Копко Петро Максимович

Петро Максимович Копко (*1886(1886), Перемишль — †1923, Перемишль) — філолог, син композитора Максима Копка.

Копко Петро Максимович
Народився	1886 Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер	1923 Перемишль, Львівське воєводство, Польська Республіка
Поховання	:
Діяльність	мовознавець
Alma mater	Віденський університет
Науковий керівник	Ватрослав Ягич

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Копко.

родинна гробниця роду Копків на Головному цвинтарі Перемишля

Життєпис

Народився у Перемишлі, вищу освіту здобув на історико-філологічному факультеті Віденського університету. Отримав ступінь доктора філології під приводом відомого славіста Ватрослава Ягича. Продовжував навчання та почав власні дослідження у Берлині, а потім — Москві був особисто знайомий з Шахматовим. У 1917 році був обраний доцентом Харківського університету. Революція, громадянська війна та особиста трагедія (смерть батька) не дозволили йому у повній мірі здійснити всі наукові плани.

У 1922 році він повернувся до рідного Перемишля, де наступного року помер.

Твори

• Исследование о языке «Бесед на Евангелие Григория Великого» — Львів, 1909
• Исследоване о языке Пандектов Антиоха XI в. — Санкт-Петербург, 1915 [1] [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Ударение в русском языке (рукопис)
• Krytyczny rozbiór gramatyki narodowej O. Kopczynskiego (1778–1780) — Kraków,1909 [2]
• Apostolus Bibliensis saec. XIV (критико-грамматический разбор с воспроизведением полного текста найденного автором в с. Библе, Перемышльского уезда, пергаментного отрывка апостольских чтений местного происхождения). — Відень,1912

Література

• А. А. Шахматов Письма к Копко П. М.
• Ваврик В. Р. Краткий очерк галицко-русской письменности — Лувен, 1973