Конституція Китайської Республіки (кит. трад.: 中華民國憲法; піньїнь: Zhōnghuá Mínguó Xiànfǎ) — є основним законом Республіки Китай, який з 1949 року керує «Вільною територією Китайської Республіки», яка де-факто включає в себе острів Тайвань та деякі прилеглі невеликі острови, єдині території, що не були втрачені Гоміньданом під час Громадянської війни в Китаї проти китайських комуністів. Закон був прийнятий Національними Установчими зборами 25 грудня 1946 року та набув чинності 25 грудня 1947 року, в час, коли Республіка Китай ще мала номінальний контроль над материковою частиною Китаю. Це зробило Китай (з населенням близько 450 мільйонів чоловік на той час) найбільшою «паперовою демократією» в світі. Останні правки до конституції були прийняті в 2004 році.
Складена Гоміньданом в рамках третьої стадії національного розвитку (представницької демократії), конституція створила централізовану республіку з п'ятьма гілками влади. Хоча закон був призначений для всього Китаю, він так і не був ефективно реалізований, так як на той час Гоміньдан вже повністю був втягнутий в громадянську війну з Комуністичною партією Китаю.
Після відступу Гоміньдану до Тайваню в 1949 році додаткові прийняті «Тимчасові положення на час періоду комуністичного повстання» дали уряд правлячої партії неконституційні повноваження. Незважаючи на Конституцію, Тайвань так і залишався авторитарною однопартійною державою. Демократизація почалася в 1980-х роках. Воєнний стан було скасовано в 1987 році, а в 1991 році були скасовані тимчасові положення і до Конституції були внесені поправки, що відобразили втратою уряду материкової частини Китаю, і Конституція, нарешті, сформувала основи багатопартійної демократії.
В 1990-х та на початку 2000-х, прихильники «незалежності Тайваню» виступали за прийняття нової тайванської конституції. Проте, спроби лідерів Демократичної прогресивної партії створити нову Конституцію під час другого терміну президента (від Демократичної прогресивної партії) Чень Шуйбяня зазнали невдачі, в головній мірі тому що на той час опозиційна партія Гоміньдан контролювала Законодавчий Юань. Було вирішено реформувати Конституцію Республіки Китай, а не створювати нову. Поправки до Конституції були запропоновані 26 серпня 2004 року, а ратифіковані президентом 10 червня 2005 року, за згодою обох партій.
Примітки
- ↑ . Office of the President, Republic of China (Taiwan). Seventh revision. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 26 лютого 2015.
- Chang, Yun-ping (2 липня 2004). . Taipei Times. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 20 листопада 2016.
- Ko, Shu-ling (19 березня 2007). . Taipei Times. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 20 листопада 2016.
- Wu, Ming-chi (28 жовтня 2003). . Taipei Times. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 20 листопада 2016.
- Wu, Sofia (22 квітня 2004). . Global Security. CNA. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 20 листопада 2016.
- Chang, Yun-ping (21 листопада 2003). . Taipei Times. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 20 листопада 2016.
Посилання
| У Вікіджерелах є Конституція Республіки Китай |
- . Office of the President, Republic of China (Taiwan). Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 26 лютого 2015.