Копейко Сергій Григорович Сергій Григорович Копейко нар 7 жовтня 1907 Харків Російська імперія пом 11 жовтня 2000 Шебекі

Роки	Клуб	І (г)
1928	«Залдор»	?	(?)
1929—1935	«Динамо» (Х)	?	(?)
1936	«Спартак» (Х)	5	(0)
1937	«Динамо» (Х)	6	(2)
1938—1940	«Сільмаш» (Х)	74	(?)

Національна збірна

Роки

Збірна

Ігри (голи)

1932—1933

СРСР-2

Тренерська діяльність**

Сезони

Команда

Місце

195?—199?
1966

«Хімік» (Шебекіно)
«Спартак» (Б)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Народився 7 жовтня 1907 року в Харкові. Навчався в місцевій гімназії. Футболом розаочав займатися в 1921 році (на той час Сергію виповнилося 14 років), ганяючи м'яча з хлопцями на одному з харківських пустирів. Футболом займався разом зі своїм братом Павлом, а також з іншими однолітками: Юрієм Кондратенком, братами Н. і М. Княжевськими та Борисом Багаєвським. Кумирами для юних футболістів були відомі харківські гравці І. Привалов, М. Кротов, Я. Алфьоров та М. Капустін. На відміну від решти однолітків Сергія в першу чергу цікавила не зовнішня схожість зі своїми кумирами, а їх стиль гри.

У 1923 році талановитого футболіста помітили керівники новоствореного харківського «Будівельника». У команді швидко став провідним гравцем. У 1928 році прийняв запрошення харківського «Залдору». Проте вже незабаром перейшов до складу харківського «Динамо». У 1933 році потрапив до списку 33-х найкращих футболістів країни.

У 1936 році перейшов до харківського «Спартака». Наступного року повернувся до харківського «Динамо». З 1938 року захищав кольори іншого харківського колективу «Сільмаш». 12 червня 1938 року допоміг «Сільмашу» обіграти московське «Динамо» (1:0).

Після початку Німецько-радянської війни С.Копейко разом із заводом «Серп і молот» евакуювався до Саратова, випускав боєприпаси.

Навесні 1945 року на честь свята Перемоги ВЦРПС оголосив всесоюзний турнір серед найкращих команд виробничих колективів, у якому взяв участь й «Металіст». Команда дійшла до 1/4 фіналу, але до Горького, на матч з місцевим «Торпедо», їй довелося добиратися три доби. Через це харків'яни поступилися торпедівцям.

У 1945 році повернувся до Харкова, де 38-річний Копейко виступав за «Дзержинець». Його партнерами по команді були на той час ще молоді Г. Борзенко, О. Бакуменко, А. Рабинович, О. Левченко, Г. Кацай.

Кар'єра в збірній ред.

Залучався до збірних ЦР «Динамо», міст Харкова та Москви, а також збірної УРСР та другої збірної СРСР.

Стиль гри ред.

Високотехнічний, комунікабельний, невгамовний, коли слід було «завести», підтримати жартом партнерів, кмітливий та веселий. Майстер спокійної, розміреної гри, заснованої на відмінному виборі місця і добре поставлених ударах.

Кар'єра тренера ред.

По завершенні футбольної кар'єри розпочав тренерську діяльність. З 1950-х років очолив новостворену команду «Хімік» (Шебекіно) при місцевому хімічному заводі. Допоміг команді 6 разів завоювати чемпіонат Бєлгородської області, ще 4 рази вигравав з «хіміками» обласний кубок. Працював також у місцевій ДЮСШ, серед його вихованців — Леонід Пивко, Борис Коваленко, Сергій Новоченко, Сергій Кристиненко, Юрій Кривченко, Віктор Прохоров та ін.

До червня 1966 року нетривалий період тренував також «Спартак» (Бєлгород).

Помер 11 жовтня 2000 року в Шебекіно, Бєлгородська область.

Досягнення ред.

Чемпіонат УРСР
- Чемпіон (1): 1932

Примітки ред.

↑ Копейка Сергей Григорьевич [ 26 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
↑ . Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.

Посилання ред.

Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Профіль гравця^{[недоступне посилання з листопадаа 2019]} на сайті «Український футбол»
Профіль [ 4 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайті footbook.ru
Копейко Сергій Григорович [ 26 травня 2019 у Wayback Machine.] на сайті sport-strana.ru

[Копейка-1] Копейка Сергей Григорьевич [ 26 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)

[Легенда-2] . Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 26 травня 2019.