Кончаловський Петро Петрович (9 (21) лютого 1876 року, м. Слов'янськ, Старобільського повіту Харківської губернії — нині Донецька область — 2 лютого 1956 р., Москва) — відомий український та російський художник.
Кончаловський Петро Петрович | |
---|---|
| |
Народження | 9 (21) лютого 1876 Слов’янськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
Смерть | 2 лютого 1956[…] (79 років) |
Москва, СРСР | |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія |
Жанр | живопис |
Навчання | Академія Жуліана і Петербурзька академія мистецтв (1907) |
Діяльність | художник, графік, ілюстратор, сценограф, візуальний митець |
Роки творчості | 1896 — 1956–1956 |
Відомі учні | Єрванд Кочар і Ступін Валентин Юхимович |
Член | Бубновий валет |
Батько | Piotr Petrovitch Kontchalovskid |
У шлюбі з | Olga Surikovad |
Діти | Кончаловська Наталія Петрівнаd |
Брати, сестри | Maxim Konchalovskyd |
Нагороди | |
| |
Кончаловський Петро Петрович у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився в сім'ї літератора, перекладача, видавця Петра Петровича Кончаловського старшого (1839—1904) та дочки харківського поміщика Вікторії Тимофіївни Лойко (1841—1912). Мали книгарню в Харкові. Крім Петра, в сім'ї було 6 дітей: Антоніна, Олена (1872—1935) — в заміжжі Ясиновська, Максим (1875—1942) — відомий лікар-терапевт, Дмитро (1878—1952) — історик, публіцист, письменник, перекладач, Вікторія (1883—1958) — філолог, та наймолодша Льоля.
До п'ятирічного віку жив там у маєтку батьків Сватівка. Малювати почав у першому класі Харківської 3-ї гімназії. У 1888 році навчався в рисувальній школі М. Д. Раєвської-Іванової.
У 1889 р. П. П. Кончаловський вступив до Московської 1-ї гімназії, відвідував вечірній клас Строганівського училища. Пізніше два зимових сезони навчався в приватній академії Р. Жуліана в Парижі. Пізніше повернувся до Росії, вступив до Академії мистецтв, де наставниками П. Кончаловського були П. Ковалевський, В. Савінський, І. Творожников, Г. Залеман. Важливим для формування таланту та світогляду художника-початківця стало спілкування з найталановитішими митцями того часу. М. Врубель, В. Суриков, К. Коровін, В. Сєров, Б. Пастернак, К. Бальмонт. Вони відвідували родину Петра Петровича Кончаловського-старшого — відомого видавця.
Перший етюдник з повним набором фарб П. Кончаловському подарував К. Коровін.
З 1909 року для П. Кончаловського починаються регулярні презентації на виставках творчих угруповань «Золотое руно», «Союз молодежи», «Мир искусства», «Бытие» та інших. Бере участь він у виставках і за кордоном. Художник отримує запрошення на Міжнародну виставку в Амстердамі. П. Кончаловський багато подорожує Європою, відвідує Італію, Францію, Іспанію, Англію, Німеччину. Виїжджає до Сибіру, Кавказу, Криму.
Товаришувала з обнінською агрономкою Стефанією Кудрявцевою, якій подарував саджанці бузку, зображеного на картині «Бузок» 1933 року. Кудрявцева розмножила та розсадила їх по всьому Обнінську.
Творчий доробок художника Редагувати
Творчий доробок П. Кончаловського становить понад 5 тисяч робіт. Головні жанри в яких працював художник: портрет, пейзаж, натюрморт. Особливі здобутки П. Кончаловського в жанрі натюрморту. «Я пишу квіти так, як музикант грає гами», — говорив про свої натюрморти художник.
Вшанування пам'яті Редагувати
На честь художника названо одну з вулиць Слов'янська.
Генеалогія Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Кончаловский Пётр Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Sarabianov A. D. Encyclopædia Britannica
- ↑ RKDartists
- Эпатова, 2008.
Джерела Редагувати
- Твори Петра Кончаловського в зібранні Донецького обласного художнього музею (До 135-річчя від дня народження) // Схід (журнал) № 6 (113) вересень-жовтень 2011 р.
- Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2011 рік [Текст] / Упр. культури і туризму Донец. облдержадмін., Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської; уклад. І. В. Гайдишева; ред. Т. С. Литвин; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко; від. за вип. Л. О. Новакова, засл. працівник культури України. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2010. — 132 с.
- Эпатова Н. Потомственный агроном : [ 10 грудня 2018] : [ ][рос.] // Обнинск. — 2008. — № 113 (3015) (2 сентября).