Карл Александр (нім. Karl Alexander; 24 січня 1684 — 12 березня 1737) — 11-й герцог Вюртембергу в 1733—1737 роках. Також відомий як Карл I.
| Карл Александр | |
|---|---|
| нім. Karl Alexander von Württemberg | |
| Народився | 24 січня 1684 Штутгарт, Герцогство Вюртемберг, Священна Римська імперія |
| Помер | 12 березня 1737 (53 роки) Людвігсбург, Штутгарт, Баден-Вюртемберг |
| Поховання | Людвігсбурзька резиденція |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | військовий керівник |
| Галузь | аристократія, управління і Воєнне мистецтво |
| Знання мов | німецька і латина |
| Суспільний стан | шляхтич[d] |
| Титул | герцог |
| Посада | герцог Вюртембергу[d] |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Вюртемберзький дім |
| Батько | Frederick Charles, Duke of Württemberg-Winnentald |
| Мати | Елеонора Юліана Бранденбург-Ансбахська |
| Брати, сестри | Крістіана Шарлотта Вюртемберг-Вінненталь, Frederick Louis of Württemberg-Winnentald, Henry Frederick of Württemberg-Winnentald і Максиміліан Емануель Вюртемберг-Вінненталь |
| У шлюбі з | Марія Августа Турн-унд-Таксіс |
| Діти | Карл Ойген (герцог Вюртембергу), Людвіг Ойген (герцог Вюртембергу), Фрідріх II Ойген (герцог Вюртембергу) і Авґуста Єлизавета Вюртемберзька |
| | |
|
Життєпис Редагувати
Походив з Вюртемберзького дому, Штутгарт-Віннентальської гілки. Старший син Фрідріха Карла, герцога Вюртемберг-Вінненталь, та Елеонори Юліани Бранденбург-Ансбахської. Народився 1684 року. На той час його батько вже був регентом Вюртемберзького герцогства. Виховувався в лютеранському дусі. 1698 року після смерті батька успадкував герцогство Вюртемберг-Вінненталь.
Відзначився під орудою Євгена Савойського у Війні за іспанську спадщину. 1712 року перейшов до католицтва. У 1717—1718 роках брав участь у війні з Османською імперією.
1719 року призначається генерал-губернатором Белграду (на цій посаді перебував до 1733 року). 1727 року пошлюбив представницю впливового роду Турн-унд-Таксіс.
1731 року після смерті принца Фрідріх Людвіга став першим претендентом на трон Вюртембергу. 1733 року після смерті свого стриєчного брата — герцога Ебергарда Людвіга стає новим герцогом Вюртембергу.
Невдовзі долучився до війни за польську спадщину на боці Австрії. 1734 року року Карла Александра було призначено генерал-фельдмаршалом Швабського округу. Через 3 місяці отримує звання імперського генерал-фельдмаршала.
Водночас фінансову раду герцогства фактично очолив купець і банкір Зюсс Оппенгеймер, за допомогою якого герцог поступово обмежував фінансові права станів.
1737 року Карл Людвіг раптово помер від набряку легенів в резиденції Людвігсбург. Трон спадкував його син Карл Ойген.
Родина Редагувати
Дружина — Марія Августа, донька кннязя Ансельма Франца турн-унд-Таксіс, генерального поштмайстера Імперської пошти
Діти:
- Карл Ойген (1728—1793) — наступний герцог Вюртембергу в 1737—1793 роках, був одруженим із принцесою Єлизаветою Фредерікою Бранденбург-Байротською, мав єдину законну доньку, згодом узяв морганатичний шлюб із баронесою Францискою Лейтрум фон Ертинген, мав кілька десятків позашлюбних нащадків;
- Ойген Людвіг (нар. та пом. 1729) — помер немовлям;
- Людвіг Ойген (1731—1795) — герцог Вюртембергу у 1793—1795 роках, був морганатично одруженим із графинею Софією Альбертіною Байхлінгенською, мав трьох доньок;
- Фрідріх Ойген (1732—1797) — герцог Вюртембергу у 1795—1797 роках, був одруженим із принцесою Фредерікою Бранденбург-Шведтською, мав дванадцятеро законних дітей та позашлюбного сина;
- Александр (1733—1734) — помер у ранньому віці;
- Августа Єлизавета (1734—1787) — дружина 4-го князя Турн-унд-Таксіс Карла Ансельма, мала восьмеро дітей.
В літературі і кіно Редагувати
- Один з головних героїв романів Вільгельма Гауффа і Ліона Фейхтванґера «Жид Зюсс» (мали однакову назву). За мотивами роману Фейхтвангера було знято фільми 1934 і 1940 року.
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #100636209 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Württemberg, Karl Alexander Herzog // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 58. — S. 241.
- ↑ Czech National Authority Database
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Після 1790 року шлюб став вважатися династичним.
Джерела Редагувати
- Gabriele Haug-Moritz: Carl Alexander. In: Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press (Hrsg.): Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, S. 254—256.
- Paul Sauer: Ein kaiserlicher General auf dem württembergischen Herzogsthron. Herzog Carl Alexander von Württemberg 1684—1737. Markstein, Filderstadt 2006, ISBN 3-935129-25-4.
- Gerhard Raff: Hie gut Wirtemberg allewege. Band 4: Das Haus Württemberg von Herzog Eberhard Ludwig bis Herzog Carl Alexander. Mit den Linien Stuttgart und Winnental. Landhege, Schwaigern 2015, ISBN 978-3-943066-39-5, S. 381—480.