Компанія Південних морів (англ. The South Sea Company) — британська торговельна компанія, фінансова піраміда. Підприємство було засновано 1711 року з ініціативи керівника уряду Роберта Гарлі. Акціонерам було обіцяно асьєнто — виняткове право на торгівлю з іспанською частиною Південної Америки. В обмін на привілеї компанія обіцяла викупити державний борг, який суттєво збільшився в ході війн герцога Мальборо. При цьому ці права базувались на успішному завершенні Англією Війни за іспанську спадщину, яка завершилась тільки у 1714 році. Фактично, надані права були не такими повними, як це пропонував засновник.
| Компанія Південних морів | |
| Дата створення / заснування | 1711 |
|---|---|
| Організаційно-правова форма | акціонерне товариство |
| Розташування штаб-квартири | Лондон |
| Час/дата припинення існування | 1853 |
| Інвестор | Thomas Guyd, Георг I і Анна Стюарт |
| Компанія Південних морів у Вікісховищі |
Компанія не здійснювала комерційних операцій до 1717 року, тим більше що вже у 1718 році дипломатичні відносини між Великою Британією та Іспанією серйозно погіршились. Але, щоб збивати ціну на «південноморські» акції — ними, за наполяганням Гарлі, дозволили вільно торгувати. Цим компанія відрізнялася від традиційних англійських пайових товариств.
Бум ред.
У 1720 році курс акцій почав швидко зростати: з £128 у січні; £175 у лютому; £330 у березні; £550 у травні. Акції купували багато титулованих осіб. Рекламуючи імена цих акціонерів, компанії вдалось залучати й інших покупців.
У червні 1720 року було прийнято королівський акт (скасований 1825 року), що забороняв публічний продаж акцій акціонерних компаній з обмеженою відповідальністю без королівського статуту, що непрямо слугувало захистом діяльності компанії від конкуренції з боку деяких інших компаній у районах Центральної та Південної Америки. Керівництво компанії поширювало чутки, що Іспанія цілковито надала свої порти у її розпорядження (насправді допускалось не більше трьох суден на рік). Крах Міссіссіпської компанії у Франції залучив капітали з-за Каналу. В результаті ціна акції збільшилась до £890. Нестяма охопила всю країну — від селян до лордів — усі придбані акції, ціна яких на початку серпня сягнула £1000. Сер Ісаак Ньютон передбачав майбутній крах компанії і спочатку продав свої акції з вигодою у £7000, але потім знову придбав новий пакет.
Крах ред.
У вересні почалось різке падіння курсу. До кінця вересня ціна акцій впала до £150. Тисячі інвесторів розорились (в тому числі багато представників аристократії). 24 вересня банк компанії оголосив себе банкрутом. Ньютон втратив понад £20 000, після чого заявив, що може вираховувати рух небесних тіл, але не ступінь безумства натовпу.
Проведене у 1721 році парламентське розслідування виявило випадки шахрайства серед директорів компанії. Дехто зі звинувачуваних, в тому числі скарбничий компанії, втекли за кордон. В результаті розслідування було виявлено, що багато членів парламенту брали хабарі за голос під час прийняття королівського акту. За результатами розслідування до ув'язнення були засуджені голова правління компанії Блайт і деякі співробітники казначейства.
Компанію було реструктуровано й вона продовжувала існувати до остаточного закриття у 1850 році.
У художній літературі історія Компанії Південних морів викладена у романі Росса Кінга «Доміно».
Примітки ред.
- . Еспресо. 2020-07-06. Архів оригіналу за 7 Вересня 2020. Процитовано 5 Вересня 2020.
Література ред.
- Кайндлбергер Дж. «Мильні бульбашки». Москва, 2004. стор. 25-27.
Посилання ред.
- Історія компанії Південних морів [ 9 Вересня 2017 у Wayback Machine.]