Київське повстання 1068 Ки ївське повста ння повстання що відбулося на початку вересня 1068 року в Києві проти великого

Ки́ївське повста́ння — повстання, що відбулося на початку вересня 1068 року в Києві, проти великого князя київського Ізяслава Ярославича. Рушійною силою повстання були кияни, а також мешканці сусідніх сіл Київської землі.

Київське повстання 1068 р.

Київські повстання

Кияни визволяють Всеслава з поруба під час повстання (Радзивілівський літопис)

Дата:	14 вересня 1068
Місце:	Київ
Результат:	перемога повстанців

Сторони

Кияни

Київська Русь

Командувачі

Ізяслав Ярославич

Причини Редагувати

Причиною повстання стала відмова князя видати киянам зброю і коней для продовження боротьби з половцями, які восени 1068 розбили об'єднані сили Ярославичів (Ізяслава, Всеволода і Святослава) на річці Альті і грабували київські землі. Святослав після розгрому втік до Чернігова, а Ізяслав і Всеволод — до Києва.

Після поразки, як свідчить нині наявний текст «Повісті минулих літ»:

Події Редагувати

Після чого розпочалося повстання. Повсталі розгромили двір тисяцького Коснячки і звільнили підступно ув'язненого 10 липня 1067 року полоцького князя Всеслава Брячиславича, проголосивши його великим князем. Визволення Всеслава сталося 14 вересня 1068 року, в день Воздвиження. Саме тому у зміщенні зі стола князя-клятвовідступника (Ізяслава) частина населення, і церковної знаті могла вбачати промисел Божий.

Ізяслав із братом Всеволодом Ярославичем Переяславським утекли з князівського палацу, тут же розграбованого городянами, що взяли «бещисленое множьство злата и сребра». 15 вересня Ізяслав перебрався до Польщі, де заручившися підтримкою ляхів, через 6 місяців рушив на Київ. Всеслав, дізнавшись про наближення Ізяслава з військом польського князя Болеслава, утік без битви до Полоцька. 2 травня Ізяслав із поляками ввійшов до Києва і, незважаючи на заступництво молодших Ярославичів, послав до Києва свого сина Мстислава, який:

Повстання було придушене.

Див. також Редагувати

Київське повстання (1113)

Примітки Редагувати

Історик П. Толочко коментує ці події так: «Відмова видати зброю пояснюється, як правило, тим, що Ізяслав боявся, аби вона не було використане проти феодальної знаті та князівської адміністрації. Зважаючи на ситуацію, коли в поразці на Альті кияни звинувачували Ізяслава і його воєводу Коснячка, страх великого князя був виправданий. Але, як слушно зазначали численні дослідники, коней та озброєння Ізяславу просто нізвідки було взяти. У князя не було спеціальних арсеналів, із яких ополченці отримували зброю перед боєм і здавали після його закінчення. Звідси, в діях віча відчувається чиясь організуюча та керуюча рука. Ізяславу ставилась вимога, яку він наперед не міг виконати, щоб викликати вибух народного гніву»
Річ у тім, що, захопивши Всеслава Брячиславича до полону, Ярославичі порушили клятву, дану на хресті. У нині наявному тексті «Повісті минулих літ» читаємо: "Всеслав же сів у Києві, — а се Бог явив Хресну Силу, тому що Ізяслав, цілувавши хреста, схопив його (Всеслава). І через те навів Бог поганих, а сього явно визволив Хрест Чесний, бо в день Воздвиження Всеслав, зітхнувши, сказав: «О, Хресте Чесний! Оскільки я в тебе вірив, визволи мене з ями цієї. І Бог показав Силу Хресну на повчання землі Руській: хай не переступають Чесного Хреста, цілувавши його».
Повість минулих літ
Ставлення літописця до повсталих киян — невиразне, але швидше співчутливе, бо вони хотіли боронити рідну землю. Літописець підкреслює, - що князь погубив потім багато невинних людей, не розібравши справи.

Джерела Редагувати

Котляр М. Ф. Київські повстання 11—12 століть [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 278. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Ткаченко М. Повстання в Києві в 1068—1069 pp. // Наукові записки Інституту історії і археологи України — Кн. 1. — 1943. — С. 145—154.
Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). — Т. 2. Ипатьевская летопись [ 22 Червня 2019 у Wayback Machine.] (2-е издание). — Санкт-Петербург: Археографическая комиссия, 1908.
Літопис руський [ 12 Жовтня 2012 у Wayback Machine.] / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — Київ: Дніпро, 1989. ISBN 5-308-00052-2

[ц-1] Історик П. Толочко коментує ці події так: «Відмова видати зброю пояснюється, як правило, тим, що Ізяслав боявся, аби вона не було використане проти феодальної знаті та князівської адміністрації. Зважаючи на ситуацію, коли в поразці на Альті кияни звинувачували Ізяслава і його воєводу Коснячка, страх великого князя був виправданий. Але, як слушно зазначали численні дослідники, коней та озброєння Ізяславу просто нізвідки було взяти. У князя не було спеціальних арсеналів, із яких ополченці отримували зброю перед боєм і здавали після його закінчення. Звідси, в діях віча відчувається чиясь організуюча та керуюча рука. Ізяславу ставилась вимога, яку він наперед не міг виконати, щоб викликати вибух народного гніву»

[йй-2] Річ у тім, що, захопивши Всеслава Брячиславича до полону, Ярославичі порушили клятву, дану на хресті. У нині наявному тексті «Повісті минулих літ» читаємо: "Всеслав же сів у Києві, — а се Бог явив Хресну Силу, тому що Ізяслав, цілувавши хреста, схопив його (Всеслава). І через те навів Бог поганих, а сього явно визволив Хрест Чесний, бо в день Воздвиження Всеслав, зітхнувши, сказав: «О, Хресте Чесний! Оскільки я в тебе вірив, визволи мене з ями цієї. І Бог показав Силу Хресну на повчання землі Руській: хай не переступають Чесного Хреста, цілувавши його».

[ПМЛ-3] Повість минулих літ

[4] Ставлення літописця до повсталих киян — невиразне, але швидше співчутливе, бо вони хотіли боронити рідну землю. Літописець підкреслює, - що князь погубив потім багато невинних людей, не розібравши справи.