Микола Леонідович Коваль (нар. 2 січня 1952, смт Квасилів, Рівненська область) — український військовий льотчик-ас, полковник запасу Повітряних сил Збройних сил України, учасник афганської війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2012). Почесний громадянин Пенсільванії та Каліфорнії.
| Микола Коваль Микола Леонідович Коваль | |
|---|---|
| Полковник | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 2 січня 1952 (71 рік) Квасилів, Ровенський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР |
| Національність | українець |
| Alma Mater | Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків і Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна |
| Військова служба | |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Рід військ | Повітряні сили |
| Війни / битви | Війна в Афганістані (1979—1989) |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Микола Коваль народився 2 січня 1952 року в смт Квасилові, нині Рівненської громади Рівненського району Рівненської области України.
Освіта ред.
Навчався в Новоздолбунівській школі № 3. У 1973 році закінчив Чернігівське вище військове училище пілотів (спеціальність — військовий пілот-інженер), 1978 — Військово-повітряну академію ім. Ю. Гагаріна.
Знайомство з Іваном Кожедубом ред.
Під час проведення державних іспитів та польотів за курсантами-випускниками пильнувала комісія досвідчених військових льотчиків, якою керував видатний український льотчик-винищувач німецько-радянської війни, тричі Герой Радянського Союзу маршал авіації Іван Кожедуб. Саме він виділив Миколу Коваля серед інших і був упевнений, що для нього відмінної оцінки буде замало. У той період з'явивилася світлина з пам'ятним підписом: «Льотчику Ковалю від льотчика Кожедуба. Стань першим серед нас, рівним перед небом», де поряд з випускником Миколою Ковалем — Іван Кожедуб.
Військова кар'єра ред.
Літав на МіГ-15, МіГ-21, МіГ-23, Су-17, Су-25, МіГ-29, Су-27. Проходив службу в Афганістані, Польщі, Казахстані та Чехословаччині.
Служба за радянських часів ред.
У 1976 році був командиром ланки в одному з авіаполків Північної групи військ. За високі показові польоти отримав нагороду від міністра оборони СРСР.
У 1984 році як командир ескадрильї МіГ-231 майор Микола Коваль разом підлеглими вирушив на авіабазу Баграм (Афганістан), де в перший рік служби був призначений старшим льотчиком-інспектором відділу бойової підготовки ВПС 40-ї армії. Перебуваючи в Афганістані, здійснив 948 вильотів, мав понад 1500 годин.
Демонстраційні польоти ред.
У 1992 році в США продемонстрував фігури вищого пілотажу. Додому Микола Коваль повернувся зі званням «Кращий дипломат 1992 року» і нагородою-підвіскою від президента США Білла Клінтона. Льотчика також привітав і нагородив президент України Леонід Кучма.
У 1996 році в складі делегації ВПС України — учасник одного з найпрестижніших у світі військових авіашоу «RIAT». Нагороджений найпрестижнішим перехідним призом «Супер-король повітряного простору», який вручила королева Великої Британії Єлизавета II. Також вона запросила переможця на святкування свого дня народження.
У 1997 році призначений заступником начальника Центру бойової підготовки ВПС України. Цього ж року отримав запрошення на показові виступи в Тель-Авів (приурочені 50-річчю ВПС Ізраїлю), де вкотре переміг.
Працював генеральним директором авіаційного підприємства в Миколаєві.
Нагороди ред.
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (23 лютого 2012) — за мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов'язку, вагомий особистий внесок у вирішення завдань соціального захисту ветеранів війни та патріотичного виховання молоді;
- орден Леніна;
- орден бойового Червоного Прапора;
- два ордени Червоної Зірки;
- почесний громадянин Пенсільванії та Каліфорнії;
- почесний нагрудний знак «Слава і честь» (2012).
Примітки ред.
- ↑ Ольша Ващук (8 вересня 2020). Суперкороль неба. Сільські вісті (укр.).
- ↑ Микола Коваль // Квасилів: Фрагменти історії. В 2-х т. — Т. II / упор. А. Лимич. — Рівне: Волинські обереги, 2012, С. 462—463.: іл. — ISBN 978-966-416-270-5.
- Віктор Гедз. Зіркове соло полковника Коваля[недоступне посилання] // Військо України. — 2011. — № 8. — С. 32—35.
- Віктор Скрипник (2 вересня 2020). Еліта армії: У небо закохався у другому класі.... Голос України (укр.).
- Євген Цимбалюк (14 лютого 2018). У місті «приземлився» суперкороль неба. Голос України (укр.).
- Указ Президента України від 23 лютого 2012 року № 137/2012 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника Вітчизни»
- «Помолімося»: дружина рівненського пілота просить підтримати хворого чоловіка. АрміяInform (укр.). 15 березня 2021.
- Мирослава Шершень (27 лютого 2012). Пілот з Рівненщини отримав орден Богдана Хмельницького (Фото+Відео). ОГО (укр.).
Посилання ред.
- Герой нашого часу Микола Коваль. «Суботня тема» на UA:Рівне на YouTube // Суспільне Рівне. — 2018. — 12 лютого.
- Рівняни зустрілись із «королем повітряного простору» Миколою Ковалем на YouTube // Суспільне Рівне. — 2018. — 23 січня.
- У бібліотеці зустріли відомого у світі льотчика з Рівненщини на YouTube // Суспільне Рівне. — 2018. — 22 січня.
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |