www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кенігсберзька операція 6 9 квітня 1945 наступальна операція Червоної армії проти німецьких військ в ході німецько радянс

Кенігсберзька операція

Кенігсберзька операція (6 — 9 квітня 1945) — наступальна операція Червоної армії проти німецьких військ в ході німецько-радянської війни з метою ліквідації оточеного кенігсберзького угрупування противника та захоплення міста-фортеці Кенігсберг, частина Східно-Прусської операції 1945 року.

Кенігсберзька операція
Східно-Прусська операція
Німецько-радянська війна
Координати: 54°43′00″ пн. ш. 20°31′00″ сх. д. / 54.7166666667277752367226640° пн. ш. 20.5166666667277794999790785° сх. д. / 54.7166666667277752367226640; 20.5166666667277794999790785
Дата: 6 — 9 квітня 1945
Місце: Кенігсберг, Німеччина (нині Калінінград, Росія)
Результат: Перемога радянських військ
Сторони
Німеччина СРСР
Командувачі
Отто фон Ляш О. М. Василевський
Військові сили
130 тис. чоловік,
приблизно 4 тис. гармат та мінометів,
108 танків та штурмових гармат,
170 літаків 		250 тис. чоловік,
5,2 тис. гармат і мінометів,
538 танків і САУ,
2,4 тис. літаків
Втрати
42 тис. вбитих,
92 тис. полонених,
2000 гармат,
1652 міномета й
128 літаків. 		60 тис. вбитих та поранених

Передісторія Редагувати

Німецьке командування вжило усіх можливих заходів, щоб підготувати фортецю до тривалого опору в умовах оточення. У Кенігсберзі вже були підземні заводи, численні арсенали та склади. Система оборони включала в себе зовнішній оборонний обвід, який вже був подоланий радянськими військами, та три внутрішні обводи. В центрі міста знаходився цитадель.

В Кенігсберзі у німців було три кола оборони. Перше — за 6-8 кілометрів від центру міста — становило з траншей, протитанкового рву, дротяних загороджень і мінних полів. На цьому кільці знаходилось 15 фортів (побудованих до 1882 року) з гарнізонами в 150—200 чоловік, при 12-15 гармат. Друге кільце оборони проходило по околицях міста й складався з кам'яних будівель, барикад, вогневих точок на перехрестях та міних загороджень. Третє кільце, в центрі міста, складався з 9 бастіонів, веж і равелінів (побудованих в XVII столітті та перебудованих в 1843-73 роках).

Для оточення та знищення німецького угрупування радянські війська повинні були завдати по Кенігсбергу ударів по напрямкам, що сходяться одночасно з півночі та з півдня. Також планувався сковуючий удар на Піллау по земландському угрупуванню противника. Перед операцією була проведена тривала артпідготовка — з 2 по 5 квітня.

Розстановка сил Редагувати

СРСР Редагувати

Операцією керував Маршал Радянського Союзу О. М. Василевський, який очолив 3-й Білоруський фронт, в який був включений 1-й Прибалтійський фронт І. Х. Баграмяна, який отримав назву «Земландська група військ». ВПС керував головний маршал авіації О. О. Новиков.

Безпосередньо на штурм Кенігсбергу були виділені 43-тя, 50-та та 11-та гв. армії; 5-та, 39-та та 2-га гв. армії блокували Земландське угрупування німецьких військ.

Німеччина Редагувати

Військами керував комендант міста генерал від інфантерії Отто фон Ляш.

Загальна чисельність гарнізону, включаючи артилерійські підрозділи, поліцію міста та фольксштурм — до 60 тисяч.

Хід операції Редагувати

Карта операції

Наступ військ фронту розпочався 6 квітня. Для штурму укріплень були створені 26 штурмових загонів і 104 штурмові групи — як зі складу стрілецьких частин, так і з інженерних військ — десяти інженерно-саперних бригад, трьох штурмових інженерно-саперних бригад, двох моторизованих інженерних бригад і однієї понтонної бригади.

Крім того, в штурмі брали участь хімічні війська — 7 окремих вогнеметних батальйонів, рота фугасних вогнеметів та 5 окремих рот ранцевих вогнеметів. Ці підрозділи були розподілені по штурмовим загонам та штурмових групах.

Штурм Кенігсбергу розпочався потужною артпідготовкою, потім, в середину дня, під прикриттям вогневого валу в наступ пішли піхота, танки та самохідні гармати. Згідно з планом, основні сили обходили форти, які блокувались стрілецькими батальйонами чи ротами при підтримці самохідних гармат, який подавив ворожий вогонь, саперів, які використовували вибухові заряди, та вогнеметників.

Велику роль в штурмі міста зіграли штурмові загони. Вони складались з стрілецьких рот, декількох артилерійських гармат калібром від 45 до 122 мм, одного чи двох танків чи самохідних гармат, взводу станкових кулеметів, мінометного взводу, взводу саперів і відділення вогнеметників.

Вежа «Дона» (вид з тилу) — останнє вогнище німецької оборони, нині Музей бурштину на площі Василевського

Німці виявляли впертий опір, однак до кінця дня 39-та армія увійшла в оборону противника на декілька кілометрів і перерізала залізницю Кенігсберг — Піллау. 43-тя, 50-та та 11-та гвардійські армії прорвали 1-й оборонний обвід. За два дні радянські війська захопили порт і залізничний вузол міста, промислові об'єкти та відрізали гарнізон Кенігсберга від земландського угрупування німців.

8 квітня було запропоновано німцям здатися. Вони відмовились й продовжили опір. Деякі частини гарнізону спробували відступити на захід, але були перехоплені 43-ю армією.

Після масового бомбардування та штурму фортеці 11-ю гвардійською армією, 9 квітня німецький гарнізон капітулював за наказом генерала Ляша, який підписав акт про капітуляцію. 10 квітня були в основному ліквідовані останні вогнища опору німців в Кенігсберзі. На вежу Der Dona було вивішено прапор перемоги.

Підсумки Редагувати

Полонені німецькі солдати та офіцери біля Королівських воріт Кенігсберга

В результаті операції основні сили східно-прусського угрупування німців були розгромлені. Залишилось лише земландське угрупування, яке було ліквідоване 25 квітня.

В полон було взято 93 853 німецьких військовослужбовців, приблизно 42 тисяч вбито, захоплено більше двох тисяч гармат, 1 652 міномета, 128 літаків.

Завершення штурма відзначено салютом найвищої категорії — в Москві 324 гармати зробили 24 артиллерійських постріла, була заснована медаль «За взяття Кенігсберга», 98 військових частин отримали назву «Кенігсберзькі» .

Примітки Редагувати

  1. Хлебников Н. «Под грохот сотен батарей» М.:Воениздат,1974
  2. . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 8 квітня 2012. 
  3. Взятие Кёнигсберга [ 23 квітня 2019 у Wayback Machine.]/«Красная звезда»

Література Редагувати

У Вікіджерелах є
Категорія:Кенігсберзька операція
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кенігсберзька операція
  • Балязін В. М. Штурм Кёнигсберга. — М. : Воениздат, 1964. — 128 с. — (Героическое прошлое нашей Родины)
  • Лубченков Ю. М. 100 великих сражений Второй мировой. — М. : Вече, 2008. — С. 236-239. — ISBN 978-5-9533-3382-5.
  • Штурм Кёнигсберга // Сборник — Калининград: Калининградское книжное издательство, 1973, 50 000 экз., 384 с. (рос.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kenigsberzka operaciya 6 9 kvitnya 1945 nastupalna operaciya Chervonoyi armiyi proti nimeckih vijsk v hodi nimecko radyanskoyi vijni z metoyu likvidaciyi otochenogo kenigsberzkogo ugrupuvannya protivnika ta zahoplennya mista forteci Kenigsberg chastina Shidno Prusskoyi operaciyi 1945 roku Kenigsberzka operaciyaShidno Prusska operaciya Nimecko radyanska vijnaKoordinati 54 43 00 pn sh 20 31 00 sh d 54 7166666667277752367226640 pn sh 20 5166666667277794999790785 sh d 54 7166666667277752367226640 20 5166666667277794999790785Data 6 9 kvitnya 1945Misce Kenigsberg Nimechchina nini Kaliningrad Rosiya Rezultat Peremoga radyanskih vijskStoroniNimechchina SRSRKomanduvachiOtto fon Lyash O M VasilevskijVijskovi sili130 tis cholovik priblizno 4 tis garmat ta minometiv 108 tankiv ta shturmovih garmat 170 litakiv 250 tis cholovik 5 2 tis garmat i minometiv 538 tankiv i SAU 2 4 tis litakivVtrati42 tis vbitih 92 tis polonenih 2000 garmat 1652 minometa j 128 litakiv 60 tis vbitih ta poranenih Zmist 1 Peredistoriya 2 Rozstanovka sil 2 1 SRSR 2 2 Nimechchina 3 Hid operaciyi 4 Pidsumki 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaPeredistoriya RedaguvatiNimecke komanduvannya vzhilo usih mozhlivih zahodiv shob pidgotuvati fortecyu do trivalogo oporu v umovah otochennya U Kenigsberzi vzhe buli pidzemni zavodi chislenni arsenali ta skladi Sistema oboroni vklyuchala v sebe zovnishnij oboronnij obvid yakij vzhe buv podolanij radyanskimi vijskami ta tri vnutrishni obvodi V centri mista znahodivsya citadel V Kenigsberzi u nimciv bulo tri kola oboroni Pershe za 6 8 kilometriv vid centru mista stanovilo z transhej protitankovogo rvu drotyanih zagorodzhen i minnih poliv Na comu kilci znahodilos 15 fortiv pobudovanih do 1882 roku z garnizonami v 150 200 cholovik pri 12 15 garmat Druge kilce oboroni prohodilo po okolicyah mista j skladavsya z kam yanih budivel barikad vognevih tochok na perehrestyah ta minih zagorodzhen Tretye kilce v centri mista skladavsya z 9 bastioniv vezh i raveliniv pobudovanih v XVII stolitti ta perebudovanih v 1843 73 rokah Dlya otochennya ta znishennya nimeckogo ugrupuvannya radyanski vijska povinni buli zavdati po Kenigsbergu udariv po napryamkam sho shodyatsya odnochasno z pivnochi ta z pivdnya Takozh planuvavsya skovuyuchij udar na Pillau po zemlandskomu ugrupuvannyu protivnika Pered operaciyeyu bula provedena trivala artpidgotovka z 2 po 5 kvitnya Rozstanovka sil RedaguvatiSRSR Redaguvati Operaciyeyu keruvav Marshal Radyanskogo Soyuzu O M Vasilevskij yakij ocholiv 3 j Biloruskij front v yakij buv vklyuchenij 1 j Pribaltijskij front I H Bagramyana yakij otrimav nazvu Zemlandska grupa vijsk 1 VPS keruvav golovnij marshal aviaciyi O O Novikov 3 j Biloruskij front 2 ga gvardijska armiya 11 ta gvardijska armiya 5 ta armiya 39 ta armiya 43 tya armiya 50 ta armiya 1 sha povitryana armiya 3 tya povitryana armiya 18 ta povitryana armiya 4 ta povitryana armiya 15 ta povitryana armiyaBezposeredno na shturm Kenigsbergu buli vidileni 43 tya 50 ta ta 11 ta gv armiyi 5 ta 39 ta ta 2 ga gv armiyi blokuvali Zemlandske ugrupuvannya nimeckih vijsk Nimechchina Redaguvati Vijskami keruvav komendant mista general vid infanteriyi Otto fon Lyash 69 ta pihotna diviziya 367 ma pihotna diviziya 548 ma folksgrenaderska diviziya 561 sha folksgrenaderska diviziyaZagalna chiselnist