www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кант пісня У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Кант значення Кант від лат cantus спів пісня церковна аб

Кант (пісня)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кант (значення).

Кант (від лат. cantus — «спів», «пісня») — церковна або світська пісня для триголосного ансамблю або хору, що була поширена у XVI–XVIII ст. в Україні. Звідти канти і псальми були занесені на московські землі Спочатку створювалися на релігійні тексти і виконувалися духовенством і ченцями.

Вертепний кант «Шедше тріє царі»

А капела «Менестрелі»
При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку.

Релігійні канти

Поетика кантів походить від літературної (книжкової) поезії, а не народної пісні. У XVII ст. канти створювалися на слова представників силабічної поезії. Тексти та мелодії кантів побутували в багатьох варіантах, входили у поширені рукописні збірки. Для музичного стилю канту характерно триголосний виклад з паралельним рухом верхніх голосів, квадратна музична строфа.

Типовими кантами, наприклад, є відомі колядки.

Виконувалися ансамблем співаків або хором без супроводу інструментів. Інтонаційний лад канту представляє сплав елементів знаменного співу, української народної пісні, а також польської мелодики.

Найвідомішим пам'ятником духовних кантів є «Богогласник», виданий 1790 року в Почаївській лаврі. З 248 пісень пісень першого видання Богогласника — 33 польською мовою, 3 латиною, решта — церковнослов'янською або книжною українською мовою. В тематичному відношенні найбільше кантів у цій збірці присвячено Христові (76), Богородиці і її іконам (56), різним святим (55), ці канти розташовані по групах відповідно до церковних свят. Мелодія записана київською квадратною нотацією. Для ряду кантів мелодія не виписана, натомість вказується на те, що вони співаються на мелодію іншого канту. В мелодиці кантів проявляється опора на фукнкційно-гармонічне мислення, у кантах другої половини XVIII століття посилюються зв'язки з фольклором.

Пізніше Богогласник неодноразово перевидавався, зокрема у Почаєві (1805, 1825), Львові (1850, 1886). Канти переважно були анонімні. Однак відомі імена деяких авторів: Димитрій Туптало, Єпифаній Славинецький, Феофан Прокопович.

Світські канти

У XVIII ст. з'являються канти патріотичного, побутового, любовно-ліричного змісту. Значне місце серед них займають любовно-ліричні канти, що передували появі жанру пісні-романсу (напр. «Бідная моя головонько, де ж тепер моя тепер дівонька», «Нещаслива доля без милого жити» та ін.). Іншою популярною групою світських кантів є жартівливі канти (напр. «Да орав мужик при дорозі», «Ой під вишнею, під черешною» та ін.).

Існують канти і зі скорботнішою тематикою, наприклад «Ой біда, біда мні, чайці небозі» (деякі приписують авторство цього канту Івану Мазепі). Серед авторів світських кантів — філософ Григорій Сковорода, зокрема йому належать канти «Ох щастє, щастє, бідноє, злоє», «Ах ти, світе лістний».

Канти стають улюбленою музичною формою міських верств населення. Ліричні канти вбирають в себе елементи існуючих танцювальних форм, головним чином менуету. Видатними творцями таких пісень були Г. Сковорода («Ох щастє, щастє, бідноє, злоє», «Ах ти, світе лістний»), 3. Дзюбаревич, С. Климовський, О. Падальський, І. Бачинський, Я. Семержинський та інші поети, однак у більшості випадків слова і музика кантів анонімні.

Мелодії кантів служили джерелом для розвитку культової музики. Особливо відчутним був їх вплив на один із хорових жанрів — партесний (багатоголосий) концерт.

Видатний український композитор і теоретик партесного жанру М. Дилецький (1650–1723 рр.) обстоював метод створення духовних гімнів на основі мелодії світської пісні, наводячи як приклад мелодію поширеного тоді канта «Радуйся, радость свою воспіваю». Партесний концерт був своєрідним проявом стилю українського бароко в музиці. Видатними виконавцями у цьому жанрі в Україні були Олекса Лешковський, Клим Коновський, Василь Пікулинський, Іван Календа та ін.

Див. також

Примітки

  1. Архів оригіналу за 20 травня 2014. Процитовано 2 лютого 2011. 
  2. Ю. В. Келдыш. Кант (многоголосная песня) // Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия 1969–1978[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Духовна культура українського народу другої половини XVII—кінця XVIII століття[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела

  • Л. Корній. Історія української музики. Т.2. Київ — Харків — Нью-Йорк: М. П. Коць, 1998.  С. 95-109.
  • Барокові духовні пісні з рукописних співаників XVIII ст. Лемківщини /[вступ, упорядкування і коментарі Олі Гнатюк]. Львів: Місіонер, 2000. 336 с.
  • Возняк М. Два співаники половини й третьої четвертини XVIII ст. // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. – Львів, 1922. Т. CXXXIII. С. 115-172.
  • Гнатюк О. Богогласник як антологія духовної поезії XVII–XVIII сто-літь // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Львів, 1995. Т. ССXХIХ: Праці Філологічної секції. С. 7-15.
  • Гнатюк О. Українська духовна бароккова пісня. Варшава;Київ: Перевал, 1994. 188 с.
  • Грушевський М. Cпіваник з початку XVIIІ ст. //Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Львів, 1897. Т. XV. С. 1-48;Т. XVІІ. С. 49-98.
  • Зосім О. Дослідники української духовної пісні кінця ХІХ–початку ХХ ст. // Видатні постаті науки, культури та освіти України : матеріалиВсеукр. наук.-практ. конф., (Київ, 30-31 жовтня 2008 р.) / Мін-во культури і ту- ризму, ДАКККіМ. Київ: ДАКККіМ, 2008. С. 70-74.
  • Зосім О. Духовна пісня паралітургічного призначення як регіональнийваріант української духовнопісенної традиції / О. Зосім // Україна: від само бут-ності – до соборності : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., (Київ, 22-23травня 2008 р.) / Мін-во культури і туризму, ДАКККіМ. Київ: ДАКККіМ, 2008. С. 136-139.
  • Зосім О. Західноєвропейська духовна пісня на східнослов'янських землях у XVII–XIХ століттях: монографія. Київ: ДАКККіМ, 2009. 204 с.
  • Зосім О. Західноєвропейські паралітургічні пісні в українській духо-внопісенній традиції // Інформаційно-культурний простір: європейсь-кий вибір України : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 7-8 грудня2007 р.). Ч. 2. / Мін-во культури і туризму, ДАКККіМ. Київ: ДАКККіМ, 2008. С. 173-175.
  • Зосім О. Мелодії українських духовних пісень: у пошуках першоджерел // Київське музикознавство. Київ, 2002. Вип. 8. С. 36-43.
  • Зосім О. Українські різдвяні пісні та їх європейські аналоги //Київське музикознавство. Київ, 2000. Вип. 3. С. 15-22.
  • Козицький П. Спів і музика в Київській академії за 300 років її існу-вання Київ : Музична Україна, 1971. 148 с.
  • Корній Л. Українська шкільна драма і духовна музика XVII–першоїполовини XVIII ст. / Л. Корній; [АН України; Ін-т української археографії таін.]. Київ, 1993. 183 с.
  • Костюковець Л. Із спостережень над історією розвитку різдвянихпсалмів-колядок // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Львів, 1993. Т. CCXXVI: Праці Музикознавчої комісії. С. 238-243.
  • Медведик Ю. Ad Fontes: з історії української музики XVIІ – початку XX ст.: вибрані статті, матеріали, рецензії. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2015. 618 с. ISBN 978-617-10-0027-8
  • Медведик Ю. “Богогласник” – найвидатніша пам’ятка українськоїдуховної лірики XVII–XVIII ст. (джерелознавчий та етнологічний аспект) // Народна творчість та етнографія. 1992. № 5-6. С. 44-49.
  • Медведик Ю. Гимнографічні джерела української духовної пісні // ΚΑΛΟΘΩΝΙΑ: Наук. зб. з історії церковної монодії та гимнографії /До 70-ліття Олександри Цалай-Якименко. Львів : Вид-во УКУ, 2002. Ч. І. С. 133-139
  • Медведик Ю. Ґенеза та специфіка кодифікування українських духо-вних кантів на ранній стадії рукописної практики жанру (кінець XVI– XVII ст.)// Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського:Культурологічні проблеми української музики (Наукові дискурси пам’яті ака-деміка І. Ф. Ляшенка). Київ, 2002. Вип. 16. С. 225-234
  • Медведик Ю. Дослідження давньої української пісенності у працяхвчених львівського осередку медієвістів // Народна творчість та етнографія. 2002. № 5-6. С. 82-88.94.
  • Медведик Ю. Духовна пісня в українських літературознавчих студіях // Musica Humana : [зб. ст. кафедри музичної україністики / відп. ред. Ю. Ясіновський (=Наукові збірки ЛДМА ім. М. Лисенка; Ін-т українознавств-ва ім. І. Крип’якевича НАН України)]. Львів, 2005. Ч. 2. С. 124-135. (Серія “Історія української музики”, вип. 13).95.
  • Медведик Ю. Духовні канти в честь чудотворних храмових святинь Галичини // Українське музикознавство. Київ, 2001. Вип. 30. С. 90-103.
  • Медведик Ю. Катехизаційна спрямованість духовнокантової творчості як один із чинників християнізації суспільства // Київське музикознавство. Київ, 2001. Вип. 6. С. 24-33.
  • Медведик Ю. Латинсько-польсько-словацькі елементи в українській духовній пісні // Musica Humana: [зб. ст. кафедри музичної україніс-тики / відп. ред. Ю. Ясіновський (Наукові збірки ЛДМА ім. М. Лисенка; Ін-тукраїнознавства ім. І. Крип’якевича НАН України)]. Львів, 2003. Ч. 1. С. 251-260. (Серія “Історія української музики” : вип. 10)
  • Медведик Ю. НАПРЯМКИ ТА ПРІОРИТЕТИ ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ ПІСНІ ЛЬВІВСЬКИМИ ДОСЛІДНИКАМИ УПРОДОВЖ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІХІХ – ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТ. // ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ Серія мист-во. 2012. Вип. 11. 13–30.
  • Український кант XVII–XVIII ст. / [упоряд., вст. ст. і прим. Л. В. Івченко;спец. ред. текстів В. І. Крекотня]. Київ: Музична Україна, 1990. 200 с.
  • Франко І. Духовна й церковна поезія на Сході й на Заході. Вступ достудій над “Богогласником” // Франко І. Зібрання творів у 50-ти томах. Київ : Наук. думка, 1983. Т. 39. С. 129-143.
  • Франко І. Наші коляди // Франко І. Зібрання творів у 50-титомах . Київ : Наук. думка, 1982. Т. 28. С. 7-41.166.
  • Франко І. Студії над українськими народними піснями //Франко І. Зібрання творів у 50-ти томах Київ : Наук. думка, 1984. Т. 42. С. 7-491
  • Цалай-Якименко О. Київська школа музики XVII століття / О. Цалай- Якименко; [Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка]. Київ; Львів; Полтава, 2002. 500 с.
  • Medvedyk J. David’s psalms as a Sourse of Poetic Texts of UkrainianSacred Songs of the XVII–XVIII Centuries // Musica AntiquaEuropae Orientalis. Acta Musicologica. – Bydgoszcz : Filharmonia Pomorska, 1994. Т. XIII. P. 227-236.199.
  • Medvedyk J. Poczajowski “Bohohlasnyk”. Okoliczności powstania orazźródła antologii ukraińskiej pieśni religijnej // Polska-Ukraina. 1000lat sąsiedztwa: [ pod red. S. Stępnia]. Przemyśl, 2000. Т. 5: Miejsce i rolakościoła grekokatolickiego w kościele powszechnym. – S. 347-354.200.
  • Medvedyk J. Ukrainian baroque sacred songs in relation to slavic paraliturgical culture // Musica Antiqua Europae Orientalis. ActaMusicologica. – Bydgoszcz : Filharmonia Pomorska, 2003. Т. XIII. P. 169-174.
  • Rothe H. Paraliturgische Lieder bei den Ostslaven, besonders Ukrainern.Östliche Liturgie und westliches Kirchenlied // Sprache und Literatur der Ukraine zwischen Ost und West : [hrsg. von J. Besters-Dilger, M. Moser,St. Simonek]. Bern; Berlin; Bruxelles; Frankfurt am Main; New York; Wien : Peter Lang, 2000. S. 17-31
  • Rothe H. Sakrale Grundlagen slavischer Literaturen / H. Rothe // SakraleGrundlagen slavischer Literaturen : [hrsg. von H. Rothe.]. – München : Verlag OttoSagner, 2002. S. 1-26.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kant znachennya Kant vid lat cantus spiv pisnya cerkovna abo svitska pisnya dlya trigolosnogo ansamblyu abo horu sho bula poshirena u XVI XVIII st v Ukrayini Zvidti kanti i psalmi buli zaneseni na moskovski zemli 1 Spochatku stvoryuvalisya na religijni teksti i vikonuvalisya duhovenstvom i chencyami Vertepnij kant Shedshe triye cari source source A kapela Menestreli Pri problemah z prosluhovuvannyam glyante u dovidku Zmist 1 Religijni kanti 2 Svitski kanti 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaReligijni kanti RedaguvatiPoetika kantiv pohodit vid literaturnoyi knizhkovoyi poeziyi a ne narodnoyi pisni U XVII st kanti stvoryuvalisya na slova predstavnikiv silabichnoyi poeziyi Teksti ta melodiyi kantiv pobutuvali v bagatoh variantah vhodili u poshireni rukopisni zbirki Dlya muzichnogo stilyu kantu harakterno trigolosnij viklad z paralelnim ruhom verhnih golosiv kvadratna muzichna strofa 2 Tipovimi kantami napriklad ye vidomi kolyadki Vikonuvalisya ansamblem spivakiv abo horom bez suprovodu instrumentiv Intonacijnij lad kantu predstavlyaye splav elementiv znamennogo spivu ukrayinskoyi narodnoyi pisni a takozh polskoyi melodiki Najvidomishim pam yatnikom duhovnih kantiv ye Bogoglasnik vidanij 1790 roku v Pochayivskij lavri Z 248 pisen pisen pershogo vidannya Bogoglasnika 33 polskoyu movoyu 3 latinoyu reshta cerkovnoslov yanskoyu abo knizhnoyu ukrayinskoyu movoyu V tematichnomu vidnoshenni najbilshe kantiv u cij zbirci prisvyacheno Hristovi 76 Bogorodici i yiyi ikonam 56 riznim svyatim 55 ci kanti roztashovani po grupah vidpovidno do cerkovnih svyat Melodiya zapisana kiyivskoyu kvadratnoyu notaciyeyu Dlya ryadu kantiv melodiya ne vipisana natomist vkazuyetsya na te sho voni spivayutsya na melodiyu inshogo kantu V melodici kantiv proyavlyayetsya opora na fuknkcijno garmonichne mislennya u kantah drugoyi polovini XVIII stolittya posilyuyutsya zv yazki z folklorom Piznishe Bogoglasnik neodnorazovo perevidavavsya zokrema u Pochayevi 1805 1825 Lvovi 1850 1886 Kanti perevazhno buli anonimni Odnak vidomi imena deyakih avtoriv Dimitrij Tuptalo Yepifanij Slavineckij Feofan Prokopovich Svitski kanti RedaguvatiU XVIII st z yavlyayutsya kanti patriotichnogo pobutovogo lyubovno lirichnogo zmistu Znachne misce sered nih zajmayut lyubovno lirichni kanti sho pereduvali poyavi zhanru pisni romansu napr Bidnaya moya golovonko de zh teper moya teper divonka Neshasliva dolya bez milogo zhiti ta in Inshoyu populyarnoyu grupoyu svitskih kantiv ye zhartivlivi kanti napr Da orav muzhik pri dorozi Oj pid vishneyu pid chereshnoyu ta in Isnuyut kanti i zi skorbotnishoyu tematikoyu napriklad Oj bida bida mni chajci nebozi deyaki pripisuyut avtorstvo cogo kantu Ivanu Mazepi Sered avtoriv svitskih kantiv filosof Grigorij Skovoroda zokrema jomu nalezhat kanti Oh shastye shastye bidnoye zloye Ah ti svite listnij Kanti stayut ulyublenoyu muzichnoyu formoyu miskih verstv naselennya Lirichni kanti vbirayut v sebe elementi isnuyuchih tancyuvalnih form golovnim chinom menuetu Vidatnimi tvorcyami takih pisen buli G Skovoroda Oh shastye shastye bidnoye zloye Ah ti svite listnij 3 Dzyubarevich S Klimovskij O Padalskij I Bachinskij Ya Semerzhinskij ta inshi poeti odnak u bilshosti vipadkiv slova i muzika kantiv anonimni Melodiyi kantiv sluzhili dzherelom dlya rozvitku kultovoyi muziki Osoblivo vidchutnim buv yih vpliv na odin iz horovih zhanriv partesnij bagatogolosij koncert Vidatnij ukrayinskij kompozitor i teoretik partesnogo zhanru M Dileckij 1650 1723 rr obstoyuvav metod stvorennya duhovnih gimniv na osnovi melodiyi svitskoyi pisni navodyachi yak priklad melodiyu poshirenogo todi kanta Radujsya radost svoyu vospivayu Partesnij koncert buv svoyeridnim proyavom stilyu ukrayinskogo baroko v muzici Vidatnimi vikonavcyami u comu zhanri v Ukrayini buli Oleksa Leshkovskij Klim Konovskij Vasil Pikulinskij Ivan Kalenda ta in 3 Div takozh RedaguvatiBogoglasnik Shedshe triye cari vertepnij kant Primitki Redaguvati I A Gardner Bogosluzhebnoe penie Russkoj pravoslavnoj cerkvi Istoriya Vtoraya epoha 1652 1918 Regentskoe delo 2004 10 Arhiv originalu za 20 travnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2011 Yu V Keldysh Kant mnogogolosnaya pesnya Bolshaya sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Duhovna kultura ukrayinskogo narodu drugoyi polovini XVII kincya XVIII stolittya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherela RedaguvatiL Kornij Istoriya ukrayinskoyi muziki T 2 Kiyiv Harkiv Nyu Jork M P Koc 1998 S 95 109 Barokovi duhovni pisni z rukopisnih spivanikiv XVIII st Lemkivshini vstup uporyadkuvannya i komentari Oli Gnatyuk Lviv Misioner 2000 336 s Voznyak M Dva spivaniki polovini j tretoyi chetvertini XVIII st Zapiski Naukovogo Tovaristva im Shevchenka Lviv 1922 T CXXXIII S 115 172 Gnatyuk O Bogoglasnik yak antologiya duhovnoyi poeziyi XVII XVIII sto lit Zapiski Naukovogo Tovaristva im Shevchenka Lviv 1995 T SSXHIH Praci Filologichnoyi sekciyi S 7 15 Gnatyuk O Ukrayinska duhovna barokkova pisnya Varshava Kiyiv Pereval 1994 188 s Grushevskij M Cpivanik z pochatku XVIII st Zapiski Naukovogo Tovaristva im Shevchenka Lviv 1897 T XV S 1 48 T XVII S 49 98 Zosim O Doslidniki ukrayinskoyi duhovnoyi pisni kincya HIH pochatku HH st Vidatni postati nauki kulturi ta osviti Ukrayini materialiVseukr nauk prakt konf Kiyiv 30 31 zhovtnya 2008 r Min vo kulturi i tu rizmu DAKKKiM Kiyiv DAKKKiM 2008 S 70 74 Zosim O Duhovna pisnya paraliturgichnogo priznachennya yak regionalnijvariant ukrayinskoyi duhovnopisennoyi tradiciyi O Zosim Ukrayina vid samo but nosti do sobornosti zb materialiv Vseukr nauk prakt konf Kiyiv 22 23travnya 2008 r Min vo kulturi i turizmu DAKKKiM Kiyiv DAKKKiM 2008 S 136 139 Zosim O Zahidnoyevropejska duhovna pisnya na shidnoslov yanskih zemlyah u XVII XIH stolittyah monografiya Kiyiv DAKKKiM 2009 204 s Zosim O Zahidnoyevropejski paraliturgichni pisni v ukrayinskij duho vnopisennij tradiciyi Informacijno kulturnij prostir yevropejs kij vibir Ukrayini zb materialiv Mizhnar nauk prakt konf Kiyiv 7 8 grudnya2007 r Ch 2 Min vo kulturi i turizmu DAKKKiM Kiyiv DAKKKiM 2008 S 173 175 Zosim O Melodiyi ukrayinskih duhovnih pisen u poshukah pershodzherel Kiyivske muzikoznavstvo Kiyiv 2002 Vip 8 S 36 43 Zosim O Ukrayinski rizdvyani pisni ta yih yevropejski analogi Kiyivske muzikoznavstvo Kiyiv 2000 Vip 3 S 15 22 Kozickij P Spiv i muzika v Kiyivskij akademiyi za 300 rokiv yiyi isnu vannya Kiyiv Muzichna Ukrayina 1971 148 s Kornij L Ukrayinska shkilna drama i duhovna muzika XVII pershoyipolovini XVIII st L Kornij AN Ukrayini In t ukrayinskoyi arheografiyi tain Kiyiv 1993 183 s Kostyukovec L Iz sposterezhen nad istoriyeyu rozvitku rizdvyanihpsalmiv kolyadok Zapiski Naukovogo Tovaristva im Shevchenka Lviv 1993 T CCXXVI Praci Muzikoznavchoyi komisiyi S 238 243 Medvedik Yu Ad Fontes z istoriyi ukrayinskoyi muziki XVII pochatku XX st vibrani statti materiali recenziyi Lviv LNU im Ivana Franka 2015 618 s ISBN 978 617 10 0027 8 Medvedik Yu Bogoglasnik najvidatnisha pam yatka ukrayinskoyiduhovnoyi liriki XVII XVIII st dzhereloznavchij ta etnologichnij aspekt Narodna tvorchist ta etnografiya 1992 5 6 S 44 49 Medvedik Yu Gimnografichni dzherela ukrayinskoyi duhovnoyi pisni KALO8WNIA Nauk zb z istoriyi cerkovnoyi monodiyi ta gimnografiyi Do 70 littya Oleksandri Calaj Yakimenko Lviv Vid vo UKU 2002 Ch I S 133 139 Medvedik Yu Geneza ta specifika kodifikuvannya ukrayinskih duho vnih kantiv na rannij stadiyi rukopisnoyi praktiki zhanru kinec XVI XVII st Naukovij visnik NMAU im P I Chajkovskogo Kulturologichni problemi ukrayinskoyi muziki Naukovi diskursi pam yati aka demika I F Lyashenka Kiyiv 2002 Vip 16 S 225 234 Medvedik Yu Doslidzhennya davnoyi ukrayinskoyi pisennosti u pracyahvchenih lvivskogo oseredku mediyevistiv Narodna tvorchist ta etnografiya 2002 5 6 S 82 88 94 Medvedik Yu Duhovna pisnya v ukrayinskih literaturoznavchih studiyah Musica Humana zb st kafedri muzichnoyi ukrayinistiki vidp red Yu Yasinovskij Naukovi zbirki LDMA im M Lisenka In t ukrayinoznavstv va im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv 2005 Ch 2 S 124 135 Seriya Istoriya