Конституці́йна еконо́міка (англ. Constitutional economics)— науковий напрям, що вивчає принципи оптимального поєднання економічної доцільності з досягнутим рівнем конституційного розвитку, який відображений в нормах конституційного права, що регламентують економічну і політичну діяльність в державі.
Сутність терміну Редагувати
Це не лише економічний погляд на конституційне право чи конституційно-правовий погляд на економіку, але й спроба об’єднати економічне і правове дослідження суспільних процесів, яке дозволяє уникнути однобокості. У зв’язку з цим, першорядне значення тут має аналіз Конституції з точки зору регулювання нею економічних відносин.
Історія Редагувати
Термін "конституційна економіка" був запропонований американським економістом Річардом МакКінзі в 1982 як назва конференції у Вашингтоні, присвяченій питанню впливу економічних проблем на розвиток і стан конституційної структури держави і суспільства. Цей термін був сприйнятий західним науковим економічним співтовариством, оскільки він узагальнив попередні розрізнені дослідження та визначив подальші розробки. Спочатку запропонований економістами конституційно-економічний аналіз був потім підтриманий теоретиками і практиками в сфері юриспруденції.
Професор Єльського університету Брюс Акерман називає появу наукового та навчального напрямків про співвідношення і взаємозв'язок права і економіки "найзначнішим досягненням в області юридичної освіти за останні сторіччя". У 80-ті роки минулого сторіччя, поряд з широким розвитком академічних досліджень в США та Англії, в Індії виник рух з практичного втілення ідей конституційної економіки в життя. Він був ініційований Верховним судом цієї країни у вигляді заохочення до подачі та прийняття до судового розгляду справ в порядку "судочинства в суспільних інтересах".
Розширено трактуючи деякі статті Конституції Індії, судова влада протягом більше десяти років вела боротьбу за забезпечення економічних і соціальних прав найбідніших верств населення. Актуальні питання конституційної економіки постійно обговорюються на Заході в цілому ряді періодичних видань, першим з яких став академічний журнал "Constitutional Political Economy", що видається з 1990 року.
На Заході конституційна економіка розглядається переважно як субдисципліна в рамках економічної науки. У Росії, наприклад, конституційна економіка з 2000 року відразу стала розвиватися в рамках комплексних досліджень економістів та юристів із застосуванням отриманих результатів у навчальному процесі в юридичних та економічних вузах. Постійні рубрики "Конституційна економіка" присутні в таких журналах як "Право і економіка", "Законодавство і економіка", "Журнал зарубіжного законодавства та порівняльного правознавства".
У США концепція конституційної економіки виникла в 1960-ті роки у процвітаючому «суспільстві масового споживання» і сприймалася деякими опонентами як консервативна утопія університетських професорів, не згодних з практикою кейнсіанського регулювання. Представники академічних кіл сформулювали набір фундаментальних правил, що регулюють ринкове господарство (ринкові «правила гри»), і вимагали їх конституційного закріплення. Реалізація цих правил допомогла би суспільству, як вважали захисники конституційної економіки, позбутися засилля бюрократів і численних «шукачів політичної ренти» у державному апараті, що надмірно розрісся. Навіть у рамках теорії суспільного вибору концепція конституційної економіки посідає доволі скромне місце й ніби не помічається представниками економіко-математичного напрямку.
Характеристика конституційної економіки Редагувати
З точки зору конституційного права конституційна економіка являє собою юридичну характеристику існуючої економічної системи як такої, що закріплена в конституційному праві й підпорядкована конституційно-правовим приписам. У даному аспекті конституційна економіка – це поняття, що корелює з поняттям конституційного ладу країни і як таке не може бути зведене до формального закріплення економічної системи в основному законі, – воно передбачає якісну характеристику економічної системи, її спроможність бути матеріальним підґрунтям для досягнення закріплених в конституції політико-правових ідеалів.
Конституційна економіка передбачає, передусім, наявність у конституції та конституційному законодавстві системи правових норм, які комплексно й достатньо повно закріплюють засади економічної системи – економічної конституції. Реалізація концепції економічної конституції видається дуже актуальною в теперішній час, оскільки характерна для неї зв’язаність держави правом у сфері економіки є прямим продовженням теорії правової держави. У даному контексті заслуговують на увагу слова американського дослідника В. Ліппмана, який ще в середині 50-х років ХХ ст. стверджував: «Упевненість у тому, що демократичний процес сам по собі створює середовище, сприятливе для економічного прогресу, є найглибшою інтелектуальною помилкою сьогодення.
І теорія, і практичний досвід переконують нас, що це не так. Якщо держава хоче сприяти економічному процвітанню, то правила політичної гри мають бути встановлені так, щоб приводити корисливі інтереси виборців, політиків і бюрократів у відповідність до потреб розвитку економіки. Для цього сфера діяльності держави має бути обмежена, а її ставлення до різних груп населення має стати неупередженим».
Формування конституційної економіки має спиратися на економічну конституцію як систему конституційно-правових норм, які комплексно й достатньо повно закріплюють засади економічної системи. При цьому конституційні норми мають забезпечувати гармонічне поєднання демократії з міцною економікою.
