Катако́мби Рима (італ. Catacombe di Roma, лат. Catacumbae Romanae) — мережа античних підземних ходів, загальною завдовжки 150–170 кілометрів, де було зроблено близько 750 000 поховань у період раннього християнства. Більшість з них розташована вздовж Аппієвої дороги біля Рима. Характерними для вирубаних у туфі катакомбів є висічені в стінах прямокутні ніші (лат. loculi) різної величини, призначені для одного, двох, або декількох померлих. Нині майже усі ніші катакомб відкриті та порожні, проте збереглися й закриті, наприклад, у катакомбах Панфіла.
Катакомби Рима | |
---|---|
| |
41°53′40″ пн. ш. 12°29′54″ сх. д. / 41.89444444447222082° пн. ш. 12.49833333336110996° сх. д.Координати: 41°53′40″ пн. ш. 12°29′54″ сх. д. / 41.89444444447222082° пн. ш. 12.49833333336110996° сх. д. | |
Країна | Італія[1] |
Розташування | Рим |
Тип | церква і археологічна пам'ятка |
Катакомби Рима Катакомби Рима (Італія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Термін «катакомби»
Сама назва «катакомби» (лат. catacomba) не є первісною їх назвою — давні римляни надавали перевагу слову «цеметерій» (лат. coemeterium — «покої»). Лише один цеметерій святого Себастьяна мав назву ad catacumbas (від грец. katakymbos — «поглиблення»). Оскільки в середньовіччі лише ці «катакомби» були відомі та доступні, то всі підземні поховання почали називати катакомбами.
Перші катакомби
Перші катакомби біля воріт Рима виникли ще в дохристиянську епоху, як, наприклад, юдейські катакомби (італ. Catacombe Ebraiche) на Аппієвій дорозі. Щодо їхнього походження немає єдиної точки зору: існує гіпотеза, що вони просто залишки давніх каменоломень і підземних шляхів; проте і поширена гіпотеза та його послідовників про те, що катакомби суто християнська споруда, оскільки вузькі ходи несприятливі для вивантаження із них каміння — а сама порода аж ніяк не придатна для будівництва.
Виникнення поховань
Поховання в катакомбах утворювалися із приватних земельних володінь: римські власники на своїх ділянках влаштовували або одиночні могили, або ж навіть цілий родинний склеп, куди допускали спадкоємців і близьких, детально визначаючи коло значущих їм осіб та права цих на могилу. Їхні нащадки, з черги, котрі наверталися в християнство, допускали до поховання вже і єдиновірців на власних ділянках. Про це свідчать у катакомбах такі написи: «Родинна усипальня Валерія Меркурія, Юлітта Юліана і Квінтілія, для поважних його відпущеників і нащадків того ж віросповідання, що я сам», і «Марк Антоній Рестут побудував склеп для себе і для своїх близьких, котрі вірять у Господа».
Підземні ходи, сполучені один з одним численними галереями, відповідали кордонам володінь і таким чином утворювали свого роду ґрати, як, наприклад, катакомби святого Калліста. Проте бували й катакомби-відгалуження від основного ходу — інколи висотою навіть у декілька поверхів.
Християни перейняли в II столітті звичай ховати померлих у катакомбах — зокрема мучеників і жертв гонінь при язичницьких імператорах. Проте катакомби не обов'язково бували місцем укриття християн. Християнська традиція справляння поминальних літургій на мощах святих походить від відправлення богослужінь у катакомбах на трунах мучеників.
До катакомб входили також гіпогеуми (від лат. hypogeum) — приміщення релігійного призначення з досі точно не встановленою функцією, а також часто невелика зала для учти, зала для зборів і декілька шахт для освітлення (лат. luminare). В «Апостольських постановах» (бл. V століття) міститься пряма вказівка на зустрічі ранніх християн у катакомбах: «…без нагляду збирайтеся в усипальницях, здійснюючи читання священних книг і співаючи псалми за померлими мучениками і всіма від віку святими, і за братами своїми, померлими в Господі. І вместообразну приємну євхаристію царського тіла Христова приносьте в церквах своїх і в усипальнях…». Про сталу традицію здійснювати богослужіння в катакомбах свідчить один з написів, знайдених в XVI столітті в катакомбах святого Калліста: «Які гіркі часи, ми не можемо здійснювати в безпеці таїнств і навіть молитися в наших печерах!».
До V століття давні катакомби було істотно розширено й побудовано нові.
Історичні свідоцтва
Найраннішими (IV століття) історичними джерелами інформації про римські катакомби є твори Єроніма Стридонського і Пруденція. Єронім, вихований у Римі, залишив про свої відвідування катакомб такі нотатки:
|
Опис Ієроніма доповнює написаний приблизно в той же період твір Пруденція «Страждання блаженнійшого мученика Іпполіта»:
|
«Занепад» катакомб
З IV століття катакомби втрачають своє значення й не використовуються для поховань. Останнім римським єпископом, похованим там, був папа Мильтіад; його наступник Сільвестр уже був похований у базиліці Сан Сільвестро ін Капіте. У V столітті поховання в катакомбах зовсім припинилися: з цього періоду катакомби набувають популярності у паломників, які, прагнучи помолитися на могилах апостолів, мучеників і сповідників, відвідували катакомби та залишаючи на їхніх стінах (особливо біля гробниць з мощами святих) різноманітні зображення й написи. Декотрі описували свої враження про відвідування катакомб у нотатках, що залишилися одним із джерел інформації для вивчення катакомб.
Зменшення інтересу до катакомб зумовило поступове вилучення з них мощей святих. 537 року під час облоги міста Вітігесом мощі з гробниць святих перенесли до міських церков. Це було перше вилучення реліквій з катакомб. Такі записи хроністів повідомляють про масштабніші акції:
- папа Боніфацій IV з нагоди освячення Пантеону вивіз з катакомб тридцять два вози з мощами святих;
- за папи Пасхалія I, згідно з написом у базиліці Санта Прасседе, з катакомб було вилучено дві тисячі триста мощей святих.
Відкриття і вивчення катакомб
З кінця IX століття відвідування римських катакомб — у яких вже не було мощей, що привертали паломників, — практично припинилися: в XI—XII століттях описані лише поодинокі випадки подібних відвідин. Практично на 600 років про відомий в християнському світі некрополь забувають — і лише в XVI столітті вивчати катакомби почав , професор-теолог та бібліотекар папської бібліотеки. Дослідивши ранньохристиянські й середньовічні писемні джерела, він склав перелік 43 римських поховань (книга вийшла в 1568 р.) — проте вхід вдалося знайти лише в катакомби святих Себастьяна, Лаврентія і Валентина.
Знову про римські катакомби стало відомо після того, як 31 травня 1578 року робітники, зайняті на земляних роботах на Соляній дорозі, наштовхнулися на кам'яні плити, вкриті давніми написами і зображеннями. У той час вирішили, що це катакомби Прісцилли (насправді coemeterium Iordanorum ad S. Alexandrum). Незабаром після відкриття вони були поховані під завалом і заново розкопані лише в 1921 році.
Пізніше катакомби досліджував (бл. 1576—1629), який у 1593 році вперше спустився в катакомби Домітілли. Усього ним було відкрито близько 30 цеметеріїв (розкопок Бозіо не проводив), результати своєї роботи він описав в тритомному творі «Підземний Рим» (лат. Roma sotterranea), що вийшов у світ вже після його смерті. Бозіо найняв двох художників, які виготовили копії зображень катакомб. Їхні роботи виявилися частково неточними і помилковими: Добрий Пастир був прийнятий за селянку, Ной в ковчезі — за мученика, що молиться, а — за сцену Благовіщення.
Повномасштабні дослідницькі роботи в катакомбах почалися тільки з XIX століття, коли вийшли в світ роботи, присвячені їхнім історії та живопису. До таких робіт відносяться твори Джузеппе Маркі, (відкрив катакомби святого Калліста), монументальний твір А. Фрікена «Римські катакомби і пам'ятники первинного християнського мистецтва» (1872—85 роки). В кінці XIX століття російський художник-аквареліст (1842—1920) за 12 років роботи створив більше 100 листів копій найкраще збережених катакомбних фресок.
В 1903 році вийшла книга дослідника (1857—1944) «Живопис катакомб Рима» (нім. Die Malerei der Katakomben Roms), у якій він представив перші фотографії фресок з катакомб (чорно-білі фотографії Вільперт особисто розфарбував в кольори оригінальних зображень).
З 1929 року (після Латеранських угод) катакомбами і дослідженнями, що в них проводяться керує (італ. Pontificia Commissione di Archeologia Sacra), створена за пропозицією де-Россі ще в 1852 році. Інститут християнської археології при комісії займається охороною і збереженням відкритих катакомб, а також дослідженням живопису і подальшими розкопками. Задачами дослідників римських катакомб залишається тлумачення іконографії катакомбного живопису, а також відкриття нових поховань і нових ділянок невідомих катакомб. Так у 1955 році завдяки Антоніо Ферруа були відкриті катакомби на Віа Латіна. Остання знахідка до того невідомого поховання відбулася в 1994 році після обвалу підлоги в підвалі: були виявлені довгий коридор з цистерною, кругла кубікула і античний вхід.
Похоронні обряди
Катакомби в II—IV століттях використовувалися християнами для проведення релігійних обрядів і здійснення поховань, оскільки община вважала своїм обов'язком ховати єдиновірців тільки серед своїх. Похорони в перших християн були простими: заздалегідь обмите і вимащене різними пахощами тіло закутували в саван (бальзамування з очищенням нутрощів древні християни не допускали) — і клали в ніші. Потім нішу закривали мармуровою плитою і в більшості випадків замуровували цеглою. На плиті було написано ім'я померлого (іноді тільки окремі букви або цифри), а також християнський символ або побажання покою на небесах. Епітафії були вельми лаконічними: «Мир з тобою», «Спочивай у світі Господа» і т. ін. Частину плити покривали цементним розчином, в який також кидали монети, невеликі фігурки, кільця, перлові намиста. Частенько поруч залишали олійні лампи або маленькі посудини з пахощами. Число таких предметів було доволі високим: попри розграбування ряду поховань в одних лише катакомбах святої Агнеси було знайдено близько 780 предметів, покладених разом з покійними в гробницю.
Християнські поховання в катакомбах майже в точності відтворювали єврейські поховання і не відрізнялися в очах сучасників від єврейських кладовищ в околицях Рима. На думку дослідників, ранньохристиянські епітафії («Почити в мирі», «Почити в Бозі») в катакомбах повторюють юдейські погребальні формули: bi-shalom, bi-adonai.