ukrayinskoyi muziki vip 13 95 Medvedik Yu Duhovni kanti v chest chudotvornih hramovih svyatin Galichini Ukrayinske muzikoznavstvo Kiyiv 2001 Vip 30 S 90 103 Medvedik Yu Katehizacijna spryamovanist duhovnokantovoyi tvorchosti yak odin iz chinnikiv hristiyanizaciyi suspilstva Kiyivske muzikoznavstvo Kiyiv 2001 Vip 6 S 24 33 Medvedik Yu Latinsko polsko slovacki elementi v ukrayinskij duhovnij pisni Musica Humana zb st kafedri muzichnoyi ukrayinis tiki vidp red Yu Yasinovskij Naukovi zbirki LDMA im M Lisenka In tukrayinoznavstva im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Lviv 2003 Ch 1 S 251 260 Seriya Istoriya ukrayinskoyi muziki vip 10 Medvedik Yu NAPRYaMKI TA PRIORITETI VIVChENNYa UKRAYiNSKOYi DUHOVNOYi PISNI LVIVSKIMI DOSLIDNIKAMI UPRODOVZh OSTANNOYi ChVERTIHIH PERShOYi TRETINI HH ST VISNIK LVIV UN TU Seriya mist vo 2012 Vip 11 13 30 Ukrayinskij kant XVII XVIII st uporyad vst st i prim L V Ivchenko spec red tekstiv V I Krekotnya Kiyiv Muzichna Ukrayina 1990 200 s Franko I Duhovna j cerkovna poeziya na Shodi j na Zahodi Vstup dostudij nad Bogoglasnikom Franko I Zibrannya tvoriv u 50 ti tomah Kiyiv Nauk dumka 1983 T 39 S 129 143 Franko I Nashi kolyadi Franko I Zibrannya tvoriv u 50 titomah Kiyiv Nauk dumka 1982 T 28 S 7 41 166 Franko I Studiyi nad ukrayinskimi narodnimi pisnyami Franko I Zibrannya tvoriv u 50 ti tomah Kiyiv Nauk dumka 1984 T 42 S 7 491 Calaj Yakimenko O Kiyivska shkola muziki XVII stolittya O Calaj Yakimenko Naukove tovaristvo im T G Shevchenka Kiyiv Lviv Poltava 2002 500 s Medvedyk J David s psalms as a Sourse of Poetic Texts of UkrainianSacred Songs of the XVII XVIII Centuries Musica AntiquaEuropae Orientalis Acta Musicologica Bydgoszcz Filharmonia Pomorska 1994 T XIII P 227 236 199 Medvedyk J Poczajowski Bohohlasnyk Okolicznosci powstania orazzrodla antologii ukrainskiej piesni religijnej Polska Ukraina 1000lat sasiedztwa pod red S Stepnia Przemysl 2000 T 5 Miejsce i rolakosciola grekokatolickiego w kosciele powszechnym S 347 354 200 Medvedyk J Ukrainian baroque sacred songs in relation to slavic paraliturgical culture Musica Antiqua Europae Orientalis ActaMusicologica Bydgoszcz Filharmonia Pomorska 2003 T XIII P 169 174 Rothe H Paraliturgische Lieder bei den Ostslaven besonders Ukrainern Ostliche Liturgie und westliches Kirchenlied Sprache und Literatur der Ukraine zwischen Ost und West hrsg von J Besters Dilger M Moser St Simonek Bern Berlin Bruxelles Frankfurt am Main New York Wien Peter Lang 2000 S 17 31 Rothe H Sakrale Grundlagen slavischer Literaturen H Rothe SakraleGrundlagen slavischer Literaturen hrsg von H Rothe Munchen Verlag OttoSagner 2002 S 1 26 Posilannya RedaguvatiVivatnij kant Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 360 Kant Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 313 315 Kant Kantichki Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 460 461 Bogoglasnik noti http www library dudaryk ua ua editions Bohohlasnyk Ukrayinskij kant XVII XVIII stolit noti http www library dudaryk ua ua editions Ukrayinskyy kant Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kant pisnya amp oldid 38726100