www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карбонатні гірські породи Карбонатні породи гірські породи г п складені в осн карбонатами природними До цієї групи можут

Карбонатні гірські породи

Карбонатні породи — гірські породи (г.п.), складені в осн. карбонатами природними. До цієї групи можуть бути віднесені всі г.п., що складаються з кальциту, арагоніту, доломіту, магнезиту, сидериту, анкериту, родохрозиту, вітериту і інш.

Основні складові мінерали і їх походження ред.

Осн. мінерали, що складають К.п.: кальцит, доломіт, магнезит. У К.п. майже завжди присутні глиниста і органічна речовина, кварц, часто глауконіт, пірит, фосфорит і т. д.

Осн. маса К.п. утворилася осадовим шляхом в мор. і озерних басейнах.

Класифікація ред.

Виділяється 3 гол. генетич. типи К.п.:

  • органогенні
  • хемогенні
  • уламкові.

К.п. складають бл. 20 мас. % від усіх осадових утворень; вони відомі у відкладах різного віку, потужність пластів може досягати дек. сотень м.

К.п. дуже різноманітні за речовинним складом, структурою і походженням, внаслідок чого серед них виділяють багато типів і різновидів. Осн. масу К.п. поділяють в залежності від вмісту в них кальциту і доломіту і від співвідношення карбонатної і теригенної складових на такі різновиди:

  • вапняк [СаСО3 95 -100 %, CaMg (СО3)2 5-0 %];
  • доломітовий вапняк (відповідно 50-95 % і 50-5 %);
  • вапняковий доломіт (5-50 % і 95-50 %);
  • доломіт (0-5 % і 100-95 %).

За вмістом СаСО3 і глини виділяють:

  • вапняк (доломіт) (95-100 % і 5-0 %);
  • глинистий вапняк (доломіт) (75-95 % і 25-5 %);
  • мергель, доломітовий мергель (25-75 % і 75-25 %);
  • вапнякову (доломітову) глину (5-25 % і 95-75 %); глину (0-5 % і 100-95 %).

Різко відрізняється за структурою найчистіший різновид К.п. — крейда, що складається в осн. з тонких часток розміром 1-3 мк (залишки мор. водоростей кокколітофорид).

Карбонатні породи в залежності від межі міцності на стиск поділяються на:

- тверді (Т) з межею міцності при стиску більш — 600 кгс/см2

- середньої твердості (СТ) з межею міцності при стиску більше 300—600 кгс/см2

- м'які (М) з межею міцностей при стиску більше — 100—300 кгс/см2

- дуже м'які (ДМ) з межею міцності при стиску менше 100 кгс/см2

Застосування ред.

К.п. належать до найбільш універсальних видів мінеральної сировини і застосовуються у багатьох галузях господарства.

Найбільші споживачі К.п. — пром-сть буд. матеріалів (виробництво цементу, вапна, щебеню, штучного і облицювального каменю), чорна металургія (флюсові вапняки, вогнетриви) і с.г.(вапнування кислих ґрунтів і добавка до корму худоби та птахів). К.п. використовується в кольоровій металургії, хім., цукровій, целюлозно-паперовій, електротехн., парфюмерній і інш. галузях.

Див. також ред.

Література ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karbonatni porodi girski porodi g p skladeni v osn karbonatami prirodnimi Do ciyeyi grupi mozhut buti vidneseni vsi g p sho skladayutsya z kalcitu aragonitu dolomitu magnezitu sideritu ankeritu rodohrozitu viteritu i insh Zmist 1 Osnovni skladovi minerali i yih pohodzhennya 2 Klasifikaciya 3 Zastosuvannya 4 Div takozh 5 LiteraturaOsnovni skladovi minerali i yih pohodzhennya red Osn minerali sho skladayut K p kalcit dolomit magnezit U K p majzhe zavzhdi prisutni glinista i organichna rechovina kvarc chasto glaukonit pirit fosforit i t d Osn masa K p utvorilasya osadovim shlyahom v mor i ozernih basejnah Klasifikaciya red Vidilyayetsya 3 gol genetich tipi K p organogenni hemogenni ulamkovi K p skladayut bl 20 mas vid usih osadovih utvoren voni vidomi u vidkladah riznogo viku potuzhnist plastiv mozhe dosyagati dek soten m K p duzhe riznomanitni za rechovinnim skladom strukturoyu i pohodzhennyam vnaslidok chogo sered nih vidilyayut bagato tipiv i riznovidiv Osn masu K p podilyayut v zalezhnosti vid vmistu v nih kalcitu i dolomitu i vid spivvidnoshennya karbonatnoyi i terigennoyi skladovih na taki riznovidi vapnyak SaSO3 95 100 CaMg SO3 2 5 0 dolomitovij vapnyak vidpovidno 50 95 i 50 5 vapnyakovij dolomit 5 50 i 95 50 dolomit 0 5 i 100 95 Za vmistom SaSO3 i glini vidilyayut vapnyak dolomit 95 100 i 5 0 glinistij vapnyak dolomit 75 95 i 25 5 mergel dolomitovij mergel 25 75 i 75 25 vapnyakovu dolomitovu glinu 5 25 i 95 75 glinu 0 5 i 100 95 Rizko vidriznyayetsya za strukturoyu najchistishij riznovid K p krejda sho skladayetsya v osn z tonkih chastok rozmirom 1 3 mk zalishki mor vodorostej kokkolitoforid Karbonatni porodi v zalezhnosti vid mezhi micnosti na stisk podilyayutsya na tverdi T z mezheyu micnosti pri stisku bilsh 600 kgs sm2 serednoyi tverdosti ST z mezheyu micnosti pri stisku bilshe 300 600 kgs sm2 m yaki M z mezheyu micnostej pri stisku bilshe 100 300 kgs sm2 duzhe m yaki DM z mezheyu micnosti pri stisku menshe 100 kgs sm2Zastosuvannya red K p nalezhat do najbilsh universalnih vidiv mineralnoyi sirovini i zastosovuyutsya u bagatoh galuzyah gospodarstva Najbilshi spozhivachi K p prom st bud materialiv virobnictvo cementu vapna shebenyu shtuchnogo i oblicyuvalnogo kamenyu chorna metalurgiya flyusovi vapnyaki vognetrivi i s g vapnuvannya kislih gruntiv i dobavka do kormu hudobi ta ptahiv K p vikoristovuyetsya v kolorovij metalurgiyi him cukrovij celyulozno paperovij elektrotehn parfyumernij i insh galuzyah Div takozh red Karbonatnist porid Karbonatozaciya Sutoro stilolitovij shovLiteratura red Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karbonatni girski porodi amp oldid 39249589