korekturni vidtisnennya Pri zvirenni vidtisnennya z tekstom originalu viyavlyayutsya pomilki yaki mozhut buti rezultatom neuvazhnosti i nedostatnoyi kvalifikaciyi skladacha nepravilnoyi pidgotovki nabirnoyi kasi abo nespravnostej v nabirnij mashini a takozh nizkoyi yakosti samogo originalu razom z orfografichnimi i punktuacijnimi pomilkami v nabori mozhut buti i tehnichni ogrihi Dlya poznachennya na vidtisnenni viyavlenih pomilok zastosovuyut sistemu korekturnih znakiv Zmist 1 Vidi korektur 2 Istoriya korekturi 3 Suchasnij stan korektorskoyi spravi v Ukrayini 4 Korektor yak spivrobitnik redakciyi chi vidavnictva 5 Dzherela 6 Literatura 7 Posilannya 8 PrimitkiVidi korektur RedaguvatiIsnuyut chotiri vidi korektur drukarska korektura vidan sho vipuskayutsya po original maketah vidavnicha korektura i korektura reprodukcijnih drukarskih form Drukarska i dodrukarska korektura vidan po original maketah peredbachayut vipravlennya pomilok v nabori sho vinikli na vsih stadiyah nabirnogo procesu vidavnicka korektura vklyuchaye vipravlennya avtora redaktora i tehnichnogo redaktora korektura reprodukcijnih drukarskih form polyagaye v zvirenni probnih odnobarvnih abo bagatobarvnih vidtisnen z originalom napriklad kartinoyu sho znahoditsya v muzeyi i pismovij vkazivci na beregah vidtisnennya bez specialnih znakiv vipravlen yaki povinni buti vneseni do formi napriklad pidsiliti abo oslabiti drukarski elementi na formi Istoriya korekturi RedaguvatiKorektura rovesnicya vidavnichoyi spravi Korektuvannya yak vipravlennya bud yakih napisiv z yavilosya z poyavoyu pisemnosti U vidavnichij spravi protyagom tisyacholit vidbuvalisya kardinalni zrushennya zminyuvalisya ne tilki sistemi pisma a j vidavnichi materiali glina papirus pergament papir formi vidavnichoyi produkciyi doshechki suvij kodeks udoskonalyuvalisya sposobi vidobrazhennya informaciyi rukopis druk na gutenbergivskomu verstati podalshij rozvitok tehniki i vidpovidno osnovnih i specialnih vidiv druku A z postupom usiyeyi vidavnichoyi spravi zvisno rozvivalisya i prijomi vipravlennya pomilok u vidannyah Profesiya vipravlyacha korektora bula vidomoyu vzhe u Davnomu Rimi v tamteshnih knizhkovih magazinah pracyuvali lyudi kotri za okremu platnyu vipravlyali zamovniku tekst pridbanoyi knigi U Visokomu Serednovichchi u ruskih skriptoriyah pracyuvali spravniki Voni spravlyalisya z ranishe vikonanimi kopiyami knizhki yaku potribno bulo perepisati tomu j nazivalisya spravnikami Zistavlyayuchi yiyi varianti spravniki obirali najoptimalnishij sho stavav osnovnim a reshtu riznochitan vipisuvali na beregah knizhki Tozh zavdannya spravnikiv buli bagatogrannimi krim vlasne korektorskoyi roboti voni vikonuvali she j redaktorsku i tekstologichnu Iz pochatkom drukarstva profesiya spravnika nablizilasya do redaktorskoyi V Ipatiyivskomu spisku Povisti vrem yanih lit jogo doslidnik Leonid Mahnovec viyaviv vipravlennya korekturno redaktorskogo harakteru pro yaki zaznachiv u primitkah do vidannya Litopis ruskij Zapis pro podiyi 1099 r u litopisi tezh pidlyagav vipravlennyam prichomu tehnika yih vnesen pochasti vidminna A Svyatopolk uchiniv radu z lyahami i rushiv do Pinska Vin poslav po vijsko i pribuv do Dorogobuzha i dizhdavsya tut voyiv svoyih i pishov na Davida do goroda Volodimira A David zapersya v gorodi nadiyuchis pomochi distati v lyahiv proti Svyatopolka bo voni skazali buli jomu Yaksho na tebe prijdut