Управлінням і підтриманням порядку в катакомбах займались спеціальні служники — фоссори (лат. Fossorius, Fossorii). Також до їх обов'язків належала підготовка місць для поховань і посередництво між продавцями і покупцями могил: «Ділянка придбана для влаштування бісому для Артемізія. Вартість, 1500 фолій, виплачена фоссору Хілару, при свідоцтві фоссорів Севера і Лаврентія». Їх зображення також часто зустрічаються в катакомбному живописі: їх зображають за роботою або стоячки зі наряддям своєї праці, серед яких виділяються сокира, кайло, лом і глиняна лампа для освітлення темних коридорів. Сучасні фоссори беруть участь в подальших розкопках катакомб, слідкують за порядком і проводять вчених і цікавих по неосвітленим коридорам.
Форми поховань
Назва | Зображення | Опис |
---|---|---|
(лат. Loculi, локули) | Локули (дослівно «місця») є найпоширенішою формою поховань в катакомбах. Призначені для поховання як однієї людини, так і декількох (лат. loculi bisomi, trisomi…). Робилися у вигляді чотирикутних довгастих заглиблень в стінах коридорів катакомб або в кубікулах. | |
Аркосолій — невисока глуха арка в стіні, під нею в гробниці клали останки покійних. Таким чином, отвір гробниці розташовувався не збоку, а зверху. Цей дорожчий тип поховань відомий ще з античності. У них найчастіше ховали мучеників і використовували надгробну плиту як вівтар при відправі літургії. Частіше зустрічаються в кубікулах, ніж в коридорах катакомб. | ||
Відноситься до римської традиції поховання, пізніше запозиченої християнами. Не характерний для юдейських поховань. Поховання в саркофагах в катакомбах зустрічаються рідко. Саркофаги також могли розташовуватися в аркосоліях. | ||
Кубікулами називалися невеликі камери, розташовані по боках основних ходів. Дослівно cubiculum означає «покій», покій для сну померлих. В кубікулах розташовувалися поховання декількох людей, найчастіше вони були родовими склепами. Знайдені кубікули, в яких нараховується до 70-ти і більше локулів різної величини, розташованих в 10 і більше рядів. | ||
(лат. Forma — «канал, труба») | Зустрічаються в підлозі крипт, кубікул, рідко в основних ходах катакомб. Такі поховання часто зустрічаються неподалік поховань мучеників. |
Види катакомб
Християнські катакомби
Катакомби святого Себастьяна (італ. Catacombe di San Sebastiano) — отримали свою назву від поховання в них ранньохристиянського мученика святого Себастьяна. Особливого інтересу заслуговують язичницькі поховання, прикрашені фресками. Тут добре спостерігається перехід від язичництва до християнства: язичницькі зображення поєднуються з християнськими написами. В глибших (і пізніших) християнських катакомбах розташована крипта святого Себастьяна, де до переносу в побудовану в V столітті над катакомбами церкву Сан Себастьяно фуорі ле Мура зберігалися мощі святого.
За переказами, в катакомбах святого Себастьяна деякий час на початку III століття зберігалися мощі апостолів Петра і Павла, страчених в Римі в I столітті. Про це зберігся напис: «Хто б ти не був, шукаючий імена Петра і Павла, ти повинен знати, що тут почивали святі».
Катакомби Домітілли (італ. Catacombe di Domitilla) — ці катакомби слугували місцем поховання язичникам і християнам. Вони розташовані на території, яка належала родині Флавіїв, однак не відомо про яку саме Домітіллу йдеться. Точно відомо лише те, що катакомби Домітілли виникли з декількох родинних поховань, і були розширені до 4 поверхів близько IV століття. Кожен поверх досягає 5 м заввишки. Тут зустрічаються ранньохристиянські символи: риба, ягня, якір, голуб.
Катакомби Прісцилли (італ. Catacombe di Priscilla) — найстаріші катакомби Рима. Вони були приватним володінням родини Акілія Глабрія, римського консула. Приміщення прикрашені ранньохристиянськими фресками з яких виділяються сцена бенкету (алегорія євхаристії) в грецькій капеллі і прадавнє зображення Богородиці з немовлям і пророком (фігура ліворуч зображає пророка Ісаю або Валаама), датоване II століттям.
(італ. Catacombe di Sant'Agnese) — отримали свою назву від імені ранньохристиянської мучениці Агнеси Римської і датуються III—IV століттями. В цих катакомбах немає настінних розписів, але в двох галереях, які добре збереглися, можна знайти безліч написів.
Над катакомбами розташована базиліка Сант Ан'єзе фуорі ле Мура, побудована в 342 році дочкою імператора Костянтина Великого Констанцією. В цій базиліці зберігаються мощі святої Агнеси, перенесені з катакомб.
Катакомби святого Калліста (італ. Catacombe di San Callisto) — є найбільшим місцем християнського поховання давнього Рима. Протяжність катакомб становить близько 20 км, вони мають 4 рівня і утворюють справжній лабіринт. В катакомбах святого Калліста розташовані близько 170 тисяч поховань. Свою назву катакомби отримали від імені римського єпископа Калліста, який брав участь в їх облаштуванні.
Катакомби святого Калліста досліджені тільки частково. Для доступу відкрита крипта пап, в якій було поховано 9 римських єпископів III століття, а також крипта святої Цецилії (Кікілії), де в 820 році були знайдені мощі цієї святої. Стіни крипти прикрашають фрески з зображенням мучеників Севастіана, Кіріна і Кікілії.
В печері Святих Таїнств (італ. Cubicolo dei Sacramenti) збереглися фрески з зображенням таїнств хрещення і євхаристії. Також зберіглося багато символічних зображень: рибалка, що витягує рибу (символ порятунку людини з хвиль гріховного моря); сім людей, що сидять за столом (таїнство євхаристії); Лазар (символ воскресіння).
Юдейські катакомби
Відомі археологам юдейські катакомби в Римі знаходяться під Villa Torlonia і Vigna Randanini (відкриті в 1859 році). Вхід в катакомби під вілла Торлонія був замурований на початку XX століття, лише в кінці століття було вирішено їх відреставрувати і відкрити для відвідувачів. На думку дослідників, дані катакомби є попередниками християнських катакомб: знайдені поховання датуються 50 роком до н. е. (вік поховань встановлювався за допомогою радіовуглецевого аналізу).
За своїм архітектурним планом юдейські катакомби практично не відрізняються від християнських. Основна відмінність полягає в наступному: спочатку виникли не коридори, а окремі склепи, які пізніше були поєднані ходами. Ходи в цілому ширше ніж в християнських катакомбах. Їх стіни також прикрашені фресками з зображенням символів і фігур, наприклад, менори, квітів, тварин (качок, риб, павичів), проте серед малюнків відсутні зображення сцен зі Старого Заповіту.
Синкретичні катакомби
До синкретичних катакомб Рима належать: підземні храми (hypogeum) degli Aureli, Trebius Justus, Vibia. Тут можна зустріти суміщення християнства, грецької і римської філософії. Можливо, це були поховання однієї секти гностиків. До прикладів таких катакомбних храмів відноситься підземна базиліка, знайдена в 1917 році в районі римського вокзалу Терміні. Храм, прикрашений гіпсовими барельєфами, використовувався в I столітті до н. е. як місце зустрічей неопіфагорійців.
Катакомби на Віа Латіна
Багато прикрашені катакомби на Via Latina (офіційна назва — Catacomba di Dino Compagni, бл. 350 р.), знайдені в 1955 році, були приватним похованням однієї або декількох родин. Вони не відносяться до синкретичних катакомб, можливо, тут здійснювалися поховання як язичників, так і християн (всього близько 400 поховань). Ці катакомби цікаві тим, що в них можна побачити зображення сцен зі Старого і Нового Заповіту в новій іконографії. Так Адам і Єва зображені в одязі зі шкір сидячи на камені, обоє підпирають рукою підборіддя; Єва сумно дивиться на Адама. Також «нове» зображення пророка Валаама з ослицею (середина IV століття).
Символи і декор
Загальна характеристика
Стіни близько 40 катакомб (особливо стіни склепів) прикрашені фресками (рідше мозаїками), що зображають сцени з Старого і Нового Заповітів, язичницьких міфів, а також різноманітними християнськими алегоричними символами (іхтіс, «Добрий Пастир»). До найдавніших зображень відносяться сцени «Поклоніння волхвів» (збереглося близько 12 фресок з цим сюжетом), які датуються II століттям. Також до II століття відноситься поява в катакомбах зображень акроніму ΙΧΘΥΣ або символізуючої його риби. В юдейських катакомбах на Аппієвій дорозі зустрічаються зображення менори. Присутність в місцях поховань і зборів перших християн зображень як біблейської історії, так і святих свідчить про ранню традицію шанування священних зображень.
До інших розповсюджених символічних образів, частково запозичених з античної традиції, в катакомбах відносяться:
- якір — образ надії (якір є опорою корабля в морі, надія виступає опорою душі в християнстві);
- голуб — символ Святого Духа;
- фенікс — символ воскресіння;
- орел — символ юності;
- павич — символ безсмерття (на думку давніх людей його тіло не піддавалося розкладанню);
- півень — символ воскресіння (крик півня пробуджує, а пробудження на думку християн повинно нагадувати віруючим про Страшний суд і загальне воскресіння мертвих);
- агнець — символ Ісуса Христа;
- лев — символ сили і могутності;
- оливкова гілка — символ вічного миру;
- лілія — символ чистоти (розповсюджено через вплив апокрифічних історій про вручення архангелом Гавриїлом Діві Марії при Благовіщенні квітки лілії);
- виноградна лоза і кошик з хлібом — символи євхаристії.
Дослідники відмічають, що християнський фресковий живопис в катакомбах являє собою (за винятком новозавітних сцен) ті ж символи й події біблійної історії, які присутні в юдейських похованнях і синагогах того періоду.
Більшість зображень в римських катакомбах виконані в елліністичному стилі, що панував в Італії в II—III століттях, тільки символ іхтіс має східне походження. На думку , при датуванні зображень важливе значення має манера і стиль їх виконання.
|
Для раннього періоду (I—II століття) притаманні ніжні, тонкі облямівки навколо фресок, використання світлих тонів і загальний блідо-палевий фон крипт, на яких деякі фрески сдаються монохромними. Поступово елліністична художня манера замінюється іконописною майстерністю: тіла починають зображувати матеріальнішими, що особливо помітно завдяки вохрі в , яка робить фігури важкими. Мистецтвознавець вважає, що катакомбний живопис відображає формування нового художнього стилю: тривимірний простір змінюється абстрактною площиною, відбувається заміна реального зв'язку між тілами і предметами їх символічними взаєминами, все матеріальне пригнічується заради досягнення максимального натхнення.
Зображення сцен з міфів в катакомбному живописі зустрічається набагато рідше (Деметра і Персефона, Амур і Психея). Часто антична традиція зображення тих або інших персонажів (у тому числі декоративні мотиви: медуза, тритони, ероси) була перейнята християнами.
Зображення Ісуса Христа
В катакомбному живописі відсутні зображення на тему Страстей Христових (немає жодного зображення ) і Воскресіння Христа. Серед фресок кінця III — початку IV століть часто зустрічаються сцени, що зображають Христа, який творить дива: примноження хлібів, воскресіння Лазаря (існує понад 50 зображень). Ісус тримає у руках свого роду «чарівну паличку», що є античною традицією зображення див, також перейнятою християнами.
Назва | Зображення | Опис |
---|---|---|
Це християнізовані зображення язичницького персонажу, Орфея. В руці він тримає кіфару, іноді в оточенні тварин у фригійському ковпаку та східному одязі. Значення інших язичницьких персонажів (Геліос, Геракл) також були переосмислені. | ||
Більшість зображень Доброго Пастиря в катакомбах відноситься до III—IV століттям. Виникнення та розповсюдження цього символічного зображення Ісуса відноситься до періоду гонінь на перших християн і виникло на основі сюжету євангельської притчі про заблудлу вівцю. Добрий Пастир зображений у вигляді юнака без бороди, здебільше з коротким волоссям, одягнений в туніку. Іноді він стоїть спершись на палицю, чи в оточенні овець і пальм. | ||
Зображення, що часто зустрічається, в катакомбному живописі. Існує в двох варіантах: євангельська розповідь про Хрещення Господнє від Іоана Предтечі і просто зображення таїнства хрещення. Головною відмінністю між сюжетами виступає символічне зображення Святого Духу у вигляді голуба на фресках Хрещення Господня. | ||
При зображенні Христа-Вчителя йому надавалася зовнішність античного філософа, одягненого в тогу. Учні, що оточують його, зображуються як юнаки, на зразок студентів античних шкіл. | ||
Такі зображення відрізняються від античної традиції: обличчя Ісуса приймає строгіший і виразніший характер. Волосся зображується довгим, часто з проділом посеред голови, додається борода, інколи розділена на дві частини. З'являється зображення німба. |
Зображення Оранти
Оранта — одне з зображень, що найчастіше зустрічаються, в катакомбах — спочатку як персоніфікація молитви, а потім як образ Богородиці. В кінці III—IV століттях у вигляді Орант (тобто тих, хто молиться) змальовували похованих в катакомбах, як жінок, так і чоловіків.
Назва | Зображення | Опис |
---|---|---|
Оранта з дитиною (перша половина IV століття) знаходиться в кубікулі della Madonna orante в coemeterium Maius, точно не відомо чи зображена тут Богородиця. | ||
Оранта в «кубікулі п'яти святих» в катакомбі св. Калліста. Поряд з жіночою фігурою Dionysas розташована чоловіча під ім'ям Nemesius, до обох імен додано in расі. Тут померлі змальовані у вигляді Орант в райському саду серед квітів і птахів. |
Сцени зі Старого Заповіту
В римських катакомбах часто зустрічаються сцени з Старого Заповіту, наприклад, Мойсей біля джерела в скелі, Ной в , Даниїл в ямі зі левами, , три отроки і Навуходоносор.
Назва | Зображення | Опис |
---|---|---|
Зображення біблейських прабатьків людства зустрічається в різних варіантах: у сцені гріхопадіння, разом з їх дітьми. Поява цього зображення в ранньохристиянському живописі обумовлена виникненням в християнському віровченні сприйняття Ісуса Христа як нового Адама, що викупає своєю смертю Перворідний гріх. | ||
Зображення Іони можна часто зустріти в катакомбах. Автори розписів представили не тільки основу біблейського сюжету про Іону, але також деталі: корабель, величезну рибу (іноді у вигляді морського дракона), альтанку. Іона зображений відпочиваючим або сплячим, втілюючи «сплячих» в кубікулах і саркофагах катакомб. Поява зображень Іони пов'язана з пророцтвом Христа про своє триденне перебування в , в яких він зіставив себе з Іоною (Мф.). | ||
Появу таких зображень відносять до IV століття, що було пов'язане з виникненням шанування трьох вавилонських отроків як сповідальників, що залишилися вірними своїй вірі серед іновірців (що було для перших християн символічне). |
Аґапи
Зображення аґап — «Трапез Любові», які християни влаштовували в катакомбах на згадку про євангельську Таємну вечерю і на яких здійснювали таїнство євхаристії, є вельми поширеним сюжетом катакомбного живопису. По зображенням аґап історики літургіки відновлюють традиції богослужіння ранньохристиянських общин.
Найцікавіша для вивчення ранньохристиянської обрядовості фреска II століття із зображенням аґапе, виявлена в 1893 році.
|
Кількість змальованих хлібів і риб нагадує євангельське диво множення хлібів. З аналізу зображень аґап дослідники прийшли до висновку, що в ранньохристиянських общинах віруючі отримували хліб з рук настоятеля безпосередньо в свої руки, а потім по черзі відпивали вино з чаші.
Написи в катакомбах
Збірку написів з римських катакомб, яка на сьогодні становить 10 томів, розпочав у 1861 році де Россі, продовжив з 1922 року Анджело Сільван'ї, потім Антоніо Ферруа. Джованні Батіста де Россі відкрив катакомби святого Калліста завдяки фрагменту мармурової таблички з написом NELIUS MARTYR. Вчений передбачив, що йдеться про мученика Корнелія (CORNELIUS), який, за джерелами де Россі, повинен був бути похований в катакомбах. Пізніше, в крипті пап де Россі виявив другу частину таблички з написом EP (Episcopus).
Безліч написів на локулах латинською і грецькою (грец. ZOE — «життя») мовами. Іноді латинські слова написані грецькою, або в одному слові зустрічаються букви з цих мов. В катакомбних написах зустрічаються назви видів поховань: arcosolium (arcisolium, arcusolium), cubiculum (cubuculum), forma, імена фоссорів, опис їх діяльності.
Відвідування катакомб
З усіх катакомб Рима для відвідувачів у складі екскурсії, з обов'язковим гідом, відкриті лише 6 (вищеперераховані християнські катакомби, а також катакомби святого Панкратія). В інших катакомбах немає електричного освітлення, їх можна відвідати за наявності дозволу . До найцікавіших відносяться найбагатші розписами катакомби святих Петра і Марцелліна (III—IV ст.) на Via Casilina.
В культурі
- живопис:
- Ш. Ленепвьйо «Поховання мучеників в катакомбах» (1855 рік)
- В Державному музеї образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна зберігається колекція акварельних копій (близько 100 акварелей) ранньохристиянських розписів катакомб Рима російського художника-аквареліста Ф. П. Реймана (1842—1920). Рейман працював над копіями з катакомб (Домітілли, Калліста, Петра і Марцелліна, Претестата, Прісцилли, Тразона і Сатурніна) 12 років з 1889 р. на замовлення І. В. Цвєтаєва.
- література:
- В «Подорожі до Італії» (нім. Italienische Reise) Ґете описує своє неприємне враження від задушливих коридорів катакомб святого Себастьяна.
- Деякі епізоди роману Олександра Дюма-батька «Граф Монте-Крісто» (Монте-Крісто і Франц д'Епіне рятують захопленого розбійниками Альбера де Морсера, Данглар вимушений віддати викрадені ним гроші розбійникам) відбуваються в катакомбах святого Себастьяна.
- Генрик Сенкевич. Роман «Камо грядеши» (описані збори християн I століття в римських катакомбах, проте такі збори почалися не раніше другої половини II століття).
- Р. Мональді, Ф. Сорті. «Imprimatur: До друку». Історичний детектив. М: АСТ, 2006. -3
- Чарльз Діккенс в «Картинах Італії» (англ. Pictures from Italy) описав свої враження від відвідування катакомб святого Себастьяна (єдині з відомих в 1840-х роках):
|
- музеї:
- Музей Піо-Крістіано у Ватикані присвячений зібранню ранньохристиянських витворів мистецтв, знайдених в римських катакомбах: мармурові язичницькі і християнські саркофаги, статуї, таблички з написами латинською та грецькою мовами.
- В музеї сакрального мистецтва в бібліотеці Ватикану (італ. Museo Sacro) знаходяться артефакти з римських катакомб і церков: лампи з юдейськими та християнськими символами, вироби зі скла, медальйони.
- В музеї К'ярамонті в Ватикані представлено безліч саркофагів I—IV ст.
- Частину колекції античного періоду Національного римського музею складають юдейські саркофаги, таблички з написами, велика кількість артефактів з язичницьких гробниць.
Примітки
- archINFORM — 1994.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 31 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 31 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 31 січня 2009.
- Места молитвенных собраний христиан I—III веков // Голубцов А. П. Из чтений по Церковной Археологии и Литургике. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 14 липня 2012.
- лат. Monumentum Valerii Mercurii et Iulittes Iuliani et Quintilies verecundes libertis libertabusque posterisque eoiiim at religionem pertinentes (pertinentibus) meam
- лат. Marcus Antonius Restutus fecit ypogeum sibi et suis fidentibus in Domino
- Попов И. В. О почитании святых мощей // Журнал Московской Патриархии. № 1. 1997. (рос.)
- В оригіналі εν κοιμητηρίοις.
- . Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 31 січня 2009.
- Бароній. Церковні аннали.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 31 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 31 січня 2009.
- Fink, Joseph. — Mainz: vom Zabern, 1997.-С. 10
- Fink, Joseph. — Mainz: vom Zabern, 1997.-С. 77
- Покровский Н. В. Живопись катакомб (По изд.: Очерки памятников христианского искусства. Санкт-Петербург, Лига-плюс, 2000). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 31 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 31 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 12 травня 2009. Процитовано 31 січня 2009.
- Тут бісом — саркофаг для двох тіл; фолія (фолій) — монета в 1/4 унції. Запис про угоду, що збереглася в катакомбах: лат. Emptum locum ad Artemisio bisomum. Hoc est et pretium datum fossori Hilaro, id est folles numero 1500, praesentia Severi fossoris et Laurentis.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 31 січня 2009.
- Stützer, Herbert Alexander Die Kunst der römischen Katakomben. — Köln: DuMont Verlag, 1983.-С. 18
- Stützer, Herbert Alexander Die Kunst der römischen Katakomben. — Köln: DuMont Verlag, 1983. — . С. 18
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2009. Процитовано 31 січня 2009.
- Сайт катакомб святого Калліста [ 21 листопада 2004 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 22 січня 2009. Процитовано 31 січня 2009.
- «Рим-2», или Катакомбы [ 7 червня 2008 у Wayback Machine.] // Журнал Geo (март 2005)
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 31 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 31 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2009. Процитовано 31 січня 2009.
- Священные символические изображения в катакомбах // Антонов Н. Р. Богослужение Православной церкви. М., 2005. С. 73-74
- Ricci S.; Toy C. H; Jacobs J.; Broyda I. Paleography // The Jewish Encyclopedia. New-York-London, 1905—1906. T. 9. P. 471
- Кондаков Н. П. Иконография Богоматери. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 31 січня 2009.
- M. Dvořák. Kunstgeschichte als Geistesgeschichte. München 1924, 3
- Див. наприклад фреску «Шлюб в Кані Галілейській» в катакомбах святих Петра і Марцелліна.
- Stützer, Herbert Alexander Die Kunst der römischen Katakomben. — Köln: DuMont Verlag, 1983.-С. 52-53
- Изображения Спасителя и Божией Матери в катакомбах // Антонов Н. Р. Богослужение Православной церкви. М., 2005. С. 77
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2007. Процитовано 31 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2008. Процитовано 31 січня 2009.
- . Архів оригіналу за 26 січня 2009. Процитовано 31 січня 2009.
- Горский. Древне-христианская практика причащения Св. Тайн. Серг. Посад, 1914. С. 7
- Fink, Joseph Die römischen Katakomben. — Mainz: Philipp von Zabern, 1997. — С.19 (нім.)
- . Архів оригіналу за 24 травня 2010. Процитовано 31 січня 2009.
- Goethe J.W. Italienische Reise. Goldmann Wilhelm, 2004, C. 604.
- Диккенс, Чарльз. Собрание сочинений в 30-ти томах. Том 9, стр. 470—471.Москва, 1958
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Катакомби Рима |
- Голубцов А.П. Места молитвенных собраний христиан I—III веков. (Из чтений по Церковной Архиологии и Литургике. Сергиев Посад, 1918) (рос.). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 7 листопада 2008.
- Покровский Н.В. . // Очерки памятников христианского искусства. Санкт-Петербург, Лига-плюс, 2000 (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 7 листопада 2008.
- Марк Семо. . // Журнал Geo (март 2005) (рос.). Архів оригіналу за 7 червня 2008. Процитовано 7 листопада 2008.
- Lanciani, Rodolfo. Язичницький і християнський Рим (1892 р.). // Pagan and Christian Rome (англ.). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 18 листопада 2008.
- DeRossi, Giovanni Battista. Римські катакомби і пам'ятники первинного християнського мистецтва (Текст і зображення, 5 томів, 1864–1880 рр.). //La Roma sotterranea cristiana (італ.). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 13 листопада 2008.
- Wilpert, Joseph. Живопис катакомб Рима (Текст). //Die Malereien der Katakomben Roms (нім.). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 9 листопада 2008.
- Wilpert, Joseph. Живопис катакомб Рима (Зображення). //Die Malereien der Katakomben Roms. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 9 листопада 2008.
Бібліографія
- Fink, Joseph. Die römischen Katakomben. — Mainz : Philipp von Zabern, 1997. — .
- Stützer, Herbert Alexander. Frühchristliche Kunst in Rom. — Köln : DuMont Verlag, 1996. — .
- Stützer, Herbert Alexander. Die Kunst der römischen Katakomben. — Köln : DuMont Verlag, 1983. — .
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katako mbi Rima ital Catacombe di Roma lat Catacumbae Romanae merezha antichnih pidzemnih hodiv zagalnoyu zavdovzhki 150 170 kilometriv de bulo zrobleno blizko 750 000 pohovan u period rannogo hristiyanstva Bilshist z nih roztashovana vzdovzh Appiyevoyi dorogi bilya Rima Harakternimi dlya virubanih u tufi katakombiv ye visicheni v stinah pryamokutni nishi lat loculi riznoyi velichini priznacheni dlya odnogo dvoh abo dekilkoh pomerlih Nini majzhe usi nishi katakomb vidkriti ta porozhni prote zbereglisya j zakriti napriklad u katakombah Panfila Katakombi Rima41 53 40 pn sh 12 29 54 sh d 41 89444444447222082 pn sh 12 49833333336110996 sh d 41 89444444447222082 12 49833333336110996 Koordinati 41 53 40 pn sh 12 29 54 sh d 41 89444444447222082 pn sh 12 49833333336110996 sh d 41 89444444447222082 12 49833333336110996Krayina Italiya 1 Roztashuvannya RimTip cerkva i arheologichna pam yatkaKatakombi RimaKatakombi Rima Italiya Mediafajli u VikishovishiKatakombi svyatih Petra i Marcellina Josip Vilpert 1903 r Fragment katakombi svv Petra i Marcellina livoruch Adam i Yeva pravoruch OrantaIstoriyaTermin katakombi Sama nazva katakombi lat catacomba ne ye pervisnoyu yih nazvoyu davni rimlyani nadavali perevagu slovu cemeterij lat coemeterium pokoyi Lishe odin cemeterij svyatogo Sebastyana mav nazvu ad catacumbas vid grec katakymbos pogliblennya Oskilki v serednovichchi lishe ci katakombi buli vidomi ta dostupni to vsi pidzemni pohovannya pochali nazivati katakombami Pershi katakombi Pershi katakombi bilya vorit Rima vinikli she v dohristiyansku epohu yak napriklad yudejski katakombi ital Catacombe Ebraiche na Appiyevij dorozi Shodo yihnogo pohodzhennya nemaye yedinoyi tochki zoru isnuye gipoteza sho voni prosto zalishki davnih kamenolomen i pidzemnih shlyahiv prote i poshirena gipoteza ta jogo poslidovnikiv pro te sho katakombi suto hristiyanska sporuda oskilki vuzki hodi nespriyatlivi dlya vivantazhennya iz nih kaminnya a sama poroda azh niyak ne pridatna dlya budivnictva Rannohristiyanske bogosluzhinnya v katakombah svyatogo Kallista gravyura XIX stolittya Viniknennya pohovan Pohovannya v katakombah utvoryuvalisya iz privatnih zemelnih volodin rimski vlasniki na svoyih dilyankah vlashtovuvali abo odinochni mogili abo zh navit cilij rodinnij sklep kudi dopuskali spadkoyemciv i blizkih detalno viznachayuchi kolo znachushih yim osib ta prava cih na mogilu Yihni nashadki z chergi kotri navertalisya v hristiyanstvo dopuskali do pohovannya vzhe i yedinovirciv na vlasnih dilyankah Pro ce svidchat u katakombah taki napisi Rodinna usipalnya Valeriya Merkuriya Yulitta Yuliana i Kvintiliya dlya povazhnih jogo vidpushenikiv i nashadkiv togo zh virospovidannya sho ya sam i Mark Antonij Restut pobuduvav sklep dlya sebe i dlya svoyih blizkih kotri viryat u Gospoda Pidzemni hodi spolucheni odin z odnim chislennimi galereyami vidpovidali kordonam volodin i takim chinom utvoryuvali svogo rodu grati yak napriklad katakombi svyatogo Kallista Prote buvali j katakombi vidgaluzhennya vid osnovnogo hodu inkoli visotoyu navit u dekilka poverhiv Hristiyani perejnyali v II stolitti zvichaj hovati pomerlih u katakombah zokrema muchenikiv i zhertv gonin pri yazichnickih imperatorah Prote katakombi ne obov yazkovo buvali miscem ukrittya hristiyan Hristiyanska tradiciya spravlyannya pominalnih liturgij na moshah svyatih pohodit vid vidpravlennya bogosluzhin u katakombah na trunah muchenikiv Do katakomb vhodili takozh gipogeumi vid lat hypogeum primishennya religijnogo priznachennya z dosi tochno ne vstanovlenoyu funkciyeyu a takozh chasto nevelika zala dlya uchti zala dlya zboriv i dekilka shaht dlya osvitlennya lat luminare V Apostolskih postanovah bl V stolittya mistitsya pryama vkazivka na zustrichi rannih hristiyan u katakombah bez naglyadu zbirajtesya v usipalnicyah zdijsnyuyuchi chitannya svyashennih knig i spivayuchi psalmi za pomerlimi muchenikami i vsima vid viku svyatimi i za bratami svoyimi pomerlimi v Gospodi I vmestoobraznu priyemnu yevharistiyu carskogo tila Hristova prinoste v cerkvah svoyih i v usipalnyah Pro stalu tradiciyu zdijsnyuvati bogosluzhinnya v katakombah svidchit odin z napisiv znajdenih v XVI stolitti v katakombah svyatogo Kallista Yaki girki chasi mi ne mozhemo zdijsnyuvati v bezpeci tayinstv i navit molitisya v nashih pecherah Do V stolittya davni katakombi bulo istotno rozshireno j pobudovano novi Rekonstrukciya kubikuli v katakombah svyatogo Kallista 1867 rik Istorichni svidoctva Najrannishimi IV stolittya istorichnimi dzherelami informaciyi pro rimski katakombi ye tvori Yeronima Stridonskogo i Prudenciya Yeronim vihovanij u Rimi zalishiv pro svoyi vidviduvannya katakomb taki notatki Razom zi svoyimi tovarishami odnolitkami ya mav zvichaj po nedilnih dnyah vidviduvati grobnici apostoliv i muchenikiv spuskatisya chasto v pecheri viriti v glibini zemli v stinah yakih po oboh bokah lezhat tila pomerlih i v yakih taka temryava sho tut majzhe zbuvayetsya cej prorochij visliv nehaj zijdut voni do sheolu zhivimi Ps 54 16 Arhivovano 11 listopada 2021 u Wayback Machine Zridka svitlo sho vpuskayetsya zgori strimuye zhah moroku tak sho otvir cherez yakij vono vhodit krashe nazvati shparinoyu nizh viknom Opis Iyeronima dopovnyuye napisanij priblizno v toj zhe period tvir Prudenciya Strazhdannya blazhennijshogo muchenika Ippolita Nedaleko vid togo miscya de zakinchuyetsya miskij val na obroblenij miscevosti sho primikaye do nogo vidkrivaye svoyi temni hodi gliboka kripta Pohila stezhka zvivayuchis vede v cej pritulok pozbavlenij svitla Denne svitlo pronikaye v kriptu cherez vhid a v zvivistih galereyah yiyi vzhe v dekilkoh krokah vid vhodu chorniye temna nich Vtim v ci galereyi kidayut yasni promeni zgori otvori prorubani v sklepinni kripti i hocha v kripti zustrichayutsya tam i tut temni miscya prote cherez zaznacheni otvori znachne svitlo osvitlyuye vnutrishnist visichenogo prostoru Takim chinom dayetsya mozhlivist pid zemleyu bachiti svitlo vidsutnogo soncya i nasolodzhuvatisya jogo syajvom U takomu tajniku hovayetsya tilo Ipolita bilya yakogo sporudzhuyetsya zhertovnik dlya bozhestvennih svyashennodiyan Zanepad katakomb Z IV stolittya katakombi vtrachayut svoye znachennya j ne vikoristovuyutsya dlya pohovan Ostannim rimskim yepiskopom pohovanim tam buv papa Miltiad jogo nastupnik Silvestr uzhe buv pohovanij u bazilici San Silvestro in Kapite U V stolitti pohovannya v katakombah zovsim pripinilisya z cogo periodu katakombi nabuvayut populyarnosti u palomnikiv yaki pragnuchi pomolitisya na mogilah apostoliv muchenikiv i spovidnikiv vidviduvali katakombi ta zalishayuchi na yihnih stinah osoblivo bilya grobnic z moshami svyatih riznomanitni zobrazhennya j napisi Dekotri opisuvali svoyi vrazhennya pro vidviduvannya katakomb u notatkah sho zalishilisya odnim iz dzherel informaciyi dlya vivchennya katakomb Zmenshennya interesu do katakomb zumovilo postupove viluchennya z nih moshej svyatih 537 roku pid chas oblogi mista Vitigesom moshi z grobnic svyatih perenesli do miskih cerkov Ce bulo pershe viluchennya relikvij z katakomb Taki zapisi hronistiv povidomlyayut pro masshtabnishi akciyi papa Bonifacij IV z nagodi osvyachennya Panteonu viviz z katakomb tridcyat dva vozi z moshami svyatih za papi Pashaliya I zgidno z napisom u bazilici Santa Prassede z katakomb bulo vilucheno dvi tisyachi trista moshej svyatih Vidkrittya i vivchennya katakomb Doslidniki v katakombah ilyustraciya do Istoriyi Rima 1880 Z kincya IX stolittya vidviduvannya rimskih katakomb u yakih vzhe ne bulo moshej sho privertali palomnikiv praktichno pripinilisya v XI XII stolittyah opisani lishe poodinoki vipadki podibnih vidvidin Praktichno na 600 rokiv pro vidomij v hristiyanskomu sviti nekropol zabuvayut i lishe v XVI stolitti vivchati katakombi pochav profesor teolog ta bibliotekar papskoyi biblioteki Doslidivshi rannohristiyanski j serednovichni pisemni dzherela vin sklav perelik 43 rimskih pohovan kniga vijshla v 1568 r prote vhid vdalosya znajti lishe v katakombi svyatih Sebastyana Lavrentiya i Valentina Znovu pro rimski katakombi stalo vidomo pislya togo yak 31 travnya 1578 roku robitniki zajnyati na zemlyanih robotah na Solyanij dorozi nashtovhnulisya na kam yani pliti vkriti davnimi napisami i zobrazhennyami U toj chas virishili sho ce katakombi Priscilli naspravdi coemeterium Iordanorum ad S Alexandrum Nezabarom pislya vidkrittya voni buli pohovani pid zavalom i zanovo rozkopani lishe v 1921 roci Piznishe katakombi doslidzhuvav bl 1576 1629 yakij u 1593 roci vpershe spustivsya v katakombi Domitilli Usogo nim bulo vidkrito blizko 30 cemeteriyiv rozkopok Bozio ne provodiv rezultati svoyeyi roboti vin opisav v tritomnomu tvori Pidzemnij Rim lat Roma sotterranea sho vijshov u svit vzhe pislya jogo smerti Bozio najnyav dvoh hudozhnikiv yaki vigotovili kopiyi zobrazhen katakomb Yihni roboti viyavilisya chastkovo netochnimi i pomilkovimi Dobrij Pastir buv prijnyatij za selyanku Noj v kovchezi za muchenika sho molitsya a za scenu Blagovishennya Povnomasshtabni doslidnicki roboti v katakombah pochalisya tilki z XIX stolittya koli vijshli v svit roboti prisvyacheni yihnim istoriyi ta zhivopisu Do takih robit vidnosyatsya tvori Dzhuzeppe Marki vidkriv katakombi svyatogo Kallista monumentalnij tvir A Frikena Rimski katakombi i pam yatniki pervinnogo hristiyanskogo mistectva 1872 85 roki V kinci XIX stolittya rosijskij hudozhnik akvarelist 1842 1920 za 12 rokiv roboti stvoriv bilshe 100 listiv kopij najkrashe zberezhenih katakombnih fresok V 1903 roci vijshla kniga doslidnika 1857 1944 Zhivopis katakomb Rima nim Die Malerei der Katakomben Roms u yakij vin predstaviv pershi fotografiyi fresok z katakomb chorno bili fotografiyi Vilpert osobisto rozfarbuvav v kolori originalnih zobrazhen Z 1929 roku pislya Lateranskih ugod katakombami i doslidzhennyami sho v nih provodyatsya keruye ital Pontificia Commissione di Archeologia Sacra stvorena za propoziciyeyu de Rossi she v 1852 roci Institut hristiyanskoyi arheologiyi pri komisiyi zajmayetsya ohoronoyu i zberezhennyam vidkritih katakomb a takozh doslidzhennyam zhivopisu i podalshimi rozkopkami Zadachami doslidnikiv rimskih katakomb zalishayetsya tlumachennya ikonografiyi katakombnogo zhivopisu a takozh vidkrittya novih pohovan i novih dilyanok nevidomih katakomb Tak u 1955 roci zavdyaki Antonio Ferrua buli vidkriti katakombi na Via Latina Ostannya znahidka do togo nevidomogo pohovannya vidbulasya v 1994 roci pislya obvalu pidlogi v pidvali buli viyavleni dovgij koridor z cisternoyu krugla kubikula i antichnij vhid Pohoronni obryadiPohovannya muchenikiv v katakombah Sh Lenepvo 1855 rik Katakombi v II IV stolittyah vikoristovuvalisya hristiyanami dlya provedennya religijnih obryadiv i zdijsnennya pohovan oskilki obshina vvazhala svoyim obov yazkom hovati yedinovirciv tilki sered svoyih Pohoroni v pershih hristiyan buli prostimi zazdalegid obmite i vimashene riznimi pahoshami tilo zakutuvali v savan balzamuvannya z ochishennyam nutroshiv drevni hristiyani ne dopuskali i klali v nishi Potim nishu zakrivali marmurovoyu plitoyu i v bilshosti vipadkiv zamurovuvali cegloyu Na pliti bulo napisano im ya pomerlogo inodi tilki okremi bukvi abo cifri a takozh hristiyanskij simvol abo pobazhannya pokoyu na nebesah Epitafiyi buli velmi lakonichnimi Mir z toboyu Spochivaj u sviti Gospoda i t in Chastinu pliti pokrivali cementnim rozchinom v yakij takozh kidali moneti neveliki figurki kilcya perlovi namista Chastenko poruch zalishali olijni lampi abo malenki posudini z pahoshami Chislo takih predmetiv bulo dovoli visokim popri rozgrabuvannya ryadu pohovan v odnih lishe katakombah svyatoyi Agnesi bulo znajdeno blizko 780 predmetiv pokladenih razom z pokijnimi v grobnicyu Hristiyanski pohovannya v katakombah majzhe v tochnosti vidtvoryuvali yevrejski pohovannya i ne vidriznyalisya v ochah suchasnikiv vid yevrejskih kladovish v okolicyah Rima Na dumku doslidnikiv rannohristiyanski epitafiyi Pochiti v miri Pochiti v Bozi v katakombah povtoryuyut yudejski pogrebalni formuli bi shalom bi adonai Upravlinnyam i pidtrimannyam poryadku v katakombah zajmalis specialni sluzhniki fossori lat Fossorius Fossorii Takozh do yih obov yazkiv nalezhala pidgotovka misc dlya pohovan i poserednictvo mizh prodavcyami i pokupcyami mogil Dilyanka pridbana dlya vlashtuvannya bisomu dlya Artemiziya Vartist 1500 folij viplachena fossoru Hilaru pri svidoctvi fossoriv Severa i Lavrentiya Yih zobrazhennya takozh chasto zustrichayutsya v katakombnomu zhivopisi yih zobrazhayut za robotoyu abo stoyachki zi naryaddyam svoyeyi praci sered yakih vidilyayutsya sokira kajlo lom i glinyana lampa dlya osvitlennya temnih koridoriv Suchasni fossori berut uchast v podalshih rozkopkah katakomb slidkuyut za poryadkom i provodyat vchenih i cikavih po neosvitlenim koridoram Formi pohovan Nazva Zobrazhennya OpisNishi lat Loculi lokuli Lokuli doslivno miscya ye najposhirenishoyu formoyu pohovan v katakombah Priznacheni dlya pohovannya yak odniyeyi lyudini tak i dekilkoh lat loculi bisomi trisomi Robilisya u viglyadi chotirikutnih dovgastih zagliblen v stinah koridoriv katakomb abo v kubikulah Arkosoliyi lat Arcosolium Arkosolij nevisoka gluha arka v stini pid neyu v grobnici klali ostanki pokijnih Takim chinom otvir grobnici roztashovuvavsya ne zboku a zverhu Cej dorozhchij tip pohovan vidomij she z antichnosti U nih najchastishe hovali muchenikiv i vikoristovuvali nadgrobnu plitu yak vivtar pri vidpravi liturgiyi Chastishe zustrichayutsya v kubikulah nizh v koridorah katakomb Sarkofagi lat Solium Vidnositsya do rimskoyi tradiciyi pohovannya piznishe zapozichenoyi hristiyanami Ne harakternij dlya yudejskih pohovan Pohovannya v sarkofagah v katakombah zustrichayutsya ridko Sarkofagi takozh mogli roztashovuvatisya v arkosoliyah Kubikuli lat Cubiculum i kripti Kubikulami nazivalisya neveliki kameri roztashovani po bokah osnovnih hodiv Doslivno cubiculum oznachaye pokij pokij dlya snu pomerlih V kubikulah roztashovuvalisya pohovannya dekilkoh lyudej najchastishe voni buli rodovimi sklepami Znajdeni kubikuli v yakih narahovuyetsya do 70 ti i bilshe lokuliv riznoyi velichini roztashovanih v 10 i bilshe ryadiv Pohovannya v pidlozi lat Forma kanal truba Zustrichayutsya v pidlozi kript kubikul ridko v osnovnih hodah katakomb Taki pohovannya chasto zustrichayutsya nepodalik pohovan muchenikiv Vidi katakombHristiyanski katakombi Katakombi svyatogo Sebastyana Katakombi svyatogo Sebastyana ital Catacombe di San Sebastiano otrimali svoyu nazvu vid pohovannya v nih rannohristiyanskogo muchenika svyatogo Sebastyana Osoblivogo interesu zaslugovuyut yazichnicki pohovannya prikrasheni freskami Tut dobre sposterigayetsya perehid vid yazichnictva do hristiyanstva yazichnicki zobrazhennya poyednuyutsya z hristiyanskimi napisami V glibshih i piznishih hristiyanskih katakombah roztashovana kripta svyatogo Sebastyana de do perenosu v pobudovanu v V stolitti nad katakombami cerkvu San Sebastyano fuori le Mura zberigalisya moshi svyatogo Za perekazami v katakombah svyatogo Sebastyana deyakij chas na pochatku III stolittya zberigalisya moshi apostoliv Petra i Pavla strachenih v Rimi v I stolitti Pro ce zberigsya napis Hto b ti ne buv shukayuchij imena Petra i Pavla ti povinen znati sho tut pochivali svyati Katakombi Domitilli ital Catacombe di Domitilla ci katakombi sluguvali miscem pohovannya yazichnikam i hristiyanam Voni roztashovani na teritoriyi yaka nalezhala rodini Flaviyiv odnak ne vidomo pro yaku same Domitillu jdetsya Tochno vidomo lishe te sho katakombi Domitilli vinikli z dekilkoh rodinnih pohovan i buli rozshireni do 4 poverhiv blizko IV stolittya Kozhen poverh dosyagaye 5 m zavvishki Tut zustrichayutsya rannohristiyanski simvoli riba yagnya yakir golub Najdavnishe vidome zobrazhennya Bogorodici z nemovlyam Isusom katakombi Priscilli Katakombi Priscilli ital Catacombe di Priscilla najstarishi katakombi Rima Voni buli privatnim volodinnyam rodini Akiliya Glabriya rimskogo konsula Primishennya prikrasheni rannohristiyanskimi freskami z yakih vidilyayutsya scena benketu alegoriya yevharistiyi v greckij kapelli i pradavnye zobrazhennya Bogorodici z nemovlyam i prorokom figura livoruch zobrazhaye proroka Isayu abo Valaama datovane II stolittyam ital Catacombe di Sant Agnese otrimali svoyu nazvu vid imeni rannohristiyanskoyi muchenici Agnesi Rimskoyi i datuyutsya III IV stolittyami V cih katakombah nemaye nastinnih rozpisiv ale v dvoh galereyah yaki dobre zbereglisya mozhna znajti bezlich napisiv Nad katakombami roztashovana bazilika Sant An yeze fuori le Mura pobudovana v 342 roci dochkoyu imperatora Kostyantina Velikogo Konstanciyeyu V cij bazilici zberigayutsya moshi svyatoyi Agnesi pereneseni z katakomb Katakombi svyatogo Kallista z vidkritimi nishami Katakombi svyatogo Kallista ital Catacombe di San Callisto ye najbilshim miscem hristiyanskogo pohovannya davnogo Rima Protyazhnist katakomb stanovit blizko 20 km voni mayut 4 rivnya i utvoryuyut spravzhnij labirint V katakombah svyatogo Kallista roztashovani blizko 170 tisyach pohovan Svoyu nazvu katakombi otrimali vid imeni rimskogo yepiskopa Kallista yakij brav uchast v yih oblashtuvanni Katakombi svyatogo Kallista doslidzheni tilki chastkovo Dlya dostupu vidkrita kripta pap v yakij bulo pohovano 9 rimskih yepiskopiv III stolittya a takozh kripta svyatoyi Ceciliyi Kikiliyi de v 820 roci buli znajdeni moshi ciyeyi svyatoyi Stini kripti prikrashayut freski z zobrazhennyam muchenikiv Sevastiana Kirina i Kikiliyi V pecheri Svyatih Tayinstv ital Cubicolo dei Sacramenti zbereglisya freski z zobrazhennyam tayinstv hreshennya i yevharistiyi Takozh zberiglosya bagato simvolichnih zobrazhen ribalka sho vityaguye ribu simvol poryatunku lyudini z hvil grihovnogo morya sim lyudej sho sidyat za stolom tayinstvo yevharistiyi Lazar simvol voskresinnya Epitafiya iz zobrazhennyam menori z yudejskih katakombYudejski katakombi Vidomi arheologam yudejski katakombi v Rimi znahodyatsya pid Villa Torlonia i Vigna Randanini vidkriti v 1859 roci Vhid v katakombi pid villa Torloniya buv zamurovanij na pochatku XX stolittya lishe v kinci stolittya bulo virisheno yih vidrestavruvati i vidkriti dlya vidviduvachiv Na dumku doslidnikiv dani katakombi ye poperednikami hristiyanskih katakomb znajdeni pohovannya datuyutsya 50 rokom do n e vik pohovan vstanovlyuvavsya za dopomogoyu radiovuglecevogo analizu Za svoyim arhitekturnim planom yudejski katakombi praktichno ne vidriznyayutsya vid hristiyanskih Osnovna vidminnist polyagaye v nastupnomu spochatku vinikli ne koridori a okremi sklepi yaki piznishe buli poyednani hodami Hodi v cilomu shirshe nizh v hristiyanskih katakombah Yih stini takozh prikrasheni freskami z zobrazhennyam simvoliv i figur napriklad menori kvitiv tvarin kachok rib pavichiv prote sered malyunkiv vidsutni zobrazhennya scen zi Starogo Zapovitu Sinkretichni katakombi Do sinkretichnih katakomb Rima nalezhat pidzemni hrami hypogeum degli Aureli Trebius Justus Vibia Tut mozhna zustriti sumishennya hristiyanstva greckoyi i rimskoyi filosofiyi Mozhlivo ce buli pohovannya odniyeyi sekti gnostikiv Do prikladiv takih katakombnih hramiv vidnositsya pidzemna bazilika znajdena v 1917 roci v rajoni rimskogo vokzalu Termini Hram prikrashenij gipsovimi barelyefami vikoristovuvavsya v I stolitti do n e yak misce zustrichej neopifagorijciv Adam i Yeva z sinami Katakombi na Via LatinaKatakombi na Via Latina Bagato prikrasheni katakombi na Via Latina oficijna nazva Catacomba di Dino Compagni bl 350 r znajdeni v 1955 roci buli privatnim pohovannyam odniyeyi abo dekilkoh rodin Voni ne vidnosyatsya do sinkretichnih katakomb mozhlivo tut zdijsnyuvalisya pohovannya yak yazichnikiv tak i hristiyan vsogo blizko 400 pohovan Ci katakombi cikavi tim sho v nih mozhna pobachiti zobrazhennya scen zi Starogo i Novogo Zapovitu v novij ikonografiyi Tak Adam i Yeva zobrazheni v odyazi zi shkir sidyachi na kameni oboye pidpirayut rukoyu pidboriddya Yeva sumno divitsya na Adama Takozh nove zobrazhennya proroka Valaama z osliceyu seredina IV stolittya Simvoli i dekorZagalna harakteristika Stini blizko 40 katakomb osoblivo stini sklepiv prikrasheni freskami ridshe mozayikami sho zobrazhayut sceni z Starogo i Novogo Zapovitiv yazichnickih mifiv a takozh riznomanitnimi hristiyanskimi alegorichnimi simvolami ihtis Dobrij Pastir Do najdavnishih zobrazhen vidnosyatsya sceni Pokloninnya volhviv zbereglosya blizko 12 fresok z cim syuzhetom yaki datuyutsya II stolittyam Takozh do II stolittya vidnositsya poyava v katakombah zobrazhen akronimu IX8YS abo simvolizuyuchoyi jogo ribi V yudejskih katakombah na Appiyevij dorozi zustrichayutsya zobrazhennya menori Prisutnist v miscyah pohovan i zboriv pershih hristiyan zobrazhen yak biblejskoyi istoriyi tak i svyatih svidchit pro rannyu tradiciyu shanuvannya svyashennih zobrazhen Do inshih rozpovsyudzhenih simvolichnih obraziv chastkovo zapozichenih z antichnoyi tradiciyi v katakombah vidnosyatsya Apostol Pavlo freska IV stolittya yakir obraz nadiyi yakir ye oporoyu korablya v mori nadiya vistupaye oporoyu dushi v hristiyanstvi golub simvol Svyatogo Duha feniks simvol voskresinnya orel simvol yunosti pavich simvol bezsmerttya na dumku davnih lyudej jogo tilo ne piddavalosya rozkladannyu piven simvol voskresinnya krik pivnya probudzhuye a probudzhennya na dumku hristiyan povinno nagaduvati viruyuchim pro Strashnij sud i zagalne voskresinnya mertvih agnec simvol Isusa Hrista lev simvol sili i mogutnosti olivkova gilka simvol vichnogo miru liliya simvol chistoti rozpovsyudzheno cherez vpliv apokrifichnih istorij pro vruchennya arhangelom Gavriyilom Divi Mariyi pri Blagovishenni kvitki liliyi vinogradna loza i koshik z hlibom simvoli yevharistiyi Doslidniki vidmichayut sho hristiyanskij freskovij zhivopis v katakombah yavlyaye soboyu za vinyatkom novozavitnih scen ti zh simvoli j podiyi biblijnoyi istoriyi yaki prisutni v yudejskih pohovannyah i sinagogah togo periodu Bilshist zobrazhen v rimskih katakombah vikonani v ellinistichnomu stili sho panuvav v Italiyi v II III stolittyah tilki simvol ihtis maye shidne pohodzhennya Na dumku pri datuvanni zobrazhen vazhlive znachennya maye manera i stil yih vikonannya Hreshennya Gospodnye freska pochatku III stolittya Dobrij stil virazhenij tut osoblivo v legkomu delikatnomu nakladanni farb i v pravilnosti malyunku figuri chudovih proporcij a ruhi vidpovidayut diyi Nedoliki z yavlyayutsya i nakopichuyutsya osoblivo pochinayuchi z drugoyi polovini tretogo stolittya u viglyadi grubih pomilok v malyunku zelenih vidbliskiv v inkarnati v grubih konturah nepokritih zhivopisom i shirokih oblyamivkah sho obramuvali sceni Dali dostovirnim kriteriyem ye odyag i jogo prikrasi tunika bezrukavki vkazuye na freski ranishe III stolittya do III stolittya vidnositsya dalmatika rannoyi formi dalmatika z modnimi nejmovirno shirokimi rukavami vkazuye na freski IV stolittya Krugli purpurni nashivki z yavlyayutsya z drugoyi polovini III i osoblivo v IV stolitti u najdavnishu epohu prikrasi obmezhuyutsya vuzkim klavom Yevharistichnij hlib i riba katakombi svyatogo Kallista Dlya rannogo periodu I II stolittya pritamanni nizhni tonki oblyamivki navkolo fresok vikoristannya svitlih toniv i zagalnij blido palevij fon kript na yakih deyaki freski sdayutsya monohromnimi Postupovo ellinistichna hudozhnya manera zaminyuyetsya ikonopisnoyu majsternistyu tila pochinayut zobrazhuvati materialnishimi sho osoblivo pomitno zavdyaki vohri v yaka robit figuri vazhkimi Mistectvoznavec vvazhaye sho katakombnij zhivopis vidobrazhaye formuvannya novogo hudozhnogo stilyu trivimirnij prostir zminyuyetsya abstraktnoyu ploshinoyu vidbuvayetsya zamina realnogo zv yazku mizh tilami i predmetami yih simvolichnimi vzayeminami vse materialne prignichuyetsya zaradi dosyagnennya maksimalnogo nathnennya Zobrazhennya scen z mifiv v katakombnomu zhivopisi zustrichayetsya nabagato ridshe Demetra i Persefona Amur i Psiheya Chasto antichna tradiciya zobrazhennya tih abo inshih personazhiv u tomu chisli dekorativni motivi meduza tritoni erosi bula perejnyata hristiyanami Zobrazhennya Isusa Hrista V katakombnomu zhivopisi vidsutni zobrazhennya na temu Strastej Hristovih nemaye zhodnogo zobrazhennya i Voskresinnya Hrista Sered fresok kincya III pochatku IV stolit chasto zustrichayutsya sceni sho zobrazhayut Hrista yakij tvorit diva primnozhennya hlibiv voskresinnya Lazarya isnuye ponad 50 zobrazhen Isus trimaye u rukah svogo rodu charivnu palichku sho ye antichnoyu tradiciyeyu zobrazhennya div takozh perejnyatoyu hristiyanami Nazva Zobrazhennya OpisOrfej Ce hristiyanizovani zobrazhennya yazichnickogo personazhu Orfeya V ruci vin trimaye kifaru inodi v otochenni tvarin u frigijskomu kovpaku ta shidnomu odyazi Znachennya inshih yazichnickih personazhiv Gelios Gerakl takozh buli pereosmisleni Dobrij Pastir Bilshist zobrazhen Dobrogo Pastirya v katakombah vidnositsya do III IV stolittyam Viniknennya ta rozpovsyudzhennya cogo simvolichnogo zobrazhennya Isusa vidnositsya do periodu gonin na pershih hristiyan i viniklo na osnovi syuzhetu yevangelskoyi pritchi pro zabludlu vivcyu Dobrij Pastir zobrazhenij u viglyadi yunaka bez borodi zdebilshe z korotkim volossyam odyagnenij v tuniku Inodi vin stoyit spershis na palicyu chi v otochenni ovec i palm Hreshennya Zobrazhennya sho chasto zustrichayetsya v katakombnomu zhivopisi Isnuye v dvoh variantah yevangelska rozpovid pro Hreshennya Gospodnye vid Ioana Predtechi i prosto zobrazhennya tayinstva hreshennya Golovnoyu vidminnistyu mizh syuzhetami vistupaye simvolichne zobrazhennya Svyatogo Duhu u viglyadi goluba na freskah Hreshennya Gospodnya Vchitel Pri zobrazhenni Hrista Vchitelya jomu nadavalasya zovnishnist antichnogo filosofa odyagnenogo v togu Uchni sho otochuyut jogo zobrazhuyutsya yak yunaki na zrazok studentiv antichnih shkil Hristos Taki zobrazhennya vidriznyayutsya vid antichnoyi tradiciyi oblichchya Isusa prijmaye strogishij i viraznishij harakter Volossya zobrazhuyetsya dovgim chasto z prodilom posered golovi dodayetsya boroda inkoli rozdilena na dvi chastini Z yavlyayetsya zobrazhennya nimba Zobrazhennya Oranti Oranta odne z zobrazhen sho najchastishe zustrichayutsya v katakombah spochatku yak personifikaciya molitvi a potim yak obraz Bogorodici V kinci III IV stolittyah u viglyadi Orant tobto tih hto molitsya zmalovuvali pohovanih v katakombah yak zhinok tak i cholovikiv Nazva Zobrazhennya OpisOranta z ditinoyu Oranta z ditinoyu persha polovina IV stolittya znahoditsya v kubikuli della Madonna orante v coemeterium Maius tochno ne vidomo chi zobrazhena tut Bogorodicya Oranta Oranta v kubikuli p yati svyatih v katakombi sv Kallista Poryad z zhinochoyu figuroyu Dionysas roztashovana cholovicha pid im yam Nemesius do oboh imen dodano in rasi Tut pomerli zmalovani u viglyadi Orant v rajskomu sadu sered kvitiv i ptahiv Sceni zi Starogo Zapovitu V rimskih katakombah chasto zustrichayutsya sceni z Starogo Zapovitu napriklad Mojsej bilya dzherela v skeli Noj v Daniyil v yami zi levami tri otroki i Navuhodonosor Nazva Zobrazhennya OpisAdam i Yeva Zobrazhennya biblejskih prabatkiv lyudstva zustrichayetsya v riznih variantah u sceni grihopadinnya razom z yih ditmi Poyava cogo zobrazhennya v rannohristiyanskomu zhivopisi obumovlena viniknennyam v hristiyanskomu virovchenni sprijnyattya Isusa Hrista yak novogo Adama sho vikupaye svoyeyu smertyu Pervoridnij grih Ionu vikidayut v more Zobrazhennya Ioni mozhna chasto zustriti v katakombah Avtori rozpisiv predstavili ne tilki osnovu biblejskogo syuzhetu pro Ionu ale takozh detali korabel velicheznu ribu inodi u viglyadi morskogo drakona altanku Iona zobrazhenij vidpochivayuchim abo splyachim vtilyuyuchi splyachih v kubikulah i sarkofagah katakomb Poyava zobrazhen Ioni pov yazana z proroctvom Hrista pro svoye tridenne perebuvannya v v yakih vin zistaviv sebe z Ionoyu Mf Poyavu takih zobrazhen vidnosyat do IV stolittya sho bulo pov yazane z viniknennyam shanuvannya troh vavilonskih otrokiv yak spovidalnikiv sho zalishilisya virnimi svoyij viri sered inovirciv sho bulo dlya pershih hristiyan simvolichne Agapi Agape freska z katakomb svyatoyi Priscissli Zobrazhennya agap Trapez Lyubovi yaki hristiyani vlashtovuvali v katakombah na zgadku pro yevangelsku Tayemnu vecheryu i na yakih zdijsnyuvali tayinstvo yevharistiyi ye velmi poshirenim syuzhetom katakombnogo zhivopisu Po zobrazhennyam agap istoriki liturgiki vidnovlyuyut tradiciyi bogosluzhinnya rannohristiyanskih obshin Najcikavisha dlya vivchennya rannohristiyanskoyi obryadovosti freska II stolittya iz zobrazhennyam agape viyavlena v 1893 roci Za napivkruglim stolom lezhat shist uchasnikiv vecheri a pravoruch stolu roztashovanij borodatij cholovik yakij zalomlyuye hlib Bilya jogo nig stoyit chasha i dva blyuda odne z dvoma ribami inshe zh z p yatma hlibami Kilkist zmalovanih hlibiv i rib nagaduye yevangelske divo mnozhennya hlibiv Z analizu zobrazhen agap doslidniki prijshli do visnovku sho v rannohristiyanskih obshinah viruyuchi otrimuvali hlib z ruk nastoyatelya bezposeredno v svoyi ruki a potim po cherzi vidpivali vino z chashi Napisi v katakombah Vzirci katakombnih napisiv Zbirku napisiv z rimskih katakomb yaka na sogodni stanovit 10 tomiv rozpochav u 1861 roci de Rossi prodovzhiv z 1922 roku Andzhelo Silvan yi potim Antonio Ferrua Dzhovanni Batista de Rossi vidkriv katakombi svyatogo Kallista zavdyaki fragmentu marmurovoyi tablichki z napisom NELIUS MARTYR Vchenij peredbachiv sho jdetsya pro muchenika Korneliya CORNELIUS yakij za dzherelami de Rossi povinen buv buti pohovanij v katakombah Piznishe v kripti pap de Rossi viyaviv drugu chastinu tablichki z napisom EP Episcopus Bezlich napisiv na lokulah latinskoyu i greckoyu grec ZOE zhittya movami Inodi latinski slova napisani greckoyu abo v odnomu slovi zustrichayutsya bukvi z cih mov V katakombnih napisah zustrichayutsya nazvi vidiv pohovan arcosolium arcisolium arcusolium cubiculum cubuculum forma imena fossoriv opis yih diyalnosti Vidviduvannya katakombZ usih katakomb Rima dlya vidviduvachiv u skladi ekskursiyi z obov yazkovim gidom vidkriti lishe 6 vishepererahovani hristiyanski katakombi a takozh katakombi svyatogo Pankratiya V inshih katakombah nemaye elektrichnogo osvitlennya yih mozhna vidvidati za nayavnosti dozvolu Do najcikavishih vidnosyatsya najbagatshi rozpisami katakombi svyatih Petra i Marcellina III IV st na Via Casilina V kulturizhivopis Sh Lenepvjo Pohovannya muchenikiv v katakombah 1855 rik V Derzhavnomu muzeyi obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina zberigayetsya kolekciya akvarelnih kopij blizko 100 akvarelej rannohristiyanskih rozpisiv katakomb Rima rosijskogo hudozhnika akvarelista F P Rejmana 1842 1920 Rejman pracyuvav nad kopiyami z katakomb Domitilli Kallista Petra i Marcellina Pretestata Priscilli Trazona i Saturnina 12 rokiv z 1889 r na zamovlennya I V Cvyetayeva literatura V Podorozhi do Italiyi nim Italienische Reise Gete opisuye svoye nepriyemne vrazhennya vid zadushlivih koridoriv katakomb svyatogo Sebastyana Procesiya v katakombah svyatogo KallistaDeyaki epizodi romanu Oleksandra Dyuma batka Graf Monte Kristo Monte Kristo i Franc d Epine ryatuyut zahoplenogo rozbijnikami Albera de Morsera Danglar vimushenij viddati vikradeni nim groshi rozbijnikam vidbuvayutsya v katakombah svyatogo Sebastyana Genrik Senkevich Roman Kamo gryadeshi opisani zbori hristiyan I stolittya v rimskih katakombah prote taki zbori pochalisya ne ranishe drugoyi polovini II stolittya R Monaldi F Sorti Imprimatur Do druku Istorichnij detektiv M AST 2006 ISBN 5 17 0333234 3 Charlz Dikkens v Kartinah Italiyi angl Pictures from Italy opisav svoyi vrazhennya vid vidviduvannya katakomb svyatogo Sebastyana yedini z vidomih v 1840 h rokah Visnazhenij monah franciskanec z dikim palayuchim poglyadom buv yedinim nashim providnikom v cih glibokih i strashnih pidzemellyah Vuzki prohodi i otvori v stinah sho jshli to v odin to v inshij bik u poyednanni zi spertim vazhkim povitryam nezabarom vitisnili bud yakij spogad pro dorogu yakoyu mi jshli Mi prohodili pomizh mogil muchenikiv za viru jshli po dovgih sklepinchastih pidzemnih dorogah sho rozhodilisya u vsih napryamkah i peregorodzhenih podekudi kam yanimi zavalami Mogili mogili mogili Mogili cholovikiv zhinok i yih ditej sho vibigali nazustrich peresliduvacham krichuchi Mi hristiyani Mi hristiyani shob yih ubili razom z batkami mogili z grubo visichenoyu na kam yanih granyah palmoyu muchenictva malenki nishi virubani v skeli dlya zberigannya posudu z krov yu svyatogo muchenika mogili deyakih z nih hto zhiv tut bagato rokiv keruyuchi ostannimi i propoviduyuchi istinu nadiyu i vtihu v grubo skladenih vivtariv takih micnih sho voni stoyat tam i zaraz veliki po rozmirah i she strashnishi mogili de sotni lyudej zahoplenih peresliduvachami znenacka buli otocheni i nagluho zamurovani pohovani zhivcem i povilno vmirali golodnoyu smertyu Torzhestvo viri ne tam na zemli ne v nashih rozkishnih cerkvah skazav franciskanec obkidayuchi nas poglyadom koli mi zupinilis vidpochiti v odnomu z nizkih prohodiv de kistki i prah otochuvali nas z usih storin yiyi torzhestvo tut posred muchenikiv za viru muzeyi Muzej Pio Kristiano u Vatikani prisvyachenij zibrannyu rannohristiyanskih vitvoriv mistectv znajdenih v rimskih katakombah marmurovi yazichnicki i hristiyanski sarkofagi statuyi tablichki z napisami latinskoyu ta greckoyu movami V muzeyi sakralnogo mistectva v biblioteci Vatikanu ital Museo Sacro znahodyatsya artefakti z rimskih katakomb i cerkov lampi z yudejskimi ta hristiyanskimi simvolami virobi zi skla medaljoni V muzeyi K yaramonti v Vatikani predstavleno bezlich sarkofagiv I IV st Chastinu kolekciyi antichnogo periodu Nacionalnogo rimskogo muzeyu skladayut yudejski sarkofagi tablichki z napisami velika kilkist artefaktiv z yazichnickih grobnic PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Arhiv originalu za 26 grudnya 2008 Procitovano 31 sichnya 2009 Arhiv originalu za 26 grudnya 2008 Procitovano 31 sichnya 2009 Arhiv originalu za 26 grudnya 2008 Procitovano 31 sichnya 2009 Mesta molitvennyh sobranij hristian I III vekov Golubcov A P Iz chtenij po Cerkovnoj Arheologii i Liturgike Arhiv originalu za 14 lipnya 2012 Procitovano 14 lipnya 2012 lat Monumentum Valerii Mercurii et Iulittes Iuliani et Quintilies verecundes libertis libertabusque posterisque eoiiim at religionem pertinentes pertinentibus meam lat Marcus Antonius Restutus fecit ypogeum sibi et suis fidentibus in Domino Popov I V O pochitanii svyatyh moshej Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1 1997 ros V originali en koimhthriois Arhiv originalu za 23 travnya 2017 Procitovano 31 sichnya 2009 Baronij Cerkovni annali Arhiv originalu za 16 kvitnya 2009 Procitovano 31 sichnya 2009 Arhiv originalu za 26 grudnya 2008 Procitovano 31 sichnya 2009 Fink Joseph Mainz vom Zabern 1997 S 10 ISBN 3 8053 1565 1 Fink Joseph Mainz vom Zabern 1997 S 77 ISBN 3 8053 1565 1 Pokrovskij N V Zhivopis katakomb Po izd Ocherki pamyatnikov hristianskogo iskusstva Sankt Peterburg Liga plyus 2000 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 31 sichnya 2009 Arhiv originalu za 26 grudnya 2008 Procitovano 31 sichnya 2009 Arhiv originalu za 12 travnya 2009 Procitovano 31 sichnya 2009 Tut bisom sarkofag dlya dvoh til foliya folij moneta v 1 4 unciyi Zapis pro ugodu sho zbereglasya v katakombah lat Emptum locum ad Artemisio bisomum Hoc est et pretium datum fossori Hilaro id est folles numero 1500 praesentia Severi fossoris et Laurentis Arhiv originalu za 26 grudnya 2008 Procitovano 31 sichnya 2009 Stutzer Herbert Alexander Die Kunst der romischen Katakomben Koln DuMont Verlag 1983 S 18 ISBN 3 7701 1485 X Stutzer Herbert Alexander Die Kunst der romischen Katakomben Koln DuMont Verlag 1983 ISBN 3 7701 1485 X S 18 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2009 Procitovano 31 sichnya 2009 Sajt katakomb svyatogo Kallista 21 listopada 2004 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 22 sichnya 2009 Procitovano 31 sichnya 2009 Rim 2 ili Katakomby 7 chervnya 2008 u Wayback Machine Zhurnal Geo mart 2005 Arhiv originalu za 26 grudnya 2008 Procitovano 31 sichnya 2009 Arhiv originalu za 26 grudnya 2008 Procitovano 31 sichnya 2009 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2009 Procitovano 31 sichnya 2009 Svyashennye simvolicheskie izobrazheniya v katakombah Antonov N R Bogosluzhenie Pravoslavnoj cerkvi M 2005 S 73 74 Ricci S Toy C H Jacobs J Broyda I Paleography The Jewish Encyclopedia New York London 1905 1906 T 9 P 471 Kondakov N P Ikonografiya Bogomateri Arhiv originalu za 29 listopada 2012 Procitovano 31 sichnya 2009 M Dvorak Kunstgeschichte als Geistesgeschichte Munchen 1924 3 Div napriklad fresku Shlyub v Kani Galilejskij v katakombah svyatih Petra i Marcellina Stutzer Herbert Alexander Die Kunst der romischen Katakomben Koln DuMont Verlag 1983 S 52 53 ISBN 3 7701 1485 X Izobrazheniya Spasitelya i Bozhiej Materi v katakombah Antonov N R Bogosluzhenie Pravoslavnoj cerkvi M 2005 S 77 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2007 Procitovano 31 sichnya 2009 Arhiv originalu za 26 grudnya 2008 Procitovano 31 sichnya 2009 Arhiv originalu za 26 sichnya 2009 Procitovano 31 sichnya 2009 Gorskij Drevne hristianskaya praktika prichasheniya Sv Tajn Serg Posad 1914 S 7 Fink Joseph Die romischen Katakomben Mainz Philipp von Zabern 1997 ISBN 3 8053 1565 1 S 19 nim Arhiv originalu za 24 travnya 2010 Procitovano 31 sichnya 2009 Goethe J W Italienische Reise Goldmann Wilhelm 2004 C 604 ISBN 3 442 07641 2 Dikkens Charlz Sobranie sochinenij v 30 ti tomah Tom 9 str 470 471 Moskva 1958Div takozhSpisok katakomb Rima Kloaka Maksima Katakombi ParizhaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Katakombi RimaGolubcov A P Mesta molitvennyh sobranij hristian I III vekov Iz chtenij po Cerkovnoj Arhiologii i Liturgike Sergiev Posad 1918 ros Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 7 listopada 2008 Pokrovskij N V Ocherki pamyatnikov hristianskogo iskusstva Sankt Peterburg Liga plyus 2000 ros Arhiv originalu za 3 grudnya 2008 Procitovano 7 listopada 2008 Mark Semo Zhurnal Geo mart 2005 ros Arhiv originalu za 7 chervnya 2008 Procitovano 7 listopada 2008 Lanciani Rodolfo Yazichnickij i hristiyanskij Rim 1892 r Pagan and Christian Rome angl Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 18 listopada 2008 DeRossi Giovanni Battista Rimski katakombi i pam yatniki pervinnogo hristiyanskogo mistectva Tekst i zobrazhennya 5 tomiv 1864 1880 rr La Roma sotterranea cristiana ital Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 13 listopada 2008 Wilpert Joseph Zhivopis katakomb Rima Tekst Die Malereien der Katakomben Roms nim Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 9 listopada 2008 Wilpert Joseph Zhivopis katakomb Rima Zobrazhennya Die Malereien der Katakomben Roms Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 9 listopada 2008 BibliografiyaFink Joseph Die romischen Katakomben Mainz Philipp von Zabern 1997 ISBN 3 8053 1565 1 Stutzer Herbert Alexander Fruhchristliche Kunst in Rom Koln DuMont Verlag 1996 ISBN 3 7701 2643 2 Stutzer Herbert Alexander Die Kunst der romischen Katakomben Koln DuMont Verlag 1983 ISBN 3 7701 1485 X Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi