Карл Станіслав Радзивілл (пол. Karol Stanisław Radziwiłł, *27 листопада 1669, Краків — †2 серпня 1719, Біла Підляська) — князь, магнат, державний і військовий діяч Великого Князівства Литовського Речі Посполитої. Представник роду Радзивіллів. Гетьман великий литовський, власник Несвізького замку. Небіж короля польсько-литовсько-руської держави Яна ІІІ Собеського. Ординат Несвіжу.
Кароль Станіслав Радзивілл | |
---|---|
пол. Karol Stanisław Radziwiłł | |
Народився | 27 листопада 1669 Краків, Річ Посполита |
Помер | 2 серпня 1719 (49 років) Біла Підляська, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
Поховання | Несвіж |
Країна | Велике князівство Литовське Річ Посполита |
Діяльність | політик, державний службовець |
Галузь | державна служба |
Знання мов | польська |
Суспільний стан | шляхтич[d][…] |
Титул | Імперський князь |
Посада | конюший великий литовський, великий канцлер литовський, підканцлер литовський, Q27001880?, стольник великий литовський, староста Перемишльськийd, староста Члуховськийd, староста кричівськийd, Маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовськогоd і посол Сейму Речі Посполитої[d] |
Рід | Радзивілли |
Батько | Михайло Казимир Радзивілл |
Мати | Катажина Собеська |
Брати, сестри | Теофіла Людвіка Заславська і Єжи Юзеф Радзивілл |
У шлюбі з | Анна Катерина Радзивілл |
Діти | Текля Ружа Радзивіллd, Михайло Казимир Радзивілл, Karolina Teresa Radziwiłłd, Єронім Флоріан Радзивілл, Катерина Варвара Радзивілd, Миколай Кшиштоф Радзивілл, Canstancia Frantsiska Radziwiłłd, Людвік Домінік Раздивілd, Stanisław Jerzy Radziwiłłd, Ганна Олександра Радзивілd, Альбрехт Станіслав Радзивілd і Христина Олена Радзивілd |
Нагороди | |
| |
|
Коротка біографія ред.
Син Михайла Казимира Радзивілла та його дружини Катажини Собеської. Навчався в Любліні, побував в Австрії, Італії, Франції, Нідерландах, Англії та Португалії.
Посол на сеймах. Під час Великої північної війни був прихильником Августа Сильного, намагався лавірувати між Августом II і Станіславом Лещинським. Ревний прихильник права і єдності земель. У боротьбі магнатських угруповань прагнув залишатися нейтральним, часто залагоджував чвари між магнатами.
Підтримував греко-католицьку церкву, заснував кілька парафіяльних церков, також монастир василіан (1700 р.) в Мірі (церква Св. Трійці, фундуш 1705 р.). Вважався одним з доброчинців василіян, але 27 вересня 1709 р. видав заборону селянам навчатись у них. В 1716 р. сприяв переїзду до Бялої-Подляської сестер-милосердниць (шариток), довірив їм шпиталь та виховний заклад. Фундатор костелу в Налибоках (1704 р.), сприяв будівництву кляштору домініканців та костелу св. Хреста в Несвіжі (фундація батька 1673 р.), будівництву єзуїтами другого колегіуму в Несвіжі (1686—1688 р.), у 1699 р. передав їм привезені з Риму мощі святого Вінцентія. В Супрасльському «Літургіконі» міститься його портрет роботи Леонтія Тарасевича. У 1690 р. надав кошти для будівництва дерев'яних церкви та монастиря василіян у Бялій-Подляській, які були збудовані на місці церкви з 16 ст. (сейм затвердив фундацію у 1690 р.).
Посади ред.
- великий канцлер литовський з 1698,
- підканцлер литовський з 1690,
- конюший великий литовський з 1686,
- стольник великий литовський з 1685,
- тіун віленський.
Кавалер ордена Білого Орла.
Помер після тривалої хвороби, був похований в Несвіжі 10 липня 1720 р.
Примітки ред.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123548810 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
- Гісторыя Сапегаў : жыццяпісы, маёнткі, фундацыі — Мінск: Віктар Хурсік, 2017. — С. 70. — 586 с. — ISBN 978-985-7025-75-6
- Radziwiłłowie (05) [ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- A. Rachuba. Radziwiłł Karol Stanisław h. Trąby (1669—1719)… S. 246—247
- A.Rachuba. Radziwiłł Karol Stanisław h. Trąby (1669—1719)… S. 247
Джерела ред.
- Andrzej Rachuba. Radziwiłł Karol Stanisław h. Trąby (1669—1719) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.— Tom XXX/2, zeszyt 125.— S. 240 — 248. (пол.)
Посилання ред.
- Radziwillowie.2 [ 12 лютого 2013 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
- (пол.)
- (пол.)
- (пол.)
- Генеалогія роду Радзивіллів [ 27 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |