www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трансвааль колонія Колонія Трансвааль англ The Transvaal Colony афр вимова ˈtransfɑːl назва яка використовувалася для по

Трансвааль (колонія)

Колонія Трансвааль (англ. The Transvaal Colony, афр. вимова: [ˈtransfɑːl]) — назва, яка використовувалася для позначення регіону Трансвааль у період прямого британського правління та військової окупації між закінченням Другої англо-бурської війни в 1902 році, коли була розпущена Республіка Трансвааль, і заснуванням Південного Союзу Африка в 1910 році. Кордони Трансваальської колонії були більшими, ніж переможена Південно-Африканська Республіка Трансвааль (існувала з 1856 по 1902 рік). У 1910 році вся територія стала провінцією Трансвааль Південно-Африканського Союзу.

Трансвааль
ПрапорГерб
Дата створення / заснування 1902
Офіційна мова англійська
Гімн Боже, бережи короля
Континент Африка
Країна  Британська імперія
Столиця Преторія
Місце розташування Transvaal regiond
Форма правління конституційна монархія
Голова держави Едуард VII і Георг V
Кількість населення 1,268 осіб
Валюта Ранд
Попередник Республіка Трансвааль
Наступник Трансвааль
Замінений на Трансвааль
На заміну Республіка Трансвааль
Мова комунікації англійська, африкаанс, нідерландська, Ндебеле (мова), Північна сото, Тсонга і Сетсвана
Час/дата припинення існування 1910
Площа 283 000 км²
Офіційна релігія Кальвіністська церква
 Трансвааль у Вікісховищі

Координати: 25° пд. ш. 30° сх. д. / 25° пд. ш. 30° сх. д. / -25; 30

Історія ред.

Обидві бурські республіки, Південно-Африканська Республіка (ПАР) і Оранжева республіка зазнали поразки в англо-бурській війні і капітулювали перед Великою Британією. Мирний договір (Ференінгський договір) містив такі умови:

  1. Щоб усі бюргери ПАР та Оранжевої республіки склали зброю та визнали короля Едуарда VII своїм сувереном.
  2. Щоб усі бюргери за межами ПАР та Оранжевої республіки, після оголошення своєї вірності королю, були перевезені назад до своїх домівок.
  3. Що всі бюргери, які так здадуться, не будуть позбавлені свого майна.
  4. Жодного цивільного або кримінального провадження проти бюргерів за воєнні дії, за винятком дій, що суперечать звичаям війни. У таких випадках має бути негайний військовий суд.
  5. Викладати голландську мову в школах і дозволити використання голландської мови в судах.
  6. Щоб володіння гвинтівками дозволялося за ліцензією.
  7. Щоб Військову адміністрацію якнайшвидше замінили представницькі установи, що ведуть до самоврядування.
  8. Щоб питання про надання виборчого права місцевим жителям не обговорювалося до самоуправління.
  9. Не вводити спеціального податку для покриття витрат на війну.
  10. Щоб були створені різні комісії для розгляду та виплати дійсних претензій щодо воєнних витрат і для вшанування сценарію, виданого країнами ПАР та Оранжевої республіки під час війни. Комісія також годуватиме бездомних і допомагатиме у відбудові постраждалих від війни будинків. З цією метою корона погоджується на безкоштовний грант у розмірі 3 000 000 фунтів стерлінгів, а також на безвідсоткові позики на два роки, які будуть погашені під 3 відсотки протягом наступних років.

У 1902 році, коли після підписанняФеренінгського договору настав мир, нова колонія Трансвааль зіткнулася з переплетеними економічними та політичними проблемами, які необхідно було вирішити. Економічні проблеми, з якими зіткнулися, включали відновлення гірничодобувної промисловості до довоєнного рівня, а потім її подальше зростання з потребою в додатковій робочій силі, повернення бурів на їхні землі та збільшення сільськогосподарської продукції цих ферм. Політичне питання, з яким стикалися, залежало від того, на якому боці політики хтось стояв. Існуючі британські адміністратори під керівництвом Альфреда Мільнера бажали англізувати населення двома основними засобами. Перший шляхом збільшення англомовного населення Трансваалю, інший шляхом навчання бурських дітей англійської мови з дуже невеликим використанням голландської мови, а потім самоврядування. Політичними цілями бурів Трансваалю було відновлення самоврядування в колонії та політичного середовища, де домінували б бури.

Репатріація та реконструкція ред.

Коли війна закінчилася, британці зіткнулися з великою часткою бурських чоловіків як військовополонених, а їхні сім'ї були в концентраційних таборах.:269Оскільки британці дотримувалися в Трансваалі тактики випаленої землі, бурські землі, худоба та ферми були знищені.:266

Після закінчення війни необхідно було реконструювати «уряд» для нової колонії, і це було розпочато з призначення магістрату-резидента в кожному районі колонії, який став окружним комісаром, а помічник магістрату виконував юридичні та магістратські обов'язки області.:88 Римсько-голландське право було перекладено на англійську мову, щоб суди могли продовжувати роботу, деякі старі акти були скасовані, а влада Йоганнесбурга оприлюднила значну кількість нових законів.:89

Тоді магістрат-резидент подав імена трьох членів округу губернатору для окружної комісії при магістраті.:88 Вони складатимуться з одного британського підданого та двох бурів, одного з тих, хто здався на початку війни, а іншого, який воював до кінця.:90 Комісія мала б дві функції: одну — надавати допомогу та видачу пайків, спорядження, транспорту та орної худоби постраждалим від війни, а другу — розглядати претензії щодо відшкодування фактичних збитків, заподіяних під час війни.:90

У районах створювали репатріаційні склади, які комплектувалися продовольством, посівним матеріалом, сільськогосподарським інвентарем, транспортом, орною худобою, камінням і будівельним матеріалом.:90 Мережі залізничного транспорту було важко конкурувати з потребами армійського транспорту для утримання гарнізону та цивільними потребами для ремонту колонії.:89 Весь корм для транспортних тварин необхідно було доставити на склади, оскільки процес розпочався взимку 1902 року.:89 Біженців з концтаборів і військовополонених повертали до своїх районів призовною системою.:88 На складах вони отримають сільськогосподарське обладнання, намети та пайки, щоб знову почати і транспортувати до місця призначення.:88 Харчові пайки були забезпечені майже на рік.:88 Сім'ї отримають символічну дотацію незалежно від їхньої спроможності її повернути, а необхідні додаткові матеріали та обладнання були отримані за допомогою безвідсоткових позик, причому невеликі позики готівкою також не притягували відсотків, а більші позики залучали чотиривідсоткові відсотки через іпотеку.:90 Кредитна схема ніколи не збиралася компенсувати людині реальні втрати, зазнані війною.:90 Пошкодження та необхідність реконструкції відрізнялися від району до району.:91

У великих містах муніципальні або санітарні ради були «призначені» для управління ними під керівництвом місцевого магістрату.:95 Вони мали обмежені функції, і єдині ставки, які вони стягували, стосувалися санітарних функцій.:95 Протягом п'ятнадцяти місяців після закінчення війни муніципальна влада була ознайомлена з підготовкою до проведення чесних виборів на основі оцінки майна та створення списків виборців із поясненням процесу реєстрації англійською та голландською мовами.:95

Економічні питання ред.

Британські адміністратори мали намір повернути більшість бурських фермерів на їхні землі до березня 1903 року, витративши дев'ятнадцять мільйонів фунтів стерлінгів на відшкодування збитків від війни, гранти та позики.:266 Адміністратори реформували державні сільськогосподарські департаменти, щоб модернізувати сільське господарство в колонії, що призвело до надлишку кукурудзи та яловичини до 1908 року.:271 Вони також намагалися вирішити проблему бідних білих, поселивши їх як орендарів на державній землі, але брак капіталу та робочої сили спричинив провал цієї схеми.:269 Була зроблена спроба розмістити англійських поселенців на сільськогосподарських угіддях, щоб англізувати Трансвааль і збільшити англомовне населення, але це також не вдалось, оскільки ця політика залучила занадто мало поселенців.:269

До кінця 1901 року видобуток золота нарешті відновився на річці Ренд навколо Йоганнесбурга, фактично припинившись з 1899 року. За підтримки гірничих магнатів і британських адміністраторів виникла потреба відновити промисловість, але потрібна була робоча сила. Безпосередньо перед війною заробітна плата білих шахтарів була високою, і магнати не хотіли підвищувати заробітну плату, а оскільки заробітна плата чорних шахтарів була знижена до війни, а не збільшена, тому чорні робітники не були зацікавлені працювати на шахтах.:267 Некваліфікована біла праця була виключена, оскільки їхня заробітна плата була б надто високою для виконаної роботи, тому гірничі магнати та їхня Гірнича палата в 1903 році шукали альтернативну робочу силу у вигляді дешевих китайських робітників.:267 Законодавство про імпорт китайської робочої сили було внесено до Законодавчої ради Трансваалю 28 грудня 1903 року Джорджем Фарраром, обговорювалося протягом 30 годин і було успішно проголосовано після трьох читань 30 грудня 1903 року, набувши чинності в лютому 1904 року.:36 Підтверджена Законодавчою радою Трансваалю, призначеною Великою Британією та гірничодобувною промисловістю, вона окреслила надзвичайно обмежувальні трудові контракти для китайських робітників, і ця ідея була продана через кампанію страху, націлену на білих шахтарів щодо потреби в цій праці або зіткнулися з можливістю втрати гірничої справи та їхні робочі місця.:267 До 1906 року золоті копальні Вітватерсранд були повністю видобуті, а до 1907 року південноафриканські золоті копальні становили 32 % світового видобутку золота.:268 До 1910 року китайська праця закінчилася на Вітватерсранді, і обмежувальні закони про бронювання робочих місць, які забороняли китайським шахтарам виконувати певну роботу, були відтворені для чорних шахтарів.:268

Політичні питання ред.

З кінця війни в 1902 році політичне управління колонією Трансвааль контролювалося членами законодавчої та виконавчої ради, які призначалися британськими адміністраторами під керівництвом Альфреда Мілнера та міністра колоній у Лондоні.:269 У 1903 році три місця в Законодавчій раді Трансваалю було запропоновано Луїсу Боті, Яну Смутсу та Кусу де ла Рею, але вони відмовили британцям.:269 Через те, що англійські адміністратори не прислухалися до думки бурських генералів щодо китайської шахтарської праці, через переконання, що вони не представляють бурське населення, і через відсутність самоврядування, Луїс Бота та інші зустрілися в 1904 році на народному конгресі.:270 Результатом цього народного з'їзду стало об'єднання бурського політичного руху в Трансваалі в нову партію під назвою Het Volk у січні 1905 року Луїсом Ботою та Яном Смутсом.:270 Мета цієї нової партії полягала в пошуку примирення з Британією, яку підтримувала б британська опозиційна Ліберальна партія, і бурське самоврядування Трансваалю.:270

Англійські політичні рухи включали Трансваальську асоціацію відповідального уряду, Трансваальську прогресивну асоціацію та робочі групи в рамках Індустріальної робітничої партії.:270 Асоціація відповідального уряду Трансваалю була створена наприкінці 1904 року Е. П. Соломоном і складалася з вільного зібрання колишніх колоніальних і ПАР чиновників і алмазодобувних магнатів, робітників і бізнесменів.:167 Вони закликали дозволити колонії створювати власну політику та прагнути до самоврядування, а партію зрештою перейменувати на націоналістів.:168 Трансваальська прогресивна асоціація, сформована в листопаді 1904 р. і діяла з лютого 1905 р., мала подібний склад, але була пов'язана з самоуправлінням гірничодобувної промисловості та віддавала перевагу законодавчому органу, призначеному Верховним комісаром із сильними зв'язками з Великою Британією.:168 Їх очолювали Джордж Фаррар і Персі Фіцпатрік.:168

Пробурська ліберальна партія у Великій Британії прийшла до влади в січні 1906 року з новою політикою щодо двох колишніх бурських колоній, однією з яких було самоврядування.:270 Ян Смутс відвідав Лондон і зумів переконати новий уряд сформулювати систему, яка сприятиме бурам і Het Volk у новій політичній асамблеї.:270 Більш ніж через рік, у лютому 1907 року, відбулися вибори, на яких Het Volk балотувався з двох питань; Китайську працю необхідно було припинити, коли були знайдені нові джерела робочої сили та примирення з Британією, з якою вони сподівалися привернути голоси англійських робітників, а також продати себе як альтернативу шахтарській капіталістичній прогресивній партії.:270

Вибори 1907 року ред.

Вибори відбулися 20 лютого 1907 року, і Het Volk виграв вибори, зібравши 37 з 69 місць.:173 Було 43 кандидати, які отримали 34 місця, були отримані всі місця в країні, за винятком Барбертона, три місця в Преторії та чотири у Вітвотерсранді, причому три незалежні депутати приєдналися до правлячої партії.:173 Прогресивна партія висунула 34 кандидати та отримала 21 місце, двадцять у Вітватерсранді та одне в Преторії з п'ятьма Рендлордами, які виграли місця.:174 Інші партії включали націоналістів (стара Асоціація відповідального уряду Трансваалю), які отримали 6 місць, чотири у Вітватерсранді та два в Преторії, але їх лідер Річард Соломон не зміг отримати своє місце.:174 Трансваальська незалежна робітнича партія отримала три місця у Вітватерсранді після змагання за 14, але її лідер Фредерік Кресвелл не зміг отримати місце.:174

Луїс Бота став прем'єр-міністром Трансваалю та міністром сільського господарства, а Ян Смутс — міністром колоній.:270 Серед інших нових міністрів кабінету міністрів увійшли Дж. де Вільєрс, генеральний прокурор і копальні, Генрі Чарльз Халл, скарбник, Йоганн Ріссік, у справах землі та рідних, Гаррі Соломон займав громадські роботи та Едвард Рут як канчук.:174 Прогресистів в опозиції очолили б Джордж Фаррар і Ейб Бейлі як канчук опозиції.:174 Всі вони вперше зібралися в березні 1907 року. Після виборів 1907 року питання китайської шахтарської праці було переглянуто, і Гет Волк вважав, що робочої сили чорних і білих шахтарів достатньо.:174–5 Враховуючи економічні інтереси Трансваалю, Бота забезпечив поступову політику репатріації китайської робочої сили.:174–5

До 1908 року на виборах бури отримали контроль над колоніями Наталь, Оранжева річка та Трансвааль, але під британським впливом виникла необхідність об'єднати країну під одним урядом.:270

Прогрес до Союзу ред.

Аерофотознімок золотих копалень, зроблений Едуардом Спелтеріні в липні 1911 року

У травні 1908 року Ян Смутс, міністр колоній Трансваалю, запропонував зібрати представників усіх чотирьох колоній і прийняти рішення щодо митної та залізничної угоди, а також включив пропозицію про призначення колоніями делегатів для обговорення конституції об'єднаної країни у формі Національний конвент.:149 Метою конвенту було знайти рішення політичних, расових та економічних проблем, з якими стикаються ці колонії, і знайти спільну мову між бурами та англійцями.:271 12 жовтня 1908 року тридцять делегатів чотирьох колоній зустрілися в Дурбані під головуванням сера Генрі де Вільєрса.:271 Дванадцять делегатів прибули з Капської колонії, вісім із Трансваалю та по п'ять з Оранжевої річки та Натальської колонії, що представляло зібрання шістнадцяти з англійського походження, а решта чотирнадцять — бурського походження.:271

Основні питання, які обговорювалися, стосувалися того, чи стануть чотири колонії країною, що складається з союзу чи федерації, кому буде дозволено голосувати, а також кількість виборців, які складатимуть виборчий округ у сільських і міських округах. Зрештою всі три цілі були досягнуті з Південною Африкою, щоб стати союзом, чого бажали як ліберальний британський уряд, так і Ян Смутс.:271 У питанні про надання виборчих прав темношкірим британський уряд був готовий прийняти останні побажання Національного конвенту.:271 Колонії Трансваалю, Оранжевої річки та Наталю не бажали чорних виборчих прав, тоді як Капська колонія хотіла зберегти ті обмежені права, які вона мала для всіх інших рас.:271 Було досягнуто компромісу, і всі побажання колоній щодо їхнього расового складу щодо надання виборчих прав були прийняті, хоча вони були скасовані більшістю у дві третини в обох палатах парламенту.:271 Що стосується мети сільських і міських виборчих округів, було вирішено дозволити на п'ятнадцять відсотків менше виборців для сільського місця, тоді як міське місце матиме на п'ятнадцять відсотків більше виборців.:271 Ця система для виборчих округів забезпечить домінування африканерів у політиці в наступні роки і стане однією з багатьох причин, чому Ян Смутс програв би вибори 1948 року, прийшовши до влади Д. Ф. Малана та поклавши початок апартеїду.:370 Результатами переговорів на Конвенті став проєкт Акту про Південну Африку, який було опубліковано для ознайомлення 9 лютого 1909 року.:281 19 серпня 1909 року Закон про Південну Африку був прийнятий палатами громад і став законом.:284

Щодо питання про надання виборчих прав темношкірим, погляди британців і бурів були схожі з Альфредом Мілнером, який заявив у своїй промові в 1903 році, що він вірить у перевагу білих і вважає, що чорна людина не готова правити, і таким же чином переконав колоніалів Міністра Джозефа Чемберлена дозволити майбутньому об'єднаному білому уряду вирішити питання про чорне голосування.:266

Колоніальна адміністрація ред.

До надання відповідального самоврядування 6 грудня 1906 року колонією керувала виконавча рада, призначена губернатором. Перший обраний кабінет міністрів колонії Трансвааль був сформований 4 березня 1907 року.

Генеральний прокурор ред.

Генеральний прокурор Володіння Примітки
Сер Річард Соломон 22 березня 1901 — 23 березня 1906
Герберт Френсіс Блейн 23 березня 1906 — 4 березня 1907
Якоб де Вільєрс 4 березня 1907 — 31 травня 1910

Секретар колоній ред.

Секретар колоній Володіння Примітки
Джордж Фіддес (секретар адміністрації) 22 березня 1901 — 21 червня 1902 </ref>
Волтер Едвард Девідсон 21 червня 1902—1903 рр
Патрік Дункан 1903 — 4 березня 1907
Ян Смутс 4 березня 1907 — 31 травня 1910

Національні справи ред.

Ім'я Володіння Примітки
Сер Годфрі Лагден (комісар у справах корінних жителів) 22 березня 1901 — 4 березня 1907
Йоганн Ріссік (міністр у справах рідних) 4 березня 1907 — 31 травня 1910

Колоніальний скарбник ред.

Ім'я Володіння Примітки
Патрік Дункан 22 березня 1901—1903 рр
Вільям Лайонел Гіченс 1903 — 4 березня 1907
Генрі Чарльз Галл 4 березня 1907 — 31 травня 1910

Землі ред.

Ім'я Володіння Примітки
Адам Джеймсон (Commissioner of Lands) 21 червня 1902 — 4 березня 1907
Йоганн Ріссік (міністр земель) 4 березня 1907 — 31 травня 1910

Шахти ред.

Ім'я Володіння Примітки
Вілфред Джон Вайберг (комісар шахт) 22 березня 1901 — 2 грудня 1903
Горас Велдон (виконуючий обов'язки комісара шахт) 2 грудня 1903 — 4 березня 1907
Якоб де Вільє (міністр шахт) 4 березня 1907 — 31 травня 1910

Географія ред.

Колонія Трансвааль лежала між річкою Ваал на півдні та річкою Лімпопо на півночі, приблизно між 22½ і 27½ пд.ш. і 25 і 32 сх.д. були Капська колонія, на заході — протекторат Бечуаналенд (пізніше Ботсвана), на півночі — Родезія, а на сході — Португальська Східна Африка та Свазіленд. За винятком південного заходу, ці кордони були здебільшого добре визначені природними особливостями. У межах Трансваалю лежить масив Ватерберг, видатна стародавня геологічна особливість ландшафту Південної Африки.

підрозділи:

  • Зоутпансберг

Міста в колонії Трансвааль:

Демографія ред.

Перепис 1904 року ред.

Статистика населення за переписом 1904 року.

Група населення Номер Відсоток
(%)
чорні 937,127 73,79
білі 297,277 23.40
кольорові 24,226 1.90
азійці 11,321 0,89
Всього 1 269 951 100,00

Див. також ред.

Список літератури ред.

  1. De Villiers, John (1896). The Transvaal. London: Chatto & Windus. 
  2. Irish University Press Series: British Parliamentary Papers Colonies Africa, BPPCA Transvaal Vol 37 (1971) No 41 at 267
  3. ↑ Oakes, Dougie (1992). Illustrated History of South Africa – The Real Story. South Africa: Reader's Digest. ISBN 9781874912279. 
  4. ↑ Stone, F.G (1904). The Transvaal: After the War. The North American Review 179 (572): 83–95. JSTOR 25119583. 
  5. ↑ Bright, Rachel (2013). Chinese Labour in South Africa, 1902-10: Race, Violence, and Global Spectacle. United Kingdom: Palgrave Macmillan. ISBN 9781137316578. 
  6. Thompson, Leonard Monteath (2001). A History of South Africa. USA: Yale University Press. ISBN 9780300087765. 
  7. South Africa: Time Running Out : the Report of the Study Commission on U.S. Policy Toward Southern Africa. University of California Press. 1981. ISBN 9780520045477. 
  8. ↑ TRANSVAAL EXECUTIVE COUNCIL.. The Advertiser (South Australia). 23 березня 1901. с. 7. Процитовано 11 квітня 2020. 
  9. ↑ THE TRANSVAAL GOVERNMENT.. Evening News (New South Wales, Australia). 24 березня 1906. с. 4. Процитовано 10 квітня 2020. 
  10. ↑ Keltie, J. Scott, ред. (1910). The Statesman's Year-Book 1910. London: Macmillan & Co. с. 214–215. ISBN 978-0-230-27039-8. 
  11. BRITON OR BOER?. The Age (Victoria, Australia). 21 вересня 1907. с. 20. Процитовано 10 квітня 2020. 
  12. TRANSVAAL EXECUTIVE COUNCIL.. The Sydney Morning Herald (New South Wales, Australia). 26 червня 1902. с. 10. Процитовано 11 квітня 2020. 
  13. ↑ Keltie, J. Scott, ред. (1906). The Statesman's Year-Book 1906. London: Macmillan & Co. с. 252. ISBN 9780230270381. 
  14. Transvaal War. The Telegraph (Queensland, Australia). 23 березня 1901. с. 8. Процитовано 11 квітня 2020. 
  15. THE TRANSVAAL. MINISTER OF MINES RESIGNS.. The Argus (Melbourne) (Victoria, Australia). 4 грудня 1903. с. 5. Процитовано 11 квітня 2020. 
  16.  Hugh Chisholm, ред. (1911) // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. 27 Cambridge University Press pp. 186–210  (англ.)
  17. Hancock, William Keith (1962). Smuts, the Sanguine Years, 1870-1919 1. Cambridge: University Press. с. 219. 
  18. Census of the British empire: 1901. London: HMSO. 1906. с. 176. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koloniya Transvaal angl The Transvaal Colony afr vimova ˈtransfɑːl nazva yaka vikoristovuvalasya dlya poznachennya regionu Transvaal u period pryamogo britanskogo pravlinnya ta vijskovoyi okupaciyi mizh zakinchennyam Drugoyi anglo burskoyi vijni v 1902 roci koli bula rozpushena Respublika Transvaal i zasnuvannyam Pivdennogo Soyuzu Afrika v 1910 roci Kordoni Transvaalskoyi koloniyi 1 buli bilshimi nizh peremozhena Pivdenno Afrikanska Respublika Transvaal isnuvala z 1856 po 1902 rik 2 U 1910 roci vsya teritoriya stala provinciyeyu Transvaal Pivdenno Afrikanskogo Soyuzu TransvaalPraporGerbData stvorennya zasnuvannya1902Oficijna movaanglijskaGimnBozhe berezhi korolyaKontinentAfrikaKrayina Britanska imperiyaStolicyaPretoriyaMisce roztashuvannyaTransvaal regiondForma pravlinnyakonstitucijna monarhiyaGolova derzhaviEduard VII i Georg VKilkist naselennya1 268 osibValyutaRandPoperednikRespublika TransvaalNastupnikTransvaalZaminenij naTransvaalNa zaminuRespublika TransvaalMova komunikaciyianglijska afrikaans niderlandska Ndebele mova Pivnichna soto Tsonga i SetsvanaChas data pripinennya isnuvannya1910Plosha283 000 km Oficijna religiyaKalvinistska cerkva Transvaal u VikishovishiKoordinati 25 pd sh 30 sh d 25 pd sh 30 sh d 25 30 Zmist 1 Istoriya 2 Repatriaciya ta rekonstrukciya 2 1 Ekonomichni pitannya 2 2 Politichni pitannya 3 Vibori 1907 roku 4 Progres do Soyuzu 5 Kolonialna administraciya 5 1 Generalnij prokuror 5 2 Sekretar kolonij 5 3 Nacionalni spravi 5 4 Kolonialnij skarbnik 5 5 Zemli 5 6 Shahti 6 Geografiya 7 Demografiya 7 1 Perepis 1904 roku 8 Div takozh 9 Spisok literaturi 10 PosilannyaIstoriya red Dokladnishe Respublika TransvaalObidvi burski respubliki Pivdenno Afrikanska Respublika PAR i Oranzheva respublika zaznali porazki v anglo burskij vijni i kapitulyuvali pered Velikoyu Britaniyeyu Mirnij dogovir Fereningskij dogovir mistiv taki umovi Shob usi byurgeri PAR ta Oranzhevoyi respubliki sklali zbroyu ta viznali korolya Eduarda VII svoyim suverenom Shob usi byurgeri za