Катькало Сергій Іванович (17 жовтня 1924 Зіньків Полтавської губернії, УСРР — 1998, Санкт-Петербург, Російська Федерація) — російський правник, проректор Ленінградського державного університету. Ветеран німецько-радянської війни.
| Катькало Сергій Іванович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 17 жовтня 1924 Зіньків |
| Помер | 1998 Санкт-Петербург |
| Громадянство | СРСР → Росія |
| Національність | українець |
| Місце проживання | Санкт-Петербург |
| Alma mater | Ленінградський ордена Леніна державний університет імені А. А. Жданова |
| Вчене звання | доцент |
| Посада | проректор |
| Діти | Катькало Валерій Сергійович |
| Нагороди | |
Походження. Роки війни ред.
Народився в сім'ї службовця. Закінчив 9 класів Зіньківської школи № 1. У 16 років у липні 1941 року по спецпризиву ЦК комсомолу пішов на фронт в складі полтавського комсомольського батальйону добровольців-політбійців[ru]. Обороняв Київ та Кременчук, Полтаву і Харків. Учасник боїв під Сталінградом. У вісімнадцять років отримав медаль «За оборону Сталінграда» і два ордени Червоної Зірки. У складі 115-го гвардійського винищувально-протитанкового артполку Катькало пройшов Румунію, Угорщину, Чехословаччину, Австрію.
Був розвідником — старшим спостерігачем.
Про Сергія Катькала, як про коригувальника вогню, що знаходився на відстані 50 метрів від ворожих позицій під сильним кулеметним і мінометним вогнем, писала газета 64-ї армії «За Родину».
Брав участь у боях на Південно-Західному, Південному, Сталінградському, Воронезькому, Степовому, 2-ому Українському фронтах. Звільняв Харків, Кіровоград. Брав Ясси і Будапешт.
У кінці війни служив у штабі полку. Був двічі пораненим.
Демобілізувався в травні 1947 року.
Навчання і робота в ЛДУ ред.
1948 року без екзаменів був зарахований до юридичного факультету Ленінградського університету.
Був парторгом курсу, секретарем комітету ВЛКСМ факультету, секретарем комітету ВЛКСМ ЛДУ, заступником секретаря парткому, секретарем парткому ЛДУ. Юридичний факультет університету закінчив з відзнакою. В 1958 році ректор Олександр Александров призначив його проректором по кадрах. Працював на цій посаді більше тридцяти років.
Нагороди ред.
Праці (у співавторстві) ред.
- Катькало, С. И., Лукашевич, В. З. Судопроизводство по делам частного обвинения: Монография. — Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1972. — 208 с.
- Бороданков, А. П., Катькало, С. И. Советский закон на страже чести и достоинства женщин. — Ленинград: О-во «Знание» РСФСР, 1977. — 40 с.
Особисте життя ред.
Син — Катькало Валерій Сергійович. Професор, доктор економічних наук, член Вченої ради НДУ «Вища школа економіки».
Цікаві факти ред.
- Сергія Катькала нерідко називали «могутнім і беззмінним проректором», що вирішував кадрові питання на свій розсуд. Так, його однокурсниці Людмилі Гребенщиковій (мати відомого рокера Бориса Гребенщикова) пощастило бути влаштованою на гарне місце.
- Математик Володимир Мазья[ru] та засновник першої в СРСР приватної поштової компанії Віталій Сирота зазначали, що Катькало мав упереджене ставлення до молодих вчених за ознакою національності.
Примітки ред.
- . www.rulit.me. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- . law.spbu.ru. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- Барабанов, Владимир (1992). Они сражались за Родину: Универсанты в годы войны и послевоенные годы (російською). Санкт-Петербург: Издательство СПбГУ. с. 51–52.
- . www.hse.ru (рос.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- . rgub.ru. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- Мазья, Владимир (15 січня 2021). (рос.). Litres. ISBN 978-5-04-276512-4. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- . document.wikireading.ru. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
Література ред.
- Зіньківщина, рідний край: Історичний огляд / Укл. і літ. ред. М. М. Гриценко; авт. кол.: М. М. Гриценко, А. В. Салій, М. С. Ткачик, А. А. Нестеренко, Г. П. Шевченко. — Полтава: ПП Шевченко Р. П., 2013. — С. 177.