Координати: 48°23′16″ пн. ш. 35°09′01″ сх. д. / 48.3877508° пн. ш. 35.1502847° сх. д.Ко́дацький порі́г — перший із дніпровських порогів, знаходився на відстані 17 верст нижче Дніпра (до 1926 — Катеринослав або Екатеринославъ), між сіл Старі Кодаки (на правому березі), тоді — Кайдак, Кодак) та Чаплі (Дніпро) (на лівому).
Феодосій Макаревський наводить інші назви Кодацького порогу: Нессупи, Старо-Кодацький, Кодак, Гудак.
Загальна довжина порогу — 186 сажнів (приблизно 400 метрів), за довжиною вважався середнім порогом, мав чотири лави.
На правому березі Дніпра біля порогу була розташована Кодацька фортеця.
Григорій Микитович Омельченко пише: «Шум порога я чув у дитинстві щодня, бо жили ми за п'ять кілометрів від нього (в селищі Лоцманська Кам'янка). Іноді ледве долітав його клекіт, а коли дув сильний вітер в наш бік, то шум був такий сильний і грізний, немов усі звірі зібралися докупи і ревли та гарчали один на одного».
Поріг в культурі Редагувати
Кодацький поріг згадується в повісті Адріана Кащенка «Над Кодацьким порогом». А мати Лесі Українки Олена Пчілка привозила до нього своїх дітей. Вона так описала цей поріг:
Примітки Редагувати
- Феодосий Макаревский (1880). . Катеринослав: типография Я.М. Чаусского. с. 179. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018.
- Чабан М. Над Кодаком// День. — 2010. — 19 березня.
Література Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Яворницький Д. І. Дніпрові пороги [ 30 Серпня 2018 у Wayback Machine.]:Альбом фотогр. з географічно-історич. нарисом — Харків: Перша друкарня держ. видавництва України, 1928. — 76с., 69 іл.
- Омельченко Г. М. Спогади лоцмана порогів Дніпрових.- Дніпропетровськ: Січ, 1998.-
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |