www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координаційна геометрія Термін координаційна геометрія може бути застосований в пов язаних розділах структурної хімії кр

Координаційна геометрія

Термін координаційна геометрія може бути застосований в пов'язаних розділах структурної хімії, кристалографії, фізики твердого тіла тощо. Частіше він перекривається терміном координаційний поліедр.

Молекули Редагувати

Координаційна геометрія певного атома — це форма просторового розташування атомів, сусідніх із обраним.

Неорганічні координаційні сполуки Редагувати

В координаційній хімії неорганічних сполук це форма просторового розташування тих атомів лігандів, які безпосередньо приєднані до центрального атома в комплексній частинці. Таке розташування залежить від кількості та типу приєднаних лігандів, а також від властивостей центрального атома, зазвичай атома металу. Кількість атомів, приєднаних до центрального (тобто число вершин координаційного поліедра), називають координаційним числом.

Форма просторового розташування може бути описана як поліедр, вершини якого є центрами координованих (приєднаних) атомів лігандів.

Координаційні властивості металу часто змінюються із його ступенем окиснення. Кількість координаційних зв'язків (координаційне число) може набувати значень від 2 аж до 20 (приміром, у Th(η5-C5H5)4).

Одною з найпоширеніших координаційних геометрій є октаедрична, в якій шість лігандів, приєднані до металу, розташовані симетрично й утворюють октаедр, якщо їх з'єднати подумки лініями один із одним. Іншими поширеними координаційними геометріями є тетраедрична та плоско-квадратна.

Просторову будову комплексних частинок із центральним атомом, який належить до головної підгрупи, можна передбачити за допомогою теорії Гілеспі, а відносну стійкість та певні деталі електронної будови комплексів перехідних металів можна спрогнозувати за допомогою теорії кристалічного поля.

Кристалографія Редагувати

В кристалічній структурі координаційна геометрія певного атома є формою просторового розташування координованих із ним атомів, а визначення координованих атомів залежить від застосовуваної моделі зв'язку. Приміром, в іонному кристалі хлориду натрію кожен катіон натрію має шість найближчих сусідів — аніонів хлору — в октаедричній координації, а кожен аніон хлору так само октаедрично координований шістьма катіонами натрію. В кристалічній структурі металів із об'ємноцентрованою кубічною ґраткою (англ. bcc) кожен атом має вісім найближчих сусідів у кубічному розташуванні, із гранецентрованою кубічною ґраткою (англ. fcc) — дванадцять найближчих сусідів в кубооктаедричному розташуванні.

Таблиця координаційних геометрій Редагувати

Див. також: Теорія відштовхування електронних пар валентних оболонок (ВЕПВО)

Нижче подано впорядковані в таблицю координаційні геометрії, відомі зі структурної хімії молекулярних частинок чи кристалів.

Координаційне число Геометрія Приклад молекулярної частинки Приклад у кристалі
2 лінійна Ag(CN)−
2 у KAg(CN)2 		Ag у ціаніді срібла[en],
Au в AuI
3 плоска тригональна HgI−
3		 O в TiO2, структура рутилу
4 тетраедрична CoCl2−
4		 Zn та S у сульфіді цинку[en], Si у діоксиді кремнію
4 плоско-квадратна AgF−
4		 CuO
5 тригонально-біпірамідальна SnCl−
5
5 квадратно-пірамідальна InCl2−
5 у (NEt4)2InCl5
6 октаедрична Fe(H
2O)2+
6		 Na та Cl у NaCl
6 тригонально-призматична W(CH3)6 As у NiAs, Mo у MoS2[en]
7 пентагонально-біпірамідальна ZrF3−
7 у (NH4)3ZrF7		 Pa у PaCl5
7 октаедр зі шляпкою MoF−
7		 La у α-La2O3
7 тригональна призма зі шляпкою TaF2−
7 у K2TaF7
8 квадратно-антипризматична TaF3−
8 у Na3TaF8
Zr(H
2O)4+
8 аквакомплекс		 Йодид торію(IV)
8 додекаедрична
(хоча така назва застосовується,
точна назва "бісдисфеноїд")		 Mo(CN)4−
8 у K4[Mo(CN)8]·2H2O		 Zr in K2ZrF6
8 тригональна призма з двома шляпками ZrF4−
8		 PuBr3
8 кубічна Хлорид цезію, фторид кальцію
8 гексагонально-біпірамідальна N у Li3N[en]
8 октаедрична з двома шляпками Ni у NiAs; 6 сусідніх As + 2 шляпки Ni
8 тригональна призма з двома шляпками Ca у CaFe2O4
9 тригональна призма з трьома шляпками [ReH
9]2−
 у K
2ReH
9
Th(H
2O)4+
9 аквакомплекс		 SrCl2·6H2O, Th у RbTh3F13
9 квадратна антипризма зі шляпкою [Th(трополонат)4(H2O)] La у LaTe2
10 квадратна антипризма з двома шляпками Th(C
2O
4)2−
4
11 Th у [ThIV(NO3)4(H2O)3] (бідентатний NO−
3)
12 ікосаедрична Th в іоні Th(NO
3)2−
6 у Mg[Th(NO3)6]·8H2O
12 кубооктаедрична ZrIV(η3−(BH4)4) атоми металу в fcc структурі, приміром, Ca
12 антикубооктаедрична атоми металу в гексагональній (англ. hcp) структурі, приміром, Sc
12 гексагональна антипризма з двома шляпками U(BH4)4

