www.wikidata.uk-ua.nina.az

Караїми Галича колишня караїмська колонія та громада яка існувала у Галичі Ймовірніше переселилися до Галича в середині

Караїми Галича

Караїми Галича — колишня караїмська колонія та громада, яка існувала у Галичі. Ймовірніше переселилися до Галича в середині XIII або XVI століття. Окремі караїми проживали в місті до XXI століття.

Караїми Галича 1930-ті роки
Герб Галича

Нині існує Караїмська вулиця.

Історія Редагувати

Галич, акварель Наполеона Орди, близько 1879 року

Поява Редагувати

Перша згадка про караїмів у Галичі не задокументована в історичних джерелах. На час появи інтересу до спільноти, у ХІХ столітті, історіографія мала три теорії походження галицьких караїмів. За першою, на початку XVI ст. караїми прибули на Галичину та Волинь з Османської імперії. За другою, їх переселив князь Вітовт. За третьою, 80 родин караїмів оселилися у Галичі 1246 року, після того, як король Данило у середині XIII століття уклав про це угоду з ханом Батиєм.

Дослідник-караїмознавець Богдан Януш 1912 року описував галицьку караїмську громаду як найстарішу, з якої зародилася львівська. Одним із доказів давності цієї спільноти у місті дослідник вважав розташування Караїмської вулиці у найстарішій частині міста біля Високого замку.

Річ Посполита Редагувати

Вперше в офіційних документах караїмська громада згадується в документах раннього Нового часу. 1578 року король Стефан Баторій надав галицьким караїмам локаційний привілей за давніми правами і звичаями. Цей акт караїми також вважали за основний і давали кожному королеві для підтвердження. Після поділу Польщі запропонували його й австрійській владі.

У 1640 році Галич відвідав єрусалимський караїмський кантор Давид Хазан і зафіксував те, що місцеві його співбрати не розуміли івриту, а спілкувалися тільки «татарською». Кантор повідомив литовську громаду про «здичіння галицьких караїмів»,і ті направили сюди братів Йосифа та Ісаю, які провели тут реформи.

Посада газзанів Галича передавалася в одній родині Га-Машбіра. Її засновник Йосиф походив із Деражні на Поділлі, який Галичі прославився своїм тлумаченням Псалмів. Після нього газзанами стали його сини Мойсей та Самуїл, його родичі: Мордехай, син Самуїла Мойсей, син Мордехая Ісая і син Мойсея Самуїл. На останньому у 1802 року вигасла лінія роду.

В люстрації королівщини 1747 року згадується у Галичі вулиця Караїмська, на якій проживало 19 караїмських родин. За підрахунками дослідників у Галичі проживало не більше двох-трьох сотень караїмів.

Австро-Угорська імперія Редагувати

За декретом від 28 серпня 1787 року, євреї Австрії повинні прийняти німецькі прізвища. При цьому галицькі караїми взяли пірізвища на слов'янський манір. Ця особливість відрізняла караїмів Галичини від їхніх співбратів з Волині, Литви і Криму, серед яких були поширені тюркські імена та прізвища. Найпоширенішими прізвищами галицьких караїмів були Новахович, Єшвович, Леонович, Зарахович, Іцкович, Мордкович, Сулимович, Шулимович, Абрагамович.

Після того, як газзанський рід Га-Машбіра обірвався, релігійним лідером галицької спільноти став Шалом без Захарія Захар'ясевич. Його учнем і наступником був відомий караїмський просвітитель Абрахам бен Леві-Леонович. Леві-Леонович співпрацював з австрійською владою та місцевими юдейською та християнською спільнотами. Він цікавився історією свого народу, мав зв'язки з караїмами Російської імперії.

Після семрті Абрахама газзаном у 1851—1867 роках став його син Йосиф Леонович (1794—1867). Йосиф теж був членом магістрату та займався наукою. Після подорожі до Відня та особистої зустрічі з імператором Францом Йосифом Йосиф набув значного авторитету у галицькому суспільстві. Саме завдяки Йосифу Леоновичу австрійські караїми від 1869 року хоч і були зобов'язані служити у війську, але лише у медичних частинах.

У 1867-1884 роках газзаном працював Йосиф Морткович. Він був поетом і перекладачем з івриту на караїмську. Наступними галицькими газзанами були у 1884—1898 росках — Йосиф Леонович, у 1898—1900 росках — Сімха Леонович, у 1900—1922 роках — Шалом Новахович. У 1896 році галицька караїмська громада налічувала 192 особи.

Перша світова війна підірвала потенціал караїмської спільноти. 1914 року росіянами було пограбовано кенасу і житла караїмів. У 1915 році почала лютувати холера, що привела до значної смертності. У 1916 році німецькі вояки, які тримали біля Галича лінію фронту, розібрали на пальний та будівельний матеріал більшу частину будинків, з кенеси залишилися тільки мури.

Польща та Радянський союз Редагувати

Вид на Караїмську вулицю, орієнтовно 1930-ті роки

Згідно офіційних даних, у 1919 році у Галичі жило приблизно 150 караїмів. У 1919 році повернулися мобілізовані чоловіки-караїми, які всі виявилися живими. Того ж року галицькі караїми обрали перше світське керівництво. У 1922—1934 роках галицьким газзаном став Ісаак бен Мозес Абрагамович.Тоді караїмській спільноті належала ділянка під кенесою, невеликий сад біля неї і 42 сотих орної землі у селі Залуква — значну частину потреб доводилося забезпечувати через збирання пожертв.

Основу господарства караїмських сімей становило землеволодіння та сільське господарство, хоча багато караїмів працювало службовцями різних держустанов, а також адвокатами і робітниками на залізниці. Караїмська громада міжвоєнного Галича була невеликою — 145—150 осіб (близько 3% від всіх жителів Галича). Караїми все частіше одружувалися поза межами власної спільноти.

У 1923 році галицька караїмська громада єдина з усіх польських громад, яка відмовилася від входження до Караїмського релігійного союзу. Проте, лідер спільноти Захарії Новаховичу головувати на загальнокараїмській конференції у Вільні 30 лютого 1924 року. 1927 року галицькі караїми на чолі приєдналися до союзу і 11-12 червня приймали караїмський з'їзд у себе в місті.

У міжвоєнний період у Галичі працювала релігійна школа. Дітей навчав керівник громади газзан Ісаак Абрагамович, а також Мойсей Шулимович. У першій половині 1930-х рр. караїмська спільнота розробляла проєкт власного Народного дому.

На час радянської окупації Галича у 1939 році у місті було 112 караїмів у 30 родинах. Лідера караїмської спільноти Єшуа Леоновича було заарештовано і депортовано до Сибіру, у 1940 році помер газзан Марек (Мордехай) Леонович. Громаду очолив Мойсей Шулимович. Міжвоєнна політика деюдеїзації караїмів та укріплення їхньої тюркської ідентичності врятувалаїх від Голокосту.

Після Другої світової війни 24 караїми виїхали до Польщі за правом польських громадян. Ще 11 приєдналися до литовських караїмських громад.

У 1940-1950-х галицька громада караїмів мала 40-50 осіб. Подальна динаміка чисельності була негативною. Заборона релігійної активності для молоді спонукала перенести зійснення релігійних обрядів до приватних осель..

Побут Редагувати

Караїми Галича мали статус міщан. Головне заняття караїмів — торгівля та ремесла. Селилися прибульці разом, одружувалися переважно між своїми або з караїмами інших спільнот, щоб не асимілюватися. Місце обрали вздовж правого берега Дністра, поближче до пристані, куди прибували кораблі з товарами. З часом вулиця з торгівельними та ремісницькими караїмів отримала назву — Караїмської.

Кенаса Редагувати

Галицька караїмська кенаса, 1930-ті роки

Галицькі караїми відправляли релігійні служби в кенасі. Перша галицька кенеса відома з XVI століття. У 1830 році стара галицька кенеса зазнає пошкоджень від пожежі. Тодійшній лідер галицьких караїмів Леві-Леонович очолив будівництво нової, яке завершилося 1836 року.

Від 1959 року відправи у кенасі були заборонені, а її перетворили на склади та майстерні. 1986 року кенасу знесли, бо вона «заважала» побудові єдиного у Галичі 9-поверхового будинку.

Вдалося врятувати речі кенаси. Діючий голова райвиконкому Іван Галущак попередив громаду про плани знесення будівлі. Більшість речей з кенаси наразі передано до караїмського музею при Національному заповіднику «Давній Галич». Чотириметровий вівтар громада передала до діючої Малої кенаси в Євпаторії.

Караїмський цвинтар Редагувати

Караїмський цвинтар, Залуква, присілок Гробиська

Караїмська спільнота Галича мала свій цвинтар. У 1997—2000 роках були проведені дослідження цвинтаря, відчищено епітафії, перемальовані тексти й зображення, зроблено переклади. На основі дослідження вийшов унікальний каталог караїмського кладовища — понад 200 надгробків.

Галицьке караїмське кладовище розміщене на правобережжі Дністра, неподалік влиття притоки річки Лукви. Загальна площа караїмського кладовища — 0,4 га. Сучасні його розміри: довжина — 77 м, ширина в західній частині — 47 м, у східній — бл. 27 м. З півночі цвинтар упирається у старицю Дністра, з півдня — в зруйноване єврейське кладовище. Зі сходу та заходу до кладовища прилягають присадибні ділянки з житловими та господарськими будівлями.

Найстаріші пам'ятники цвинтаря датуються сер. XVIII століття. Станом на 2000 рік на обліку дослідників перебувало 219 караїмських поховань. Збережено 50 старих кам'яних надгробків. Пам'ятники розташовані рядами, які тягнуться зі сходу на захід. Лицева сторона пам'ятників орієнтована на північ. Зустрічаються чотири типи надмогильних пам'ятників: кам'яна стела, кам'яна стела на горизонтальному бетонному підмурку, бетонна стела на горизонтальному бетонному підмурку, горизонтальна бетонна плита. На епітафіях викарбувані караїмські символи — корона Тори, поламані дерева, глечики, дві долоні — благословення газана, шестикутна зірка Давида, олені, семисвічники, леви. Деякі обрамлені рослинним орнаментом.

Музей караїмської історії та культури Редагувати

Музей караїмської історії і культури

2004 року, за рік після смерті головної ініціаторки Яніни Єшвович, в Галичі засновано Музей караїмської історії та культури, який став філією державного заповідника «Давній Галич». Експозиція розміщена в трьох залах та презентує релігійні та культурні традиції караїмської спільноти Галича.

У першій музейній залі можна ознайомитися із культовими та обрядовими речами караїмської спільноти Галича. Тут присутні релігійні книги, інвентар кенаси, молитовний шарф газзана, його печатку та штемпель кенаси, пам'ятна книга з кенаси, в якій записували свої враження гості галицької громади від 1926 року.

Другий зал висвітлює історію караїмської спільноти у XX ст. У ньому розміщені пам'ятки професійної активності караїмів, свідоцтва про народження, про шлюб, шкільні свідоцтва, посвідчення та інші особисті документи. У залі розміщені речі, що безпосередньо пов'язані з караїмськими обрядами.

Експозиція третього залу висвітлює розселення караїмів по цілому світу, їх чисельність та стан караїмської громади в цілому.

Примітки Редагувати

  1. Kizilov Mikhail. The Karaites of Galicia. An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim, the Turks and the Slavs 1772—1945. — Leiden, Boston: Brill, 2009. — s. 143—144.
  2. Budowa domu karaimskiego // Myśl karaimska. — 1936. — № 11. — S. 118—119.
  3. Bałaban Majer. Studja historyczne. — Warszawa, 1927. — S. 19.
  4. Janusz B. Ostatni z Mohikanów galicyjskych // Świat. 1912. — № 16. — S. 8-9.
  5. Bałaban Majer. Studja historyczne. — Warszawa, 1927. — S. 21.
  6. Zajączkowski Ananjasz. Literatura karaimska // Myśl karaimska. — 1924. — № 1. — S. 15.
  7. ↑ . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021. 
  8. . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021. 
  9. Kizilov Mikhail. The Karaites of Galicia. An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim, the Turks and the Slavs 1772—1945. — Leiden, Boston: Brill, 2009. — Р 107.
  10. Kizilov Mikhail. The Karaites of Galicia. An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim, the Turks and the Slavs 1772—1945. — Leiden, Boston: Brill, 2009. — Р. 109.
  11. Kizilov Mikhail. The Karaites of Galicia. An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim, the Turks and the Slavs 1772—1945. — Leiden, Boston: Brill, 2009. — Р. 426.
  12. Bałaban Majer. Studja historyczne. — Warszawa, 1927. — S. 23
  13. Zajączkowski Ananjasz. Na marginesie studjum Bałabana «Karaici w Polsce» // Myśl karaimska. — 1928. — T.1. — № 4-5. — S. 48.
  14. Kizilov Mikhail. The Sons of Scripture. The Karaites in Poland and Lithuania in the Twentieth Century. — Walter de Gruyter GmbH & Co KG, 2015. — Р. 108.
  15. ↑ Bałaban Majer. Studja historyczne. — Warszawa, 1927. — S. 23.
  16. Listy z Halicza. // Myśl karaimska. — 1924. — № 1. — S. 27–28.
  17. Kizilov Mikhail. The Sons of Scripture. The Karaites in Poland and Lithuania in the Twentieth Century. — Walter de Gruyter GmbH & Co KG, 2015. — Р. 116.
  18. Kizilov Mikhail. The Karaites of Galicia. An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim, the Turks and the Slavs 1772—1945. — Leiden, Boston: Brill, 2009. — Р. 242.
  19. Kizilov Mikhail. The Sons of Scripture. The Karaites in Poland and Lithuania in the Twentieth Century. — Walter de Gruyter GmbH & Co KG, 2015. — Р. 119.
  20. . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021. 
  21. Kizilov Mikhail. The Karaites of Galicia. An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim, the Turks and the Slavs 1772—1945. — Leiden, Boston: Brill, 2009. — Р. 328—329.
  22. . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021. 
  23. Kizilov Mikhail. The Sons of Scripture. The Karaites in Poland and Lithuania in the Twentieth Century. — Walter de Gruyter GmbH & Co KG, 2015. — Р. 378.
  24. Kizilov Mikhail. The Sons of Scripture. The Karaites in Poland and Lithuania in the Twentieth Century. — Walter de Gruyter GmbH & Co KG, 2015. — Р. 380.
  25. Bałaban Majer. Studja historyczne. — Warszawa, 1927. — s. 21-22.
  26. Listy z Halicza. // Myśl karaimska. — 1924. — № 1. — S. 26.
  27. Юрченко І., Кефелі О.(А.), Юрченко Н., Береговський О. Караїмське кладовище біля Галича (Каталог надмогильних пам'ятників). — Львів-Галич: Сполом, 2000. — 256 с.
  28. Arisha. . Галич давній сучасний (uk-ua). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021. 
  29. karpaty.info. . www.karpaty.info (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021. 

Джерела Редагувати

  • Бучма О. Політологія релігії: становлення і зміст // Українське релігієзнавство, 2009, Спецвипуск, № 1. — С. 140—158.
  • Караїми // Енциклопедія українознавства. — Т. 3. — Львів: НТШ, 1994. — С. 959.
  • Колодний А. Конфесійна мережа України: конфесійні та регіональні зрізи // Україна релігійна, колективна монографія. Книга перша: Стан релігійного життя України // Українське релігієзнавство, 2008, № 46. — С. 23-48.
  • Мороз В. Караїми Галича — історія і спадок призабутої громади [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.]
  • Юрченко І., Кефелі О.(А.), Юрченко Н., Береговський О. Караїмське кладовище біля Галича (Каталог надмогильних пам'ятників). — Львів-Галич: Сполом, 2000. — 256 с.
  • Яблоновская Н. В. Журнал «Myśl karaimska» (1924—1947): диалог с караимскими периодическими изданиями 1920-1930-х годов // Культура народов Причерноморья, 2008, № 136, С. 315-32.
  • Sahyszymyz («Nasza Myśl») // Myśl karaimska. — 1928. — T.1. — № 4-5. — S. 74–76.
  • Bałaban Majer. Studja historyczne. — Warszawa, 1927. — 197+V s.
  • Budowa domu karaimskiego // Myśl karaimska. — 1936. — № 11. — S. 118—119.
  • Czacki Tadeusz. Rozprawa o źydach I karaitah. — Zeszyt 44. — Kraków: Nakładem drukarni Czasu, 1860, — 180 s.
  • Grewelski Stefan. Wyznania protestanckie I sekty religijne w Polsce współczesnej. — Sandomierz: Nakładem Diecezjalnego Zakładu Graficzno-Drukarskiego w Sandomierzu, 1935. — 166 s.
  • Historyczne dni w Haliczu // Myśl karaimska. — 1929. — № 2. — S. 42–44.
  • Janusz B. Ostatni z Mohikanów galicyjskych // Świat. 1912. — № 16. — S. 8-9.
  • Karaimski teatr amatorski // Myśl karaimska. — 1937—1938. — № 12. — S. 148.
  • Kizilov Mikhail. The Karaites of Galicia. An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim, the Turks and the Slavs 1772—1945. — Leiden, Boston: Brill, 2009. — 461 p.
  • Kizilov Mikhail. The Sons of Scripture. The Karaites in Poland and Lithuania in the Twentieth Century. — Walter de Gruyter GmbH & Co KG, 2015. — 528 p.
  • Konferencja w Haliczu // Myśl karaimska. — 1929. — T.2. — № 1. — S. 46.
  • Kowalski Tadeusz. Język karaimski // Myśl karaimska. — 1926. — T.1. — № 3. — S. 3–7.
  • Listy z Halicza. // Myśl karaimska. — 1924. — № 1. — S. 26–30.
  • Mardkowicz-Kokizow A. Ogniska karaimskie. — Łuck: Drukarnia Richtera, 1936. — 16.
  • Szulimowicz N. Ku obchodowi 20-lecia zgonu b. p. Z. Abrahamowicza // Myśl karaimska. — 1924. — № 1. — S. 16–17.
  • Tatarzy krymscy w Haliczu // Myśl karaimska. — 1937—1938. — № 12. — S. 1–4. 148.
  • Witaj pasterzu // Myśl karaimska. — 1926. — T.1 — № 4–5. — S. 1–4.
  • Z. Z. Halicz. Otwarcie szkoły parafjalnej // Myśl karaimska. — 1926. — T.1 — № 3. — S. 26.
  • Z. Z. Ze statystyki Karaimów w Haliczu // Myśl karaimska. — 1924. — № 1. — S. 32–33.
  • Zajączkowski Ananjasz. Literatura karaimska // Myśl karaimska. — 1924. — № 1. — S. 7–17.
  • Zajączkowski Ananjasz. Na marginesie studjum Bałabana «Karaici w Polsce» // Myśl karaimska. — 1928. — T.1. — № 4-5. — S. 35–69.
  • Zarachowicz Zarach. Koło pań karaimskich // Myśl karaimska. — 1936. — № 11. — S. 119.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karayimi Galicha kolishnya karayimska koloniya ta gromada yaka isnuvala u Galichi Jmovirnishe pereselilisya do Galicha v seredini XIII abo XVI stolittya Okremi karayimi prozhivali v misti do XXI stolittya Karayimi Galicha 1930 ti roki Gerb GalichaNini isnuye Karayimska vulicya Zmist 1 Istoriya 1 1 Poyava 1 2 Rich Pospolita 1 3 Avstro Ugorska imperiya 1 4 Polsha ta Radyanskij soyuz 2 Pobut 3 Kenasa 4 Karayimskij cvintar 5 Muzej karayimskoyi istoriyi ta kulturi 6 Primitki 7 DzherelaIstoriya Redaguvati nbsp Galich akvarel Napoleona Ordi blizko 1879 rokuPoyava Redaguvati Persha zgadka pro karayimiv u Galichi ne zadokumentovana v istorichnih dzherelah Na chas poyavi interesu do spilnoti u HIH stolitti istoriografiya mala tri teoriyi pohodzhennya galickih karayimiv Za pershoyu na pochatku XVI st karayimi pribuli na Galichinu ta Volin z Osmanskoyi imperiyi Za drugoyu yih pereseliv knyaz Vitovt Za tretoyu 80 rodin karayimiv oselilisya u Galichi 1246 roku pislya togo yak korol Danilo u seredini XIII stolittya uklav pro ce ugodu z hanom Batiyem 1 Doslidnik karayimoznavec Bogdan Yanush 1912 roku opisuvav galicku karayimsku gromadu yak najstarishu z yakoyi zarodilasya lvivska Odnim iz dokaziv davnosti ciyeyi spilnoti u misti doslidnik vvazhav roztashuvannya Karayimskoyi vulici u najstarishij chastini mista bilya Visokogo zamku 2 Rich Pospolita Redaguvati Vpershe v oficijnih dokumentah karayimska gromada zgaduyetsya v dokumentah rannogo Novogo chasu 1578 roku korol Stefan Batorij nadav galickim karayimam lokacijnij privilej za davnimi pravami i zvichayami Cej akt karayimi takozh vvazhali za osnovnij i davali kozhnomu korolevi dlya pidtverdzhennya Pislya podilu Polshi zaproponuvali jogo j avstrijskij vladi 3 U 1640 roci Galich vidvidav yerusalimskij karayimskij kantor David Hazan i zafiksuvav te sho miscevi jogo spivbrati ne rozumili ivritu a spilkuvalisya tilki tatarskoyu 4 Kantor povidomiv litovsku gromadu pro zdichinnya galickih karayimiv i ti napravili syudi brativ Josifa ta Isayu yaki proveli tut reformi 5 Posada gazzaniv Galicha peredavalasya v odnij rodini Ga Mashbira Yiyi zasnovnik Josif pohodiv iz Derazhni na Podilli yakij Galichi proslavivsya svoyim tlumachennyam Psalmiv 6 Pislya nogo gazzanami stali jogo sini Mojsej ta Samuyil jogo rodichi Mordehaj sin Samuyila Mojsej sin Mordehaya Isaya i sin Mojseya Samuyil Na ostannomu u 1802 roku vigasla liniya rodu V lyustraciyi korolivshini 1747 roku zgaduyetsya u Galichi vulicya Karayimska na yakij prozhivalo 19 karayimskih rodin Za pidrahunkami doslidnikiv u Galichi prozhivalo ne bilshe dvoh troh soten karayimiv 7 Avstro Ugorska imperiya Redaguvati Za dekretom vid 28 serpnya 1787 roku yevreyi Avstriyi povinni prijnyati nimecki prizvisha Pri comu galicki karayimi vzyali pirizvisha na slov yanskij manir Cya osoblivist vidriznyala karayimiv Galichini vid yihnih spivbrativ z Volini Litvi i Krimu sered yakih buli poshireni tyurkski imena ta prizvisha Najposhirenishimi prizvishami galickih karayimiv buli Novahovich Yeshvovich Leonovich Zarahovich Ickovich Mordkovich Sulimovich Shulimovich Abragamovich 8 Pislya togo yak gazzanskij rid Ga Mashbira obirvavsya religijnim liderom galickoyi spilnoti stav Shalom bez Zahariya Zahar yasevich Jogo uchnem i nastupnikom buv vidomij karayimskij prosvititel Abraham ben Levi Leonovich Levi Leonovich spivpracyuvav z avstrijskoyu vladoyu ta miscevimi yudejskoyu ta hristiyanskoyu spilnotami Vin cikavivsya istoriyeyu svogo narodu mav zv yazki z karayimami Rosijskoyi imperiyi 9 Pislya semrti Abrahama gazzanom u 1851 1867 rokah stav jogo sin Josif Leonovich 1794 1867 Josif tezh buv chlenom magistratu ta zajmavsya naukoyu Pislya podorozhi do Vidnya ta osobistoyi zustrichi z imperatorom Francom Josifom Josif nabuv znachnogo avtoritetu u galickomu suspilstvi 10 Same zavdyaki Josifu Leonovichu avstrijski karayimi vid 1869 roku hoch i buli zobov yazani sluzhiti u vijsku ale lishe u medichnih chastinah 11 U 1867 1884 rokah gazzanom pracyuvav Josif Mortkovich Vin buv poetom i perekladachem z ivritu na karayimsku Nastupnimi galickimi gazzanami buli u 1884 1898 roskah Josif Leonovich u 1898 1900 roskah Simha Leonovich u 1900 1922 rokah Shalom Novahovich 12 U 1896 roci galicka karayimska gromada nalichuvala 192 osobi 13 Persha svitova vijna pidirvala potencial karayimskoyi spilnoti 1914 roku rosiyanami bulo pograbovano kenasu i zhitla karayimiv 14 U 1915 roci pochala lyutuvati holera sho privela do znachnoyi smertnosti U 1916 roci nimecki voyaki yaki trimali bilya Galicha liniyu frontu rozibrali na palnij ta budivelnij material bilshu chastinu budinkiv z kenesi zalishilisya tilki muri 15 Polsha ta Radyanskij soyuz Redaguvati nbsp Vid na Karayimsku vulicyu oriyentovno 1930 ti rokiZgidno oficijnih danih u 1919 roci u Galichi zhilo priblizno 150 karayimiv U 1919 roci povernulisya mobilizovani choloviki karayimi yaki vsi viyavilisya zhivimi Togo zh roku galicki karayimi obrali pershe svitske kerivnictvo 16 U 1922 1934 rokah galickim gazzanom stav Isaak ben Mozes Abragamovich Todi karayimskij spilnoti nalezhala dilyanka pid kenesoyu nevelikij sad bilya neyi i 42 sotih ornoyi zemli u seli Zalukva znachnu chastinu potreb dovodilosya zabezpechuvati cherez zbirannya pozhertv Osnovu gospodarstva karayimskih simej stanovilo zemlevolodinnya ta silske gospodarstvo hocha bagato karayimiv pracyuvalo sluzhbovcyami riznih derzhustanov a takozh advokatami i robitnikami na zaliznici Karayimska gromada mizhvoyennogo Galicha bula nevelikoyu 145 150 osib blizko 3 vid vsih zhiteliv Galicha Karayimi vse chastishe odruzhuvalisya poza mezhami vlasnoyi spilnoti 17 U 1923 roci galicka karayimska gromada yedina z usih polskih gromad yaka vidmovilasya vid vhodzhennya do Karayimskogo religijnogo soyuzu Prote lider spilnoti Zahariyi Novahovichu golovuvati na zagalnokarayimskij konferenciyi u Vilni 30 lyutogo 1924 roku 1927 roku galicki karayimi na choli priyednalisya do soyuzu i 11 12 chervnya prijmali karayimskij z yizd u sebe v misti 18 U mizhvoyennij period u Galichi pracyuvala religijna shkola Ditej navchav kerivnik gromadi gazzan Isaak Abragamovich a takozh Mojsej Shulimovich U pershij polovini 1930 h rr karayimska spilnota rozroblyala proyekt vlasnogo Narodnogo domu 19 Na chas radyanskoyi okupaciyi Galicha u 1939 roci u misti bulo 112 karayimiv u 30 rodinah 20 Lidera karayimskoyi spilnoti Yeshua Leonovicha bulo zaareshtovano i deportovano do Sibiru u 1940 roci pomer gazzan Marek Mordehaj Leonovich Gromadu ocholiv Mojsej Shulimovich Mizhvoyenna politika deyudeyizaciyi karayimiv ta ukriplennya yihnoyi tyurkskoyi identichnosti vryatuvalayih vid Golokostu 21 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni 24 karayimi viyihali do Polshi za pravom polskih gromadyan 22 She 11 priyednalisya do litovskih karayimskih gromad 23 U 1940 1950 h galicka gromada karayimiv mala 40 50 osib Podalna dinamika chiselnosti bula negativnoyu Zaborona religijnoyi aktivnosti dlya molodi sponukala perenesti zijsnennya religijnih obryadiv do privatnih osel 24 Pobut RedaguvatiKarayimi Galicha mali status mishan Golovne zanyattya karayimiv torgivlya ta remesla Selilisya pribulci razom odruzhuvalisya perevazhno mizh svoyimi abo z karayimami inshih spilnot shob ne asimilyuvatisya Misce obrali vzdovzh pravogo berega Dnistra poblizhche do pristani kudi pribuvali korabli z tovarami Z chasom vulicya z torgivelnimi ta remisnickimi karayimiv otrimala nazvu Karayimskoyi Kenasa Redaguvati nbsp Galicka karayimska kenasa 1930 ti rokiDokladnishe Kenasa Galich Galicki karayimi vidpravlyali religijni sluzhbi v kenasi Persha galicka kenesa vidoma z XVI stolittya 15 U 1830 roci stara galicka kenesa zaznaye poshkodzhen vid pozhezhi Todijshnij lider galickih karayimiv Levi Leonovich ocholiv budivnictvo novoyi yake zavershilosya 1836 roku 25 26 Vid 1959 roku vidpravi u kenasi buli zaboroneni a yiyi peretvorili na skladi ta majsterni 1986 roku kenasu znesli bo vona zavazhala pobudovi yedinogo u Galichi 9 poverhovogo budinku Vdalosya vryatuvati rechi kenasi Diyuchij golova rajvikonkomu Ivan Galushak poperediv gromadu pro plani znesennya budivli Bilshist rechej z kenasi narazi peredano do karayimskogo muzeyu pri Nacionalnomu zapovidniku Davnij Galich Chotirimetrovij vivtar gromada peredala do diyuchoyi Maloyi kenasi v Yevpatoriyi Karayimskij cvintar Redaguvati nbsp Karayimskij cvintar Zalukva prisilok GrobiskaDokladnishe Karayimskij cvintar Galich Karayimska spilnota Galicha mala svij cvintar U 1997 2000 rokah buli provedeni doslidzhennya cvintarya vidchisheno epitafiyi peremalovani teksti j zobrazhennya zrobleno perekladi Na osnovi doslidzhennya vijshov unikalnij katalog karayimskogo kladovisha ponad 200 nadgrobkiv 7 27 Galicke karayimske kladovishe rozmishene na pravoberezhzhi Dnistra nepodalik vlittya pritoki richki Lukvi Zagalna plosha karayimskogo kladovisha 0 4 ga Suchasni jogo rozmiri dovzhina 77 m shirina v zahidnij chastini 47 m u shidnij bl 27 m Z pivnochi cvintar upirayetsya u staricyu Dnistra z pivdnya v zrujnovane yevrejske kladovishe Zi shodu ta zahodu do kladovisha prilyagayut prisadibni dilyanki z zhitlovimi ta gospodarskimi budivlyami Najstarishi pam yatniki cvintarya datuyutsya ser XVIII stolittya Stanom na 2000 rik na obliku doslidnikiv perebuvalo 219 karayimskih pohovan Zberezheno 50 starih kam yanih nadgrobkiv Pam yatniki roztashovani ryadami yaki tyagnutsya zi shodu na zahid Liceva storona pam yatnikiv oriyentovana na pivnich Zustrichayutsya chotiri tipi nadmogilnih pam yatnikiv kam yana stela kam yana stela na gorizontalnomu betonnomu pidmurku betonna stela na gorizontalnomu betonnomu pidmurku gorizontalna betonna plita Na epitafiyah vikarbuvani karayimski simvoli korona Tori polamani dereva glechiki dvi doloni blagoslovennya gazana shestikutna zirka Davida oleni semisvichniki levi Deyaki obramleni roslinnim ornamentom 28 Muzej karayimskoyi istoriyi ta kulturi Redaguvati nbsp Muzej karayimskoyi istoriyi i kulturiDokladnishe Muzej karayimskoyi istoriyi ta kulturi2004 roku za rik pislya smerti golovnoyi iniciatorki Yanini Yeshvovich v Galichi zasnovano Muzej karayimskoyi istoriyi ta kulturi yakij stav filiyeyu derzhavnogo zapovidnika Davnij Galich Ekspoziciya rozmishena v troh zalah ta prezentuye religijni ta kulturni tradiciyi karayimskoyi spilnoti Galicha U pershij muzejnij zali mozhna oznajomitisya iz kultovimi ta obryadovimi rechami karayimskoyi spilnoti Galicha Tut prisutni religijni knigi inventar kenasi molitovnij sharf gazzana jogo pechatku ta shtempel kenasi pam yatna kniga z kenasi v yakij zapisuvali svoyi vrazhennya gosti galickoyi gromadi vid 1926 roku Drugij zal visvitlyuye istoriyu karayimskoyi spilnoti u XX st U nomu rozmisheni pam yatki profesijnoyi aktivnosti karayimiv svidoctva pro narodzhennya pro shlyub shkilni svidoctva posvidchennya ta inshi osobisti dokumenti U zali rozmisheni rechi sho bezposeredno pov yazani z karayimskimi obryadami Ekspoziciya tretogo zalu visvitlyuye rozselennya karayimiv po cilomu svitu yih chiselnist ta stan karayimskoyi gromadi v cilomu 29 Primitki Redaguvati Kizilov Mikhail The Karaites of Galicia An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim the Turks and the Slavs 1772 1945 Leiden Boston Brill 2009 s 143 144 Budowa domu karaimskiego Mysl karaimska 1936 11 S 118 119 Balaban Majer Studja historyczne Warszawa 1927 S 19 Janusz B Ostatni z Mohikanow galicyjskych Swiat 1912 16 S 8 9 Balaban Majer Studja historyczne Warszawa 1927 S 21 Zajaczkowski Ananjasz Literatura karaimska Mysl karaimska 1924 1 S 15 a b Vasilchuk N Karayimske kladovishe u Galichi XVII XVIII st unikalna pam yatka istoriyi galickih karayimiv Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 24 travnya 2021 Moroz V Karayimi Galicha istoriya i spadok prizabutoyi gromadi Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 24 travnya 2021 Kizilov Mikhail The Karaites of Galicia An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim the Turks and the Slavs 1772 1945 Leiden Boston Brill 2009 R 107 Kizilov Mikhail The Karaites of Galicia An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim the Turks and the Slavs 1772 1945 Leiden Boston Brill 2009 R 109 Kizilov Mikhail The Karaites of Galicia An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim the Turks and the Slavs 1772 1945 Leiden Boston Brill 2009 R 426 Balaban Majer Studja historyczne Warszawa 1927 S 23 Zajaczkowski Ananjasz Na marginesie studjum Balabana Karaici w Polsce Mysl karaimska 1928 T 1 4 5 S 48 Kizilov Mikhail The Sons of Scripture The Karaites in Poland and Lithuania in the Twentieth Century Walter de Gruyter GmbH amp Co KG 2015 R 108 a b Balaban Majer Studja historyczne Warszawa 1927 S 23 Listy z Halicza Mysl karaimska 1924 1 S 27 28 Kizilov Mikhail The Sons of Scripture The Karaites in Poland and Lithuania in the Twentieth Century Walter de Gruyter GmbH amp Co KG 2015 R 116 Kizilov Mikhail The Karaites of Galicia An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim the Turks and the Slavs 1772 1945 Leiden Boston Brill 2009 R 242 Kizilov Mikhail The Sons of Scripture The Karaites in Poland and Lithuania in the Twentieth Century Walter de Gruyter GmbH amp Co KG 2015 R 119 Tkachuk N Ostannij karayim Galicha Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 24 travnya 2021 Kizilov Mikhail The Karaites of Galicia An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim the Turks and the Slavs 1772 1945 Leiden Boston Brill 2009 R 328 329 Muzej karayimskoyi istoriyi ta kulturi Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 24 travnya 2021 Kizilov Mikhail The Sons of Scripture The Karaites in Poland and Lithuania in the Twentieth Century Walter de Gruyter GmbH amp Co KG 2015 R 378 Kizilov Mikhail The Sons of Scripture The Karaites in Poland and Lithuania in the Twentieth Century Walter de Gruyter GmbH amp Co KG 2015 R 380 Balaban Majer Studja historyczne Warszawa 1927 s 21 22 Listy z Halicza Mysl karaimska 1924 1 S 26 Yurchenko I Kefeli O A Yurchenko N Beregovskij O Karayimske kladovishe bilya Galicha Katalog nadmogilnih pam yatnikiv Lviv Galich Spolom 2000 256 s Arisha Karayimske kladovishe u Galichi XVII XVIII st unikalna pam yatka istoriyi galickih karayimiv Galich davnij suchasnij uk ua Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 24 travnya 2021 karpaty info Muzej karayimskoyi istoriyi ta kulturi Galich www karpaty info ukr Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 24 travnya 2021 Dzherela RedaguvatiBuchma O Politologiya religiyi stanovlennya i zmist Ukrayinske religiyeznavstvo 2009 Specvipusk 1 S 140 158 Karayimi Enciklopediya ukrayinoznavstva T 3 Lviv NTSh 1994 S 959 Kolodnij A Konfesijna merezha Ukrayini konfesijni ta regionalni zrizi Ukrayina religijna kolektivna monografiya Kniga persha Stan religijnogo zhittya Ukrayini Ukrayinske religiyeznavstvo 2008 46 S 23 48 Moroz V Karayimi Galicha istoriya i spadok prizabutoyi gromadi Arhivovano 24 travnya 2021 u Wayback Machine Yurchenko I Kefeli O A Yurchenko N Beregovskij O Karayimske kladovishe bilya Galicha Katalog nadmogilnih pam yatnikiv Lviv Galich Spolom 2000 256 s Yablonovskaya N V Zhurnal Mysl karaimska 1924 1947 dialog s karaimskimi periodicheskimi izdaniyami 1920 1930 h godov Kultura narodov Prichernomorya 2008 136 S 315 32 Sahyszymyz Nasza Mysl Mysl karaimska 1928 T 1 4 5 S 74 76 Balaban Majer Studja historyczne Warszawa 1927 197 V s Budowa domu karaimskiego Mysl karaimska 1936 11 S 118 119 Czacki Tadeusz Rozprawa o zydach I karaitah Zeszyt 44 Krakow Nakladem drukarni Czasu 1860 180 s Grewelski Stefan Wyznania protestanckie I sekty religijne w Polsce wspolczesnej Sandomierz Nakladem Diecezjalnego Zakladu Graficzno Drukarskiego w Sandomierzu 1935 166 s Historyczne dni w Haliczu Mysl karaimska 1929 2 S 42 44 Janusz B Ostatni z Mohikanow galicyjskych Swiat 1912 16 S 8 9 Karaimski teatr amatorski Mysl karaimska 1937 1938 12 S 148 Kizilov Mikhail The Karaites of Galicia An Ethnoreligious Minority among the Ashkenazim the Turks and the Slavs 1772 1945 Leiden Boston Brill 2009 461 p Kizilov Mikhail The Sons of Scripture The Karaites in Poland and Lithuania in the Twentieth Century Walter de Gruyter GmbH amp Co KG 2015 528 p Konferencja w Haliczu Mysl karaimska 1929 T 2 1 S 46 Kowalski Tadeusz Jezyk karaimski Mysl karaimska 1926 T 1 3 S 3 7 Listy z Halicza Mysl karaimska 1924 1 S 26 30 Mardkowicz Kokizow A Ogniska karaimskie Luck Drukarnia Richtera 1936 16 Szulimowicz N Ku obchodowi 20 lecia zgonu b p Z Abrahamowicza Mysl karaimska 1924 1 S 16 17 Tatarzy krymscy w Haliczu Mysl karaimska 1937 1938 12 S 1 4 148 Witaj pasterzu Mysl karaimska 1926 T 1 4 5 S 1 4 Z Z Halicz Otwarcie szkoly parafjalnej Mysl karaimska 1926 T 1 3 S 26 Z Z Ze statystyki Karaimow w Haliczu Mysl karaimska 1924 1 S 32 33 Zajaczkowski Ananjasz Literatura karaimska Mysl karaimska 1924 1 S 7 17 Zajaczkowski Ananjasz Na marginesie studjum Balabana Karaici w Polsce Mysl karaimska 1928 T 1 4 5 S 35 69 Zarachowicz Zarach Kolo pan karaimskich Mysl karaimska 1936 11 S 119 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karayimi Galicha amp oldid 40352247