Капітолійські музеї (італ. Musei Capitolini) — найстаріший публічний музей у світі, початок якому поклав папа Сікст IV у 1471, передавши в дар «народу Римa» збори античної бронзи, що розміщувалися до того часу у стінах Латерана.
| Капітолійські музеї італ. Musei Capitolini | |
|---|---|
|
| |
| 41°53′34″ пн. ш. 12°28′57″ сх. д. / 41.89294300002777760° пн. ш. 12.48255800002777605° сх. д.Координати: 41°53′34″ пн. ш. 12°28′57″ сх. д. / 41.89294300002777760° пн. ш. 12.48255800002777605° сх. д. | |
| Країна | Італія |
| Розташування | Рим |
| Тип | художня галерея нерухомість археологічний музей і музей |
| Площа | 14 156 квадратний метр і 14 027 квадратний метр |
| Архітектор | Мікеланджело Буонарроті |
| Засновник | Сікст IV |
| Дата заснування | 1471 |
| Адреса | Капітолійська площаd |
| Капітолійські музеї Капітолійські музеї (Італія) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Говорять про «музеї» у множині, так як пізніше до оригінальної колекції стародавніх скульптур була додана папою Бенедиктом XIV у 18 столітті картинна галерея. Відкритий для публіки у 1734 під час понтифікату Климента XII його вважають першим відкритим музеєм у світі. Місце, де мистецтво було для всіх, а не тільки його власників.
Будівлі Редагувати
Музеї розміщуються в трьох палацах на спроєктованій Мікеланджело Буонарроті площі Капітолію у Римі:
- середньовічний сенаторський палац (Palazzo senatorio) з 12 століття,
- перебудований Мікеланджело ренесансний Палаццо консерваторе (Palazzo dei Conservatori) та
- побудований у XVII столітті навпроти нього Новий палац (Palazzo Nuovo), який повторює його вигляд.
У XX столітті частина експозиції була перенесена в сусідній палаццо Кафареллі-Клементина. Палаццо деі Консерваторі згадується в багатьох книгах з історії мистецтва як перша будівля, при перебудові якої був застосований гігантський ордер — пілястри, що простяглися на кілька поверхів. Архітектурні мотиви цього палацу (палаццо) помітні в будівлях різних часів на різних континентах. На Капітолійській площі встановлена точна копія єдиної античної кінної статуї що збереглася до наших часів з античності — кінна статуя імператора Марка Аврелія, якого в середні віки помилково приймали за імператора Костянтина.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- https://www.museiincomuneroma.it/sites/default/files/f_servizio-scientifico/Carta%20dei%20servizi%202020.pdf#page=16 — Musei in Comune, 2020. — P. 15.
- ↑ dati.beniculturali.it — 2014.
- ↑ Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
- http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo
- ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2021.
- Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2020.
- ISTAT https://www.istat.it/it/archivio/167566 — 2017.
- https://www.archeoroma.org/sites/piazza-del-campidoglio/
- http://www.museicapitolini.org/en/il_museo/storia_del_museo/fondazione_e_prime_acquisizioni
- Італійська Вікіпедія — 2001.
- Duncan Garwood Rome. City Guides. Lonely Planet. Rome Lonely Planet city guide. Lonely planet [ 23 серпня 2011 у Wayback Machine.] — Lonely Planet, 2006. — ISBN 1740597109, 9781740597104
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Капітолійські музеї |
- Сторінка музею для відвідувачів [ 17 лютого 2011 у Wayback Machine.]