Джерела та засади конституційної економіки Редагувати
Джерела та засади конституційної економіки розроблені в працях відомих вчених Фрідріха фон Гаєка, Дж. Кейнса, Бруно Леоні, Людвіга фон Мізеса, Джона Ролза, Ернандо де Сото та ін. Важливу роль у становленні конституційної економіки відіграла австрійська школа, яка обґрунтувала сучасні засади лібералізму як доктрини обмеження втручання публічної влади у сферу економічної свободи, зокрема, прийняття управлінських рішень.
Водночас особливе значення мають погляди Бруно Леоні, який наголошує на небезпеці дирижизму у сфері економіки, що має наслідком інфляцію законів, за якою розвивається різниця між правовою нормою та правовим регулюванням. Ернандо де Сото, стоячи вже на ліберально-демократичних позиціях, трактує конституційну економіку не лише як систему забезпечення економічної свободи, а як відкриту систему легітимації правил поведінки у сфері економіки, щодо яких у суспільстві склався консенсус і він забезпечений механізмами суспільного договору.
Концепція протекціонізму Дж. Кейнса є рефлексією на проблеми інфляції закону (Леоні) та демократичної легітимації правил (де Сото), що набуває характеру проблеми на певних етапах розвитку економічних процесів у силу їх циклічної природи (М. Кондратьєв) і вимагає легітимного втручання публічної влади в економічну свободу.
Таке втручання згідно абстрактної теорії справедливості Джона Ролза має відповідати засадам, за якими соціальні й економічні нерівності слід залагоджувати таким чином, щоб можна було розсудливо сподіватися на їх корисність для кожного та щоб вони пов’язувалися з відкритими для всіх посадами і постами. З урахуванням циклічної природи економічних процесів конституція має бути гнучкою щодо визначення засобів втручання публічної влади в економічну свободу, оскільки його міра може змінюватися в залежності від характеристики економічного циклу.
Конституційне регулювання має рамковий характер і визначає легітимні й демократичні засади втручання у сферу економічної свободи. Натомість поточне законодавство має передбачати конкретні засоби і ресурси, спрямовані на формування певної моделі втручання в економічну свободу на засадах демократичної легітимності.
Конституційна економіка у структурі конституційного ладу України Редагувати
Конституційна економіка у структурі конституційного ладу України пов’язана із практикою втілення ідей економічної свободи та змістом правового регулювання в Україні. Як визначають Е. де Сото, Р. Патнем, М. Розенфельд та А. Шайо менталітет людей, структури суспільства та наявні процедури впливають на процеси демократичної легітимації правил, які визначають межі економічної свободи. Тому конституційна економіка пов’язана із конкретно історичним типом суспільства, його структурами. Відповідно до цього й формується певна модель економічної системи, яке гарантується відповідними правовими засобами. Конституція лише встановлює рамки такого регулювання, будучи за своєю природою відкритою та гнучкою системою.
Згідно з Конституцією, в Україні визнається принцип демократичної, соціальної, правової державності (ст. 1), за яким держава є зв’язаною правом і правами людини й основоположними свободами (ст. 3). Такі засади зумовлюють функції держави в економічній сфері, якими встановлюється правовий захист об’єктів власності Українського народу та правовий порядок їх здійснення (частина перша і друга ст. 13, ст. 14). Визначальними засадами у сфері економічної свободи визнаються соціальна функція власності (ч. 3 ст. 13); рівність захисту усіх суб’єктів власності та соціальна спрямованість економіки (ч. 4 ст. 13) та економічна багатоманітність (ч. 1 ст. 15).
Див.також Редагувати
Примітки Редагувати
- Баренбойм П. Д. Конституционная экономика : учебник для юридических и экономических вузов / П. Д. Баренбойм, Г. А. Гаджиев, В. И. Лафитский, В. А. Мау. – М. : ЗАО “Юстицинформ”, 2006. – 528 с.
- McKenzie, Richard, ed., 1984. Constitutional Economics, Lexington, Mass.
- Том Бетелл, "Власність і процвітання", ІРІСЕН, М., 2008
- Ванберг В. «Теория порядка» и конституционная экономика / В. Ванберг // Вопросы экономики. – 1995. – №3
- ↑ Баренбойм П. Д., Гаджиев Г. А., Лафитский В. И., Мау В. А. Конституционная экономика: Учебник для юрид. и эконом. вузов. – М.: ЗАО Юстицинформ, 2006.
- Хабриева Т. Я. Теория современной конституции / Т. Я. Хабриева, В. Е. Чиркин. – М. : Норма, 2005. – 320 с.
- Алексеев С. С. Право и правовая система / С. С. Алексеев // Правоведение. – 1980 №2.
- Леони Бруно. Свобода и закон/Пер. с англ. В. Кошкина; под. ред. А. Куряева. - М.:ИРИСЭН,2008. - 307 с.
- де Сото Е. Загадка капіталу. Чому капіталізм перемагає лише на Заході і ніде більше/ Е. де Сото; пер. з англ. М. Климчук. - К.: Ніка-Ценр,2009. - 323 с.
- Кейнс Дж. М. Избранные произведения: Пер. с англ. / Предисл., коммент., сост. А. Г. Худокормов. - М.: Экономика, 1993.
- Джеймс Б'юкенен, Логічні Основи конституційного Свободи, том 1, Свободи фонду, Індіанаполіс, 1999, с. 314
- Розанвалон П. Демократична легітимність. Безсторонність, рефлективність, наближеність/ Пер. з фр. Є. Марічева. - К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2009. - 286 с.
- Мережко О. Економіка Конституції України / О. Мережко // Економічна правда. – 05.07.2007