Клі́макс в екології та геоботаніці — відносно стійкий стан рослинного покриву в біогеоценозі, що виникає у процесі зміни фітоценозу. Часто клімакс розглядають як завершальний, рівноважний етап розвитку екосистеми (моноклімакс). Клімакс залежить від кліматичних факторів, від місцевих особливостей ґрунту та від впливу людини на природу.
Концепції клімаксу Редагувати
Термін вперше запроваджений Ф. Клементсом (1916), який був прибічником теорії моноклімаксу та стверджував, що в будь-якій кліматичній зоні існує тільки один клімаксний стан. До його встановлення ведуть усі сукцесії.
Багатьма екологами ця теорія була критично переглянута та запропонована теорія поліклімаксу. Згідно з нею на певній ділянці клімакс може визначатись якимось одним, провідним, або ж кількома факторами у комплексній взаємодії: кліматом, ґрунтовими умовами, топографією, пожежами тощо, тому в одній кліматичній зоні цілком може існувати цілий ряд специфічних типів клімаксу.
Примітки Редагувати
- * Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М. : Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.
- Clements, Frederic E. 1915. Plant Succession: An Analysis of the Development of Vegetation. Washington D.C.: Carnegie Institution of Washington
- Бигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология, особи, популяции и сообщества. — М.: Мир, 1989.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Клімакс // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 106.
- Корінний стан ландшафту // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 112.
Це незавершена стаття з екології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |