Катрíн Колонна́ (фр. Catherine Colonna; нар. 16 квітня 1956, Тур, Франція) — французька дипломатка та політична діячка. Міністр Європи та закордонних справ з 20 травня 2022 року в уряді Елізабет Борн. Посол Франції у Великій Британії з 2 вересня 2019 до 20 травня 2022 року. Посол Франції в Італії з 2014 до 2017 року.
| Катрін Колонна | |
|---|---|
| фр. Catherine Colonna | |
| | |
| Міністр Європи та закордонних справ | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 20 травня 2022 |
| Прем'єр-міністр | Елізабет Борн |
| Попередник | Жан-Ів Ле Дріан |
| Посол Франції у Великій Британії | |
| 2 вересня 2019 — 20 травня 2022 | |
| Президент | Емманюель Макрон |
| Попередник | Жан-П'єр Жує[fr] |
| Постійний представник при Організації економічного співробітництва та розвитку | |
| 4 жовтня 2017 — 2 вересня 2019 | |
| Президент | Емманюель Макрон |
| Попередник | П'єр Дюкен |
| Наступник | Жан-П'єр Жує |
| Посол Франції в Італії | |
| 1 вересня 2014 — 6 вересня 2017 | |
| Президент | Франсуа Олланд Еммануель Макрон |
| Попередник | Ален Ле Рой[fr] |
| Наступник | Крістіан Массе[fr] |
| Постійний представник Франції у ЮНЕСКО | |
| 26 березня 2008 — 22 грудня 2010 | |
| Попередник | Жоель Бургуа[fr] |
| Наступник | Рама Яде[fr] |
| Міністр європейських справ | |
| 2 червня 2005 — 15 травня 2007 | |
| Прем'єр-міністр | Домінік де Вільпен |
| Попередник | Клоді Еньєре |
| Наступник | Жан-П'єр Жує |
| Народилася | 16 квітня 1956 (67 років) Saint-Symphorien[d] |
| Відома як | політична діячка, дипломат |
| Країна | Франція |
| Alma mater | Національна школа адміністрації і Інститут політичних досліджень |
| Політична партія | Союз за Народний Рух |
| Нагороди | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія Редагувати
Народилась у Турі, донька фермера корсиканського походження Джозефа Колонни. Дитинство провела у Долю-ле-Секу.
Здобула ступінь DEA в галузі публічного права в Університеті Тура. Навчалась в Інституті політичних досліджень за спеціальністю «державна служба», який закінчила 1980 року, та з 1981 до 1983 року — у Національній школі адміністрації.
Кар'єра Редагувати
Другий секретар у Посольстві Франції у Вашингтоні з 1983 до 1986 року.
З 1986 до 1988 року працювала в Департаменті з правових питань МЗС Франції.
Радниця державного міністра, міністра з громадських робіт та житла з 1988 до 1989 року.
Працювала у Центрі планування політики Міністерства закордонних справ у 1989—1990 роках та Департаменті преси та інформації Міністерства закордонних справ у 1993—1995 роках.
Заступниця речника у МЗС Франції з 1995 до 2004 року.
З 1994 до 2005 року — речниця Єлисейського палацу за президентства Жака Ширака.
З 2005 до 2007 року — міністр-делегат з європейських справ в уряді Домініка де Вільпена.
Посол та постійний представник Франції у ЮНЕСКО з 2008 до 2010 року.
Посол Франції в Італії з 2014 до 2017 року.
Посол та постійний представник в Організації економічного співробітництва та розвитку з 2017 до 2019 року.
Посол Франції у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії з вересня 2019 до травня 2022 року.
З 20 травня 2022 року — міністр закордонних справ і Європи в уряді Елізабет Борн. Колонна стала другою жінкою в історії Франції на цій посаді після Мішель Алліо-Марі.
Інша діяльність Редагувати
Генеральна директорка Французького національного центру кінематографії[fr] з 2004 до 2005 року, віцепрезидентка Каннського кінофестивалю. З 2008 року — член ради директорів Фонду Ширака[en]. Президент ради директорів Луврської школи з 2010 до 2013 року. Віцеголова Франко-британської ради[en] з 2008 до 2014 року.
Нагороди Редагувати
Національні нагороди Редагувати
- Кавалер Ордена Почесного легіону (2005)
- Командор Ордена Мистецтв та літератури (2005)
- Офіцер Ордена «За заслуги» (2010)
- Офіцер Ордена Почесного легіону (2015)
Іноземні нагороди Редагувати
- Медаль Східної Республіки Уругвай[en] (1997)
- Великий офіцер Ордена Зірки Італії[en] (2017)
- Кавалер Ордена княгині Ольги III ст. (2022)
Примітки Редагувати
- ↑ . L'internaute (французькою). 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- Indre-et-Loire : Catherine Colonna, une Tourangelle au Quai d’Orsay. La Nouvelle République (французькою). 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- . Les Echos (французькою). 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ . Paris Match (французькою). 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- . Ouest-France (французькою). 20 травня 2020. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- . Le Figaro (французькою). 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- . РБК-Україна (українською). 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- . Інтерфакс-Україна (українською). 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- . Reuters (англійською). 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- . Legifrance.gouv.fr (французькою). Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- . Legifrance.gouv.fr (французькою). Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- . Legifrance.gouv.fr (французькою). Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- . impo.com.uy (іспанською). Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- . quirinale.it (італійською). Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
- Указ Президента України від 30 грудня 2022 року № 902/2022 «Про відзначення державними нагородами України»