ruski knyazi to mi tobi budemo pomichnikami I zbrehali voni bo vzyali zoloto u Davida i v Svyatopolka Svyatopolk otozh obstupiv gorod a David buv u gorodi V Ip i v Svyatopolka vidryapano i vikresleno ale pomilkovo u Lavr u Davida i u Svyatopolka Takim chinom korekturni vipravlennya u ruski rukopisni knigi vnosili pidchishayuchi vidryapuyuchi zakreslyuyuchi pomilkovi ta dopisuyuchi pravilni elementi U chasi Vidrodzhennya yak i v chasi rukopisnoyi knigi teksti vipravlyali ne profesionali korektori a najosvichenishi lyudi z glibokoyu movnoyu pidgotovkoyu Vtim ce yavishe mozhna zauvazhiti j v usi podalshi stolittya Napriklad u XVIII st u Velikij Britaniyi korekturoyu zajmalisya taki znamenitosti yak pismennik O Goldsmit i literaturoznavec S Dzhonson Odnak pidkreslimo zarodzhennya drukarstva prizvelo do formuvannya vidavnichih i drukarskih specializacij i v tim chisli j korektorskoyi Tak Ald Manucij 1449 1515 zasnovnik t zv Novoyi Akademiyi zibrav 30 najkrashih uchenih suchasnosti yaki vipravlyali pomilki u serednovichnih spiskah tekstiv antichnoyi klasiki Do yihnih obov yazkiv vhodila j korektura i ce velikoyu miroyu zabezpechilo doskonalist aldin vidan Alda Manuciya Tomu prijnyato vvazhati sho cej venecianskij vidavec stoyav bilya vitokiv korekturi V epohu Vidrodzhennya kniga strimko poshirilisya v Yevropi stala dostupnoyu shirokim verstvam naselennya Amerikanski doslidniki D Brajant i S Tompson stverdzhuyut Na pochatok XVI st v Zahidnij Yevropi isnuvalo ponad 250 drukarskih majsteren sho vipuskali ponad 35 tis riznomanitnih vidan zagalnim nakladom vid 15 do 20 mln primirnikiv Takij rozmah molodoyi drukarskoyi spravi viznachiv potrebu u sotnyah vidavnichih pracivnikiv a znachit i korektorah U cej chas posilyuyutsya i fahovi vimogi do nih Napriklad u Franciyi bazhayuchij vstupiti do remisnichogo cehu drukariv povinen buv ne menshe chotiroh rokiv hoditi v uchnyah i ne menshe troh rokiv popracyuvati za obranim fahom skladacha korektora tosho takozh vivchiti grecku i latinsku movi znatisya na normah morali ta religiyi Na ispiti za zdobuvacha mali progolosuvati hocha b tri ekzamenatori Z pochatku XVII st rozpochalosya teoretichne osmislennya korektorskoyi profesiyi u 1608 r latinskoyu movoyu vijshla persha knizhka z korekturi Ortotipografiya pravilne drukuvannya Tozh u XVII st profesiya korektora ostatochno vidokremilasya vid redaktorskoyi Vidtodi aktivno vitvoryuyetsya profesiograma korektora viznachayutsya najposutnishi risi jogo osobistosti Tak u Gollandiyi u XVII st na korektorsku pracyu brali tilki zhinok oskilki voni akuratnishi ta mensh samovpevneni A stolittyam piznishe v Enciklopediyi znamenitih francuzkih prosvititeliv D Didro i Zh D Alambera buli okresleni taki neobhidni znannya i harakteristiki korektora shob vin znav bezdoganno prinajmni tu movu yakoyu napisana pracya te sho potrebuye zdorovij gluzd u teksti bud yakogo zmistu shob vin umiv stavitisya z nedoviroyu do svoyih znan shob vin znav pravopis i punktuaciyu Na terenah Ukrayini ostatochne rozriznennya korektorskoyi i redaktorskoyi spravi vidbulosya tezh u XVII st U cej chasu u drukarni Kiyevo Pecherskoyi lavri pracyuvali stolpopraviteli a u lvivskij bratskij drukarni dozorci yaki zviryali granki abo verstku skladenogo tekstu z originalom ekzemplyarom spiskom jogo gotuvali spravniki Za svidchennyam vidomogo knigoznavcya O Gusyevoyi tehnika vnesennya korekturnih vipravlen yakoyu poslugovuvalisya todishni ukrayinski korektori bula z odnogo boku analogichnoyu zahidnoyevropejskij a z inshogo suttyevo vidminnoyu vid prijnyatoyi u Pravilnij palati moskovskogo Drukarskogo dvoru Rosijski korektori u kozhnomu primirniku nakladu pomilkovi literi skladi zabilyuvali a vipravlennya vnosili vruchnu vikoristovuyuchi shtamp abo vpisuyuchi chornilami pravilnij element Cej sposib vnesennya korekturnih vipravlen v ukrayinskih starodrukah doslidnicya viyavila lishe odin raz u kiyivskomu Poluustavi 1682 Vtim shozha tehnika korekturnih vipravlen u vigotovlenomu nakladi zafiksovana i v Ukrayini novgorod siverskij drukar Semen Yavlinskij i lvivskij drukar Vasil Stavnickij vdavalisya do naklejok poperedno viskoblyuyuchi u teksti pomilkovi elementi Takim chinom vipravleni pomilki u novgorod siverskih vidannyah I Galyatovskogo Skarbnicya potrebna 1676 D Rostovskogo Chuda Divi Mariyi 1677 lvivskomu Yevangeliyi 1704 ta inshih knigah zgadanih drukaren Zazvichaj zhe togochasni ukrayinski korektori z drukaren Kiyevo Pecherskoyi lavri Lvivskogo bratstva unevskogo Uspenskogo ta chernigivskogo Troyicko Illinskogo monastiriv chinili po inshomu voni ne vnosili vipravlennya bezposeredno u tekst a dodavali do vidan spiski drukarskih pomilok suprovodzhuyuchi yih vibachennyami pered chitachem U XVIII st yevropejski viyannya dalisya vznaki takozh u tomu sho po drukarnyah Ukrayini poshirilasya nazva profesiyi korektor U XIX st vidavnicha sprava v Ukrayini perezhila vazhkij tisk carskoyi cenzuri Tozh zakonomirno korektorska profesiya ne bula shiroko predstavlena v usih nechislennih vidavnichih strukturah Primirom u 30 h rr XIX st drukarnya Kiyivskogo universitetu mala lishe odnogo korektora ta j toj buv sumisnikom Poglyanemo na fragment iz Pravil dlya upravlinnya drukarneyu universitetu Svyatogo Volodimira Pri drukarni dlya vedennya sprav perebuvaye kancelyarskij sluzhbovec vishogo okladu yakij zastupaye takozh misce korektora i oderzhuye zhaluvannya rivnomirno z kasi universitetu Primitka Z rozshirennyam obsyagu roboti drukarni mozhe buti viznachenij okremij korektor U XIX na pochatku XX st v Ukrayini pro sam proces korektuvannya govorili ne chitati korekturu a trimati korekturu A opracovuvani pid chas korektuvannya arkushi zdebilshogo nazivali korektoyu a ne korekturoyu Osobisto trimali korektu najvidomishi ukrayinski vcheni mitci zhurnalisti vidavci S Yefremov u 1924 r u shodenniku notuvav 6 kvitnya Dali meni v korekti perechitati chastinu praci Zaslavskogo pro Dragomanova Pracya horosha ton garnij i pomilok malo ta j ti dribni 14 zhovtnya Nadto nasunulo roboti Slovnik korekta Slovnika i Lyuborackih kilka statej knigi pro Levickogo na termin duzhe blizkij i shodenna metushnya v Akademiyi Prosto ne znayu za sho hapatis i yak z usogo togo viskochu 16 zhovtnya Korektura j insha robota vse dopikaye U cej period poryad z drukarskim i vidavnichim korektorami z yavilisya vuzhchi fahi korektor zchituvach i pidchituvach a takozh revizijnij korektor sho pereviryav tekst bez originalu Otzhe spektr korektorskih specializacij sklavsya cilkovito U XX st vidavnictva redakciyi i drukarni buli nemislimi bez korektorskoyi sluzhbi u radyanskih vidavnichih strukturah pracyuvali tisyachi korektoriv Aktivno provadilasya yak vidavnicha tak i drukarska korektura Vzhe na pochatku 1920 h rr nabula rozvitku sistema profesijnoyi pidgotovki korektoriv