Колонія поселення У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Колонія Колонія пол Kolonia вид поселення у Польщ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колонія.

Колонія (пол. Kolonia) — вид поселення у Польщі, Російській імперії та Українській РСР.

Колонія

Польща

Виникає внаслідок поширення забудови населеного пункту на територію, віддалену від основної частини існуючої до того забудови населеного пункту, найчастіше міста або села. У Вармії, Мазурах та Помор'ї, замість терміну «колонія», застосовується термін «вибудова» (пол. wybudowanie), який найчастіше використовується для позначення віддалених частин сільських населених пунктів.

Згідно з прикладною схемою класифікації населених пунктів, вулиць та адрес, яка вступила в силу 21 липня 2021 року, згідно з розпорядженням міністерства розвитку, праці й технологій, колонія може зараховуватися до виду населених пунктів.

Російська імперія та УРСР

На українських землях, що входили до складу Російської імперії та Української РСР, колонією називали окреме компактне поселення переселенців з іншої країни або області, відповідно їх мешканців — колоністами. Кожна колонія мала власне самоврядування та адміністрацію з числа своїх жителів. Колоністи жили відособлено, зберігаючи власну мову і традиції, займалися сільським господарством, торгівлею, промислами, ремеслом, фабрично-заводським підприємництвом.

Колоністи могли займати вулицю чи куток села або ціле поселення. Тоді, відповідно, назва колонія поширювалася на вулицю, куток, або ж весь населений пункт. Як означення типу поселення, колонія використовується в джерелах ХІХ-го та першої половини ХХ століть.

Примітки

Ustawa z dnia 29 sierpnia 2003 r. o urzędowych nazwach miejscowości i obiektów fizjograficznych (Dz.U. z 2019 r. poz. 1443) (пол.)
Rozporządzenie Ministra Rozwoju, Pracy i Technologii z dnia 21 lipca 2021 r. w sprawie ewidencji miejscowości, ulic i adresów (Dz.U. z 2021 r. poz. 1368) (пол.)
Машкін О. М. Колоністи іноземні в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Кихтюк В. Історична топографія, топоніміка, археологія. Основні типи та кількість поселень на Волині. https://shron1.chtyvo.org.ua/. с. 223. Процитовано 26 червня 2022.
Рачковський Г. Поселення Острозького повіту в другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст.. https://clio.lnu.edu.ua/. Вісник Львівського університету. Серія історична, 2015. Випуск 51. с. 286. Процитовано 26 червня 2022.

[1] Ustawa z dnia 29 sierpnia 2003 r. o urzędowych nazwach miejscowości i obiektów fizjograficznych (Dz.U. z 2019 r. poz. 1443) (пол.)

[2] Rozporządzenie Ministra Rozwoju, Pracy i Technologii z dnia 21 lipca 2021 r. w sprawie ewidencji miejscowości, ulic i adresów (Dz.U. z 2021 r. poz. 1368) (пол.)

[3] Машкін О. М. Колоністи іноземні в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.

[4] Кихтюк В. Історична топографія, топоніміка, археологія. Основні типи та кількість поселень на Волині. https://shron1.chtyvo.org.ua/. с. 223. Процитовано 26 червня 2022.

[5] Рачковський Г. Поселення Острозького повіту в другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст.. https://clio.lnu.edu.ua/. Вісник Львівського університету. Серія історична, 2015. Випуск 51. с. 286. Процитовано 26 червня 2022.