Ге́ліос (дав.-гр. Ἥλιος або дав.-гр. Ἠέλιος, «сонце»), а також Фаето́н (англ. Phaethon, «сяйливий») — у давньогрецькій міфології — бог (сонця), син (титана) (Гіперіона) й (Тейї), брат (Селени) та (Еос), батько (Фаетона) й (Геліадів). Геліос — усевидюще божество — згадується нарівні з володарями світового простору (Землею, Небом, Водою).
Геліос Ἠέλιος | |
---|---|
Геліос на сонячній колісниці, , Мюнхен | |
титан який у день освітлює світ | |
Божество в | (давньогрецька релігія) |
Ім'я іншими мовами | грец. Ἠέλιος |
Місцевість | Давня Греція |
Покровитель для | Сонце |
Батько | (Гіперіон) |
Мати | (Тейя) |
Брати/сестри | (Селена),(Еос) |
Діти | (Геліади), (Фаетон) |
Атрибути | золота колісниця, кінь |
Медіафайли у Вікісховищі |
У (класичну епоху) Геліос — бог сонячного світла, зцілитель сліпих, який, проте, може й наслати сліпоту. За часів Евріпіда Геліоса почали ототожнювати з Аполлоном, через що з'явилося друге ймення бога сонця — (Феб).
Міфи про Геліоса
Геліос щоранку виїздить зі східної частини Океану на колісниці, запряженій четвериком білих прудконогих коней, а ввечері спускається в західній частині; вночі об'їжджає землю човном, який викував (Гефест), щоб повернутися на схід. Зображували його вродливим, схожим на Аполлона чоловіком у золотому променистому ореолі.
Богу сонця належить острів Родос, який він отримав зі згоди Зевса. Коли Зевс ділив міста й острови між іншими богами, він забув про Геліоса. Зевс став картати себе за неуважність, але Геліос погодився взяти новий і поки нічийний острів, який виник в морі того дня. Зевс відтоді постановив, щоб усі нові острови віддавалися богу сонця. На Родосі німфа (Рода) народила йому перших (Геліадів): сімох синів і одну дочку. Брати-Геліади стали великими астрономами і поділили день на години. Один з них, (Актій) (також його називають Актином), вбив брата і був за це прогнаний в Єгипет, де навчив людей (астрології) та заснував місто Геліополь.
За іншим міфом, Родос піднявся з вод після затоплення, а до того там жила німфа Галія. Посейдон закохався в неї і та народила йому Роду та шістьох синів. Однак сини образили Афродіту і вчинили наругу над власною матір'ю, за що Посейдон вигнав їх під землю і вони стали демонами. Галія ж викинулася в море та стала шануватися як богиня Левкофія.
Ще інший міф говорить, що жителі Родоса (тельхіни) передбачили його затоплення і втекли на інші острови. Родос лишився без володаря, тому Рода отримала його в спадок і правила ним, коли води зійшли.
Після (гігантомахії) одна з кинутих гігантами гір впала в море і стала островом Сицилія. Зевс віддав її у володіння Геліосу, як і Родос. Геліос володіє кількома стадами худоби по 350 голів, які тримає на Сицилії й Ерітеї.
Одного разу син Геліоса Фаетон вирішив похизуватися, що він може керувати сонячною колісницею, як і батько. Геліос дозволив йому сісти в колісницю, але не сходити зі встановленого шляху. Фаетон не впорався і спочатку так підняв колісницю, що земля стала мерзнути, а потім так опустив, що загорілися поля. Зевс зупинив лихо, вразивши Фаетона блискавкою. Той впав у річку По, сестри Фаетона оплакували загибель брата й стали (тополями). З їхніх сліз утворився сонячний камінь бурштин.
Культ Геліоса
Культ Геліоса був поширений у Коринфі, Аргосі, (Еліді), де були його храми. Центром його культу вважався Родос; тут щороку в жертву богові кидали в море четверо коней в упряжі. Крім того, йому офірували білих ягнят або кабанів; з тварин йому були присвячені кінь, вовк, орел і півень.
Римляни з Геліосом ототожнювали Соля — бога сонця, храм якого стояв на Квіриналії. За часів імперії в Римі був поширений культ Нездоланного сонця, близький до культу (Мітри). На Родосі в 3 ст. до н. е. споруджено величезну статую Геліоса ((Колос Родоський), що вважався одним із семи чудес світу).
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Геліос |
- (Словник античної міфології). — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. - М. : Прогресс, 1992. - 620 с.
- Арістова А. В. Геліос // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Геліос
Посилання
- Геліос // (Універсальний словник-енциклопедія). — 4-те вид. — К. : (Тека), 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет