Kaplice (Кaplice) (Czech pronunciation: [ˈkaplɪtsɛ]; нім. Kaplitz) — місто в окрузі Чеський Крумлов Південночеського краю Чехії. Тут проживає близько 7000 жителів. Історичний центр міста добре зберігся і охороняється законом як пам'ятна зона міста.
|
Координати 48°44′18″ пн. ш. 14°29′46″ сх. д. / 48.73856483700277664° пн. ш. 14.49627213542277637° сх. д.Координати: 48°44′18″ пн. ш. 14°29′46″ сх. д. / 48.73856483700277664° пн. ш. 14.49627213542277637° сх. д.
Капліце у Вікісховищі |
Адміністративні частини ред.
Села Бланско, Добехов, Градиште, Губенов, Кветонов, Мостки, Порешин, Порешінець, Розпуті та Ждяр є адміністративними частинами Капліце.
Географія ред.
Капліце знаходиться приблизно в 15 км на південний схід від Чеського Крумлова та 25 км на південь від Чеських Будейовіце. Він розташований у передгір'ї Гратцен. Найвищою точкою є пагорб Градишський врх висотою 780 метрів. Місто розташоване на річці Малше. На території є декілька ставків.
Історія ред.
Перша письмова згадка про Капліце датується 1257 роком, згідно з якою воно було власністю монастиря в Мілевському. Він був заснований як ринкове селище на важливому торговельному шляху, що з'єднує Верхню Австрію з Південною Богемією. Вигідне становище стало головним фактором його швидкого розвитку.
У 13 столітті воно стало частиною маєтку Поршешин, заснованого Баворами зі Страконіце. У 1382 році Капліце стало містом з усіма міськими привілеями, але залишалося під впливом володарів Поршешина до 1387 року.
Після того, як Капліце та Поршешин були придбані Олдржихом II Розенбергом, він дозволив замок Поршешин спалити в 1434 році, щоб йому не довелося інвестувати в нього та платити за слуг. Після того, як Розенберги вимерли, маєтки успадкували Швамберги, а потім були передані переможцям у битві біля Білої Гори, емпіричному генералу Карлу Бонавентурі, графу Букуа. Місто отримало ряд привілеїв, що позитивно вплинуло на його економічний розвиток. Тим не менш, цей розвиток багато разів у минулому серйозно постраждав від таких катастроф, як часті пожежі, спустошення та пограбування під час воєн, особливо під час гуситських війн і Тридцятилітньої війни. До кінця XV століття населення міста стало німецькомовним.
Демографія ред.
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1869 | 3966 | — |
| 1880 | 3972 | +0.2% |
| 1890 | 4004 | +0.8% |
| 1900 | 4126 | +3.0% |
| 1910 | 4115 | −0.3% |
| 1921 | 4017 | −2.4% |
| 1930 | 3759 | −6.4% |
| 1950 | 2952 | −21.5% |
| 1961 | 3615 | +22.5% |
| 1970 | 4308 | +19.2% |
| 1980 | 5402 | +25.4% |
| 1991 | 7111 | +31.6% |
| 2001 | 7125 | +0.2% |
| 2011 | 7183 | +0.8% |
| 2021 | 6994 | −2.6% |
Примітки ред.
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
- Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.
- ↑ Historie města Kaplice (чес.). Lysá hora. Процитовано 7 вересня 2021.
- Městská památková zóna Kaplice (чес.). Informační systém cestovního ruchu Jihočeského kraje. Процитовано 7 вересня 2021.
- ↑ Hrad byl kasičkou na důchody poddaných i sídlem (чес.). Českokrumlovský deník. 20 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2021.
- Charles Higounet. Die deutsche Ostsiedlung im Mittelalter (нім.). с. 330.