Карпа́тська скла́дчаста систе́ма — відгалуження Альпійської геосинклінальної області.
Стратиграфія Редагувати
В її будові бере участь крейдовий та палеогеновий фліш потужністю 5—9 км.
Тектоніка Редагувати
До складу карпатської складчастої системи входять Скибова (Скільська), Кросненська, Дуклянська, Магурська, Чорногірська, Свидовецька, Буркутська, Рахівська, Пенінська зони.
З північного сходу до Карпатської складчастої системи прилягає Передкарпатський передовий прогин; він поділяється на Внутрішню (Бориславсько-Покутську) і Зовнішню (Більче-Волицьку) зони, які заповнені неогенними відкладами потужністю 4—5 км. З південного заходу до Карпатської складчастої споруди прилягає Закарпатський прогин з поширенням вулканічних утворень. В основі прогину також є неогенові відклади (потужністю до 2000 м).
Корисні копалини Редагувати
Газ, золото, нафта, мармур, вугілля, сіль та вапняк.
Джерела Редагувати
Література Редагувати
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.