spochatku buli zapochatkovani specialni shkoli a piznishe j tehnikumi Rozgaluzhena sistema korekturi obumovlyuvalasya tim sho rukopis bagato raziv peredrukovuvavsya shonajmenshe dvichi u vidavnictvi a potim she odne skladannya ruchne monotipne linotipne u drukarni A na vsih etapah klaviaturnogo procesu zrozumilo vinikali chislenni pomilki Vimogi do korektoriv buli nadzvichajno visokimi a osoblivo neprostimimi vvazhalisya ideologichni pomilki Tak z roboti zvilnyali za odin perenos chi perestavlenu literu yaksho cherez nih vinikali kramolni naslidki Napriklad zalishili u skladanni Bri gadi komunistichnoyi praci Leonid Illich Brehnyev mraksizm istorichna promova Gitlera zamist isterichna promova Gitlera i korektor shukav novu robotu Otozh drukarski ta vidavnichi korektorati zabezpechuvali majzhe stovidsotkove vichituvannya originalu U XX st iz metoyu optimizaciyi redakcijno vidavnichogo procesu pochali zastosovuvati bezgrankovij metod z propushenim etapom korekturi v grankah Inshij ekonomichnij stimul do shvidkoyi ta efektivnoyi praci uchasnikiv vidavnichogo procesu shtrafi za neobhidnist zajvoyi korekturi i vidpovidno dodatkovi vipravlennya Odnak realne skorochennya klaviaturnih procesiv i prishvidshennya vnesennya bud yakih vipravlen u skladannya vidbulosya tilki z komp yuterizaciyeyu vidavnichoyi spravi Vidtak krim tradicijnoyi z yavilasya komp yuterna korektura I ce stalo novoyu vihoyu v istoriyi ciyeyi vidavnichoyi specialnosti Korektura chi ne najkonservativnisha carina vidavnichoyi praktiki sho zumovlyuyetsya z odnogo boku normuvannyam literaturnoyi movi a z inshogo pobutuvannyam ciloyi nizki oficijnih dokumentiv spryamovanih na reglamentaciyu redakcijno vidavnichogo procesu Z pershih desyatilit XX st aktivno rozvivayetsya standartizaciya vidavnichoyi produkciyi prijmayutsya vidpovidni derzhavni standarti rozroblyuyutsya instrukciyi Zvisno dotikalisya voni i korekturi Yak bachimo z cogo stislogo istorichnogo ekskursu korektura rozvivalasya postupovo i nevpinno organichno perebuvayuchi u sistemi vidavnichoyi spravi Poyava drukarskih verstativ piznishe rozvitok parku drukarskih mashin vinajdennya komp yutera sho prizvelo do revolyucijnih zmin yak u vidavnichih tak i poligrafichnih tehnologiyah vse ce poznachalosya na korekturi Z udoskonalennyam komp yuternoyi tehniki yiyi vikonannya ne tilki skorochuvalosya za obsyagom i chasom ale j nabuvalo novih form buttya do korektora lyudini doluchilasya mashina iz lingvistichnim programnim zabezpechennyam Suchasnij stan korektorskoyi spravi v Ukrayini RedaguvatiSuchasnij stan korektorskoyi spravi odnoznachno ociniti nemozhlivo Zvichajno u velikih rozvinutih vidavnictvah isnuyut potuzhni korektorati ale bilshist nevelikih vidavnictv a takozh redakcij gazet zhurnaliv namagayutsya za rahunok posadi korektora zekonomiti Profesijni obov yazki korektoriv najchastishe vikonuyut tehnichni redaktori Ale ce ye nepravilno tomu sho korektor i tehnichnij redaktor mayut riznu specializaciyu vipravlyayut rizni pomilki Naslidok takoyi ekonomiyi ochevidnij u gazetah a she girshe u knizhkah traplyayutsya taki absurdni pomilki sho inodi navit staye strashno Ci pomilki nibi viyav nepovagi j halatnogo stavlennya do majbutnogo chitacha 1 Vazhlivim etapom u rozvitku korekturi stala komp yuterizaciya vidavnichogo procesu sho dopomoglo znachno skorotiti period pidgotovki vidan do vipusku Ale poyava chislennih dopomizhnih program dlya korektoriv ta redaktoriv zumovila bilsh neuvazhne yih stavlennya do svoyih profesijnih obov yazkiv Ale zh komp yuterni programi inodi ne bachat abo stvoryuyut duzhe zhahlivi pomilki perekruchuyut imena prizvisha slova navit zminyuyut zmist rechen Korektor yak spivrobitnik redakciyi chi vidavnictva RedaguvatiSlovo korektor latinskogo pohodzhennya corrector toj hto vipravlyaye drukarski pomilki pri pidgotovci vidannya Okrim vidavnictva posada korektora viddavna propisalasya takozh u drukarni Solidne poligrafichne pidpriyemstvo yake dbaye pro visoku reputaciyu sered postijnih i novih zamovnikiv pragne mati v sebe predstavnika cih redaktorskih profesij shob uniknuti mozhlivih pomilok na zavershalnomu etapi vigotovlennya vidavnichogo produktu U vidavnictvi korektor abo cila korektorska sluzhba pracyuye pid bezposerednim kerivnictvom golovnogo redaktora Do najgolovnishih funkcionalnih obov yazkiv korektora nalezhat zrivnyannya vidavnichogo originalu z avtorskim pislya vnesennya redaktorskih pravok usunennya orfografichnih punktuacijnih pomilok bukvenih netochnostej ta tehnichnih ogrihiv verstki unifikaciya tekstu viyavlennya smislovih logichnih stilistichnih ta faktologichnih pomilok zviryannya citat i vikoristanih tekstiv za pershodzherelami uvazhne chitannya specifichnih elementiv tekstu visnovkiv definicij dat chisel imen specialna zvirka z originalom perevirka pravilnosti pobudovi tablic risunkiv i kreslen vidpovidnist yih pidpisiv do komentuvannya v teksti perevirka vihidnih vidomostej v ostannij pidpisnij verstci zviryannya signalnogo primirnika zviryannya identichnosti nazv rozdiliv paragrafiv tosho stezhennya za pravilnoyu rozbivkoyu tekstu na abzaci osoblivo v ostannij verstci Dzherela Redaguvati Suchasnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi za redakciyeyu Dubichinskogo V V Korektura Tetyani Krajnikovoyi Istoriya vidavnichoyi spravi Mikoli Timoshika Istoriya ukrayinskogo drukarstva Ivana Ogiyenka Literatura RedaguvatiKorektura Arhivovano 7 sichnya 2009 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Bylinskij K I Zhilin A N Spravochnaya kniga korrektora M 1960 Kameneckij L M Kozorovickaya I S Tyapkin B G Korrektura M 1966 Poligrafiya ta vidavnicha sprava Tekst ros ukr tlumachnij slov uklad B V Durnyak O V Melnikov O M Vasilishin O G Dyachok Avt pered sl G I Mironyuk M vo osviti i nauki Ukrayini rec A K Dorosh R G Ivanchenko E T Lazarenko Ya I Chehman Lviv Afisha 2002 456 s Bibliogr s 439 450 ISBN 966 7760 79 0 Spravochnaya kniga avtora Tekst Avt peredisl i sost A V Melnikov M vo obrazovaniya i nauki Ukrainy Nauch metod centr vysshego obrazovaniya rec Yu E Finkler L E Suhomlin Sumy Un tskaya kn 2004 398 s Bibliogr s 391 396 ISBN 966 680 151 5 Tehnologiya naboru ta verstki Tekst navch posib D V Vasilishin O M Vasilishin za red O V Melnikova rec O M Velichko M S Antonik Yu C Zhideckij Lviv Ukr akad drukarstva 2011 272 s 300 pr ISBN 978 966 322 190 8 Feller M D Kvitko I S Shevchenko M G Dovidnik korektora Harkiv Knizhkova palata URSR 1972 408 s Posilannya Redaguvati525 mode 1up view theater Vichitka Korekta abo Korektura Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 179 525 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Lyutij 2011 Primitki Redaguvati Koli Korektura staye plagiatom Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Korektura amp oldid 35077716