mezhami PAR ta Oranzhevoyi respubliki pislya ogoloshennya svoyeyi virnosti korolyu buli perevezeni nazad do svoyih domivok Sho vsi byurgeri yaki tak zdadutsya ne budut pozbavleni svogo majna Zhodnogo civilnogo abo kriminalnogo provadzhennya proti byurgeriv za voyenni diyi za vinyatkom dij sho superechat zvichayam vijni U takih vipadkah maye buti negajnij vijskovij sud Vikladati gollandsku movu v shkolah i dozvoliti vikoristannya gollandskoyi movi v sudah Shob volodinnya gvintivkami dozvolyalosya za licenziyeyu Shob Vijskovu administraciyu yaknajshvidshe zaminili predstavnicki ustanovi sho vedut do samovryaduvannya Shob pitannya pro nadannya viborchogo prava miscevim zhitelyam ne obgovoryuvalosya do samoupravlinnya Ne vvoditi specialnogo podatku dlya pokrittya vitrat na vijnu Shob buli stvoreni rizni komisiyi dlya rozglyadu ta viplati dijsnih pretenzij shodo voyennih vitrat i dlya vshanuvannya scenariyu vidanogo krayinami PAR ta Oranzhevoyi respubliki pid chas vijni Komisiya takozh goduvatime bezdomnih i dopomagatime u vidbudovi postrazhdalih vid vijni budinkiv Z ciyeyu metoyu korona pogodzhuyetsya na bezkoshtovnij grant u rozmiri 3 000 000 funtiv sterlingiv a takozh na bezvidsotkovi poziki na dva roki yaki budut pogasheni pid 3 vidsotki protyagom nastupnih rokiv U 1902 roci koli pislya pidpisannyaFereningskogo dogovoru nastav mir nova koloniya Transvaal zitknulasya z perepletenimi ekonomichnimi ta politichnimi problemami yaki neobhidno bulo virishiti Ekonomichni problemi z yakimi zitknulisya vklyuchali vidnovlennya girnichodobuvnoyi promislovosti do dovoyennogo rivnya a potim yiyi podalshe zrostannya z potreboyu v dodatkovij robochij sili povernennya buriv na yihni zemli ta zbilshennya silskogospodarskoyi produkciyi cih ferm Politichne pitannya z yakim stikalisya zalezhalo vid togo na yakomu boci politiki htos stoyav Isnuyuchi britanski administratori pid kerivnictvom Alfreda Milnera bazhali anglizuvati naselennya dvoma osnovnimi zasobami Pershij shlyahom zbilshennya anglomovnogo naselennya Transvaalyu inshij shlyahom navchannya burskih ditej anglijskoyi movi z duzhe nevelikim vikoristannyam gollandskoyi movi a potim samovryaduvannya Politichnimi cilyami buriv Transvaalyu bulo vidnovlennya samovryaduvannya v koloniyi ta politichnogo seredovisha de dominuvali b buri Repatriaciya ta rekonstrukciya red Koli vijna zakinchilasya britanci zitknulisya z velikoyu chastkoyu burskih cholovikiv yak vijskovopolonenih a yihni sim yi buli v koncentracijnih taborah 3 269 Oskilki britanci dotrimuvalisya v Transvaali taktiki vipalenoyi zemli burski zemli hudoba ta fermi buli znisheni 3 266Pislya zakinchennya vijni neobhidno bulo rekonstruyuvati uryad dlya novoyi koloniyi i ce bulo rozpochato z priznachennya magistratu rezidenta v kozhnomu rajoni koloniyi yakij stav okruzhnim komisarom a pomichnik magistratu vikonuvav yuridichni ta magistratski obov yazki oblasti 4 88 Rimsko gollandske pravo bulo perekladeno na anglijsku movu shob sudi mogli prodovzhuvati robotu deyaki stari akti buli skasovani a vlada Jogannesburga oprilyudnila znachnu kilkist novih zakoniv 4 89Todi magistrat rezident podav imena troh chleniv okrugu gubernatoru dlya okruzhnoyi komisiyi pri magistrati 4 88 Voni skladatimutsya z odnogo britanskogo piddanogo ta dvoh buriv odnogo z tih hto zdavsya na pochatku vijni a inshogo yakij voyuvav do kincya 4 90 Komisiya mala b dvi funkciyi odnu nadavati dopomogu ta vidachu pajkiv sporyadzhennya transportu ta ornoyi hudobi postrazhdalim vid vijni a drugu rozglyadati pretenziyi shodo vidshkoduvannya faktichnih zbitkiv zapodiyanih pid chas vijni 4 90U rajonah stvoryuvali repatriacijni skladi yaki komplektuvalisya prodovolstvom posivnim materialom silskogospodarskim inventarem transportom ornoyu hudoboyu kaminnyam i budivelnim materialom 4 90 Merezhi zaliznichnogo transportu bulo vazhko konkuruvati z potrebami armijskogo transportu dlya utrimannya garnizonu ta civilnimi potrebami dlya remontu koloniyi 4 89 Ves korm dlya transportnih tvarin neobhidno bulo dostaviti na skladi oskilki proces rozpochavsya vzimku 1902 roku 4 89 Bizhenciv z konctaboriv i vijskovopolonenih povertali do svoyih rajoniv prizovnoyu sistemoyu 4 88 Na skladah voni otrimayut silskogospodarske obladnannya nameti ta pajki shob znovu pochati i transportuvati do miscya priznachennya 4 88 Harchovi pajki buli zabezpecheni majzhe na rik 4 88 Sim yi otrimayut simvolichnu dotaciyu nezalezhno vid yihnoyi spromozhnosti yiyi povernuti a neobhidni dodatkovi materiali ta obladnannya buli otrimani za dopomogoyu bezvidsotkovih pozik prichomu neveliki poziki gotivkoyu takozh ne prityaguvali vidsotkiv a bilshi poziki zaluchali chotirividsotkovi vidsotki cherez ipoteku 4 90 Kreditna shema nikoli ne zbiralasya kompensuvati lyudini realni vtrati zaznani vijnoyu 4 90 Poshkodzhennya ta neobhidnist rekonstrukciyi vidriznyalisya vid rajonu do rajonu 4 91U velikih mistah municipalni abo sanitarni radi buli priznacheni dlya upravlinnya nimi pid kerivnictvom miscevogo magistratu 4 95 Voni mali obmezheni funkciyi i yedini stavki yaki voni styaguvali stosuvalisya sanitarnih funkcij 4 95 Protyagom p yatnadcyati misyaciv pislya zakinchennya vijni municipalna vlada bula oznajomlena z pidgotovkoyu do provedennya chesnih viboriv na osnovi ocinki majna ta stvorennya spiskiv viborciv iz poyasnennyam procesu reyestraciyi anglijskoyu ta gollandskoyu movami 4 95 Ekonomichni pitannya red Britanski administratori mali namir povernuti bilshist burskih fermeriv na yihni zemli do bereznya 1903 roku vitrativshi dev yatnadcyat miljoniv funtiv sterlingiv na vidshkoduvannya zbitkiv vid vijni granti ta poziki 3 266 Administratori reformuvali derzhavni silskogospodarski departamenti shob modernizuvati silske gospodarstvo v koloniyi sho prizvelo do nadlishku kukurudzi ta yalovichini do 1908 roku 3 271 Voni takozh namagalisya virishiti problemu bidnih bilih poselivshi yih yak orendariv na derzhavnij zemli ale brak kapitalu ta robochoyi sili sprichiniv proval ciyeyi shemi 3 269 Bula zroblena sproba rozmistiti anglijskih poselenciv na silskogospodarskih ugiddyah shob anglizuvati Transvaal i zbilshiti anglomovne naselennya ale ce takozh ne vdalos oskilki cya politika zaluchila zanadto malo poselenciv 3 269Do kincya 1901 roku vidobutok zolota nareshti vidnovivsya na richci Rend navkolo Jogannesburga faktichno pripinivshis z 1899 roku Za pidtrimki girnichih magnativ i britanskih administratoriv vinikla potreba vidnoviti promislovist ale potribna bula robocha sila Bezposeredno pered vijnoyu zarobitna plata bilih shahtariv bula visokoyu i magnati ne hotili pidvishuvati zarobitnu platu a oskilki zarobitna plata chornih shahtariv bula znizhena do vijni a ne zbilshena tomu chorni robitniki ne buli zacikavleni pracyuvati na shahtah 3 267 Nekvalifikovana bila pracya bula viklyuchena oskilki yihnya zarobitna plata bula b nadto visokoyu dlya vikonanoyi roboti tomu girnichi magnati ta yihnya Girnicha palata v 1903 roci shukali alternativnu robochu silu u viglyadi deshevih kitajskih robitnikiv 3 267 Zakonodavstvo pro import kitajskoyi robochoyi sili bulo vneseno do Zakonodavchoyi radi Transvaalyu 28 grudnya 1903 roku Dzhordzhem Farrarom obgovoryuvalosya protyagom 30 godin i bulo uspishno progolosovano pislya troh chitan 30 grudnya 1903 roku nabuvshi chinnosti v lyutomu 1904 roku 5 36 Pidtverdzhena Zakonodavchoyu radoyu Transvaalyu priznachenoyu Velikoyu Britaniyeyu ta girnichodobuvnoyu promislovistyu vona okreslila nadzvichajno obmezhuvalni trudovi kontrakti dlya kitajskih robitnikiv i cya ideya bula prodana cherez kampaniyu strahu nacilenu na bilih shahtariv shodo potrebi v cij praci abo zitknulisya z mozhlivistyu vtrati girnichoyi spravi ta yihni robochi miscya 3 267 Do 1906 roku zoloti kopalni Vitvatersrand buli povnistyu vidobuti a do 1907 roku pivdennoafrikanski zoloti kopalni stanovili 32 svitovogo vidobutku zolota 3 268 Do 1910 roku kitajska pracya zakinchilasya na Vitvatersrandi i obmezhuvalni zakoni pro bronyuvannya robochih misc yaki zaboronyali kitajskim shahtaram vikonuvati pevnu robotu buli vidtvoreni dlya chornih shahtariv 3 268 Politichni pitannya red Z kincya vijni v 1902 roci politichne upravlinnya koloniyeyu Transvaal kontrolyuvalosya chlenami zakonodavchoyi ta vikonavchoyi radi yaki priznachalisya britanskimi administratorami pid kerivnictvom Alfreda Milnera ta ministra kolonij u Londoni 3 269 U 1903 roci tri miscya v Zakonodavchij radi Transvaalyu bulo zaproponovano Luyisu Boti Yanu Smutsu ta Kusu de la Reyu ale voni vidmovili britancyam 3 269 Cherez te sho anglijski administratori ne prisluhalisya do dumki burskih generaliv shodo kitajskoyi shahtarskoyi praci cherez perekonannya sho voni ne predstavlyayut burske naselennya i cherez vidsutnist samovryaduvannya Luyis Bota ta inshi zustrilisya v 1904 roci na narodnomu kongresi 3 270 Rezultatom cogo narodnogo z yizdu stalo ob yednannya burskogo politichnogo ruhu v Transvaali v novu partiyu pid nazvoyu Het Volk u sichni 1905 roku Luyisom Botoyu ta Yanom Smutsom 3 270 Meta ciyeyi novoyi partiyi polyagala v poshuku primirennya z Britaniyeyu yaku pidtrimuvala b britanska opozicijna Liberalna partiya i burske samovryaduvannya Transvaalyu 3 270Anglijski politichni ruhi vklyuchali Transvaalsku asociaciyu vidpovidalnogo uryadu Transvaalsku progresivnu asociaciyu ta robochi grupi v ramkah Industrialnoyi robitnichoyi partiyi 3 270 Asociaciya vidpovidalnogo uryadu Transvaalyu bula stvorena naprikinci 1904 roku E P Solomonom i skladalasya z vilnogo zibrannya kolishnih kolonialnih i PAR chinovnikiv i almazodobuvnih magnativ robitnikiv i biznesmeniv 5 167 Voni zaklikali dozvoliti koloniyi stvoryuvati vlasnu politiku ta pragnuti do samovryaduvannya a partiyu zreshtoyu perejmenuvati na nacionalistiv 5 168 Transvaalska progresivna asociaciya sformovana v listopadi 1904 r i diyala z lyutogo 1905 r mala podibnij sklad ale bula pov yazana z samoupravlinnyam girnichodobuvnoyi promislovosti ta viddavala perevagu zakonodavchomu organu priznachenomu Verhovnim komisarom iz silnimi zv yazkami z Velikoyu Britaniyeyu 5 168 Yih ocholyuvali Dzhordzh Farrar i Persi Ficpatrik 5 168Proburska liberalna partiya u Velikij Britaniyi prijshla do vladi v sichni 1906 roku z novoyu politikoyu shodo dvoh kolishnih burskih kolonij odniyeyu z yakih bulo samovryaduvannya 3 270 Yan Smuts vidvidav London i zumiv perekonati novij uryad sformulyuvati sistemu yaka spriyatime buram i Het Volk u novij politichnij asambleyi 3 270 Bilsh nizh cherez rik u lyutomu 1907 roku vidbulisya vibori na yakih Het Volk balotuvavsya z dvoh pitan Kitajsku pracyu neobhidno bulo pripiniti koli buli znajdeni novi dzherela robochoyi sili ta primirennya z Britaniyeyu z yakoyu voni spodivalisya privernuti golosi anglijskih robitnikiv a takozh prodati sebe yak alternativu shahtarskij kapitalistichnij progresivnij partiyi 3 270Vibori 1907 roku red Vibori vidbulisya 20 lyutogo 1907 roku i Het Volk vigrav vibori zibravshi 37 z 69 misc 5 173 Bulo 43 kandidati yaki otrimali 34 miscya buli otrimani vsi miscya v krayini za vinyatkom Barbertona tri miscya v Pretoriyi ta chotiri u Vitvotersrandi prichomu tri nezalezhni deputati priyednalisya do pravlyachoyi partiyi 5 173 Progresivna partiya visunula 34 kandidati ta otrimala 21 misce dvadcyat u Vitvatersrandi ta odne v Pretoriyi z p yatma Rendlordami yaki vigrali miscya 5 174 Inshi partiyi vklyuchali nacionalistiv stara Asociaciya vidpovidalnogo uryadu Transvaalyu yaki otrimali 6 misc chotiri u Vitvatersrandi ta dva v Pretoriyi ale yih lider Richard Solomon ne zmig otrimati svoye misce 5 174 Transvaalska nezalezhna robitnicha partiya otrimala tri miscya u Vitvatersrandi pislya zmagannya za 14 ale yiyi lider Frederik Kresvell ne zmig otrimati misce 5 174Luyis Bota stav prem yer ministrom Transvaalyu ta ministrom silskogo gospodarstva a Yan Smuts ministrom kolonij 3 270 Sered inshih novih ministriv kabinetu ministriv uvijshli Dzh de Vilyers generalnij prokuror i kopalni Genri Charlz Hall skarbnik Jogann Rissik u spravah zemli ta ridnih Garri Solomon zajmav gromadski roboti ta Edvard Rut yak kanchuk 5 174 Progresistiv v opoziciyi ocholili b Dzhordzh Farrar i Ejb Bejli yak kanchuk opoziciyi 5 174 Vsi voni vpershe zibralisya v berezni 1907 roku Pislya viboriv 1907 roku pitannya kitajskoyi shahtarskoyi praci bulo pereglyanuto i Get Volk vvazhav sho robochoyi sili chornih i bilih shahtariv dostatno 5 174 5 Vrahovuyuchi ekonomichni interesi Transvaalyu Bota zabezpechiv postupovu politiku repatriaciyi kitajskoyi robochoyi sili 5 174 5Do 1908 roku na viborah buri otrimali kontrol nad koloniyami Natal Oranzheva richka ta Transvaal ale pid britanskim vplivom vinikla neobhidnist ob yednati krayinu pid odnim uryadom 3 270Progres do Soyuzu red nbsp Aerofotoznimok zolotih kopalen zroblenij Eduardom Spelterini v lipni 1911 rokuU travni 1908 roku Yan Smuts ministr kolonij Transvaalyu zaproponuvav zibrati predstavnikiv usih chotiroh kolonij i prijnyati rishennya shodo mitnoyi ta zaliznichnoyi ugodi a takozh vklyuchiv propoziciyu pro priznachennya koloniyami delegativ dlya obgovorennya konstituciyi ob yednanoyi krayini u formi Nacionalnij konvent 6 149 Metoyu konventu bulo znajti rishennya politichnih rasovih ta ekonomichnih problem z yakimi stikayutsya ci koloniyi i znajti spilnu movu mizh burami ta anglijcyami 3 271 12 zhovtnya 1908 roku tridcyat delegativ chotiroh kolonij zustrilisya v Durbani pid golovuvannyam sera Genri de Vilyersa 3 271 Dvanadcyat delegativ pribuli z Kapskoyi koloniyi visim iz Transvaalyu ta po p yat z Oranzhevoyi richki ta Natalskoyi koloniyi sho predstavlyalo zibrannya shistnadcyati z anglijskogo pohodzhennya a reshta chotirnadcyat burskogo pohodzhennya 3 271Osnovni pitannya yaki obgovoryuvalisya stosuvalisya togo chi stanut chotiri koloniyi krayinoyu sho skladayetsya z soyuzu chi federaciyi komu bude dozvoleno golosuvati a takozh kilkist viborciv yaki skladatimut viborchij okrug u silskih i miskih okrugah Zreshtoyu vsi tri cili buli dosyagnuti z Pivdennoyu Afrikoyu shob stati soyuzom chogo bazhali yak liberalnij britanskij uryad tak i Yan Smuts 3 271 U pitanni pro nadannya viborchih prav temnoshkirim britanskij uryad buv gotovij prijnyati ostanni pobazhannya Nacionalnogo konventu 3 271 Koloniyi Transvaalyu Oranzhevoyi richki ta Natalyu ne bazhali chornih viborchih prav todi yak Kapska koloniya hotila zberegti ti obmezheni prava yaki vona mala dlya vsih inshih ras 3 271 Bulo dosyagnuto kompromisu i vsi pobazhannya kolonij shodo yihnogo rasovogo skladu shodo nadannya viborchih prav buli prijnyati hocha voni buli skasovani bilshistyu u dvi tretini v oboh palatah parlamentu 3 271 Sho stosuyetsya meti silskih i miskih viborchih okrugiv bulo virisheno dozvoliti na p yatnadcyat vidsotkiv menshe viborciv dlya silskogo miscya todi yak miske misce matime na p yatnadcyat vidsotkiv bilshe viborciv 3 271 Cya sistema dlya viborchih okrugiv zabezpechit dominuvannya afrikaneriv u politici v nastupni roki i stane odniyeyu z bagatoh prichin chomu Yan Smuts prograv bi vibori 1948 roku prijshovshi do vladi D F Malana ta poklavshi pochatok aparteyidu 3 370 Rezultatami peregovoriv na Konventi stav proyekt Aktu pro Pivdennu Afriku yakij bulo opublikovano dlya oznajomlennya 9 lyutogo 1909 roku 3 281 19 serpnya 1909 roku Zakon pro Pivdennu Afriku buv prijnyatij palatami gromad i stav zakonom 3 284Shodo pitannya pro nadannya viborchih prav temnoshkirim poglyadi britanciv i buriv buli shozhi z Alfredom Milnerom yakij zayaviv u svoyij promovi v 1903 roci 7 sho vin virit u perevagu bilih i vvazhaye sho chorna lyudina ne gotova praviti i takim zhe chinom perekonav kolonialiv Ministra Dzhozefa Chemberlena dozvoliti majbutnomu ob yednanomu bilomu uryadu virishiti pitannya pro chorne golosuvannya 3 266Kolonialna administraciya red Do nadannya vidpovidalnogo samovryaduvannya 6 grudnya 1906 roku koloniyeyu keruvala vikonavcha rada priznachena gubernatorom Pershij obranij kabinet ministriv koloniyi Transvaal buv sformovanij 4 bereznya 1907 roku Generalnij prokuror red Generalnij prokuror Volodinnya PrimitkiSer Richard Solomon 22 bereznya 1901 23 bereznya 1906 8 9 Gerbert Frensis Blejn 23 bereznya 1906 4 bereznya 1907 9 Yakob de Vilyers 4 bereznya 1907 31 travnya 1910 10 11 Sekretar kolonij red Sekretar kolonij Volodinnya PrimitkiDzhordzh Fiddes sekretar administraciyi 22 bereznya 1901 21 chervnya 1902 8 lt ref gt Volter Edvard Devidson 21 chervnya 1902 1903 rrPatrik Dunkan 1903 4 bereznya 1907Yan Smuts 4 bereznya 1907 31 travnya 1910 10 Nacionalni spravi red Im ya Volodinnya PrimitkiSer Godfri Lagden komisar u spravah korinnih zhiteliv 22 bereznya 1901 4 bereznya 1907 8 12 Jogann Rissik ministr u spravah ridnih 4 bereznya 1907 31 travnya 1910 10 Kolonialnij skarbnik red Im ya Volodinnya PrimitkiPatrik Dunkan 22 bereznya 1901 1903 rr 8 Vilyam Lajonel Gichens 1903 4 bereznya 1907 13 Genri Charlz Gall 4 bereznya 1907 31 travnya 1910 10 Zemli red Im ya Volodinnya PrimitkiAdam Dzhejmson Commissioner of Lands 21 chervnya 1902 4 bereznya 1907 8 Jogann Rissik ministr zemel 4 bereznya 1907 31 travnya 1910 10 Shahti red Im ya Volodinnya PrimitkiVilfred Dzhon Vajberg komisar shaht 22 bereznya 1901 2 grudnya 1903 8 14 15 Goras Veldon vikonuyuchij obov yazki komisara shaht 2 grudnya 1903 4 bereznya 1907 13 Yakob de Vilye ministr shaht 4 bereznya 1907 31 travnya 1910 10 Geografiya red Koloniya Transvaal lezhala mizh richkoyu Vaal na pivdni ta richkoyu Limpopo na pivnochi priblizno mizh 22 i 27 pd sh i 25 i 32 sh d buli Kapska koloniya na zahodi protektorat Bechuanalend piznishe Botsvana na pivnochi Rodeziya a na shodi Portugalska Shidna Afrika ta Svazilend Za vinyatkom pivdennogo zahodu ci kordoni buli zdebilshogo dobre viznacheni prirodnimi osoblivostyami 16 U mezhah Transvaalyu lezhit masiv Vaterberg vidatna starodavnya geologichna osoblivist landshaftu Pivdennoyi Afriki pidrozdili ZoutpansbergMista v koloniyi Transvaal Gejdelberg Jogannesburg Messina Nelsprut Pitersburg Pretoriya VereenigingDemografiya red Perepis 1904 roku red Statistika naselennya za perepisom 1904 roku 17 18 Grupa naselennya Nomer Vidsotok chorni 937 127 73 79bili 297 277 23 40kolorovi 24 226 1 90azijci 11 321 0 89Vsogo 1 269 951 100 00Div takozh red Istoriya Pivdennoyi AfrikiSpisok literaturi red De Villiers John 1896 The Transvaal London Chatto amp Windus Irish University Press Series British Parliamentary Papers Colonies Africa BPPCA Transvaal Vol 37 1971 No 41 at 267 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av ag ad ae azh ai ak al Oakes Dougie 1992 Illustrated History of South Africa The Real Story South Africa Reader s Digest ISBN 9781874912279 a b v g d e zh i k l m n p r s t u Stone F G 1904 The Transvaal After the War The North American Review 179 572 83 95 JSTOR 25119583 a b v g d e zh i k l m n p r Bright Rachel 2013 Chinese Labour in South Africa 1902 10 Race Violence and Global Spectacle United Kingdom Palgrave Macmillan ISBN 9781137316578 Thompson Leonard Monteath 2001 A History of South Africa USA Yale University Press ISBN 9780300087765 South Africa Time Running Out the Report of the Study Commission on U S Policy Toward Southern Africa University of California Press 1981 ISBN 9780520045477 a b v g d e TRANSVAAL EXECUTIVE COUNCIL The Advertiser South Australia 23 bereznya 1901 s 7 Procitovano 11 kvitnya 2020 a b THE TRANSVAAL GOVERNMENT Evening News New South Wales Australia 24 bereznya 1906 s 4 Procitovano 10 kvitnya 2020 a b v g d e Keltie J Scott red 1910 The Statesman s Year Book 1910 London Macmillan amp Co s 214 215 ISBN 978 0 230 27039 8 BRITON OR BOER The Age Victoria Australia 21 veresnya 1907 s 20 Procitovano 10 kvitnya 2020 TRANSVAAL EXECUTIVE COUNCIL The Sydney Morning Herald New South Wales Australia 26 chervnya 1902 s 10 Procitovano 11 kvitnya 2020 a b Keltie J Scott red 1906 The Statesman s Year Book 1906 London Macmillan amp Co s 252 ISBN 9780230270381 Transvaal War The Telegraph Queensland Australia 23 bereznya 1901 s 8 Procitovano 11 kvitnya 2020 THE TRANSVAAL MINISTER OF MINES RESIGNS The Argus Melbourne Victoria Australia 4 grudnya 1903 s 5 Procitovano 11 kvitnya 2020 nbsp Hugh Chisholm red 1911 Encyclopaedia Britannica 11th ed V 27 Cambridge University Press pp 186 210 angl Hancock William Keith 1962 Smuts the Sanguine Years 1870 1919 1 Cambridge University Press s 219 Census of the British empire 1901 London HMSO 1906 s 176 Posilannya red Zagalnodostupni istorichni karti Pivdennoyi Afriki Amerikanska biblioteka Kongresu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Transvaal koloniya amp oldid 40732283