Номенклатура неорганічних сполук Редагувати

IUPAC ввела символ поліедру в номенклатурі неорганічних сполук з 2005 року для опису координаційної геометрії атома у структурі.
IUCr запропонувала вказувати цей символ верхнім індексом у квадратних дужках всередині хімічної формули. Приміром, CaF2 буде позначено як Ca[8cb]F2[4t], де [8cb] означає 8 сусідів у кубічному розташуванні, а [4t] — 4 сусіди в тетраедричному розташуванні. Еквівалентні позначення за IUPAC пишуться як CU−8 та T−4 відповідно.
Позначення IUPAC застосовуються для комплексів та молекулярних частинок, а позначення IUCr — для кристалів.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  1. ↑ J. Lima-de-Faria; E. Hellner; F. Liebau; E. Makovicky; E. Parthé (1990). . Acta Crystallogr. A 46: 1–11. doi:10.1107/S0108767389008834. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 3 квітня 2022. 
  2. ↑ Greenwood, Norman N.; Earnshaw, Alan (1997). Chemistry of the Elements (вид. 2nd). Butterworth-Heinemann. ISBN 978-0-08-037941-8. 
  3. ↑ Wells A.F. (1984) Structural Inorganic Chemistry 5th edition Oxford Science Publications ISBN 0-19-855370-6
  4. Housecroft, C. E.; Sharpe, A. G. (2004). Inorganic Chemistry (вид. 2nd). Prentice Hall. ISBN 978-0-13-039913-7. 
  5. Kaupp, Martin (2001). "Non-VSEPR" Structures and Bonding in d(0) Systems. Angew Chem Int Ed Engl 40 (1): 3534–3565. doi:10.1002/1521-3773(20011001)40:19<3534::AID-ANIE3534>3.0.CO;2-#. 
  6. ↑ Persson, Ingmar (2010). Hydrated metal ions in aqueous solution: How regular are their structures?. Pure and Applied Chemistry 82 (10): 1901–1917. ISSN 0033-4545. doi:10.1351/PAC-CON-09-10-22. 
  7. Jeremy K. Burdett; Roald Hoffmann; Robert C. Fay (1978). Eight-Coordination. Inorganic Chemistry 17 (9): 2553–2568. doi:10.1021/ic50187a041. 
  8. David G. Pettifor, Bonding and Structure of Molecules and Solids, 1995, Oxford University Press,ISBN 0-19-851786-6
  9. NOMENCLATURE OF INORGANIC CHEMISTRY IUPAC Recommendations 2005 ed. N. G. Connelly et al. RSC Publishing http://www.chem.qmul.ac.uk/iupac/bioinorg/ [ 2 вересня 2017 у Wayback Machine.]