garnizonu vklyuchayuchi artilerijski pidrozdili policiyu mista ta folksshturm do 60 tisyach Hid operaciyi Redaguvati nbsp Karta operaciyiNastup vijsk frontu rozpochavsya 6 kvitnya Dlya shturmu ukriplen buli stvoreni 26 shturmovih zagoniv i 104 shturmovi grupi yak zi skladu strileckih chastin tak i z inzhenernih vijsk desyati inzhenerno sapernih brigad troh shturmovih inzhenerno sapernih brigad dvoh motorizovanih inzhenernih brigad i odniyeyi pontonnoyi brigadi Krim togo v shturmi brali uchast himichni vijska 7 okremih vognemetnih bataljoniv rota fugasnih vognemetiv ta 5 okremih rot rancevih vognemetiv Ci pidrozdili buli rozpodileni po shturmovim zagonam ta shturmovih grupah Shturm Kenigsbergu rozpochavsya potuzhnoyu artpidgotovkoyu potim v seredinu dnya pid prikrittyam vognevogo valu v nastup pishli pihota tanki ta samohidni garmati Zgidno z planom osnovni sili obhodili forti yaki blokuvalis strileckimi bataljonami chi rotami pri pidtrimci samohidnih garmat yakij podaviv vorozhij vogon saperiv yaki vikoristovuvali vibuhovi zaryadi ta vognemetnikiv Veliku rol v shturmi mista zigrali shturmovi zagoni Voni skladalis z strileckih rot dekilkoh artilerijskih garmat kalibrom vid 45 do 122 mm odnogo chi dvoh tankiv chi samohidnih garmat vzvodu stankovih kulemetiv minometnogo vzvodu vzvodu saperiv i viddilennya vognemetnikiv nbsp Vezha Dona vid z tilu ostannye vognishe nimeckoyi oboroni nini Muzej burshtinu na ploshi VasilevskogoNimci viyavlyali vpertij opir odnak do kincya dnya 39 ta armiya uvijshla v oboronu protivnika na dekilka kilometriv i pererizala zaliznicyu Kenigsberg Pillau 43 tya 50 ta ta 11 ta gvardijski armiyi prorvali 1 j oboronnij obvid Za dva dni radyanski vijska zahopili port i zaliznichnij vuzol mista promislovi ob yekti ta vidrizali garnizon Kenigsberga vid zemlandskogo ugrupuvannya nimciv 8 kvitnya bulo zaproponovano nimcyam zdatisya Voni vidmovilis j prodovzhili opir Deyaki chastini garnizonu sprobuvali vidstupiti na zahid ale buli perehopleni 43 yu armiyeyu Pislya masovogo bombarduvannya ta shturmu forteci 11 yu gvardijskoyu armiyeyu 9 kvitnya nimeckij garnizon kapitulyuvav za nakazom generala Lyasha yakij pidpisav akt pro kapitulyaciyu 10 kvitnya buli v osnovnomu likvidovani ostanni vognisha oporu nimciv v Kenigsberzi Na vezhu Der Dona bulo vivisheno prapor peremogi Pidsumki Redaguvati nbsp Poloneni nimecki soldati ta oficeri bilya Korolivskih vorit KenigsbergaV rezultati operaciyi osnovni sili shidno prusskogo ugrupuvannya nimciv buli rozgromleni Zalishilos lishe zemlandske ugrupuvannya yake bulo likvidovane 25 kvitnya V polon bulo vzyato 93 853 nimeckih vijskovosluzhbovciv priblizno 42 tisyach vbito zahopleno bilshe dvoh tisyach garmat 1 652 minometa 128 litakiv 2 Zavershennya shturma vidznacheno salyutom najvishoyi kategoriyi v Moskvi 324 garmati zrobili 24 artillerijskih postrila bula zasnovana medal Za vzyattya Kenigsberga 98 vijskovih chastin otrimali nazvu Kenigsberzki 3 Primitki Redaguvati Hlebnikov N Pod grohot soten batarej M Voenizdat 1974 Ot Sovetskogo Informbyuro Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 8 kvitnya 2012 Vzyatie Kyonigsberga Arhivovano 23 kvitnya 2019 u Wayback Machine Krasnaya zvezda Literatura RedaguvatiU Vikidzherelah ye Kategoriya Kenigsberzka operaciyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kenigsberzka operaciyaBalyazin V M Shturm Kyonigsberga M Voenizdat 1964 128 s Geroicheskoe proshloe nashej Rodiny Lubchenkov Yu M 100 velikih srazhenij Vtoroj mirovoj M Veche 2008 S 236 239 ISBN 978 5 9533 3382 5 Shturm Kyonigsberga Sbornik Kaliningrad Kaliningradskoe knizhnoe izdatelstvo 1973 50 000 ekz 384 s ros Posilannya RedaguvatiSajt Voennaya literatura Kniga Otto fon Lyasha Tak pal Kyonigsberg na russkom yazyke Arhivovano 6 zhovtnya 2009 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kenigsberzka operaciya amp oldid 36271891