Ки́ївська телеве́жа — суцільнометалева просторова ґратована висотна споруда висотою 380 метрів у Києві, побудована в 1968–1973 роках у Києві для трансляції радіо та телебачення. Найвища решітчаста вільностояча конструкція світу на момент спорудження та найвища споруда України.
| Київська телевежа | |
|---|---|
| Київська телевежа | |
| Інформація | |
| 50°28′16″ пн. ш. 30°27′12″ сх. д. / 50.471111111138775° пн. ш. 30.45333333336077786° сх. д.Координати: 50°28′16″ пн. ш. 30°27′12″ сх. д. / 50.471111111138775° пн. ш. 30.45333333336077786° сх. д. | |
| Розташування | Україна, Київ, вул. Дорогожицька 10 |
| Країна | Україна |
| Статус | збудовано |
| Початок будівництва | 1968 |
| Завершено | 1973 |
| Відкрито | 1973 |
| Використання | Телевежа, радіовежа |
| Висота | |
| Антена/Шпиль | 380 м |
| Інше | |
| Архітектор | Віталій Шимановський |
| Власник | Київська філія Концерну РРТ |
| Сторінка на SkyscraperPage | 1541 |
Київська телевежа у Вікісховищі |
Розташування Редагувати
Телевежа розташована у Шевченківському районі столиці, історичній місцевості Сирець біля Бабиного Яру, станції метро Дорогожичі, Лук'янівського меморіального комплексу.
Історія будівництва Редагувати
Телевежа споруджена за проєктом київського інституту «УкрНДІпроектстальконструкція ім. Шимановського». Розроблена спершу для столиці СРСР Москви, у початковому варіанті проєкту вежа мала висоту близько 500 метрів. Київський проєкт у Москві було відхилено 1958 року через «естетичну невідповідність», а через декілька років, коли виникла потреба у власній київській телевежі, її проєкт був взятий майже у готовому вигляді, але на замовлення влади заплановану висоту вежі було зменшено до 385 метрів.
Будівництво почалось 1968 року, 30 липня 1973 споруду було відкрито. Маса металоконструкцій 2700 т. Телевежа цілком складається зі сталевих труб різного діаметра. Нижня частина вежі (база) складається з чотирьох нахилених ґратованих опор, що підтримують призматичну ґратовану частину. У центральній частині вежі розташована вертикальна труба діаметром 4 метри. Вона слугує шахтою ліфту та плавно переходить в антенну частину. На вежі встановлено два ліфти, один з яких працює до позначки 200 метрів, а другий — 329 метрів. На позначках 80 і 200 метрів знаходяться дві технічні споруди.
Особливістю конструкції київської телевежі є те, що для монтажного з'єднання трубчатих елементів вежі не використовувалися болти чи заклепки. Усі монтажні з'єднання виконані шляхом електрозварювання. Будівництво вежі здійснювалося унікальним методом надбудови «згори до низу» без використання підіймальних кранів та ґвинтокрилів. Усі металоконструкції виготовлено в Українській РСР, проєктні, монтажні та будівельні роботи здійснені також силами вітчизняних інженерів.
Перший директор Київського радіотелевізійного передавального центру (1972—2004) — Валеріан Олександрович Сидоренко (1932—2012).
Ракетний удар по вежі Редагувати
1 березня 2022 року російські війська, що вторглися до України, випустили по структурах телевежі декілька ракет. Одна ракета влучила в апаратну на самій вежі, а інша — в трансформаторну підстанцію, яка живить вежу електроенергією. Унаслідок обстрілу 5 осіб загинули (серед них —телеоператор Євген Сакун) та 5 осіб отримали поранення, а також після влучення деякий час не працювали всі українські телеканали. В той же день трансляцію деяких каналів у регіонах вдалося відновити.
Антени Редагувати
Висота антен вежі забезпечує для трьох 50-кіловатних передавачів метрового та дециметрового діапазонів передачу якісного телесигналу на відстань до 90-110 кілометрів. Цікаво, що безпосередньо під телевежею розташована так звана «мертва зона», прямий сигнал туди не потрапляє, тільки відбиті, і щоб «подивитися телевізор», потрібно шукати місце, де антена «зловить» сигнал.
Крім теле- і радіомовлення, з вежі здійснюється прийом-передача сигналів радіорелейних ліній (величезні «прожектори» без скла — це і є антени радіорелейного зв'язку). Також вежа забезпечує зв'язок для поліції, митної служби, Київенерго, ДАІ та багатьох інших відомств, передача даних бездротового Інтернету. На телевежі немає антен операторів телефонного стільникового зв'язку — для них величезна висота не потрібна.
Рекорди Редагувати
- Перша у світі суцільнометалева вежа.
- Найвища споруда України.
- Найвища вільна ґратована (решітчаста) телевежа у світі.
- Друга найвища у Європі вежа після Останкінської телевежі (Москва, Росія).
- Друга за висотою телевежа у світі на момент спорудження (1973 рік).
- Одинадцята за висотою телевежа у світі.
Примітки Редагувати
- . kyiv-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 Січня 2021. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ . Архів оригіналу за 18 Серпня 2016. Процитовано 18 Липня 2016.
- . Архів оригіналу за 11 Листопада 2012. Процитовано 10 Грудня 2008.
- ↑ . umoloda.kyiv.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 Березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
- І. Мащенко, «Гулівери земних споруд» [Архівовано 30 травня 2012 у Archive.is], Дзеркало тижня, #16 (340) 21-27.04.2001
- . Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 18 березня 2018.
- Орлова В. (1 березня 2022). . УНІАН. Архів оригіналу за 1 Березня 2022. Процитовано 1 Березня 2022.
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 Березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- . www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 Березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
- ↑ Дмитро Хилюк. Київська телевежа: вигадки і реальність [ 22 травня 2012 у Wayback Machine.] for-ua.com. Перевірено 6 травня 2012.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- Телецентр // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 471.
| Це незавершена стаття про телекомунікації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |