www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кондратенко Геннадій Петрович Батько Посада Діти Дружина Мати Народився 14 вересня 1920 1920 09 14 Маріуполь Донецька об

Кондратенко Геннадій Петрович

Кондратенко Геннадій Петрович
Народився 14 вересня 1920(1920-09-14)
Маріуполь, Донецька область
Помер 13 вересня 1999(1999-09-13) (78 років)
Донецьк, Донецька область
Місце проживання Донецьк
Країна  УРСР →  Україна
Діяльність мікробіолог
Alma mater Донецький медичний інститут
Заклад Донецький медичний інститут
Посада ректор інституту, завідувач кафедри вірусології, імунології та мікробіології
Вчене звання доктор медичних наук
Науковий ступінь професор
Війна німецько-радянська війна
Відомий завдяки: дослідження сальмонельозного бактеріоносійства та імунологічної сторони боротьби із стафілококовими інфекціями
У шлюбі з Кондратенко Галина Степанівна
Діти син: Кондратенко Петро Геннадійович
Нагороди
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «За освоєння цілинних земель»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль Жукова
 Кондратенко Геннадій Петрович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кондратенко.

Генна́дій Петро́вич Кондра́тенко (рос. Кондратенко, Геннадий Петрович); (1920–1999) — український радянський вчений, мікробіолог, доктор медичних наук (1970), професор (1971), заслужений діяч науки Української РСР (1980), ректор Донецького Державного Медичного Інституту (1965–1985), завідувач кафедри мікробіології, вірусології і імунології (1966–1991).

Біографія ред.

Народився 14 вересня 1920 році у м. Маріуполі Донецької області в сім'ї робітника. В 1937 році поступив в |Сталінський (нині Донецький) медичний інститут. В 1941 році після закінчення 4 курсу пішов добровольцем на фронт. Під час Великої вітчизняної війни служив молодшим, старшим лікарем полку, ординатором, старшим ординатором і завідувачем хірургічним (газово- гангренозним) відділенням хірургічного польового рухомого госпіталю першої лінії. У складі частин Південного, Південно-Західного, 3-го Українського фронтів радянської Армії брав участь у визволенні від фашистських загарбників південь Росії, України, Молдавії, Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини, Австрії.

Після демобілізації з Радянської Армії з 1946 р. працює в Сталінському медичному інституті. З 1946 по 1947 — асистент кафедри біології, з 1947 по 1950 р.р. — Аспірант, з 1950 р. — асистент, з 1954 р. — доцент, з 1966 по 1990 р.р. — Завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології, а з 1991 по 1999 и — професор цієї ж кафедри.

У 1952 році захистив кандидатську дисертацію, а в 1970 році — докторську. В 1955 році присвоєно вчене звання доцента, в 1971 році — професора. В 1980 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки УРСР».

Від 1952 по 1957 роки — голова профспілкового комітету співробітників інституту, з 1957 по 1964 роки — проректор з навчальної роботи, а з 1965 по 1985 — ректор Донецького державного медичного інституту.

За час роботи на керівних посадах зміцнилася матеріальна база інституту. Поліпшилася навчально-методична, наукова, лікувальна та винахідницька діяльність. Були досягнуті значні успіхи в підготовці науково- педагогічних і лікарських кадрів. Побудовано санітарно- гігієнічний, стоматологічний і спортивний корпуси, ЦНІЛ, 7 гуртожитків на 4177 місць, їдальня на 515 посадочних місць, створені санаторний — профілакторій на 100 місць і спортивно-оздоровчий табір «Сонячний» на березі річки Сіверський Донець. Відкрито педіатричний, санітарно- гігієнічний та стоматологічний факультети, факультет удосконалення лікарів, підготовче відділення. У 1968 році для професійної орієнтації школярів відкритий університет «Юний медик».

З 1973 року інститут готував лікарські кадри для зарубіжних країн (Європа, Азія, Африка, Латинська Америка). З невеликого медичного інституту він перетворився на найбільший багатопрофільний і один з найкращих медичних вузів в колишньому СРСР. За успіхи в роботі інститут неодноразово нагороджувався грамотами Міністерства охорони здоров'я СРСР і УРСР, Дипломом Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Професор Г. П. Кондратенко — вчений- мікробіолог різнобічних наукових інтересів. Своїми працями він вніс вагомий внесок у розробку фундаментальних проблем медицини і створив Донецьку наукову школу мікробіологів. Під його керівництвом виконані і успішно захищені 5 докторських і 18 кандидатських дисертацій. Він є автором 5 монографій, 320 наукових робіт, 26 винаходів і 29 раціоналізаторських пропозицій.

Багато роботи професора Г. П. Кондратенко присвячені різним проблемам педагогіки вищої школи. Під його керівництвом була написана й видана книга « Завдання для самостійної роботи студентів з курсу загальної та приватної мікробіології», яка отримала високу оцінку колективів кафедр мікробіології нашої країни. Розроблена і видана програма з викладання імунології в медичних вищих навчальних закладах. На кафедрі мікробіології був створений унікальний у країнах СНД навчальний музей.

Під науковим керівництвом професора Г. П. Кондратенко сформовано науковий напрям з вивчення сальмонельозного бактеріоносійства. Були отримані нові дані про патогенез цього захворювання, розроблені оригінальні методи діагностики та лікування. Широку популярність здобули дослідження, присвячені вивченню етіології, патогенезу, лабораторної діагностики та лікування неспецифічних захворювань легенів, а також профілактики і лікування гнійно-септичних захворювань і ускладнень.

Високий авторитет педагога і вченого підтверджений участю професора Г. П. Кондратенко в роботі Ради по вищій медичній школі при Міністерстві охорони здоров'я СРСР, проблемної комісії з медичної мікробіології АМН СРСР, центральної навчально- методичної комісії з мікробіології при головному управлінні навчальних закладів Міністерства охорони здоров'я СРСР.

Професор Г. П. Кондратенко неодноразово обирався головою правління обласного наукового товариства імунологів та товариства мікробіологів . Був учасником ВДНГ СРСР і УРСР, нагороджений срібною та бронзовою медалями ВДНГ СРСР, дипломами. Професор Г. П. Кондратенко був обраний Почесним членом Українського наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів ім. Д. К. Заболотного (1991 р.).

Професор Г. П. Кондратенко був делегатом XXIII з'їзду КПРС, XIV, XV і XVI з'їздів профспілок СРСР. З 1963 по 1987 поки — депутат Донецької обласної Ради народних депутатів, голова постійної комісії з охорони здоров'я і соціальному забезпеченню.

За бойові заслуги в роки Великої вітчизняної війни і великі успіхи в організаторській, науково -дослідної, навчально -методичної та виховної роботи в мирний час професор Г. П. Кондратенко нагороджений орденами Вітчизняної війни II ступеня (1985), Червоної Зірки (1945), Трудового Червоного Прапора — двічі (1966, 1971), Знак Пошани — двічі (1961, 1976), 14 медалями і 24 почесними знаками.

Нагороди та відзнаки ред.

  • Медалі ВДНХ — срібна медаль 1983, бронзова медаль 1978

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 2 листопада 2013. (укр.)
  2. . Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 2 листопада 2013. (укр.)
  3. . Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 2 листопада 2013. (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Batko Posada Diti Druzhina Mati Kondratenko Gennadij PetrovichNarodivsya 14 veresnya 1920 1920 09 14 Mariupol Donecka oblastPomer 13 veresnya 1999 1999 09 13 78 rokiv Doneck Donecka oblastMisce prozhivannya DoneckKrayina URSR UkrayinaDiyalnist mikrobiologAlma mater Doneckij medichnij institutZaklad Doneckij medichnij institutPosada rektor institutu zaviduvach kafedri virusologiyi imunologiyi ta mikrobiologiyiVchene zvannya doktor medichnih naukNaukovij stupin profesorVijna nimecko radyanska vijnaVidomij zavdyaki doslidzhennya salmoneloznogo bakterionosijstva ta imunologichnoyi storoni borotbi iz stafilokokovimi infekciyamiU shlyubi z Kondratenko Galina StepanivnaDiti sin Kondratenko Petro GennadijovichNagorodi Medal Za vzyattya Vidnya Medal Za osvoyennya cilinnih zemel Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Veteran praci Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal Zhukova Kondratenko Gennadij Petrovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kondratenko Genna dij Petro vich Kondra tenko ros Kondratenko Gennadij Petrovich 1920 1999 ukrayinskij radyanskij vchenij mikrobiolog doktor medichnih nauk 1970 profesor 1971 zasluzhenij diyach nauki Ukrayinskoyi RSR 1980 rektor Doneckogo Derzhavnogo Medichnogo Institutu 1 1965 1985 zaviduvach kafedri mikrobiologiyi virusologiyi i imunologiyi 1966 1991 Zmist 1 Biografiya 2 Nagorodi ta vidznaki 3 Dzherela 4 PrimitkiBiografiya red Narodivsya 14 veresnya 1920 roci 2 u m Mariupoli Doneckoyi oblasti v sim yi robitnika V 1937 roci postupiv v Stalinskij nini Doneckij medichnij institut V 1941 roci pislya zakinchennya 4 kursu pishov dobrovolcem na front Pid chas Velikoyi vitchiznyanoyi vijni sluzhiv molodshim starshim likarem polku ordinatorom starshim ordinatorom i zaviduvachem hirurgichnim gazovo gangrenoznim viddilennyam hirurgichnogo polovogo ruhomogo gospitalyu pershoyi liniyi U skladi chastin Pivdennogo Pivdenno Zahidnogo 3 go Ukrayinskogo frontiv radyanskoyi Armiyi brav uchast u vizvolenni vid fashistskih zagarbnikiv pivden Rosiyi Ukrayini Moldaviyi Rumuniyi Bolgariyi Yugoslaviyi Ugorshini Avstriyi Pislya demobilizaciyi z Radyanskoyi Armiyi z 1946 r pracyuye v Stalinskomu medichnomu instituti Z 1946 po 1947 asistent kafedri biologiyi z 1947 po 1950 r r Aspirant z 1950 r asistent z 1954 r docent z 1966 po 1990 r r Zaviduvach kafedri mikrobiologiyi virusologiyi ta imunologiyi a z 1991 po 1999 i profesor ciyeyi zh kafedri U 1952 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu a v 1970 roci doktorsku V 1955 roci prisvoyeno vchene zvannya docenta v 1971 roci profesora V 1980 roci jomu prisvoyeno pochesne zvannya Zasluzhenij diyach nauki URSR Vid 1952 po 1957 roki golova profspilkovogo komitetu spivrobitnikiv institutu z 1957 po 1964 roki prorektor z navchalnoyi roboti a z 1965 po 1985 rektor Doneckogo derzhavnogo medichnogo institutu Za chas roboti na kerivnih posadah zmicnilasya materialna baza institutu Polipshilasya navchalno metodichna naukova likuvalna ta vinahidnicka diyalnist Buli dosyagnuti znachni uspihi v pidgotovci naukovo pedagogichnih i likarskih kadriv Pobudovano sanitarno gigiyenichnij stomatologichnij i sportivnij korpusi CNIL 7 gurtozhitkiv na 4177 misc yidalnya na 515 posadochnih misc stvoreni sanatornij profilaktorij na 100 misc i sportivno ozdorovchij tabir Sonyachnij na berezi richki Siverskij Donec Vidkrito pediatrichnij sanitarno gigiyenichnij ta stomatologichnij fakulteti fakultet udoskonalennya likariv pidgotovche viddilennya U 1968 roci dlya profesijnoyi oriyentaciyi shkolyariv vidkritij universitet Yunij medik Z 1973 roku institut gotuvav likarski kadri dlya zarubizhnih krayin Yevropa Aziya Afrika Latinska Amerika Z nevelikogo medichnogo institutu vin peretvorivsya na najbilshij bagatoprofilnij i odin z najkrashih medichnih vuziv v kolishnomu SRSR Za uspihi v roboti institut neodnorazovo nagorodzhuvavsya gramotami Ministerstva ohoroni zdorov ya SRSR i URSR Diplomom Radi Ministriv SRSR i VCRPS Pochesnoyu Gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Profesor G P Kondratenko vchenij mikrobiolog riznobichnih naukovih interesiv Svoyimi pracyami vin vnis vagomij vnesok u rozrobku fundamentalnih problem medicini i stvoriv Donecku naukovu shkolu mikrobiologiv Pid jogo kerivnictvom vikonani i uspishno zahisheni 5 doktorskih i 18 kandidatskih disertacij Vin ye avtorom 5 monografij 320 naukovih robit 3 26 vinahodiv i 29 racionalizatorskih propozicij Bagato roboti profesora G P Kondratenko prisvyacheni riznim problemam pedagogiki vishoyi shkoli Pid jogo kerivnictvom bula napisana j vidana kniga Zavdannya dlya samostijnoyi roboti studentiv z kursu zagalnoyi ta privatnoyi mikrobiologiyi yaka otrimala visoku ocinku kolektiviv kafedr mikrobiologiyi nashoyi krayini Rozroblena i vidana programa z vikladannya imunologiyi v medichnih vishih navchalnih zakladah Na kafedri mikrobiologiyi buv stvorenij unikalnij u krayinah SND navchalnij muzej Pid naukovim kerivnictvom profesora G P Kondratenko sformovano naukovij napryam z vivchennya salmoneloznogo bakterionosijstva Buli otrimani novi dani pro patogenez cogo zahvoryuvannya rozrobleni originalni metodi diagnostiki ta likuvannya Shiroku populyarnist zdobuli doslidzhennya prisvyacheni vivchennyu etiologiyi patogenezu laboratornoyi diagnostiki ta likuvannya nespecifichnih zahvoryuvan legeniv a takozh profilaktiki i likuvannya gnijno septichnih zahvoryuvan i uskladnen Visokij avtoritet pedagoga i vchenogo pidtverdzhenij uchastyu profesora G P Kondratenko v roboti Radi po vishij medichnij shkoli pri Ministerstvi ohoroni zdorov ya SRSR problemnoyi komisiyi z medichnoyi mikrobiologiyi AMN SRSR centralnoyi navchalno metodichnoyi komisiyi z mikrobiologiyi pri golovnomu upravlinni navchalnih zakladiv Ministerstva ohoroni zdorov ya SRSR Profesor G P Kondratenko neodnorazovo obiravsya golovoyu pravlinnya oblasnogo naukovogo tovaristva imunologiv ta tovaristva mikrobiologiv Buv uchasnikom VDNG SRSR i URSR nagorodzhenij sribnoyu ta bronzovoyu medalyami VDNG SRSR diplomami Profesor G P Kondratenko buv obranij Pochesnim chlenom Ukrayinskogo naukovogo tovaristva mikrobiologiv epidemiologiv ta parazitologiv im D K Zabolotnogo 1991 r Profesor G P Kondratenko buv delegatom XXIII z yizdu KPRS XIV XV i XVI z yizdiv profspilok SRSR Z 1963 po 1987 poki deputat Doneckoyi oblasnoyi Radi narodnih deputativ golova postijnoyi komisiyi z ohoroni zdorov ya i socialnomu zabezpechennyu Za bojovi zaslugi v roki Velikoyi vitchiznyanoyi vijni i veliki uspihi v organizatorskij naukovo doslidnoyi navchalno metodichnoyi ta vihovnoyi roboti v mirnij chas profesor G P Kondratenko nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 1985 Chervonoyi Zirki 1945 Trudovogo Chervonogo Prapora dvichi 1966 1971 Znak Poshani dvichi 1961 1976 14 medalyami i 24 pochesnimi znakami Nagorodi ta vidznaki red Orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 1985 Orden Chervonoyi Zirki 1945 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora bulo vrucheno dvichi na 1966 1971 Orden Znak Poshani z vruchennyam ordena v 1961 1976Medal Za vidvagu 1944 Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 Medal Za vzyattya Vidnya 1945 Medal Za osvoyennya cilinnih zemel 1956 Medal 20 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1965 Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR 1968 Medal V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina 1970 Medal Veteran praci 1984 Medal 30 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1975 Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR 1978 Medal 40 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1985 Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR 1988 Yuvilejna medal 50 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1995 Medal Zhukova 1998Znak Shahtarska slava I II i III stupenya 1967 1970 1980 Medali VDNH sribna medal 1983 bronzova medal 1978Dzherela red Ekspert Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine DonNMU ros http www findpatent ru byauthors 1205590 Arhivovano 4 listopada 2013 u Wayback Machine URE Arhivovano 3 listopada 2013 u Wayback Machine Kafedra mikrobiologiyi ros Primitki red Rektorstvo Arhiv originalu za 5 listopada 2013 Procitovano 2 listopada 2013 ukr Biografiya Arhiv originalu za 30 sichnya 2014 Procitovano 2 listopada 2013 ukr Naukovi pracya Arhiv originalu za 4 listopada 2013 Procitovano 2 listopada 2013 ukr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kondratenko Gennadij Petrovich amp oldid 35799426