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Termin koordinacijna geometriya mozhe buti zastosovanij v pov yazanih rozdilah strukturnoyi himiyi kristalografiyi fiziki tverdogo tila tosho Chastishe vin perekrivayetsya terminom koordinacijnij poliedr Zmist 1 Molekuli 2 Neorganichni koordinacijni spoluki 3 Kristalografiya 4 Tablicya koordinacijnih geometrij 5 Nomenklatura neorganichnih spoluk 6 Div takozh 7 Literatura 8 PosilannyaMolekuli RedaguvatiDokladnishe Molekulyarna geometriyaKoordinacijna geometriya pevnogo atoma ce forma prostorovogo roztashuvannya atomiv susidnih iz obranim Neorganichni koordinacijni spoluki RedaguvatiV koordinacijnij himiyi neorganichnih spoluk ce forma prostorovogo roztashuvannya tih atomiv ligandiv yaki bezposeredno priyednani do centralnogo atoma v kompleksnij chastinci Take roztashuvannya zalezhit vid kilkosti ta tipu priyednanih ligandiv a takozh vid vlastivostej centralnogo atoma zazvichaj atoma metalu Kilkist atomiv priyednanih do centralnogo tobto chislo vershin koordinacijnogo poliedra nazivayut koordinacijnim chislom Forma prostorovogo roztashuvannya mozhe buti opisana yak poliedr vershini yakogo ye centrami koordinovanih priyednanih atomiv ligandiv 1 Koordinacijni vlastivosti metalu chasto zminyuyutsya iz jogo stupenem okisnennya Kilkist koordinacijnih zv yazkiv koordinacijne chislo mozhe nabuvati znachen vid 2 azh do 20 primirom u Th h5 C5H5 4 2 Odnoyu z najposhirenishih koordinacijnih geometrij ye oktaedrichna v yakij shist ligandiv priyednani do metalu roztashovani simetrichno j utvoryuyut oktaedr yaksho yih z yednati podumki liniyami odin iz odnim Inshimi poshirenimi koordinacijnimi geometriyami ye tetraedrichna ta plosko kvadratna Prostorovu budovu kompleksnih chastinok iz centralnim atomom yakij nalezhit do golovnoyi pidgrupi mozhna peredbachiti za dopomogoyu teoriyi Gilespi a vidnosnu stijkist ta pevni detali elektronnoyi budovi kompleksiv perehidnih metaliv mozhna sprognozuvati za dopomogoyu teoriyi kristalichnogo polya Kristalografiya RedaguvatiV kristalichnij strukturi koordinacijna geometriya pevnogo atoma ye formoyu prostorovogo roztashuvannya koordinovanih iz nim atomiv a viznachennya koordinovanih atomiv zalezhit vid zastosovuvanoyi modeli zv yazku 1 Primirom v ionnomu kristali hloridu natriyu kozhen kation natriyu maye shist najblizhchih susidiv anioniv hloru v oktaedrichnij koordinaciyi a kozhen anion hloru tak samo oktaedrichno koordinovanij shistma kationami natriyu V kristalichnij strukturi metaliv iz ob yemnocentrovanoyu kubichnoyu gratkoyu angl bcc kozhen atom maye visim najblizhchih susidiv u kubichnomu roztashuvanni iz granecentrovanoyu kubichnoyu gratkoyu angl fcc dvanadcyat najblizhchih susidiv v kubooktaedrichnomu roztashuvanni Tablicya koordinacijnih geometrij RedaguvatiDiv takozh Teoriya vidshtovhuvannya elektronnih par valentnih obolonok VEPVO Nizhche podano vporyadkovani v tablicyu koordinacijni geometriyi vidomi zi strukturnoyi himiyi molekulyarnih chastinok chi kristaliv Koordinacijne chislo Geometriya Priklad molekulyarnoyi chastinki Priklad u kristali2 linijna nbsp Ag CN 2 u KAg CN 2 3 Ag u cianidi sribla en Au v AuI 2 3 ploska trigonalna nbsp HgI 3 2 O v TiO2 struktura rutilu 3 4 tetraedrichna nbsp CoCl2 4 2 Zn ta S u sulfidi cinku en Si u dioksidi kremniyu 3 4 plosko kvadratna nbsp AgF 4 2 CuO 3 5 trigonalno bipiramidalna nbsp SnCl 5 3 5 kvadratno piramidalna nbsp InCl2 5 u NEt4 2InCl5 2 6 oktaedrichna nbsp Fe H2 O 2 6 2 Na ta Cl u NaCl 3 6 trigonalno prizmatichna nbsp W CH3 6 4 As u NiAs Mo u MoS2 en 3 7 pentagonalno bipiramidalna nbsp ZrF3 7 u NH4 3ZrF7 3 Pa u PaCl57 oktaedr zi shlyapkoyu nbsp MoF 7 5 La u a La2O37 trigonalna prizma zi shlyapkoyu nbsp TaF2 7 u K2TaF7 3 8 kvadratno antiprizmatichna nbsp TaF3 8 u Na3TaF8 3 Zr H2 O 4 8 akvakompleks 6 Jodid toriyu IV 3 8 dodekaedrichna hocha taka nazva zastosovuyetsya tochna nazva bisdisfenoyid 3 nbsp Mo CN 4 8 u K4 Mo CN 8 2H2O 3 Zr in K2ZrF6 3 8 trigonalna prizma z dvoma shlyapkami nbsp ZrF4 8 7 PuBr3 3 8 kubichna Hlorid ceziyu ftorid kalciyu8 geksagonalno bipiramidalna nbsp N u Li3N en 3 8 oktaedrichna z dvoma shlyapkami Ni u NiAs 6 susidnih As 2 shlyapki Ni 8 8 trigonalna prizma z dvoma shlyapkami Ca u CaFe2O4 3 9 trigonalna prizma z troma shlyapkami nbsp ReH9 2 u K2 ReH9 2 Th H2 O 4 9 akvakompleks 6 SrCl2 6H2O Th u RbTh3F13 3 9 kvadratna antiprizma zi shlyapkoyu nbsp Th tropolonat 4 H2O 2 La u LaTe2 3 10 kvadratna antiprizma z dvoma shlyapkami Th C2 O4 2 4 2 11 Th u ThIV NO3 4 H2O 3 bidentatnij NO 3 2 12 ikosaedrichna nbsp Th v ioni Th NO3 2 6 u Mg Th NO3 6 8H2O 3 12 kubooktaedrichna nbsp ZrIV h3 BH4 4 atomi metalu v fcc strukturi primirom Ca 3 12 antikubooktaedrichna nbsp atomi metalu v geksagonalnij angl hcp strukturi primirom Sc 3 12 geksagonalna antiprizma z dvoma shlyapkami U BH4 4 2 Nomenklatura neorganichnih spoluk RedaguvatiIUPAC vvela simvol poliedru v nomenklaturi neorganichnih spoluk z 2005 roku dlya opisu koordinacijnoyi geometriyi atoma u strukturi 9 IUCr zaproponuvala vkazuvati cej simvol verhnim indeksom u kvadratnih duzhkah vseredini himichnoyi formuli Primirom CaF2 bude poznacheno yak Ca 8cb F2 4t de 8cb oznachaye 8 susidiv u kubichnomu roztashuvanni a 4t 4 susidi v tetraedrichnomu roztashuvanni Ekvivalentni poznachennya za IUPAC pishutsya yak CU 8 ta T 4 vidpovidno 1 Poznachennya IUPAC zastosovuyutsya dlya kompleksiv ta molekulyarnih chastinok a poznachennya IUCr dlya kristaliv Div takozh RedaguvatiMolekulyarna geometriya Kompleksni spolukiLiteratura Redaguvati a b v J Lima de Faria E Hellner F Liebau E Makovicky E Parthe 1990 Report of the International Union of Crystallography Commission on Crystallographic Nomenclature Subcommittee on the Nomenclature of Inorganic Structure Types Acta Crystallogr A 46 1 11 doi 10 1107 S0108767389008834 Arhiv originalu za 20 sichnya 2022 Procitovano 3 kvitnya 2022 a b v g d e zh i k l m n Greenwood Norman N Earnshaw Alan 1997 Chemistry of the Elements vid 2nd Butterworth Heinemann ISBN 978 0 08 037941 8 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh Wells A F 1984 Structural Inorganic Chemistry 5th edition Oxford Science Publications ISBN 0 19 855370 6 Housecroft C E Sharpe A G 2004 Inorganic Chemistry vid 2nd Prentice Hall ISBN 978 0 13 039913 7 Kaupp Martin 2001 Non VSEPR Structures and Bonding in d 0 Systems Angew Chem Int Ed Engl 40 1 3534 3565 doi 10 1002 1521 3773 20011001 40 19 lt 3534 AID ANIE3534 gt 3 0 CO 2 a b Persson Ingmar 2010 Hydrated metal ions in aqueous solution How regular are their structures Pure and Applied Chemistry 82 10 1901 1917 ISSN 0033 4545 doi 10 1351 PAC CON 09 10 22 Jeremy K Burdett Roald Hoffmann Robert C Fay 1978 Eight Coordination Inorganic Chemistry 17 9 2553 2568 doi 10 1021 ic50187a041 David G Pettifor Bonding and Structure of Molecules and Solids 1995 Oxford University Press ISBN 0 19 851786 6 NOMENCLATURE OF INORGANIC CHEMISTRY IUPAC Recommendations 2005 ed N G Connelly et al RSC Publishing http www chem qmul ac uk iupac bioinorg Arhivovano 2 veresnya 2017 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiKOMPLEKSNI SPOLUKI Arhivovano 23 Bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Koordinacijna geometriya amp oldid 38625896