Борис Юлієвич Каґарлицький (рос. Бори́с Ю́льевич Кагарли́цкий; нар. 29 серпня 1958) — російський теоретик і соціолог-марксист, відеоблогер, кандидат політичних наук, політичний дисидент у Радянському Союзі та пострадянській Росії. Був координатором проекту Transnational Institute Global Crisis та очолював Інституту глобалізації та соціальних рухів (IGSO) у Москві до 24 грудня 2021 року, коли Інститут був визнаний "іноземним агентом" і в подальшому ліквідований. Головний редактор журналу "Рабкор".
| Каґарлицький Борис Юлійович | |
|---|---|
| Кагарлицкий Борис Юльевич | |
| | |
| Народився | 29 серпня 1958 (65 років) Москва |
| Громадянство | СРСР → Росія |
| Діяльність | політик, соціолог, журналіст, письменник, публіцист |
| Alma mater | Російський університет театрального мистецтва |
| Науковий ступінь | кандидат політичних наук (1995) |
| Знання мов | російська |
| Конфесія | атеїзм |
| Батько | Кагарлицький Юлій Йосипович |
| Нагороди | Deutscher Memorial Prized (1988) |
| Сайт | rabkor.ru |
|
Політична діяльність ред.
У 1970-х роках вивчав театральну критику в Державному інституті театрального мистецтва (ГІТІС), а в 1980 році був виключений за дисидентську діяльність. З 1978 по 1982 рік редагував самвидавський журнал «Лівий поворот» (1978-1982). Його внесок у самвидав та журнал «Варіанти» (Variants) у той же період призвів до його арешту за «антирадянську» діяльність у 1982 році. Був помилуваний і звільнений у 1983 році.
У 1988 році він опублікував свою книгу «Мислячий очерет: інтелігенція та радянська держава від 1917 року до наших днів», яка отримала Дойчеровську Премію.
У 1988 році, після прихода до влади Михайла Горбачова і перебудови, йому дозволили відновити навчання в ГІТІСі, який він закінчив того ж року, і став координатором Московського народного фронту. У 1990 році був обраний депутатом Московської міської ради та виконавчим органом Соціалістичної партії Росії. Він був співзасновником Партії праці в жовтні 1992 року. У жовтні 1993 року колишній радянський дисидент був заарештований разом з двома іншими членами його партії за його опозицію президенту Борису Єльцину під час конституційної кризи у вересні-жовтні, але був звільнений наступного дня після міжнародних протестів. Пізніше того ж року його посада та Московська міська рада були скасовані згідно з новою конституцією Шахрая. Події та його переживання в цей знаменний період задокументовані в його книзі «Квадратні колеса: як російська демократія зійшла з колії».
Кагарлицький був директором Інституту досліджень глобалізації та соціальних рухів (IGSO) і головним редактором щокварталу «Лівої політики» в Москві.
Наразі є головним редактором журналу "Рабкор".
Політичні погляди ред.
Позиціонує себе як марксиста та демократичного соціаліста.
Неодноразово виступав з критикою КПРФ за псевдоопозиційність і роботу на владу.
15 липня 2020 року, із дочкою Ксенією брав участь у мітингу проти поправок до Конституції, і був затриманий.
29 вересня 2021 року був затриманий за пост в мережі Facebook із закликом до участі в протестах, які відбулися 25 вересня проти фальсифікацій підсумків виборів до Держдуми РФ, та заарештований на 10 діб за звинуваченням у статті про організацію неузгодженого мітингу.
24 лютого 2022 року, після повномасштабного російського вторгнення в Україну, засудив війну та предрік Росії поразку і катастрофічні економічні та соціальні наслідки.
Підписав "Маніфест коаліції "Соціалісти проти війни", який був передрукований Revue Ballast.
6 травня 2022 року Мін'юст Росії вніс Каґарлицького до списку ЗМІ — «іноземних агентів».
25 липня 2023 року ФСБ порушила проти Каґарлицького справу про виправдання тероризму. Пізніше був внесений у "список терористів".
Академічна кар'єра ред.
З 1994 по 2002 — старший науковий співробітник Інституту порівняльних політичних досліджень Російської академії наук (ІСПРАН). За дисертацію «Колективні дії та трудова політика в Росії 90-х років» у 1995 році отримав ступінь доктора наук, викладав політологію в МДУ, Московській школі соціально-економічних наук та Інституті соціології ім. Російської академії наук.
На даний момент викладає в Московській вищій школі соціальних і економічних наук.
Роботи ред.
- Мислячий очерет: інтелігенція і радянська держава з 1917 року по теперішній час (1988)
- Діалектика змін (1989)
- Прощальна перебудова: Радянська хроніка (1990)
- Розпад моноліту (1993)
- Квадратні колеса: як російська демократія зійшла з колії (1994)
- Міраж модернізації (1995)
- Реставрація в Росії (1995)
- Глобалізація та її невдоволення: Піднесення постмодерністських соціалізмів (1996, з Роджером Бурбахом і Орландо Нуньєсом)
- Новий реалізм, нове варварство: соціалістична теорія в епоху глобалізації (1999)
- Сутінки глобалізації: власність, держава і капіталізм (1999)
- Повернення радикалізму: перебудова лівих інституцій (2000)
- Росія за Єльцина і Путіна: неоліберальна автократія (2002)
- Політика імперії: глобалізація в кризі (2004, співредактор Алан Фрімен)
- Бунт середнього класу (2006)
- Імперія периферії: Росія і світова система (2008)
- Повернення в СРСР (2009)
- Від імперій - до імперіалізму (2010)
- Неолібералізм та революція (2013)
- Між класом та дискурсом. Ліві інтелектуали на варті капіталізму (2017)
- Довгий відступ (2023)
Примітки ред.
- Czech National Authority Database
- . kagarlitsky.narod.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
- ↑ . https://www.tni.org/. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
- В реестр НКО-иноагентов включен "Институт глобализации и социальных движений". Interfax.ru (рос.). Процитовано 20 вересня 2022.
- Авторы – (ru-RU). Процитовано 20 вересня 2022.
- Рабкор.ру. О нас – (ru-RU). Процитовано 19 вересня 2022.
- Борис Кагарлицкий: КПРФ — партия проигравших. (uk-UA). Процитовано 19 вересня 2022.
- «Снизу идет своя эволюция»: станет ли КПРФ реальной оппозицией? (uk-UA). Процитовано 19 вересня 2022.
- Создал ли Кремль социал-тоталитаризм? (uk-UA). Процитовано 19 вересня 2022.
- Кагарлицкий задержан! (uk-UA). Процитовано 20 вересня 2022.
- Преподавателя Шанинки Бориса Кагарлицкого арестовали на 10 суток за анонс акции КПРФ о непризнании итогов выборов. Meduza (рос.). Процитовано 20 вересня 2022.
- У Росії вийшли на протести через фальсифікації на виборах до Держдуми. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 20 вересня 2022.
- Путин объявил войну #shorts (uk-UA). Процитовано 19 вересня 2022.
- Кагарлицкий letters. Telegram. Процитовано 19 вересня 2022.
- “Russia Is Losing the War”: Russian Marxist Boris Kagarlitsky on Ukraine & What Comes After Putin. Democracy Now! (англ.). Процитовано 11 грудня 2022.
- Ballast (4 березня 2022). BALLAST • Manifeste : socialistes et communistes russes contre la guerre. BALLAST (fr-FR). Процитовано 19 вересня 2022.
- У росії з'явилися нові іноагенти: хто потрапив до свіжих списків Кремля. Офіційний сайт каналу 2+2 - 2plus2.ua (укр.). Процитовано 19 вересня 2022.
- Радіо Свобода. Радио Свобода (ua). 25 липня 2023. Процитовано 25 липня 2023.
- Социолога Кагарлицкого внесли в РФ в список террористов – DW – 08.08.2023. dw.com (рос.). Процитовано 9 серпня 2023.
- . www.msses.ru (рос.). Архів оригіналу за 20 вересня 2022. Процитовано 20 вересня 2022.