Константинов Володимир Андрійович (19 листопада 1956, с. Володимирівка, Слободзейський район, Молдавська РСР) — український колабораціоніст з Росією, бізнесмен, політик. Після початку тимчасової окупації Криму Росією — голова окупаційної Державної ради Криму з 17 березня 2014 року. Секретар кримського відділення путінської партії Єдина Росія з 2014 року.
| Константинов Володимир Андрійович | |
|---|---|
| Народився | 19 листопада 1956 (66 років) Володимирівка |
| Країна | СРСР Україна Республіка Крим Російська Федерація |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Національна академія природоохоронного та курортного будівництва |
| Знання мов | російська |
| Посада | керівник окупаційної влади РФ, Ради Криму |
| Партія | Єдина Росія |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 13143255 |
| Сайт | crimea.gov.ru |
|
Голова Верховної ради Криму (2010—2014), колишній голова Комісії асоціації з питань європейської інтеграції, транскордонного та міжрегіонального співробітництва. Почесний професор Кримської національної академії природоохоронного і курортного будівництва. Один з найбагатших жителів Криму, статки якого оцінюють у 150-315 млн $..
Український колаборант з РФ. У березні 2014 звинувачений генпрокуратурою у державній зраді. Згідно з постановою про дострокове припинення повноважень ВР АР Крим з 15 березня 2014 автоматично втратив повноваження голови.
Життєпис
Народився 19 листопада 1956 у селі Володимирівка, Слободзейського району, Молдавської РСР.
1973—1974 — працював помічником машиніста каменерізної машини Альмінського комбінату будівельних матеріалів тресту «Крымстройд».
Початкову освіту отримав у Научневській загальноосвітній школі, що в Бахчисарайському районі Криму. У вересні 1973 року розпочав трудову діяльність на Альмінському комбінаті будівельних матеріалів тресту «Кримбуддеталь» в Сімферополі помічником машиніста каменерізальної машини. Після навчання у Сімферопольській філії Севастопольського приладобудівного інституту (вересень 1974 року — липень 1979), за спеціальністю «промислове та цивільне будівництво», працював майстром в Кримському ремонтно-будівельному управлінні.
- 1979 рік — майстер Кримського ремонтно-будівельного управління.
- З жовтня 1979 по червень 1981 проходив службу у ЗС СРСР.
- 1981—1982 роки — майстер.
- 1982—1986 роки — виробник робіт.
- 1986—1989 роки — головний інженер.
- 1989—1991 роки — начальник Кримського спеціалізованого ремонтно-будівельного управління тресту «Укррембудматеріали».
З 1981 розпочав роботу на Кримському спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінні тресту «Укррембудматеріали». Розпочавши робочий шлях на посаді майстра, згодом став виконавцем робіт, головним інженером і потім начальником підприємства, будучи обраним у відкритому голосуванні.
У 1991 став генеральним директором орендної фірми «Консоль». Через два роки компанію було реорганізовано в ТОВ фірма «Консоль ЛТД» і він був генеральним директором фірми по 1998 рік. Саме у 1998 обраний депутатом Верховної Ради АРК. Пізніше займав посади президента-голови (1998—2001) та Голови правління фірми «Консоль ЛТД» (2001).
Наступною посадою було місце голови корпорації «Укрросбуд», на якому він перебував з грудня 2001 по серпень 2004. З серпня 2004 по 2010 був президентом корпорації.
2004 — брав участь у виборчій кампанії кандидата в президенти Януковича, працював у штабі Партії регіонів під час прламентських виборів 2006 і 2007 років.
2006 — депутат Верховної Ради АРК V скликання від виборчого блоку "Партія регіонів; Партія «Руський блок» — Блок «За Януковича!». Є головою депутатської фракції Верховної Ради Автономної Республіки Крим "Блок «За Януковича».
Будучи обраним у березні 2010 Головою Верховної Ради АРК залишив посаду президента корпорації, вийшов з усіх структур, в яких був засновником, і передав їх в управління.
З квітня 2010 — державний службовець 1-го ранґу.
Головним підсумком дворічної роботи на посаді спікера Константинов вважає «трансформацію в керівництві кримської організації Партії регіонів»:
У березні 2014 депутат від партії «Батьківщина» Андрій Сенченко повідомив, що підприємства Константинова заборгували банкам великі суми, що дозволило Росії використовувати його як маріонетку у справі тимчасової окупації Криму.
Є почесним професором Кримської національної академії природоохоронного і курортного будівництва.
Керівник окупаційної влади РФ, Ради Криму
З 17 березня 2014 року — Голова окупаційної Ради республіки Крим.
18 березня 2014 — підписав договір про «прийняття» Криму в РФ (не визнаний фактично жодною країною світу).
25 березня 2014 — отримав паспорт РФ.
7 квітня 2014 — вступив в «Єдину Росію».
З 17 березня 2014 — голова ради «республіки Крим» перехідного скликання.
З 19 вересня 2014 — голова ради «республіки Крим» першого скликання, обраний її «депутатом».
2018 — під час виборів президента РФ став співголовою кримського штабу Путіна.
25 квітня 2018 — закликав жителів Криму не відвідувати Україну.
5 липня 2018 — підтримав пенсійну реформу про підвищення пенсійного віку
У квітні 2021 року офіційний сайт Кримської єпархії РПЦвУ повідомив, що Володимир Константинов взяв "під особистий патронаж" монастир Святих Косьми і Даміана
Активи
2011 — журнал «Фокус» поставив Константинова зі статком у 156,6 млн $ на 89-е місце в рейтингу 200 найбагатших людей України. Видання «Кореспондент» оцінив його стати в 207 млн доларів і поставив на 53 сходинку рейтингу «Золота сотня».
2012 — в «Золотій сотні» «Корреспондента» політик зі статком у 45 млн доларів опинився на 98-му місці.
2013 — видання «Фокус» поставило Константинова на 104 місце в рейтингу 200 найбагатших людей України, оцінивши його статки в 118,4 млн $.
У березні 2014 року депутат від Батьківщини Андрій Сенченко повідомив, що Константинов фактично банкрут, а його бізнес-діяльність базувалась на отриманні великих кредитів шахрайським способом. Матеріали, розміщені у єдиному реєстрі судових рішень, засвідчують що головним кредитором виступає Укрексімбанк — близько півмільярда гривень. Через суд домагаються стягнення боргів також Промінвестбанк, банк «Київська Русь». Сенченко заявляє також, що в Константинова є також кредити в Ощадбанку та ВТБ-банку.
Нерухомість
У офіційній декларації в графі нерухомості Константинов зазначив:
- спортивно-оздоровчий центр загальною площею 5959 м²,
- квартиру на вул. Гаспринського площею 106,9 м²
- нежитлове приміщення на вул. Садовій в 37 м²
- ще три приміщення на Садовій — 30 м², 39,3 м² і 41,6 м² і одне в п. Науковому — 57 кв.м.
- Не вказаний у декларації і будинок, в якому живе Константинов. Журналісти вважають, він оформлений на дружину.
- В декларації не зазначена дружина Константинова та її власність.
Скандали
Група інвесторів влітку 2011 звинуватила спікера Верховної Ради АРК в махінаціях. Відповідний лист було направлено на ім'я шеф-редактора видання «Обозреватель».
Під час спілкування з журналістами, відповідаючи на питання з приводу прийняття закону «Про мови», публічно висловив свою неповагу до української мови:
Виступаючи на україно-російському форумі «Взаємодія-2012», що проходив у Лівадійському палаці, спікер заявив:
У жовтні 2012 розпочалась реконструкція будівлі, яка належить Кримській астрофізичній обсерваторії у селищі Наукове. За словами місцевих жителів, будинок викупив саме Константинов, з метою перебудувати його на свій особняк. Спікер ВР АРК заперечив цю інформацію.
Коментуючи ситуацію з протестними акціями у країні виступив із сепаратистськими заявами.
Державна зрада
Під час збройної агресії Росії 2014 року проти України в Криму деякі проросійські громадські та політичні діячі перейшли на сторону окупаційної російської влади. У зв'язку з чим на початку березня 2014 в. о. генерального прокурора України Олег Махніцький повідомив, що стосовно кількох політиків, у тому числі Константинова, відкрито кримінальні провадження та винесені підозри у скоєні «злочинів проти держави, посягання на територіальну цілісність».
«Прокуратура почала кримінальні провадження щодо всіх порушників закону, їм винесено підозри. Йдеться, зокрема, про правопорушників …. Константинова (спікера парламенту Криму)»
Нагороди
- «Заслужений будівельник України» (1999)
- «Заслужений будівельник АРК» (1991)
- Почесна грамота Ради міністрів АРК (1999)
- Орден УПЦ МП (1999)
- Почесний знак Міністерства внутрішніх справ України (2000)
- Орден «За заслуги» III ступеня (2001)
- Почесний знак суспільного визнання Міжнародної благодійної організації «Фонд суспільного визнання» (2002)
- Орден «За заслуги» II ступеня (2004)
- Орден «За заслуги» I ступеня (2006)
- Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2007)
- Орден За заслуги перед Вітчизною I ступеня (2014) (окупаційна влада, Росія);
- нагорода Республіки Крим — почесний громадянин Криму (окупаційна влада, 2015);
- Відзнака Ради Республіки Крим (окупаційна влада, 2016).
Сім'я
Одружений, виховує двох дітей.
Примітки
- Строительная фирма «Консоль ЛТД»[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- . crimea.gov.ru. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.
- . Архів оригіналу за 25 листопада 2012. Процитовано 2 травня 2012.
- ↑ FaceNews[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- Спикер скрывает семью и миллионы [ 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 2 травня 2012.
- ↑ ГПУ підозрює Аксьонова, Константинова, Губарєва, Березовського у державній зраді [ 5 березня 2014 у Wayback Machine.], 5 березня 2014
- ↑ Флот — 2017 [ 4 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 24 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 24 січня 2013.
- ↑ . tyzhden.ua. 2014-03-02, 13:27. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2019.
- Головний «етнічний молдаванин» Криму отримав паспорт РФ (ФОТО) Крым.comments.ua[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
- (ru-RU). 7 липня 2014. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 10 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 10 квітня 2019.
- (ru-RU). 18 січня 2018. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 18 січня 2018.
- . www.c-inform.info. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2018.
- (ru-RU). 5 липня 2018. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 5 липня 2018.
- . crimea-eparhia.ru. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 23 квітня 2021.
- http://ru.golos.ua/politika/13_04_25_konstantinov_vladimir_andreevich [ 23 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- . tyzhden.ua. 2014-03-07, 9:05. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
- Мітинг інвесторів фірми «Консоль» дав перші результати
- ↑ . Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 2 травня 2012.
- . Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 8 червня 2012.
- Крымский спикер строит дом на территории обсерватории [ 27 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Gazeta.ua. 20 лютого 2014. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 15 лютого 2014.
- Указ Президента України від 8 жовтня 1999 року № 1309/99 «Про присвоєння В. Константинову почесного звання "Заслужений будівельник України"»
- Указ Президента України від 6 квітня 2001 року № 238/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників будівельної галузі Автономної Республіки Крим»
- Указ Президента України від 5 серпня 2004 року № 869/2004 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня будівельника»
- Указ Президента України від 14 листопада 2006 року № 965/2006 «Про відзначення державними нагородами України працівників агропромислового комплексу»
- Указ Президента України від 6 серпня 2007 року № 681/2007 «Про відзначення державними нагородами України працівників будівельної галузі»
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Константинов Володимир Андрійович |
- Украинский Бизнес Ресурс [ 5 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Политрада [ 19 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Дос'є на вождів кримського сепаратизму: будівельний «кидала» і рекетир Гоблін [ 19 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Кримському спікеру нагадали про відповідальність за українофобські висловлювання [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]