? Ковпак (гриб) | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cortinarius caperatus (Pers.) Fr., 1838 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Rozites caperata (Pers.) P.Karst. | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
Ковпак кільчастий (Cortinarius caperatus (Pers.) Fr. = Rozites caperata (Pers.) P.Karst.) — їстівний гриб з родини павутинникових (Cortinariaceae) з роду павутинник (Cortinarius). Раніше вважався єдиним представником роду Rozites. Місцева назва — «панчішка»[джерело?].
Будова ред.
Шапинка (3)5—10(12) см у діаметрі, напівкуляста, пізніше опукло- або плоскорозпростерта, здебільшого з горбом, з тупим краєм, солом'яно- чи глинисто-жовта, оранжево- або абрикосово-жовта, у центрі білувата від залишку загального покривала, суха, притиснуто-тонколуската, згодом майже гола, з пластівцями по краю. Пластинки широкі, тонкі, густі, бежеві, пізніше блідо-вохряні, при достиганні вохряно-коричневі. Спорова маса вохряно- або іржаво-коричнева. Спори (10)11—14(18) Х 7—9 мкм, вохряно-коричнюваті, бородавчасті, із сосочкоподібною ростковою порою. Ніжка 5—9(12) Х 1—2 см, щільна, біла, згодом жовтувата, гола, з подвійним, щільним жовтуватим кільцем, біля основи з прирослою піхвою, утвореною загальним покривалом (у старих плодових тіл піхва зникає). М'якуш шапинки та ніжки білий, під шкіркою шапинки червонувато-жовтий, з приємним смаком і запахом.
Поширення та середовище існування ред.
Поширений в Північній Америці, Європі та в деяких місцях Азії. Чимало цього гриба росте в Скандинавії, дуже багато — в Білорусі, в Росії — в західних і центральних районах Європейської частини.
В Україні поширений на Поліссі та в Прикарпатті. Росте у хвойних лісах; у серпні — жовтні.
Практичне використання ред.
Дуже добрий їстівний гриб, належить до третьої категорії. Використовують свіжим, про запас сушать.
Джерела ред.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 142–143.
| Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |