Коло Земне

Коло Земне (давньосканд. Heimskringla, Kringla heimsins) — звід скандинавських саг, найбільша пам'ятка скандинавської літератури XIII століття.

Сторінка копії Еггертсона Кола Земного

Припускають, що автором «Кола Земного» був ісландський скальд і прозаїк Сноррі Стурлусон (1178—1241).

Історія твору

Зміст

«Коло Земне» — унікальна збірка, що розповідає про життя Північної Європи в еру вікінгів, становлення скандинавських держав. Містить деякі відомості й про інші європейські держави того часу — від Візантії та Русі до Англії. Назва походить від двох слів — «Kringla heimsins …», якими починається перша сага зводу «Сага про Інґлінґів», й вигадана пізнішими видавцями.

Джерела

Умовно коло джерел можна розділити на три види: а) поезія скальдів, б) письмові твори; в) усна традиція.

Поезія скальдів

Вченими заведено вважати, що скальдична поезія — найнадійніше джерело, яким користується автор «Кола Земного». Сноррі Стурлусон і сам про це пише в «Пролозі»: «Те, що говориться в цих піснях, які виконувалися перед самими правителями або їх синами, ми визнаємо за цілком вірогідні свідчення». Як зазначає М. І. Стеблін-Каменський, вірші скальдів «були завжди продуктом усвідомленої творчості, але це була творчість, спрямована тільки на форму, а не на зміст, внаслідок чого вигадка була в них неможлива». Сноррі цитує багатьох скальдів, включаючи таких відомих, як Тьодольв з Гвініра, Ейвінд Губитель Скальдів, Торьбйорн Горнклові та інші. Необхідно відзначити, що при цьому Сноррі дуже вільно переказує події, які згадуються в цих поезіях, часом пишучи те, що йому здавалося правдоподібним.

Письмові джерела

Здається, автору «Кола Земного» було відоме досить широке коло писемних джерел, які до того часу вже з'явилися на світ. Існування деяких з них викликає сумнів, інших — повністю підтверджено:

• «Коротка історія норвезьких королів» Семунда Мудрого (написана, ймовірно, латинською мовою); твір не зберігся
• «Історія про норвезьких королів» Арі Торґільссона (написана давньоскандинавською мовою); не збереглася
• «Hryggjarstykki» («Спинний хребет»), найдавніша «королівська сага» про королів Сіґурда та Інґе, авторство приписується Ейрікові Оддсону; не збереглася
• «Найдавніша сага про Олава Святого» (збереглася в семи уривках)
• «Легендарна сага про Олава Святого» (написана в Ісландії, збереглася тільки в норвезькому рукописі)
• «Життєпис Олава Святого» Стюрміра Карасона (повністю не збереглася)
• «Сага про Сверріра» Карла Йонссона, написана під диктовку самого Сверріра
• «Сага про Олава Трюґґвасона» Одда Сноррасона (написана латинською мовою, збереглася в перекладі на давньоісландську)
• «Сага про Олава Трюґґвасона» Ґуннлауґа Лейвссона (написана латинською мовою, повністю не збереглася)
• «Огляд саг про норвезьких конунґів»
• «Історія про стародавніх норвезьких королів» монаха Теодріка
• «Історія Норвегії» невідомого автора
• «Гнила шкіра»
• «Красива шкіра»
• «Сага про йомсвікінгів»
• «Сага про оркнейців»
• «Сага про фарерців»
• «Сага про Скьольдунґів»

Усна традиція

Найскладніше та найсуперечливіше джерело — усна традиція. Безсумнівно, Сноррі користувався усними переказами, які ще існували в його епоху в Ісландії. На думку М. І. Стеблін-Каменського це, як правило, виражається не в якихось конкретних творах, а в жанрах, характерних для того чи іншого оповідання. Зокрема, в «Колі Земному» простежуються мотиви казок-бувальщин, чарівних казок і навіть героїчних оповідей. Однак усні джерела завжди залишаються лише припущенням.

Манускрипти

Відомо шість середньовічних рукописів «Кола Земного»:

• Kringla («Коло»)
• AM 39
• Codex Frisianus
• Jöfraskinna
• Eirspennil («Мідна застібка»)
• Gullinskinna

Жодний з цих рукописів не є оригіналом. Найдавніший — Kringla. Це список, зроблений якимось ісландцем близько 1260 р. AM 39 являє собою неповний рукопис і датується приб. 1300 р. Початком XIV ст. датуються манускрипти Codex Frisianus, Eirspennil і Gullinskinna, першою чвертю XIV ст. — Jöfraskinna. В результаті пожежі в Копенгагенській бібліотеці 1728 р., де зберігалися рукописи, згоріли Kringla, Jöfraskinna і Gullinskinna. З останніх двох залишилися списки. Крім того, збереглися окремі листки давніх рукописів, переклади незбережених рукописів і витяги з них.

Художня цінність твору

«Коло Земне» — це яскрава і драматична, але одночасно з тим й виключно правдива розповідь про долі сотень людей, які дійсно існували колись, але померли вже багато століть тому; це багата галерея людських образів, намальованих з геніальною простотою. Попри велику кількість наведених відомостей та на противагу тому, що зазвичай буває в історіографічних творах, в безсмертному творінні великого ісландця головним об'єктом зображення весь час залишається людина.

Список саг, що входять до збірки

• «Сага про Інґлінґів»
• «Сага про Гальвдана Чорного»
• «Сага про Гаральда Прекрасноволосого»
• «Сага про Гакона Доброго»
• «Сага про Гаральда Сіра Шкура»
• «Сага про Олава Трюґґвасона»
• «Сага про Олава Святого»
• «Сага про Маґнуса Доброго»
• «Сага про Гаральда Суворого»
• «Сага про Олава Тихого»
• «Сага про Маґнуса Голоногого»
• «Сага про синів Маґнуса Голоногого»
• «Сага про Магнуса Сліпого та Гаральда Ґіллі»
• «Сага про синів Гаральда Ґіллі»
• «Сага про Гакона Широкоплечого»
• «Сага про Маґнуса сина Ерлінґа»

Публікації

1. (норв.)Snorre Sturlasson (Снорі Стурлусон), «Kongesagaer» (Круг Земной), пер. Anne Holtsmark, Didrik Arup Seip, изд. Oslo: Gyldendal Norsk Forlag, 1959. — 765 с.
2. (рос.)Снорри Стурлусон. Круг Земной / Heimskringla [ 17 квітня 2017 у Wayback Machine.], отв. ред. Стеблин-Каменский, Михаил Иванович; Изд. подготовили: А. Я. Гуревич, Ю. К. Кузьменко, О. А. Смирницкий, М. И. Стеблин-Каменский. — М.: Ладомир. Наука, 1980. — 687 с.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Коло Земне

• Йомсвікінги
• Сага про йомсвікінгів

Примітки

1. «Коло Земне — ісл. — Kringla heimsins, або Heimskringla, звідки звичайна назва всієї книги — „Heimskringla“». / Сага про Інґлінґів. Коло Земне. — М. — 1980

Посилання

• «Коло Земне» на сайті Norrœn Dýrð (рос.) [ 19 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• «Коло Земне» на сайті Ульвдалір (рос.) [ 28 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• «Сага про Інґлінґів» (рос.) [ 14 вересня 2008 у Wayback Machine.]