Клюшникі́вка — село в Україні, у Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 523 осіб. Орган місцевого самоврядування — Клюшниківська сільська рада.
| село Клюшниківка | |
|---|---|
| |
| Країна | Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Миргородський |
| Рада | Клюшниківська сільська рада |
| Облікова картка | Клюшниківка |
| Основні дані | |
| Населення | 523 |
| Поштовий індекс | 37620 |
| Телефонний код | +380 5350 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°08′00″ пн. ш. 33°25′42″ сх. д. / 50.13333° пн. ш. 33.42833° сх. д.Координати: 50°08′00″ пн. ш. 33°25′42″ сх. д. / 50.13333° пн. ш. 33.42833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 133 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37620, с. Клюшниківка, вул. Шевченка |
| Карта | |
Клюшниківка | |
Клюшниківка | |
| Мапа | |
| Клюшниківка у Вікісховищі |
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946—1947.
Географія Редагувати
Село Клюшниківка примикає до села Андріївка, за 1 км від села Сохацьке. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. Поруч проходить залізниця, станція Дібровський Кінний Завод за 4,5 км.
Історія Редагувати
З 1917 — у складі УНР. З 1921 — стабільний комуністичний режим. 1929 сталінська влада почала терор проти незалежних господарств, значна частина селян незаконно депортована у Росію. Типовою є доля Сергія Щербини 1891 року народження. Заарештований карателями НКВС 23 лютого 1931, вивезений у Північний край. Частина мешканців села реабілітована ще окупаційними органами СРСР наприкінці 1990-тих років, але грошові компенсації не виплачені.
На початок 1932 комуністична влада контролювала усе їстівне у селі, тому вдалася до масових убивств голодом. Люди рятувалися втечею на Донбас, проте російські патрулі завертали біженців у «голодні котли».
Тоді ж насильно закрито православну церкву на честь Другої Пречистої, збудованої без жодного цвяха. Старожили передають таку оповідь:
Восени 1941 сталінську владу у селі ліквідовано. Наступної осені створено Миргородський ґебіт, до якого віднесено і Клюшниківку. Проведено часткову реституцію майна родинам, постраждалим під час голодомору та «розкуркулення». Після повернення восени 1943 сталіністи провели насильницьку мобілізацію всього чоловічого населення, більшість довели до смерті на протинімецьких фронтах. 1946 вдалися до організації нового, превентивного голодомору, знищуючи базу для антисталінського партизанського руху.
На початку 1960-тих років у селі почали вперше за часів совєцької окупації виплачувати мінімальні грошові пенсії.
1991 мешканці села проголосували за відновлення державної незалежності України.
Герб Редагувати
Затверджений 6 лютого 2009 р. рішенням XVIII сесії сільської ради V скликання. Герб є промовистим.
У щиті, перетятому лазуровим і зеленим, золотий ключ в стовп, з голівкою, пробитою розширеним хрестом в колір поля і борідкою у вигляді літери «K». Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. На лазуровій стрічці з золотим підбоєм золотий напис «КЛЮШНИКІВКА»
Економіка Редагувати
- Молочно-товарна ферма.
- «Клюшниківське», ТОВ.
Об'єкти соціальної сфери Редагувати
- Школа.
- Клюшниківська амбулаторія.
Посилання Редагувати
- Погода в селі Клюшниківка [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |