Хресна Дорога село КолиндяниЦерква святого Миколая (Колиндяни)Пам'ятний Хрест Небесні Сотні, Колиндяни
ГеографіяРедагувати
РозташуванняРедагувати
Розташоване на берегах річки Нічлавки, басейн Дністра), за 18 км від районного центру і 3 км від найближчої залізничної станції Озеряни. Через село пролягли автошляхи Чортків–Борщів, Гусятин–Борщів.
МісцевостіРедагувати
Колиндянська сільська громадаДубина — хутір, приєднаний до с. Колиндяни. У 1952 р. на хуторі — 1 двір, 8 жителів.
За рікою — хутір, розташований за 0,7 км від села. У 1952 р. на хуторі — 4 двори, 16 жителів.
Кругляки — хутір, приєднаний до с. Колиндяни. У 1952 р. на хуторі — 1 двір, 6 жителів.
ІсторіяРедагувати
Поблизу збереглися 2 давньоруські городища — «Вали Великі» і «Вали Малі». Одне з них, за книгою «Земля Тернопільська», добре збереглося і може слугувати за приклад типового феодального замку на рівнинній місцевості.
Леґенди, записані від старожилів, свідчать, що приблизно від XII століття через село пролягав «вольний шлях Київський» із Галича до Києва. У центрі було городище, оточене частоколом і земляним валом. Із тих далеких часів збереглась і назва вулиці — Завал.
У XV столітті шляхтичі Стаменські спорудили замок, який у 1840 році перебудували на пізньокласичний палац, що складався з трьох з'єднаних між собою частин: головного житлового корпусу та двох значно змодернізованих давніх веж у кутах.
У 1786 році частина Колиндян зафіксована як містечко Райгород.
Наприкінці XVIII століття Райгород втратив міський статус.
Відомо, що 1902 році велика земельна власність належала Людвикові Городиському[джерело?].
У селі в 1900 році — 1716 жителів, 1910—1872, 1921—1681, 1931—1776 жителів; у 1921 році — 312, 1931—329 дворів. За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі — 2-класна утраквістична (двомовна).
Затверджена 4 серпня 2017 р. рішенням № 355 шістнадцятої сесії сільської ради сьомого скликання.
ГербРедагувати
Автор — Ольга Огоренко.
Основою герба є геральдичний щит французької форми закруглений нижньою частиною зеленого кольору — символу життя. Корона з зубцями з листя, староданій хрест посередині корони — символ християнської віри, золотий колір символізує такі чесноти: вірність, чистоту, справедливість та милосердя. Дубове листя символізує могутність та довговічність, червона калина — символ України. Колоски символізують багатство, а кількість відповідає числу населених пунктів у громаді. Фортечна вежа підкреслює приналежність громади до Тернопільської області, а також відображає місцеві історичні укріплення на шляху ворожих набігів (Колиндянський замок — палац), синя смужка символізує головну річку — Нічлаву.
ПрапорРедагувати
Автор — Ольга Огоренко.
Прапор є прямокутним полотнищем в пропорції 90:60, що складається з двох горизонтальних смуг — синьої в рівному співвідношенні та всередині жовта смуга.
Синій колір — символізує щирість, вірність, відданість, честь, благородство, духовність, чисте небо та воду, бездоганність, молодість, і життєвий ріст та ще вказує на те, що громада розкинулась на берегах річки Нічлава.
Жовтий символізує знатність, могутність, багатство, а також християнські чесноти — віру, справедливість, милосердність та смиренність і те що землі нашої громади щедрі на врожаї. В центрі прапора розміщений герб громади.
ЛоготипРедагувати
Логотип Колиндян
Автор — Світлана Савків
Логотип громади вказує на назву нашої громади, та зображений ескіз Колиндянського замку-палацу.
Наприкінці XIX–на початку XX ст. в селі були створені патріотичні організації і філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших. 1934 р. в Колиндянах відбувся страйк сільськогосподарських робітників.
До 2005 працював міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Зараз працює дитячий садочок «Дзвіночок» (завідувачка — О. А. Дуньчак), будинок культури, сільська бібліотека, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, аптека, ветамбулаторія, ПАП «Нічлава», ТзОВ «Техпродпостач», яке володіє торговою маркою "Колиндянські продукти", ПТ «Юліта» та 7 торговельних закладів.
Облаштування дорогиРедагувати
У 2020 р. по центральних вулицях с. Колиндяни - через Церковну і Підлісну, встановили асфальт. Дорога веде до храму, кладовища і дитячого садка "Дзвіночок". Востаннє ремонтні роботи проводили 100 років тому. 1 листопада 2020 р. асфальтні роботи повністю завершили.
Відомі людиРедагувати
НародилисяРедагувати
Дмитро Білинський (1874—1941) — народний майстер художньої різьби по дереву.
Марія Шемлей (нар. 1934) — робітниця, громадська діячка.
Сильвестр Вінницький (або Винницький) — український громадський діяч, керівник Бучацького повітового комітету УНДО, голова Бучацького «Повітового союзу кооператив» (ПСК), голова Бучацьких повітових філій товариств «Сокіл», «Луг», директор Бучацької філії Українського банку (Українбанку), скарбник Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»; репресований (на спецпоселенні в Комі АССР перебував до 1961 р.).
Віра Зелінська (1952—2012) — бандуристка, заслужена артистка України.
Марія Машталяр — заслужений вчитель України.
Тетяна Жовковська — директор коледжу Тернопільського національного економічного університету, кандидат економічних наук, доцент кафедри фундаментальних дисциплін.
Лідія Семчишин — кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фундаментальних дисциплін Чортківського інституту підприємництва і бізнесу Тернопільського національного економічного університету.
Володимир Заліщук (нар. 1965) — український підприємець, громадський діяч, меценат, депутат.
Світлана Олександрівна Дячок (нар.1982) — учитеть-методист української мови та літератури, зарубіжної літератури, трудового навчання. Нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України.
Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
Блаженко А. Смакота по-колиндянськи все ж з нами / А. Блажеко // Голос народу. — 2016. — № 50 (9 груд.) [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] — С. 6. — (Новинар).
. ternopil-future.com.ua(укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
↑ Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Збруч, 2008. — Кн. 1. — С. 584. — ISBN 978-966-528-297-6.
Kolindya ni selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Kolindyanska silska gromada Centr Kolindyanskoyi silskoyi radi ta gromadi Do sela priyednano hutori Dubina Za Rikoyu Kruglyaki selo KolindyaniGerb Kolindyan Prapor KolindyanKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon ChortkivskijGromada Kolindyanska silska gromadaOblikova kartka Kolindyani Osnovni daniZasnovane 1444Naselennya 1652 na 1 01 2018 1 Teritoriya 0 333 km Gustota naselennya 5282 28 osib km Poshtovij indeks 48552Telefonnij kod 380 3552Geografichni daniGeografichni koordinati 48 57 55 pn sh 25 56 54 sh d H G OVodojmi NichlavaVidstan dorajonnogo centru 18 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya OzeryaniVidstan dozaliznichnoyi stanciyi 3 kmMisceva vladaAdresa radi 48552 c KolindyaniKartaKolindyaniKolindyaniMapa Kolindyani u VikishovishiHresna Doroga selo KolindyaniCerkva svyatogo Mikolaya Kolindyani Pam yatnij Hrest Nebesni Sotni Kolindyani Zmist 1 Geografiya 1 1 Roztashuvannya 1 2 Miscevosti 2 Istoriya 3 Simvolika 3 1 Gerb 3 2 Prapor 3 3 Logotip 4 Religiya 5 Pam yatki 6 Pam yatniki 7 Naselennya 8 Socialna sfera 9 Oblashtuvannya dorogi 10 Vidomi lyudi 10 1 Narodilisya 10 2 Didichi 11 Primitki 12 Dzherela 13 PosilannyaGeografiya RedaguvatiRoztashuvannya Redaguvati Roztashovane na beregah richki Nichlavki 2 basejn Dnistra za 18 km vid rajonnogo centru i 3 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Ozeryani Cherez selo prolyagli avtoshlyahi Chortkiv Borshiv Gusyatin Borshiv Miscevosti Redaguvati nbsp Kolindyanska silska gromadaDubina hutir priyednanij do s Kolindyani U 1952 r na hutori 1 dvir 8 zhiteliv Za rikoyu hutir roztashovanij za 0 7 km vid sela U 1952 r na hutori 4 dvori 16 zhiteliv Kruglyaki hutir priyednanij do s Kolindyani U 1952 r na hutori 1 dvir 6 zhiteliv 3 Istoriya RedaguvatiPoblizu zbereglisya 2 davnoruski gorodisha Vali Veliki i Vali Mali Odne z nih za knigoyu Zemlya Ternopilska dobre zbereglosya i mozhe sluguvati za priklad tipovogo feodalnogo zamku na rivninnij miscevosti Legendi zapisani vid starozhiliv svidchat sho priblizno vid XII stolittya cherez selo prolyagav volnij shlyah Kiyivskij iz Galicha do Kiyeva U centri bulo gorodishe otochene chastokolom i zemlyanim valom Iz tih dalekih chasiv zbereglas i nazva vulici Zaval Selo vidome vid 1444 roku pid nazvoyu Rajgorod U XV stolitti shlyahtichi Stamenski sporudili zamok yakij u 1840 roci perebuduvali na piznoklasichnij palac sho skladavsya z troh z yednanih mizh soboyu chastin golovnogo zhitlovogo korpusu ta dvoh znachno zmodernizovanih davnih vezh u kutah 1661 roku selo zgadano u skladi Podilskogo voyevodstva zgodom otrimalo status mistechka U 1786 roci chastina Kolindyan zafiksovana yak mistechko Rajgorod Naprikinci XVIII stolittya Rajgorod vtrativ miskij status Vidomo sho 1902 roci velika zemelna vlasnist nalezhala Lyudvikovi Gorodiskomu dzherelo U seli v 1900 roci 1716 zhiteliv 1910 1872 1921 1681 1931 1776 zhiteliv u 1921 roci 312 1931 329 dvoriv Za Avstro Ugorshini funkcionuvala 2 klasna shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya za Polshi 2 klasna utrakvistichna dvomovna Pid chas nimecko radyanskoyi vijni zaginuli abo propali bezvisti u Chervonij armiyi 64 meshkanci sela Stepan Barilyuk nar 1912 Mar yan Berenda nar 1909 Tanas Bilinskij nar 1917 Ambrozij Bodnar nar 1906 Mihajlo Bodnar nar 1902 Vladislav Vishnevskij nar 1920 Mikola Voloshuk nar 1909 Mikola Gavrilyuk nar 1925 Petro Gira nar 1915 Mikola Gocalyuk nar 1911 Ivan Grigorchuk nar 1922 Anton Gumenyuk nar 1909 Ivan Gumenyuk nar 1911 Ivan Dzingel nar 1926 Mihajlo Dzingel nar 1909 Mihajlo Zabiyaka nar 1903 Zenon Ivashkivskij nar 1925 V UPA voyuvali Grigorij Grabec Grigorij Nizkoguz Antin Riznik Volodimir Slobodyan Gajdamaka Dmitro Tkachuk Olga Yavna ta inshi zhiteli sela 1960 ti 1999 diyav mishanij narodnij hor Nichlava Z 29 lipnya 2015 roku centr Kolindyanskoyi silskoyi gromadi 4 Simvolika RedaguvatiZatverdzhena 4 serpnya 2017 r rishennyam 355 shistnadcyatoyi sesiyi silskoyi radi somogo sklikannya 5 Gerb Redaguvati Avtor Olga Ogorenko Osnovoyu gerba ye geraldichnij shit francuzkoyi formi zakruglenij nizhnoyu chastinoyu zelenogo koloru simvolu zhittya Korona z zubcyami z listya starodanij hrest poseredini koroni simvol hristiyanskoyi viri zolotij kolir simvolizuye taki chesnoti virnist chistotu spravedlivist ta miloserdya Dubove listya simvolizuye mogutnist ta dovgovichnist chervona kalina simvol Ukrayini Koloski simvolizuyut bagatstvo a kilkist vidpovidaye chislu naselenih punktiv u gromadi Fortechna vezha pidkreslyuye prinalezhnist gromadi do Ternopilskoyi oblasti a takozh vidobrazhaye miscevi istorichni ukriplennya na shlyahu vorozhih nabigiv Kolindyanskij zamok palac sinya smuzhka simvolizuye golovnu richku Nichlavu Prapor Redaguvati Avtor Olga Ogorenko Prapor ye pryamokutnim polotnishem v proporciyi 90 60 sho skladayetsya z dvoh gorizontalnih smug sinoyi v rivnomu spivvidnoshenni ta vseredini zhovta smuga Sinij kolir simvolizuye shirist virnist viddanist chest blagorodstvo duhovnist chiste nebo ta vodu bezdogannist molodist i zhittyevij rist ta she vkazuye na te sho gromada rozkinulas na beregah richki Nichlava Zhovtij simvolizuye znatnist mogutnist bagatstvo a takozh hristiyanski chesnoti viru spravedlivist miloserdnist ta smirennist i te sho zemli nashoyi gromadi shedri na vrozhayi V centri prapora rozmishenij gerb gromadi Logotip Redaguvati nbsp Logotip KolindyanAvtor Svitlana SavkivLogotip gromadi vkazuye na nazvu nashoyi gromadi ta zobrazhenij eskiz Kolindyanskogo zamku palacu Religiya Redaguvaticerkva svyatogo Mikolaya arhiyepiskopa Mir Likijskih chudotvorcya PCU 6 murovana 1889 cerkva svyatogo Mikolaya UGKC murovana 2009 Katolickij kostel poch XX st Kaplichkiodna na misci budinku de zhiv i pracyuvav Josif Josafat Bilan dvi na chest Nezalezhnosti Ukrayini 1994 r murovani Pam yatki RedaguvatiU lisovomu urochishi Kolo duba rostut dubi Trentovskogo odin z nih chereshatij Mezhovij ponad 360 rokiv diametrom 185 sm visotoyu 24 m Pam yatniki RedaguvatiNasipano simvolichnu Mogilu ukrayinskim sichovim strilcyam yaka znahoditsya na teritoriyi cvintarya Sporudzheno pam yatnik poleglim u nimecko radyanskij vijni voyinam odnoselcyam 1971 pam yatnik muchenikovi za viru o Josifu Josafatovi Bilanu 1999 skulptor V Sadovnik vstanovleno 10 religijnih figur hrestiv pam yatnij hrest Geroyam Nebesnoyi Sotni ta vsim borcyam za vilnu Ukrayinu 2016 Pam yatnij znak hrest na chest skasuvannya panshiniShojnoviyavlena pam yatka istoriyi Roztashovanij v centri sela Vigotovlenij iz kamenyu 2007 r 7 Naselennya RedaguvatiChiselnist naselennya chol 1900 1910 1921 1931 2014 20182497 2700 2407 2427 1245 1652 1 Socialna sfera RedaguvatiNaprikinci XIX na pochatku XX st v seli buli stvoreni patriotichni organizaciyi i filiyi tovaristv Prosvita Silskij gospodar Ridna shkola ta inshih 1934 r v Kolindyanah vidbuvsya strajk silskogospodarskih robitnikiv Do 2005 pracyuvav mizhshkilnij navchalno virobnichij kombinat Zaraz pracyuye dityachij sadochok Dzvinochok zaviduvachka O A Dunchak budinok kulturi silska biblioteka ambulatoriya zagalnoyi praktiki ta simejnoyi medicini apteka vetambulatoriya PAP Nichlava TzOV Tehprodpostach yake volodiye torgovoyu markoyu Kolindyanski produkti 8 PT Yulita ta 7 torgovelnih zakladiv Oblashtuvannya dorogi RedaguvatiU 2020 r po centralnih vulicyah s Kolindyani cherez Cerkovnu i Pidlisnu vstanovili asfalt Doroga vede do hramu kladovisha i dityachogo sadka Dzvinochok Vostannye remontni roboti provodili 100 rokiv tomu 1 listopada 2020 r asfaltni roboti povnistyu zavershili 9 Vidomi lyudi RedaguvatiNarodilisya Redaguvati Dmitro Bilinskij 1874 1941 narodnij majster hudozhnoyi rizbi po derevu Josif Bilan svyashenik UGKC vasiliyanin bagatorichnij v yazen komunistichnih taboriv Dmitro Bilinskij Dzhim Gorman spravzh S Kozak sportsmen silach Volodimir Kovalchuk gromadskij diyach mecenat u Franciyi Taras Kozemchuk nar 1924 gromadsko kulturnij diyach kooperator Andrij Romanovich nar 1972 sportsmen volejbol trener Volodimir Semchishin nar 1949 dirigent Nadiya Semchishin nar 1950 muzikant pedagog Boris Cepin nar 1956 majster sportu SRSR z vazhkoyi atletiki Shemlej Josip ukrayinskij movoznavec Mariya Shemlej nar 1934 robitnicya gromadska diyachka Silvestr Vinnickij abo Vinnickij 10 ukrayinskij gromadskij diyach kerivnik Buchackogo povitovogo komitetu UNDO golova Buchackogo Povitovogo soyuzu kooperativ PSK 11 golova Buchackih povitovih filij tovaristv Sokil Lug 12 direktor Buchackoyi filiyi Ukrayinskogo banku Ukrayinbanku 13 skarbnik Buchackoyi povitovoyi filiyi tovaristva Prosvita 14 represovanij na specposelenni v Komi ASSR perebuvav do 1961 r 11 Kazimezh Krasickij polskij diplomat Volodimir Patola poet zhurnalist Vira Zelinska 1952 2012 banduristka zasluzhena artistka Ukrayini Mariya Mashtalyar zasluzhenij vchitel Ukrayini Tetyana Zhovkovska direktor koledzhu Ternopilskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu kandidat ekonomichnih nauk docent kafedri fundamentalnih disciplin Lidiya Semchishin kandidat fiziko matematichnih nauk docent kafedri fundamentalnih disciplin Chortkivskogo institutu pidpriyemnictva i biznesu Ternopilskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu Volodimir Zalishuk nar 1965 ukrayinskij pidpriyemec gromadskij diyach mecenat deputat Svitlana Oleksandrivna Dyachok nar 1982 uchitet metodist ukrayinskoyi movi ta literaturi zarubizhnoyi literaturi trudovogo navchannya Nagorodzhena Pochesnoyu gramotoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini Didichi Redaguvati Kornel Gorodiskij posol Galickogo sejmuPrimitki Redaguvati a b Vidpovid Chortkivskoyi RDA na informacijnij zapit 01 1026 vid 9 lipnya 2018 roku Arhiv originalu za 23 serpnya 2018 Procitovano 4 sichnya 2019 http ukrssr com ua ternop chortkivskiy kolindyani chortkivskiy rayon ternopilska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V Uniyat M Fedechko Kolindyani Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 479 ISBN 978 966 457 246 7 VVRU 2019 1 stor 36 Rishennya Kolindyanskoyi silskoyi radi vid 4 serpnya 2017 roku 355 Pro zatverdzhennya oficijnoyi simvoliki teritorialnoyi ob yednanoyi gromadi Kolindyanskoyi silskoyi radi Arhivovano 9 sichnya 2021 u Wayback Machine Ob yednavchij sobor zakripiv nezalezhnist vid kerovanoyi Rosiyeyu cerkvi Die Presse Ukrinform 2018 17 grudnya Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 27 sichnya 2010 roku 16 Blazhenko A Smakota po kolindyanski vse zh z nami A Blazheko Golos narodu 2016 50 9 grud Arhivovano 29 bereznya 2017 u Wayback Machine S 6 Novinar Pershij asfalt za 100 rokiv U seli na Ternopilshini vklali dorogu ternopil future com ua ukr Arhiv originalu za 1 grudnya 2020 Procitovano 16 listopada 2020 Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 920 a b Reabilitovani istoriyeyu Ternopilska oblast u 5 kn O Bazhan Ye Gasaj P Gucal uporyadniki Ternopil Zbruch 2008 Kn 1 S 584 ISBN 978 966 528 297 6 Daniliv T Organizaciya molodi v Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 282 Daniliv T Organizaciya molodi v Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 284 Kolco V Pracya i rozvitok chitalen t va Prosvita v Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 264 Dzherela RedaguvatiKolindyaniu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Ternopilshina nbsp Temi u Vikidzherelah nbsp Kolindyani u Vikimandrah nbsp Kolindyani u Vikishovishi Elksnin S Uniyat V Kolindyani Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 137 138 ISBN 966 528 199 2 Pogoreckij V Chortkivshina Istoriko turistichnij putivnik Ternopil Aston 2007 S 181 il ISBN 978 966 308 206 0Uniyat V Fedechko M Kolindyani Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 478 479 ISBN 978 966 457 246 7 Chortkivska okruga Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya O Sonevickoyi ta inshi Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1974 T XXVII S 923 Kolendziany ws pow czotrkowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 262 pol Posilannya Redaguvati nbsp Zovnishni videofajli nbsp nbsp Robocha poyizdka u Chortkivskij rajon na YouTube Pres sluzhba TODA 2016 11 lipnya http www castles com ua kol html Arhivovano 16 sichnya 2021 u Wayback Machine http ukraine kingdom kiev ua region 19 1 kolyndyany php Arhivovano 27 lyutogo 2020 u Wayback Machine Ukrayina Inkognita Kolindyani Arhivovano 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine KOLINDYaNI ZAMOK PALAC XVII 1840 r 2011 r Arhivovano 1 listopada 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolindyani amp oldid 40088474
