www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карачківський Михайло Федорович Миха йло Фе дорович Карачкі вський Карачковський нар 22 вересня 5 жовтня 1899 18991005 с

Карачківський Михайло Федорович

Миха́йло Фе́дорович Карачкі́вський (Карачковський) (нар. 22 вересня (5 жовтня) 1899(18991005), село Кормильча, нині Чемеровецького району Хмельницької області — 1 січня 1950, місто Брауншвейг, Німеччина) — український історик, священик. Один з учнів Михайла Грушевського його київського періоду.

Біографія ред.

Народився в сім'ї народного вчителя Федора Никифоровича Карачківського (Карачковського). 1917 року закінчив Кам'янець-Подільську чоловічу гімназію . У Кам'янці-Подільському давав приватні уроки для учнів.

2 листопада 1918 року подав заяву з проханням зарахувати його студентом фізико-математичного факультету Кам'янець-Подільського державного українського університету. Через кілька днів перевівся на історико-філологічний факультет. У списку студентів цього факультету зазначений як дійсний студент з 19 жовтня 1918 року, соціальний стан — військовслужбовець. Вказано, що, крім Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії, закінчив також юнкерську школу.

1920 року Карачківський став одним із засновників і керівників міської організації Української комуністичної партії.

1921 року продовжив навчання на соціально-економічному відділі Кам'янець-Подільського інституту народної освіти (ІНО). 1923 року закінчив інститут (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).

У 1923—1924 роках був асистентом Кам'янець-Подільської науково-дослідної кафедри природи, сільського господарства й культури Поділля.

У 1924—1933 роках працював у ВУАН (нині Національна академія наук України). У 1930—1933 роках був асистентом, науковим співробітником, старшим науковим співробітником Комісії історії Києва і Правобережжя. Разом із Миколою Ткаченком, Віктором Юркевичем, Сильвестром Глушком, Катериною Грушевською та Сергієм Шамраєм належав до учнів Михайла Грушевського його київського періоду діяльності.

Після звільнення з ВУАН перебував на викладацькій роботі. За даними Василя Денисенка та Павла Глядківського, викладав географію у Київському військовому училищі.

Михайлу Федоровичу пощастило уникнути репресій 1930-х років, попри те, що його прізвище досить-таки часто фігурувало серед імен членів різних «контрреволюційних організацій» у слідчих справах його колишніх колег.

Останні роки життя ред.

1941 року історик залишився в окупованому Києві, був співробітником Шевченківської райуправи міста. 1944 року виїхав на еміграцію. Проживав у місті Новий Ульм (Німеччина).

Подальша доля Карачківського не зовсім ясна. Так, Наталія Полонська-Василенко зазначає як дату його смерті 1950 рік. Тим часом 1964 року з'явився підручник для середньої школи та молодших класів гімназій «Священна історія Нового Заповіту» [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.], написана «священиком, доцентом М. Карачківським», на титульній сторінці якого зазначено: «З благословення Його Високопреосвященства, Високопреосвященнійшого Сильвестра, Правлячого Архієпископа Об'єднаної Єпархії УАПЦ в Австралії та Новій Зеландії» . С. Ю. Гаєвський — Сильвестр займав цю посаду у 1953—1963 роках. Зважаючи, що прізвище «Карачківський» рідкісне в Україні, Оксана Юркова припускає, що 1964 року згаданий підручник видав саме Михайло Федорович Карачківський, який був ще живий. Є побіжні дані, що у вересні 1946 року саме Михайла Карачківського — вже як священика — кооптували до Українського православного богословсько-наукового інституту, заснованого того року. Ймовірно, Карачківського було висвячено ще під час війни.

Сергій Гальченко та Григорій Костюк, які уклали примітки до видання «Михайло Драй-Хмара. Літературно-наукова спадщина» (Київ, «Наукова думка», 2002), вказують, що «Карачківський 1943 р. емігрував за кордон і жив у Німеччині. Помер 1 січня 1950 року у місті Брауншвайг (Німеччина)».

Напприкінці 1993 року українське православне видавництво «Воскресіння» перевидало «Священну історію Нового Заповіту». Газета «Свобода» 14 січня 1994 року писала:

Як доповнення до книжки Карачківського видавництво «Воскресіння» випустило супровідну книжечку для розмальовування під назвою «Христос на землі» (художник Олександр Мельник)

Дружина Олена Петрівна Карачківська (дівоче прізвище — Длугопольська, в іншому варіанті написання — Длугопільська) — молодша сестра Ніни Петрівни Драй-Хмари, дружини поета Михайла Драй-Хмари. Була дійсною студенткою (від 17 жовтня 1919 року) історико-філологічного факультету Кам'янець-Подільського державного українського університету. За словами Михайла Федоровича, одночасно працювала в університетській бібліотеці. Померла 1987 року.

Наукова діяльність ред.

Карачківський досліджував історію кам'янець-подільських і київських цехів, історію міст Поділля. Основні праці:

Карачківський Михайло Федорович - автор книг „Священна історія Старого Заповіту” [ 1 листопада 2019 у Wayback Machine.] (1946), „Священна історія Нового Заповіту [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]” (1946, 1993) .

Примітки ред.

  1. Пріцак Омелян. Гарвардський центр українських студій і школа Грушевського // Свобода. — 1972. Число 193. — 18 жовтня. — С.2.
  2. Випускники Кам'янець-Подільської гімназії 1883—1920 [ 9 жовтня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 рр.). — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. — С.549.
  4. Карачківський М., свящ., доц. Священна історія Нового Заповіту: підручник для народньої школи та молодщих кляс гімназії. — Новий Ульм, 1964. — 87 с.
  5. Драй-Хмара Михайло. Літературно-наукова спадщина. — К.: Наукова думка, 2002. — С.573.
  6. «Христос на землі» — новинка у видавництві «Воскресіння» // Свобода. — 1994. — Число 52. — 18 березня. — С.3.
  7. Завальнюк О. М. Історія Кам'янець-Подільського державного українського університету в іменах (1918—1921 рр.). — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2006. — С.546.
  8. Листування митрополита Іларіона (Огієнка). — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. — С.231.
  9. Свобода. — 1987. — Число 233. — 5 грудня. — С.3.

Література ред.

  • Карачківський Михайло // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — Т. 3. — С. 959.
  • Юркова О. В. Карачківський Михайло Федорович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — ISBN 978-966-00-0692-8. — С. 107.
  • Юркова О. Діяльність Науково-дослідної кафедри історії України М. С. Грушевського (1924–1930 рр.). – К., 1999.
  • Юркова Оксана. // «З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ». — 1998. — № 1/2(6/7).
  • Нестеренко Валерій. Учень академіка Грушевського: Кам'янецький відлік // Подолянин. — 2003. — 16 травня. — С. 5.
  • Драй-Хмара Михайло. Літературно-наукова спадщина. — К.: Наукова думка, 2002. — С. 396, 573 (примітка 154).
  • Нові публікації видавництва «Воскресіння» // Свобода. — 1994. — Число 8. — 14 січня. — С.6.
  • Листування митрополита Іларіона (Огієнка). — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. — С.230—231.
  • Мацько В. Білий цвіт на калині. – Хмельницький: Просвіта, 2001. – С. 43-44.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. - 516 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miha jlo Fe dorovich Karachki vskij Karachkovskij nar 22 veresnya 5 zhovtnya 1899 18991005 selo Kormilcha nini Chemeroveckogo rajonu Hmelnickoyi oblasti 1 sichnya 1950 misto Braunshvejg Nimechchina ukrayinskij istorik svyashenik Odin z uchniv Mihajla Grushevskogo jogo kiyivskogo periodu 1 Karachkivskij Mihajlo FedorovichNarodivsya 5 zhovtnya 1899 1899 10 05 Chemeroveckij rajon Kam yanec Podilska oblast Ukrayinska Radyanska Socialistichna RespublikaPomer 1 sichnya 1950 1950 01 01 50 rokiv Braunshvejg Nizhnya Saksoniya FRNDiyalnist istorikAlma mater Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana OgiyenkaRoboti u Vikidzherelah Zmist 1 Biografiya 1 1 Ostanni roki zhittya 2 Naukova diyalnist 3 Primitki 4 LiteraturaBiografiya red Narodivsya v sim yi narodnogo vchitelya Fedora Nikiforovicha Karachkivskogo Karachkovskogo 1917 roku zakinchiv Kam yanec Podilsku cholovichu gimnaziyu 2 U Kam yanci Podilskomu davav privatni uroki dlya uchniv 2 listopada 1918 roku podav zayavu z prohannyam zarahuvati jogo studentom fiziko matematichnogo fakultetu Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu Cherez kilka dniv perevivsya na istoriko filologichnij fakultet U spisku studentiv cogo fakultetu zaznachenij yak dijsnij student z 19 zhovtnya 1918 roku socialnij stan vijskovsluzhbovec Vkazano sho krim Kam yanec Podilskoyi cholovichoyi gimnaziyi zakinchiv takozh yunkersku shkolu 3 1920 roku Karachkivskij stav odnim iz zasnovnikiv i kerivnikiv miskoyi organizaciyi Ukrayinskoyi komunistichnoyi partiyi 1921 roku prodovzhiv navchannya na socialno ekonomichnomu viddili Kam yanec Podilskogo institutu narodnoyi osviti INO 1923 roku zakinchiv institut nini Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka U 1923 1924 rokah buv asistentom Kam yanec Podilskoyi naukovo doslidnoyi kafedri prirodi silskogo gospodarstva j kulturi Podillya U 1924 1933 rokah pracyuvav u VUAN nini Nacionalna akademiya nauk Ukrayini U 1930 1933 rokah buv asistentom naukovim spivrobitnikom starshim naukovim spivrobitnikom Komisiyi istoriyi Kiyeva i Pravoberezhzhya Razom iz Mikoloyu Tkachenkom Viktorom Yurkevichem Silvestrom Glushkom Katerinoyu Grushevskoyu ta Sergiyem Shamrayem nalezhav do uchniv Mihajla Grushevskogo jogo kiyivskogo periodu diyalnosti Pislya zvilnennya z VUAN perebuvav na vikladackij roboti Za danimi Vasilya Denisenka ta Pavla Glyadkivskogo vikladav geografiyu u Kiyivskomu vijskovomu uchilishi Mihajlu Fedorovichu poshastilo uniknuti represij 1930 h rokiv popri te sho jogo prizvishe dosit taki chasto figuruvalo sered imen chleniv riznih kontrrevolyucijnih organizacij u slidchih spravah jogo kolishnih koleg Ostanni roki zhittya red 1941 roku istorik zalishivsya v okupovanomu Kiyevi buv spivrobitnikom Shevchenkivskoyi rajupravi mista 1944 roku viyihav na emigraciyu Prozhivav u misti Novij Ulm Nimechchina Podalsha dolya Karachkivskogo ne zovsim yasna Tak Nataliya Polonska Vasilenko zaznachaye yak datu jogo smerti 1950 rik Tim chasom 1964 roku z yavivsya pidruchnik dlya serednoyi shkoli ta molodshih klasiv gimnazij Svyashenna istoriya Novogo Zapovitu Arhivovano 8 grudnya 2015 u Wayback Machine napisana svyashenikom docentom M Karachkivskim na titulnij storinci yakogo zaznacheno Z blagoslovennya Jogo Visokopreosvyashenstva Visokopreosvyashennijshogo Silvestra Pravlyachogo Arhiyepiskopa Ob yednanoyi Yeparhiyi UAPC v Avstraliyi ta Novij Zelandiyi 4 S Yu Gayevskij Silvestr zajmav cyu posadu u 1953 1963 rokah Zvazhayuchi sho prizvishe Karachkivskij ridkisne v Ukrayini Oksana Yurkova pripuskaye sho 1964 roku zgadanij pidruchnik vidav same Mihajlo Fedorovich Karachkivskij yakij buv she zhivij Ye pobizhni dani sho u veresni 1946 roku same Mihajla Karachkivskogo vzhe yak svyashenika kooptuvali do Ukrayinskogo pravoslavnogo bogoslovsko naukovogo institutu zasnovanogo togo roku Jmovirno Karachkivskogo bulo visvyacheno she pid chas vijni Sergij Galchenko ta Grigorij Kostyuk yaki uklali primitki do vidannya Mihajlo Draj Hmara Literaturno naukova spadshina Kiyiv Naukova dumka 2002 vkazuyut sho Karachkivskij 1943 r emigruvav za kordon i zhiv u Nimechchini Pomer 1 sichnya 1950 roku u misti Braunshvajg Nimechchina 5 Napprikinci 1993 roku ukrayinske pravoslavne vidavnictvo Voskresinnya perevidalo Svyashennu istoriyu Novogo Zapovitu Gazeta Svoboda 14 sichnya 1994 roku pisala Otec M Karachkivskij avtor Svyashennoyi istoriyi Novogo Zapovitu buv svyashenikom Ukrayinskoyi Avtokefalnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi u povoyennij Nimechchini Vin vikladav religiyu uchnyam ukrayinskoyi gimnaziyi v Gannoveri i 1946 roku napisav dva pidruchniki Svyashennu istoriyu Starogo Zapovitu i Svyashennu istoriyu Novogo Zapovitu Knizhki rozislano po taborovih shkolah ta ukrayinskih pravoslavnih parafiyah u Nimechchini Voni buli duzhe populyarni i shvidko rozijshlis Shukayuchi vidpovidnogo materialu pro zhittya Isusa Hrista dlya ditej vidavnictvo Voskresinnya zupinilos same na knizhci o Mihajla Karachkivskogo z oglyadu na plinnij viklad prostu legku do zrozuminnya movu ta duh pobozhnosti z yakim avtor pisav svoyu rozpovid Z dozvolu rodini avtora o Mihajlo pomer 1950 roku rozpochalas pracya nad novim vidannyam Vazhlivim novim elementom novogo vidannya ye ilyustraciyi vikonani kiyivskim hudozhnikom Oleksandrom Melnikom Yak dopovnennya do knizhki Karachkivskogo vidavnictvo Voskresinnya vipustilo suprovidnu knizhechku dlya rozmalovuvannya pid nazvoyu Hristos na zemli hudozhnik Oleksandr Melnik 6 Druzhina Olena Petrivna Karachkivska divoche prizvishe Dlugopolska v inshomu varianti napisannya Dlugopilska molodsha sestra Nini Petrivni Draj Hmari druzhini poeta Mihajla Draj Hmari Bula dijsnoyu studentkoyu vid 17 zhovtnya 1919 roku istoriko filologichnogo fakultetu Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu 7 Za slovami Mihajla Fedorovicha odnochasno pracyuvala v universitetskij biblioteci 8 Pomerla 1987 roku 9 Naukova diyalnist red Karachkivskij doslidzhuvav istoriyu kam yanec podilskih i kiyivskih cehiv istoriyu mist Podillya Osnovni praci Arhivna spadshina kiyivskih cehiv Zapiski istorichno filologichnogo viddilu VUAN 1927 Kniga 11 Do istoriyi kam yaneckih cehiv Statut cehu olijnikiv 1774 r Zapiski istorichno filologichnogo viddilu VUAN 1928 Kniga 17 Rozmezhuvannya Volinskoyi ta Podilskoyi gub 1799 r Arhivovano 31 bereznya 2014 u Wayback Machine Istoriko geografichnij zbirnik K 1928 T II Opis Podillya z 1819 roku V Rudnickogo do istoriyi Podillya pochatku XIX v Arhivovano 28 bereznya 2017 u Wayback Machine Studiyi z istoriyi Ukrayini Naukovo doslidchoyi katedri istoriyi Ukrayini v Kiyivi T 2 K 1929 Pivnichno Zahidnya Baltshina Istorichno geografichni materiyali na pidstavi podorozhi vlitku 1928 roku Arhivovano 31 bereznya 2014 u Wayback Machine Istoriko geografichnij zbirnik K 1929 T III Kiyivski cehi za litovsko polskoyi ta rannoyi moskovskoyi dobi Kiyivski zbirniki istoriyi j arheologiyi pobutu j mistectva Zbirnik 1 K 1930 Materiyali do istoriyi mist na Podilli naprikinci XVIII stolittya Istorichno geografichnij zbirnik T 4 K 1931 Karachkivskij Mihajlo Fedorovich avtor knig Svyashenna istoriya Starogo Zapovitu Arhivovano 1 listopada 2019 u Wayback Machine 1946 Svyashenna istoriya Novogo Zapovitu Arhivovano 8 grudnya 2015 u Wayback Machine 1946 1993 Primitki red Pricak Omelyan Garvardskij centr ukrayinskih studij i shkola Grushevskogo Svoboda 1972 Chislo 193 18 zhovtnya S 2 Vipuskniki Kam yanec Podilskoyi gimnaziyi 1883 1920 Arhivovano 9 zhovtnya 2008 u Wayback Machine ros Zavalnyuk O M Istoriya Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu v imenah 1918 1921 rr Kam yanec Podilskij Abetka NOVA 2006 S 549 Karachkivskij M svyash doc Svyashenna istoriya Novogo Zapovitu pidruchnik dlya narodnoyi shkoli ta molodshih klyas gimnaziyi Novij Ulm 1964 87 s Draj Hmara Mihajlo Literaturno naukova spadshina K Naukova dumka 2002 S 573 Hristos na zemli novinka u vidavnictvi Voskresinnya Svoboda 1994 Chislo 52 18 bereznya S 3 Zavalnyuk O M Istoriya Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu v imenah 1918 1921 rr Kam yanec Podilskij Abetka NOVA 2006 S 546 Listuvannya mitropolita Ilariona Ogiyenka K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2006 S 231 Svoboda 1987 Chislo 233 5 grudnya S 3 Literatura red Karachkivskij Mihajlo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 T 3 S 959 Yurkova O V Karachkivskij Mihajlo Fedorovich Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 ISBN 978 966 00 0692 8 S 107 Yurkova O Diyalnist Naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi Ukrayini M S Grushevskogo 1924 1930 rr K 1999 Yurkova Oksana Kiyivska istorichna shkola M S Grushevskogo doli naukovciv Z arhiviv VUChK GPU NKVD KGB 1998 1 2 6 7 Nesterenko Valerij Uchen akademika Grushevskogo Kam yaneckij vidlik Podolyanin 2003 16 travnya S 5 Draj Hmara Mihajlo Literaturno naukova spadshina K Naukova dumka 2002 S 396 573 primitka 154 Novi publikaciyi vidavnictva Voskresinnya Svoboda 1994 Chislo 8 14 sichnya S 6 Listuvannya mitropolita Ilariona Ogiyenka K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2006 S 230 231 Macko V Bilij cvit na kalini Hmelnickij Prosvita 2001 S 43 44 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karachkivskij Mihajlo Fedorovich amp oldid 38165283