Каптурник золотоголовий Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царс

?

Каптурник золотоголовий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Рід:	Каптурник (Thlypopsis)
Вид:	Каптурник золотоголовий

Біноміальна назва

Thlypopsis sordida
(d'Orbigny & Lafresnaye, 1837)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Nemosia sordida

Посилання

Вікісховище:	Thlypopsis sordida
Віківиди:	Thlypopsis sordida
EOL:	1052947
ITIS:	563420
МСОП:	22722263
NCBI:	62257

Капту́рник золотоголовий (Thlypopsis sordida) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис ред.

Золотоголовий каптурник

Довжина птаха становить 13 см, вага 14—19 г. Верхня частина тіла піщано-сіра, нижня частина тіла охриста або охристо-коричнева, нижня частина грудей, живіт і гузка білуваті. Обличчя і горло жовті, тім'я і скроні рудувато-оранжеві. Покривні пера крил темні, махові пера темні з сірими краями. Дзьоб темний, очі темно-карі, лапи сірі. У самиць верхня частина тіла тьмяніша, ніж у самців, голова, обличчя і горло тьмяно-жовті. У молодих птахів забарвлення ще тьмяніше, верхня частина тіла сірувато-оливкова, нижня частина тіла світла.

Підвиди ред.

Виділяють три підвиди:

T. s. orinocensis Friedmann, 1942 — долина річки Ориноко в центральній Венесуелі;
T. s. chrysopis (Sclater, PL & Salvin, 1880) — крайній південь Колумбії, схід Еквадору і Перу, захід Бразилії;
T. s. sordida (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) — південна і центральна Бразилія, східна Болівія, Парагвай і північна Аргентина.

Поширення і екологія ред.

Золотоголові каптурники мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Аргентині і Парагваї. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і рідколіссях, галерейних лісах, у чагарникових заростях і саванах серрадо. Зустрічаються зграйками по 3—4 птахи, переважно на висоті до 800 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, зокрема кониками, жуками і мухами, іншими комахами, яких воли ловлять серед рослинності, а також плодами й насінням. Гніздо чашоподібне. В кладці 2 блакитнуватих яйця, поцяткованих коричневими плямками. Золотоголові каптурники іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 21 лютого 2022.
d'Orbigny, Alcide; Lafresnaye, Frédéric de (1837). . Magasin de Zoologie (Latin) 7 (2): 1–88 [28]. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 21 лютого 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 21 лютого 2022.
Zoological Society of London (1880). (англ.). London: Academic Press. с. 155–156. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 21 лютого 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 21 лютого 2022.

[2] 'Orbigny, Alcide; Lafresnaye, Frédéric de (1837). . Magasin de Zoologie (Latin) 7 (2): 1–88 [28]. Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 21 лютого 2022.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 21 лютого 2022.

[5] Zoological Society of London (1880). (англ.). London: Academic Press. с. 155–156. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 21 лютого 2022.