Д-р О́сип Микола́йович Ковше́вич (1855 — 6 січня 1919, Бережани) — військовий командант Бережанського повіту, полковник УГА, лікар.
| Осип Ковшевич | |
|---|---|
| Полковник | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1855 |
| Смерть | 6 січня 1919 м. Бережани, тепер Тернопільська область |
| Alma Mater | Віденський університет |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1918—1919 |
| Приналежність | Австро-Угорщина → ЗУНР |
| Вид ЗС | Українська Галицька Армія |
Біографія ред.
Навчався у Бережанській гімназії, в часі науки захворіла його мати. Сім'я не змогла оплатити лікування, по тому присягнув, що присятить себе лікуванню бідних.
Закінчив медичний факультет Віденського університету. Для матеріальної незалежності вступив до цісарської армії; дослужився до полковника. Меценат — до театру купував квитки для своїх вояків і командирів, підтримував читальні «Просвіти», для занять гімнастикою хлопців з бережанського «Сокола» придбав за 400 корон снаряди, читав лекції з фехтування.
Їздив по селах, виголошував промови на історичну тематику, а вчив селян боротися з різними недугами. Як інструктор з медичних знань брав участь у численних січових курсах.
Активний учасник Визвольних змагань, один із засновників Української Галицької Армії. Наприкінці жовтня 1918 до Бережан прибув Ісидор Сохоцький та по перемовинах з паном полковником досягає його запевнень щодо проведення зібрання української інтеліґенції про створення Західньо-Української Народної Республіки. 31 жовтня увечері доктор Ковшевич вибрався потягом до Львова для участи 1 листопада в нараді повітових делеґатів, які скликала Національна Рада. Після Листопадового чину Антін Чернецький в секретаріяті ручився залізничникам та щасливо відправив по домівках делеґатів — доктора Ковшевича, Андрія Шміґельського і Мирона Вітошинського.
Вже 2 листопада Ковшевич в Бережанах збирає широку раду для перебрання влади українцями, що й було щасливо зроблено 3 листопада. 4 листопада в бюрі старости полковник Ковшевич в присутності, зокрема, професора Ісидора Єлюка, врочисто проголошує перебрання влади в повіті Західньо-Українською Народньою Республікою. Першим українським старостою повіту Бережани 15 листопада стає радник бережанського окружного суду Іван Масляк, Окружним командантом — Петро Біґус.
Восени 1918 р. у Козові на Бережанщині комісаром і військовим комендантом став нотаріус — поручник Володимир Лібман; Військову Команду очолив штабний лікар доктор Осип Ковшевич.
Очолюючи боротьбу з епідемією холери у Бережанському повіті, заразився і помер. За його труною йшли тисячі людей з Бережанського та інших повітів краю. Похований на міському кладовищі у Бережанах.
Вшанування пам'яті ред.
Почесний громадянин Бережан, одна з вулиць міста пойменована на його честь.
Примітки ред.
- Бережанська Земля: історично-Мемуарний Збірник. — Ню Йорк — Лондон — Сидней — Торонто, 1970. — Т. 1. — С. 163.
- Парацій В. Символ вічності та пам'яті: Береданський цвинтар // Бережани. Місто біля Раю / Пам'ятки України. — К., 2013. — спецвипуск № 2 (191) (лип.). — С. 68.
- . Архів оригіналу за 13 червня 2017. Процитовано 3 червня 2017.
Джерела ред.
- Гуцал П. Ковшевич Осип Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 289. — ISBN 978-966-528-318-8.
Посилання ред.
- Видатні діячі та почесні громадяни Бережанщини
- Галичина [ 7 Березня 2014 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
| Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |