Катарська дипломатична криза — дипломатичний конфлікт на Близькому Сході, в ході якого з 5 червня 2017 року Саудівська Аравія, Бахрейн, Єгипет, Ємен, Об'єднані Арабські Емірати, Мальдіви, Коморські острови, Мавританія та лівійський уряд національної єдності оголосили про припинення дипломатичних відносин з Катаром. Вони звинуватили країну у підтримці різних терористичних організацій, що діють в регіоні, зокрема Аль-Каїди та Ісламської Держави, дестабілізації внутрішньої ситуації цих держав і просуванні екстремістської ідеології через ЗМІ. 23 червня вони висунули Катару ультиматум.
Катарська дипломатична криза (2017) | |
---|---|
Країни, що припинили дипломатичні відносини Країни, що знизили рівень дипломатичних відносин з Катаром або відкликали посла | |
Сторони | |
Катар Підтримується: Туреччина | |
a Ємен перебуває у стані громадянської війни, яка триває з 2015 року. Міжнародно визнаний уряд Абд Раббо Мансур Гаді припинив дипломатичні відносини з Катаром. |
Йорданія, Чад, Нігер, Сенегал і Джибуті знизили рівень диппредставництв. Багато країн в регіоні, в тому числі Туреччина, Росія та Іран закликали до вирішення конфлікту шляхом мирних переговорів. Катар відкинув будь-які звинувачення у фінансування екстремістських груп, оголосивши згадані твердження необґрунтованим наклепом. Інформаційне агентство «Аль-Джазіра» з даної країни стверджує, що справжньою причиною конфлікту став злом ресурсів катарського інформаційного агентства 2017 року.
Передісторія Редагувати
Криза навколо Катару є найсерйознішим конфліктом між арабськими державами Перської затоки після закінчення «холодної війни». Дані автократичні, багаті нафтою держави-члени ОПЕК історично переживали пік своїх союзних відносин тільки перед лицем спільного ворога, такого як Іран, СРСР чи Саддам Хуйсейн. Втім, взаємна недовіра серед них ніколи не доходила до подібного рівня.
Безпосередньою передумовою конфлікту стала конкуренція за лідерство в регіоні між Катаром та Саудівською Аравією. Будучи невеликою, але багатою державою, Катар став претендувати на виняткове місце в системі міжнародних відносин, прагнучи впливати на політичні процеси в арабських країнах. Незалежна зовнішня політика Катару стала реальною перешкодою для Саудівської Аравії, яка намагається встановити власне політичне домінування в рамках стратегії «сунітського НАТО».
Вподовж довгого часу між країнами накопичувалися суттєві розбіжності. Арабські сусіди здавна виражали нарікання на фінансову підтримку катарським керівництвом ісламістських організацій, зокрема політичної групи Брати-мусульмани, яка перебуває поза законом у Саудівській Аравії і ОАЕ. Дана організація виступає проти концепції спадкової абсолютної монархії, що становить небезпеку для арабських монархій на всьому Аравійському півострові. З глибоким занепокоєнням виступав Єгипет, в якому Братів-мусульман розглядають як «ворога номер один».
Іншим чинником невдоволення є діяльність катарського інформаційного агентства Al Jazeera, підтримання Катаром дружелюбних відносин з Іраном, підтримка ряду повстанських антиурядових угруповань в Сирії, зокрема «Аль-Каїди у Сирії», відомої як Фронт аль-Нусра. Катар залишається ключовим фінансовим покровителем й організації ХАМАС, яка на даний момент контролює сектор Гази. Попри це, Катар залишається близьким американським союзником, у країні діє найбільша на Близькому Сході військова база США Аль-Удейд.
Хід подій Редагувати
Точні причини дипломатичного розриву достеменно невідомі, але аналітики вважають, що це пов'язано з кількома подіями, які стались у квітні й травні 2017 року. По-перше, згідно з доповіддю Financial Times, у квітні 2017 року, уряд Катару виплатив до мільярда доларів викупу за викрадених в Іраку 26 членів королівської сім'ї, що вирушили на соколине полювання на південь Іраку і були захоплені там в полон терористами, утримуючи близько 16 місяців.
Крім того, країні довелось виплатити кошти за звільнення 50 катарських бойовиків, захоплених джихадистами в Сирії. «Times», посилаючись на представників регіональної влади, заявляє, що понад 700 мільйонів доларів було виплачено «іранським фігурам» та регіональним шиїтським бойовикам, яких вони підтримують. Ще від 200 до 300 млн доларів були передані як викуп ісламістським групам в Сирії (від 120 до 140 млн «Тахрір аш-Шам» та 80 млн «Ахрар-аш-Шам» — групами, що мають зв'язки з Аль-Каїдою).
Саміт у Ер-Ріяді 2017 Редагувати
По-друге, президент США Дональд Трамп відвідав регіон у рамках саміту держав Перської затоки і США у Ер-Ріяді, в ході якого американський лідер рішуче підтримав зусилля Саудівської Аравії стосовно боротьби з ісламськими угрупованнями екстремістів з Ірану і організацією «Брати-мусульмани». Підтримка Трампа, можливо, підбадьорила інші сунітські держави до того, щоб зайняти позицію проти Катару.
Злом катарського агентства новин Редагувати
Третя причина викликана передбачуваним зломом Катарського агентства новин, яке 23 травня опублікувало заяву від імені еміра. У ній йшлося про підтримку ХАМАС, Хізбалли, Ізраїлю та нормалізації відносин з Іраном. У цьому зламі підозрювали різні групи, в тому числі тінь підозри впала на російських хакерів. МЗС країни назвало відео фальшивкою, а сам сайт агентства і акаунти в Twitter, за твердженням офіційної Дохи, було зламано хакерами. 3 червня 2017 року було зламано твіттер міністра закордонних справ Бахрейну Халід бін Ахмед Аль-Халіфа.
Тим не менш, Саудівська Аравія, ОАЕ і Бахрейн визнали спростування непереконливими. Регіональні інформаційні агентства, зокрема Sky News Arabia і Al Arabiya, швидко поширили заяву катарського правителя як справжню. Згідно з повідомленнями МВС Катару, файл, за допомогою якого був здійснений злом, був встановлений ще в квітні «з використанням високих технологій та інноваційних методів». ФБР ухвалило рішення направити групу слідчих в Доху, аби допомогти уряду Катару розслідувати даний інцидент. У ролі винуватців розглядались різні групи, в тому числі тінь підозри впала на російських хакерів. Пізніше Нью-Йорк Таймс звинуватила у хакерській атаці «фахівців» із ОАЕ, назвавши їхні дії частиною довготривалої кібервійни між Катаром та іншими країнами Перської затоки.
Ці події привели 5 червня до розриву дипломатичних взаємин Катару з вищенаведеними державами. Всі ці країни, окрім Єгипту, є членами Ради співробітництва країн Перської затоки, регіонального економічного та політичного союзу.
Розвиток Редагувати
Одні з найбільших авіаперевізників регіону, зокрема Gulf Air, EgyptAir, Emirates, FlyDubai, Air Arabia, Saudi Arabian Airlines і Etihad Airways, заявили, що з 6 червня припинять рейси в Доху. Авіаперевізник Qatar Airways у відповідь також призупинив рейси у Саудівську Аравію.
Міністерство закордонних справ Бахрейну в своїй заяві повідомило, що всі катарські дипломати в Бахрейні повинні покинути країну протягом 48 годин. Всі перераховані країни зобов'язали своїх громадян покинути Катар. Три держави Перської затоки (Саудівська Аравія, ОАЕ, Бахрейн) дали гостям з Катару два тижні на повернення додому. Катар також виключили і з антиєменської військової коаліції.
Найбільш суворі дії вжила Саудівська Аравія, закривши кордон з Катаром. Оскільки товари харчової промисловості доставлялись переважно через Саудівську Аравію, блокування кордону викликало ажіотажний попит на продукти харчування. Ціни на нафту різко впали. Вантажівки з товарами застрягли на прикордонних переходах. Полки більшості продуктових магазинів швидко спорожніли, так як жителі Катару негайно поспішили зробити запаси через можливий дефіцит. Натомість, влада Ірану запропонувала допомогу у забезпеченні продовольством через море. За оцінками голови союзу експортерів сільськогосподарської продукції Ірану, необхідні товари, відправлені з Ірану, можуть дістатися до Катару через 12 годин.
Згодом саудівська влада зачинила місцевий офіс та відкликала ліцензію на мовлення медіа-мережі «Аль-Джазіра», а також повідомила порти та судноплавні компанії про те, що вони не прийматимуть кораблі, які належать компаніям або громадянам Катару.
Реакція Редагувати
Міністерство закордонних справ Катару заявило, що рішення держав Перської затоки про розрив відносин є «необґрунтованим і засноване на помилкових та безпідставних твердженнях. Мета зрозуміла, і вона полягає у встановленні контролю над країною. Це саме по собі є порушенням нашого суверенітету як держави. Кампанія підбурювання, заснована на брехні, досягла ступеня повної вигадки».
МЗС Єгипту зазначило, що рішення щодо розриву дипломатичних відносин ухвалено у зв'язку з поширенням Катаром ідеології угруповань «Аль-Каїда» та «Ісламська держава», а також підтримкою терактів на Синаї.
Всупереч інформації, яка поширилась в ряді ЗМІ, Маврикій не розривав дипломатичні відносини з Катаром. МЗС країни підтвердило, що «в рамках своїх теплих стосунків з усіма країнами Перської затоки», Маврикій сприятиме «діалогу між країнами». Хибна інформація розповсюдилась виданням Saudi Gazette, що викликало подальше поширення помилкового повідомлення в інших ЗМІ, зокрема українських.
Посилання Редагувати
- Катар поскаржився на порушення суверенітету через розрив дипвідносин [ 6 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Катар відкидає звинувачення арабських держав і заявляє про «кампанію брехні» [ 8 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Катар поскаржився на порушення суверенітету через розрив дипвідносин [ 1 березня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- . Al Jazeera. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 7 червня 2017.
- Мавританія розірвала дипломатичні зв'язки з Катаром
- . ch-aviation. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- . Bloomberg.com. 5 червня 2017. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- . BBC News (en-GB). 5 червня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 5 червня 2017.
- . AlJazeera.com. 5 червня 2017. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- (www.dw.com), Deutsche Welle. . DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.
- . Апостроф (укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- . AlJazeera.com. 5 червня 2017. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- (en-GB). 22 червня 2017. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.
- (укр.). Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 22 грудня 2017.
- . PravdaReport. 5 червня 2017. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- Clark, Grant; Sergie, Mohammed (5 червня 2017). . Bloomberg.com. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- Knipp, Kersten (27 травня 2017). . Deutsche Welle. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- . NBC News (англ.). Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 5 червня 2017.
- Lendon, Brad (5 червня 2017). . CNN. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- ↑ Erika Solomon, The $1bn hostage deal that enraged Qatar's Gulf rivals: Doha reportedly paid al-Qaeda affiliate and Iran to win release of royal hunting party [ 5 червня 2017 у Wayback Machine.], Financial Times (June 5, 2017).
- . Катар виплатив терористам $1 млрд викупу за членів королівської родини, - ЗМІ (укр.). Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 7 червня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 8 червня 2017.
- uapress.info. . uapress.info (укр.). Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- . ФАКТИ. 7 червня 2017. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 7 червня 2017.
- Kirkpatrick, David D.; Frenkel, Sheera (8 червня 2017). Hacking in Qatar Highlights a Shift Toward Espionage-for-Hire. The New York Times. ISSN 0362-4331. оригіналу за 10 червня 2017.
- . BBC News (en-GB). 5 червня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 5 червня 2017.
- . Washington Post. Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- ↑ . www.aljazeera.com. 5 червня 2017. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 5 червня 2017.
- . www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- ↑ Reuters (5 червня 2017). . DAWN.COM (англ.). Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- . Апостроф (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 6 червня 2017.
- У Катарі жителі спустошують магазини, очікуючи блокади від арабських країн. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 6 червня 2017.
- . Європейська правда. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
- Rbc.ua. . РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
- . Українська правда. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
- . ua.112.ua (uk-UA). Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 5 червня 2017.
- . Defimedia (фр.). 6 червня 2017. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 7 червня 2017.
- Sofia. . french.china.org.cn. Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 7 червня 2017.
- . Defimedia (фр.). 7 червня 2017. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 8 червня 2017.