Квінт Фа́бій Макси́м (лат. Quintus Fabius Maximus; 92 до н. е. — 31 грудня 45 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, консул-суффект 45 року до н. е.
| Квінт Фабій Максим | |
|---|---|
| лат. Quintus Fabius Maximus | |
| Ім'я при народженні | Quintus Fabius Maximus |
| Народився | 92 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | 31 грудня 45 до н. е. Рим, Римська республіка |
| Громадянство | Римська республіка |
| Місце проживання | Рим |
| Діяльність | політик, військовий діяч |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій |
| Посада | консул-суффект |
| Термін | 45 рік до н. е. |
| Рід | Фабії |
| Батько | Квінт Фабій Максим |
| Мати | невідомо |
| У шлюбі з | невідомо і невідомо |
| Діти | Фабія Пауліна, Павло Фабій Максим, консул 11 року до н. е., Африкан Фабій Максим, консул 10 року до н. е. |
|
Життєпис Редагувати
Походив з патриціанського роду Фабіїв. Син Квінта Фабія Максима. У 57 році до н. е. став курульним еділом. Під час своєї каденції відновив тріумфальну арку Квінта Фабія Максима Алоброзького на римському форумі. З початком громадянської війни поміж Гаєм Юлієм Цезарем та Гнеєм Помпеєм Великим підтримав першого. У 48 році до н. е. його було обрано претором. У 46—45 роках до н. е. займав посаду легата Цезаря в Іспанії. З початком повстання синів Помпея проти влади Цезаря, Фабій запросив підтримки з Риму, водночас захопив місто Мунда й взяв в облогу Урсон.
Повернувшись до Риму, Квінт Фабій Максим 1 жовтня 45 року до н. е. заступив на посаду консула-суффекта. Цезар дозволив йому відсвяткувати тріумф над Іспанією, попри те, що він не мав там ані самостійного командування, ані великих досягнень, але 31 грудня цього ж року Квінт Фабій раптово помер.
Родина Редагувати
Діти:
- Фабія Пауліна
- Павло Фабій Максим, консул 11 року до н. е.
- Африкан Фабій Максим, консул 10 року до н. е.
Джерела Редагувати
- Fasti Cap., Degrassi 56f., 133, 500f. (лат.)
- Fasti Amer., ibid. 242 (лат.)
- Fasti Colot., ibid. 274 (лат.)
- Acta Triumph., ibid. 86 f., 576 (лат.)
- Friedrich Münzer: Fabius 108). // Paulys Realenzyklopädie der klassischen Altertumswissenschaft. Bd. VI 2. Stuttgart 1907. Sp. 1791f. (нім.)