www.wikidata.uk-ua.nina.az

Клепаж Краків Клепаж пол Kleparz обшар Кракова котрий є частиною дільниці I Старе місто розташований на північ від Старо

Клепаж (Краків)

Клепаж (пол. Kleparz) — обшар Кракова, котрий є частиною дільниці I Старе місто, розташований на північ від Старого міста. З 1366 року до кінця XVIII століття був самостійним містом. Був королівським містом Корони Королівства Польського.

Клепаж

Координати 50°04′01″ пн. ш. 19°56′26″ сх. д. / 50.067222220027773005° пн. ш. 19.940555560028° сх. д. / 50.067222220027773005; 19.940555560028Координати: 50°04′01″ пн. ш. 19°56′26″ сх. д. / 50.067222220027773005° пн. ш. 19.940555560028° сх. д. / 50.067222220027773005; 19.940555560028

Клепаж
Клепаж (Польща)
 Клепаж у Вікісховищі

Історія Редагувати

Вид на Краків, Страдом, Клепаж, Казімєж і Лобзув з атласу Civitates orbis terrarum Георга Брауна та Франса Гогенберга 1618 року.

Початок поселення в районі Клепаж пов'язаний із заснуванням костел св.Флоріана краківським єпископом Гедкою. Поселення, розташоване на північ від пізніше заснованого міста Кракова, швидко розвивалося. За часів Владислава Локєтка він називався Alta civitas, що дає підстави для міркувань щодо його розташування в цей період.

У 1366 році Казимир Великий доконав офіційне та певне розташування міста під магдебурзьким правом в 1366 році, давши місту назву Флоренція за назвою парафіяльної церкви. Можливо, він був задуманий як конкурентоспроможний центр для Кракова, але видається більш вірогідним, що він був створений в результаті природного демографічного та економічного розвитку Кракова, поширюючись за межі міських стін, і мав на меті доповнити його. У XV столітті попередня назва була замінена терміном Kleparz (Clepardia), ймовірно, похідним від ринкового звичаю «клепання» угод на ринку, або, як кажуть інші, від клепок, з котрих бондарі збирали бочки. У середньовіччі Клепаж мав близько тисячі жителів.

Століттями центр міста — ринкова площа — була ринковою, забудова, що його оточувала, була дерев'яною (численні пожежі: 1476, 1528, 1755 рр.). В районі Клепажа розвивалися ремесла, особливо ткацтво, обробка шкур тварин, а також ковальство, шорно-сідельна справа та лікування коней. На щотижневих ринках торгували переважно зерном і сільськогосподарськими продуктами, а також худобою, що звільняло Краківський ринок від пов'язаних із цим незручностей. Специфікою Клепажа була велика кількість постоялих дворів і заїздів для мандрівників, за переписом 1632 року в цьому місті були стайні на 2380 коней.

Через те, що місто, розташоване на відкритих околицях Кракова, не мало оборонних стін, воно було особливо вразливим під час ворожих вторгнень. Облоги Кракова були пов'язані з руйнуванням Клепажа, в основному в результаті дій захисників, які палили передмістя, щоб позбавити нападників зручної облогової бази. Так було під час облоги міста шведською (1655), польсько-австрійською (1657) та російською арміями під час Барської конфедерації 1768 року. Після шведського потопу Клепаж не повернув свого колишнього значення, цегляні будівлі не підлягали відновленню, їх замінили більш скромні дерев'яні.

Під час свого незалежного існування Клепаж не мав можливості територіального розвитку, він значною мірою залежав від Кракова, фактично був його передмістям. У 1792 році згідно з рекомендаціями Великого сейму місто було включено до адміністративних меж Кракова. Остаточно втратив права міста у 1794 році.

У першій половині XIX століття забудова району Клепарж (включаючи територію колишнього міста) складалася з одноповерхових будинків, критих ґонтом. У тісних приміщеннях жили бідні люди. Будівельний рух, що відбувався в Кракові в другій половині ХІХ і на початку ХХ століття, вплинув і на колишній Клепарж, сформувавши новий міський план. Зводилися кам'яниці та громадські споруди, напр. у 1879—1880 роках на площі Яна Матейка (частина колишньої ринкової площі Клепажа) за проектом Мацея Морачевського було зведено головний корпус Академії образотворчих мистецтв.

Об'єкти Редагувати


Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Król i jego miasta w województwie krakowskim (od wieku XVI do pierwszej połowy XVIII). Dwór a kraj. Między centrum a peryferiami władzy. Kraków. 2003. с. 148. 
  2. [1], Robert Krzysztofik, "Lokacje miejskie na obszarze Polski. Dokumentacja geograficzno-historyczna" 

Література Редагувати

  • J. Dzikówna, Kleparz до 1528, Краків 1932 (Краківська бібліотека, № 74);
  • Каталог пам'яток мистецтва в Польщі, вип. IV: Місто Краків, ч VIII: Клепарц. Церкви і монастирі , ред. І. Рейдух-Самек і Я. Самек, Варшава 2000;
  • З історії Клепарца. До 600-річчя надання міста королем Казимиром Великим , Краків 1968.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Klepazh pol Kleparz obshar Krakova kotrij ye chastinoyu dilnici I Stare misto roztashovanij na pivnich vid Starogo mista Z 1366 roku do kincya XVIII stolittya buv samostijnim mistom Buv korolivskim mistom Koroni Korolivstva Polskogo 1 Klepazh Koordinati 50 04 01 pn sh 19 56 26 sh d 50 067222220027773005 pn sh 19 940555560028 sh d 50 067222220027773005 19 940555560028 Koordinati 50 04 01 pn sh 19 56 26 sh d 50 067222220027773005 pn sh 19 940555560028 sh d 50 067222220027773005 19 940555560028 Krayina Respublika Polsha Respublika PolshaAdminodinicya KrakivOficijna mova polska mova Krakiv Chasovij poyas UTC 1Telefonnij kod 12 Krakiv Avtomobilnij kod KR Krakiv GeoNames 3096146OSM 2768922 R Krakiv KlepazhKlepazh Polsha Klepazh u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Ob yekti 3 Galereya 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Vid na Krakiv Stradom Klepazh Kazimyezh i Lobzuv z atlasu Civitates orbis terrarum Georga Brauna ta Fransa Gogenberga 1618 roku Pochatok poselennya v rajoni Klepazh pov yazanij iz zasnuvannyam kostel sv Floriana krakivskim yepiskopom Gedkoyu Poselennya roztashovane na pivnich vid piznishe zasnovanogo mista Krakova shvidko rozvivalosya Za chasiv Vladislava Lokyetka vin nazivavsya Alta civitas sho daye pidstavi dlya mirkuvan shodo jogo roztashuvannya v cej period U 1366 roci Kazimir Velikij dokonav oficijne ta pevne roztashuvannya mista pid magdeburzkim pravom v 1366 roci davshi mistu nazvu Florenciya za nazvoyu parafiyalnoyi cerkvi Mozhlivo vin buv zadumanij yak konkurentospromozhnij centr dlya Krakova ale vidayetsya bilsh virogidnim sho vin buv stvorenij v rezultati prirodnogo demografichnogo ta ekonomichnogo rozvitku Krakova poshiryuyuchis za mezhi miskih stin i mav na meti dopovniti jogo U XV stolitti poperednya nazva bula zaminena terminom Kleparz Clepardia jmovirno pohidnim vid rinkovogo zvichayu klepannya ugod na rinku abo yak kazhut inshi vid klepok z kotrih bondari zbirali bochki U serednovichchi Klepazh mav blizko tisyachi zhiteliv Dokladnishe Rinok Kleparskij Krakiv Stolittyami centr mista rinkova plosha bula rinkovoyu zabudova sho jogo otochuvala bula derev yanoyu chislenni pozhezhi 1476 1528 1755 rr V rajoni Klepazha rozvivalisya remesla osoblivo tkactvo obrobka shkur tvarin a takozh kovalstvo shorno sidelna sprava ta likuvannya konej Na shotizhnevih rinkah torguvali perevazhno zernom i silskogospodarskimi produktami a takozh hudoboyu sho zvilnyalo Krakivskij