Книга Ювілеїв — книга, що переповідає старозавітні книги Буття та Вихід. Повний текст книги знайдений у сорокових роках XIX століття, а до цього часу були відомі тільки короткі уривки. Більшість християнських церков відносить текст книги до апокрифічної літератури.
Зміст Редагувати
Книга Ювілеїв розповідає історію світу від його створення до передачі табличок з законом Мойсеєві на горі Синай. Розповідь прикрашена різними деталями, які датовані за ювілеями, роками, тижнями і днями. Цей поділ, згідно з книгою, було відкрито Мойсеєві на горі Синай, і в ньому число 7 відіграє визначальну роль. Наприклад «змій спокушує Єву через сім років(…) у другому місяці сімнадцятого дня». Адам помирає наприкінці 19 ювілею, 7 річного тижня у 6 році". Отже Книга Ювілеїв є вільним переказом біблійних оповідань, що містяться в книзі Буття і в книзі Вихід. Автор намагається викласти біблійні події в строго послідовному порядку і точно назвати, в якому році від створення світу вони сталися. Він визначає період часу від створення світу або від Адама до вступу євреїв в Землю обітовану рівно в 50 ювілеїв, вважаючи при цьому, що в кожному ювілеї, всупереч Мойсеєвому закону, не 50 років, як прийнято у періодах Ювілейного року, а тільки 49 років, тобто рівно сім разів по сім. За цими ювілеями він і розподіляє всі описані в його книзі події. Важливу роль у Книзі Ювілеїв відіграють Анголи. Згадано 4 групи їх: «Анголи природи», «Анголи-охоронці», «Анголи освячення», «Анголи лику». Книга розповідає про створення Анголів першого дня творення, їх гріховного зв'язку із людськими дочками, та винищення нефілімів. У ефіопській редакції книги пояснено, що «Анголи» були потомством Сифа, а «Люди» — потомство Каїна. За описом Книги Ювілеїв, гебрейська мова була первинною мовою всіх створінь, людей та звірів, проте після зруйнування вавилонської вежі вона відійшла у забуття аж до часу коли Авраам пізнав її від Анголів. Енох був першою людиною, кому було відкрито мистецтво письма, і він записав таємниці астрономії, часу та історії світу.
Манускрипти Редагувати
Повний текст Книги Ювілеїв відомий лише із ефіопських манускриптів 15 та 16 століть. Відомі також старіші фрагменти грецькою та латинською мовами. Фрагмент сирійською мовою зберігається у Британському музеї, що говорить про існування також і сирійського тексту. Частини тексту Книги Ювілеїв, написані івритом, також знайдені серед звитків Кумрану.
Датування тексту Редагувати
Щодо датування тексту Книги Ювілеїв існують різні думки. Перші дослідження вказували на час написання тексту у епоху Йоханана Гіркана (135—104 до н. е.), проте сьогодні більшість дослідників схиляються до ранішого датування: 2 чи 3 ст. до н. е. При написанні Книги Ювілеїв Єрусалимський храм ще існував, про це є побічні свідчення майже в кожному розділі цього твору, отже книга виникла ще до його зруйнування. Найстаріший фрагмент манускрипту, серед знайдених у Кумрані, датований 125—200 р. до н. е. Таким чином, текст було написано не в Кумрані, а ще до його заснування.
Посилання Редагувати
- Текст Книги Ювілеїв на apokryphen.diebibel4you.de [ 27 березня 2014 у Wayback Machine.](нім.)
- (нім.)
- Книга Ювілеїв у jewishencyclopedia.com [ 3 березня 2014 у Wayback Machine.]