rinok vid pov yazanih iz cim nezruchnostej Specifikoyu Klepazha bula velika kilkist postoyalih dvoriv i zayizdiv dlya mandrivnikiv za perepisom 1632 roku v comu misti buli stajni na 2380 konej Cherez te sho misto roztashovane na vidkritih okolicyah Krakova ne malo oboronnih stin vono bulo osoblivo vrazlivim pid chas vorozhih vtorgnen Oblogi Krakova buli pov yazani z rujnuvannyam Klepazha v osnovnomu v rezultati dij zahisnikiv yaki palili peredmistya shob pozbaviti napadnikiv zruchnoyi oblogovoyi bazi Tak bulo pid chas oblogi mista shvedskoyu 1655 polsko avstrijskoyu 1657 ta rosijskoyu armiyami pid chas Barskoyi konfederaciyi 1768 roku Pislya shvedskogo potopu Klepazh ne povernuv svogo kolishnogo znachennya ceglyani budivli ne pidlyagali vidnovlennyu yih zaminili bilsh skromni derev yani Pid chas svogo nezalezhnogo isnuvannya Klepazh ne mav mozhlivosti teritorialnogo rozvitku vin znachnoyu miroyu zalezhav vid Krakova faktichno buv jogo peredmistyam U 1792 roci zgidno z rekomendaciyami Velikogo sejmu misto bulo vklyucheno do administrativnih mezh Krakova Ostatochno vtrativ prava mista u 1794 roci 2 U pershij polovini XIX stolittya zabudova rajonu Kleparzh vklyuchayuchi teritoriyu kolishnogo mista skladalasya z odnopoverhovih budinkiv kritih gontom U tisnih primishennyah zhili bidni lyudi Budivelnij ruh sho vidbuvavsya v Krakovi v drugij polovini HIH i na pochatku HH stolittya vplinuv i na kolishnij Kleparzh sformuvavshi novij miskij plan Zvodilisya kam yanici ta gromadski sporudi napr u 1879 1880 rokah na ploshi Yana Matejka chastina kolishnoyi rinkovoyi ploshi Klepazha za proektom Maceya Morachevskogo bulo zvedeno golovnij korpus Akademiyi obrazotvorchih mistectv Ob yekti Redaguvatikostel sv Floriana Plosha Yana Matejka z Gryunvaldskim pam yatnikom pam yatnikom Vladislavu Yagajlo vidkritomu 15 lipnya 1910 roku v 500 richchya peremogi v Gryunvaldskij bitvi Budinki zakladiv po vul Bashtovij Budivlya voyevodskoyi upravi Budivlya Nacionalnogo banku Polshi Golovnij korpus Akademiyi mistectvGalereya Redaguvati nbsp kostel sv Floriana nbsp Kostel sv Vikentiya nbsp Plosha Yana Matejka nbsp Rinok Kleparskij nbsp Novij Klepazh nbsp Vulicya Dluga Ulica Dluga nbsp Vulicya Kzhiva Ulica Krzywa nbsp Vulicya Krutka Ulica Krotka nbsp Vulicya Krovoderska Ulica Krowoderska Klepazh spravaPrimitki Redaguvati Krol i jego miasta w wojewodztwie krakowskim od wieku XVI do pierwszej polowy XVIII Dwor a kraj Miedzy centrum a peryferiami wladzy Krakow 2003 s 148 1 Robert Krzysztofik Lokacje miejskie na obszarze Polski Dokumentacja geograficzno historyczna Literatura RedaguvatiJ Dzikowna Kleparz do 1528 Krakiv 1932 Krakivska biblioteka 74 Katalog pam yatok mistectva v Polshi vip IV Misto Krakiv ch VIII Kleparc Cerkvi i monastiri red I Rejduh Samek i Ya Samek Varshava 2000 Z istoriyi Kleparca Do 600 richchya nadannya mista korolem Kazimirom Velikim Krakiv 1968 Posilannya RedaguvatiKrakivska Florenciya statti pro Kleparzha Krakivska Florenciya abo Kazimir Velikij finansuye Kleparz yakij stav pivnoyu imperiyeyu Kleparz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 133 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Klepazh Krakiv amp oldid 40334644